Приборкання колекторів

Боржники можуть спати спокійно? Борги можна не повертати?

Національний банк у ручному режимі позбавлятиме колекторів права на роботу?

Інвестори стануть менш захищені, а вартість кредитування зросте?

Після ухвалення законопроєкту про врегулювання простроченої заборгованості це лише частина питань, які виникають у кредитодавців та позичальників.

Як же насправді працюватиме ринок після підписання закону президентом?

У більшості випадків колекторські фірми працюють з невеликими боргами не надто заможних громадян, які взяли гроші в мікрокредитній організації або відкрили кредит без застави в банку. Щойно така позика стає безнадійною, права вимоги на неї у 90% випадків передають колекторській компанії.

Непристойні колажі про позичальників, погрози смертю їхніх дітей, захоплення майна, звільнення з роботи, шантаж, тиск на роботодавців, сусідів, а іноді й на зовсім незнайомих з боржниками осіб. Це реальні методи роботи деяких колекторів на неврегульованому ринку, з якими стикалися тисячі боржників.

Ані Мін'юст, ані Нацполіція довгий час не хотіли братися за цю проблему. Справа зрушила з місця лише тоді, коли до її вирішення підключився Нацбанк.

19 березня Верховна Рада дала 274 голоси і сказала "стоп" цьому "трешу". Уперше на законодавчому рівні ми врегулювали ринок колекторських послуг і процедуру стягнення простроченої заборгованості.

Низку положень законопроєкту впевнено можна називати проривними, оскільки вони запроваджуються вперше й одразу впорядковують хаос у цій чутливій царині.

Без росіян, злочинців і непорядних чиновників

Передусім, є чітке визначення, що таке колекторська компанія і хто має право займатися таким бізнесом. Це може бути як фінансова компанія, яка видає позики, так і окрема структура, яка займається лише колекшином на користь інших. Ключовим стає факт включення до реєстру колекторів, який вестиме Нацбанк.

Реєстр буде відкритим і безкоштовним. До власників бізнесу застосовуватимуть майже такі ж жорсткі вимоги, як і до власників банків: ніяких громадян країни-агресора чи фірм, зареєстрованих на окупованих територіях, ніякої судимості за економічні злочини чи злочини проти життя і здоров'я людини, ніяких колишніх недоброчесних чиновників, – тільки бездоганна ділова репутація.

Досі така діяльність ніким не регулювалася і не контролювалася.

У кредитному договорі з'явиться низка нових пунктів: позичальника під окремий підпис мають проінформувати про ризики несплати за кредитом та можливість залучення колекторів. Крім того, він повинен буде взяти окрему згоду в родичів чи інших близьких людей, до яких можна звертатися, якщо з ним не буде зв'язку.

При цьому останні зможуть самостійно вимагати вилучення себе з цього списку і припинення збору даних про себе.

Два дзвінки на день без листів на роботу

Що зміниться в процесі взаємодії колектора з позичальником? Усі контакти повинні фіксуватися письмово. Особисті зустрічі можливі тільки за попередньою домовленістю і згодою в час і місці, погоджених позичальником, з 9 до 19 год.

Будь-які контакти з 20 год до 9 год, а також у вихідні, святкові і неробочі дні заборонені. Контакт не може відбуватися більше двох разів на добу, час автоматичних дзвінків не повинен перевищувати 30 хв на добу.

Важливе уточнення для позичальників: один раз буде зараховуватися лише у випадку, якщо інформацію буде прослухано від початку до кінця. Інакше доведеться прийняти більше дзвінків.

Заборонено збирати інформацію про графік роботи позичальника, його поїздки Україною і за кордон, місця і час зустрічей, інформацію в соціальних мережах, про стан здоров'я, політичні погляди і релігійні переконання, фото і відеоматеріали, крім випадків фотофіксації чи відеофіксації зустрічі з колектором.

Шантаж, погрози, маніпуляції інформацією заборонені. Не можна писати на конверті "боржник", "виконавче провадження", виставляти фото в "реєстрах боржників", надсилати інформацію про борг роботодавцю.

Також після набуття законом чинності не можна буде зобов'язати боржника оплачувати окремо послуги колекторів, як це часто практикується зараз.

При цьому особисті контакти будуть неможливі, якщо позичальник або його довірена особа чи спадкоємець неповнолітній, інвалід першої групи, проходить стаціонарне лікування або недієздатний. Це не означає, що позичальник може лягти в лікарню і не платити – контакти колекторів з ним обмежаться смс, електронними чи звичайними листами з відміткою про вручення.

Порушення закону тягне за собою відповідальність. Для позичальників – за надання кредиторам чи колекторам даних контактних осіб, для кредиторів та колекторів – за порушення правил взаємодії з позичальниками.

Штраф для останніх становитиме 51-102 тис грн, а повторне протягом року порушення може завершитися виключенням з реєстру колекторів і позбавленням права займатися колекторською діяльністю.

Якщо кредитор вирішить залучити до стягнення боргу бізнес, не зареєстрований у реєстрі, це коштуватиме 85-136 тис грн штрафу. За договір, у якому не буде вказано про можливість залучення колекторів і не буде пункту про обов'язкову згоду на таке залучення, банк чи фінансова установа заплатить 85-119 тис грн.

Тобто порушення закону коштуватиме набагато дорожче, ніж борг за кредитом.

Правила з першого дня

Що робити колекторам, які не будуть включені до реєстру Нацбанку, але здійснюють діяльність? Протягом місяця вони мають подати документи про включення до реєстрів і привести діяльність у відповідність до нового закону.

Якщо вони цього не зроблять, на банк, фінансову установу, що їх винайняла, або на них самих, якщо вони здійснюють стягнення у власних інтересах, буде накладено штраф, їх зобов'яжуть укласти договори із зареєстрованим колектором.

У кредитодавців та стягувачів буде три місяці на адаптацію. Проте уже з наступного дня після опублікування закону всі учасники ринку повинні дотримуватися нових етичних правил щодо організації зустрічей, фіксації контактів, заборони на збір зайвих персональних даних, погроз та шантажу.

Ризики впровадження закону

Перше – спроби "чорних" колекторів обійти нові норми і вигадати більш "витончені" способи тиску на позичальників. Будемо сподіватися на регуляторну спроможність Нацбанку та ефективність правоохоронної системи, аби мінімізувати такі спроби і протягом перших місяців очистити ринок від таких історій.

Друге – спроби недоброчесних позичальників уникати виплати боргу, використовуючи численні обмеження для колекторів. Разом з тим, ніхто не скасовує позови до суду, арешт майна та заборону на виїзд за кордон, якщо борг достатньо великий, щоб судовий процес став економічно вигідним.

Можливі також питання до порядку включення Нацбанком компаній до реєстру колекторів та виключення з нього. Одним з ключових критеріїв є прозорість структури власності і репутації власників.

Ми не передбачили вимог до мінімального статутного капіталу чи досвіду роботи майбутніх керівників – це б спричинило подорожчання стягнення боргів та ріст і так зависоких відсоткових ставок. Так само не ввели штучних обмежень конкуренції у вигляді обов'язкового навчання на курсах чи членства в профільній асоціації.

Тож колекторською діяльністю зможе займатися будь-який добропорядний підприємець, а рішення Нацбанку можна буде оскаржити в суді.

Найімовірніше, закон очистить ринок від "чорних" колекторів, припинить терор і доведення до самогубства. Однозначно не буде "роботи" з третіми особами, які не давали згоди на використання своїх персональних даних і не були поручителями за кредитом. Це великий крок уперед після років хаосу та безладу на цьому ринку.