Як не перетворити Українське експортно-кредитне агентство на зомбі-страховика

Найближчим часом очікується перезапуск Українського експортно-кредитного агентства (ЕКА).

Відповідний проєкт закону схвалений у першому читанні, комітети готують його до другого читання.

Агенція створювалася кілька років тому і не змогла запрацювати. Зараз із збільшеним до 2 млрд грн капіталом та політичною підтримкою ЕКА сподівається активно запускати страхування українського експорту.

У нас двояке ставлення до ЕКА: поряд з певними перспективами поштовху до зростання експорту і розвитку малого та середнього бізнесу воно має суттєві ризики через потенційні політично-вмотивовані угоди та відсутність регулювання.

На боці позитиву – підтримка експортерів через страхування контрактів, це світова практика. Вплив агентств зі страхування експорту на економічне зростання в науковій літературі оцінюється по-різному: від короткострокового позитивного ефекту у сфері експорту до значного позитивного ефекту в зовнішній торгівлі.

Позитивні ефекти очікуються в економічному зростанні та створенні робочих місць. Українські компанії мають складніший доступ до фінансування, ніж конкуренти з розвинених країн, а страхування має його розширити. Ринкові механізми не задовольняють цей попит, тож інтерес до послуг агентства буде високим.

На іншому боці терезів – суттєві фінансові та політичні ризики в запланованій конфігурації діяльності ЕКА. Основний – повна відсутність нагляду спроможного регулятора, не виписані внутрішні ризик-процедури, небезпека політичного впливу на операційну діяльність, як це роками відбувалося з державними банками.

Результат такого політичного впливу – космічно високий навіть для України рівень проблемних кредитів у держбанках. Що робити, щоб ЕКА було спроможним надати реальний поштовх розвитку українських експортерів?

1. Регулятором ЕКА повинен стати Національний банк, який має спроможність та експертизу у фінансовому секторі. Він повинен визначати нормативи та стежити за їх виконанням, перевіряти відповідність керівництва і наглядової ради ЕКА. Зараз ЕКА не має регулятора та виключене з-під норм закону "Про страхування".

Наявність Нацбанку в ролі регулятора дозволила б використання страхового покриття ЕКА як забезпечення за банківськими кредитами за постановою НБУ №351 та розширила б можливості кредитування компаній-експортерів.

Без такого нагляду прийняття страхового покриття в забезпечення було б ризикованим, у першу чергу – для стабільності банківського сектору.

2. Потрібно розширити перелік кодів УКТЗЕД, за якими ЕКА має право страхувати контракти. Наразі він обмежений індустріями за абсолютно незрозумілими принципами і не включає багато секторів з доданою вартістю.

Пропонуємо залишити за дужками сировинні галузі та галузі, де відбувається первинна переробка сировини. Стратегічно неправильно стимулювати експорт сировини для того, щоб з цього користалися переробники інших країн.

Однак включення до складу операцій, наприклад, виробництва дитячих іграшок та велосипедів, скляної тари, одягу, музичних інструментів та інших секторів, де виробляються товари з високою доданою вартістю, видається цілком адекватною політикою на заміну поточній дискримінації за незрозумілим принципом.

3. Компенсування частини процентної ставки за кредитами недоцільно робити через ЕКА. Це може спричинити хвилю шахрайських схем та зіпсувати репутацію агенції, яка в іншому випадку могла б стати одним з двигунів зростання малого та середнього експортно-орієнтованого бізнесу.

Натомість потрібно на рівні закону чітко врегулювати порядок надання агентству державних гарантій. Якщо ризик невиконання ним зобов'язань у визначених випадках можна буде прирівняти до суверенного рівня, це автоматично знизить ставку за такими кредитами. Чітке врегулювання питання державних гарантій також допоможе запобігти політично-вмотивованому ухваленню рішень.

4. Потрібно врегулювати податкові питання, питання перестрахування та питання обмежень руху капіталу. Зараз це основні технічні перепони для страхування експортних контрактів та діяльності агентства.

Це питання ПДВ, питання закупівлі послуг міжнародних компаній з перестрахування, питання закупівлі послуг українських компаній та банків за схемами агентської винагороди, питання заведення валютної виручки.

НБУ доцільно повернутися до розробленої у 2017 році дорожньої карти валютної лібералізації і позбутися питання заведення валютної виручки в країну загалом.

5. Діяльність ЕКА має бути прозорою. У довгостроковій перспективі агенція повинна отримати міжнародний кредитний рейтинг та використовувати послуги аудитора з міжнародною репутацією для щорічної публікації своїх звітів за МСФО.

Портфель ЕКА має публікуватися у формі відкритих даних, включаючи інформацію з настання та врегулювання страхових випадків.

Обговорення проєкту закону, що врегульовує питання діяльності ЕКА, у комітеті Верховної Ради мають відбутися невдовзі. Сподіваємося, що до цього часу депутати зможуть запропонувати необхідні зміни та створити корисний для українського бізнесу та суспільства економічний механізм.