Банкрутство фізичної особи: кому вигідно?

Боржники у сільськогосподарських суспільствах залежали від погодних умов. Боржники у індустріальних суспільствах залежали від виробничих циклів.

Боржники у сучасних фінансових суспільствах залежать від валютних коливань та глобальних подій, що не можна ані передбачити, ані проконтролювати.

Наслідком таких подій є індивідуальні фінансові трагедії – масове явище, яке не могло б бути залишене без належної реакції держави.

Такою реакцією держави стало запровадження інституту банкрутства фізичних осіб – категорії, що є новою для сприйняття як суспільством, так і професійною юридичною спільнотою. 

Очевидно, що запровадження нових інститутів, зокрема і такого, як банкрутство фізичних осіб, має супроводжуватись якісною комунікацією суті та значення відповідних інститутів.

У чому полягає концептуальна відмінність між банкрутством юридичної особи та банкрутством фізичної особи?

Банкрутство юридичної особи спричинене суто економічними чинниками, тоді як банкрутство фізичної особи спричинене як економічними чинниками, так і гуманітарною емпатією – спробою держави захистити конкретну фізичну особу від фінансової трагедії.

Банкрутство юридичної особи цілком допускає смерть юридичної особи, водночас навряд чи учасники процедури банкрутства фізичної особи шукають такої долі для особи боржника.

Якщо протягом XX сторіччя інститут банкрутства юридичних осіб у світі вважався прокредиторським, то інститут банкрутства фізичної особи останнім часом пов’язують з акцентом на захисті прав боржника.

Очевидно, що ані прокредиторський характер, ані акцент на захисті прав боржника не є показниками якості нормативно-правового акту про банкрутство.

Така якість визначається рівнем балансу між інтересами кредиторів та боржника у банкрутстві.

За твердженням Світового банку, запровадження інституту банкрутства фізичної особи видається виграшною ситуацією як для кредиторів, так і боржників та суспільства в цілому.

Яка користь від інституту банкрутства фізичної особи для кредиторів?

По-перше, цей інститут дозволяє кредиторам зекономити фінансові та часові ресурси.

Без процедури банкрутства фізичної особи кожен кредитор має самостійно стягувати борг, витрачаючи при цьому кошти та час.

Як наслідок, виникає ряд нескоординованих між собою дій, що призводить у результаті до додаткових витрат для кожного з кредиторів.

Проте у межах процедури банкрутства кредитори координують свої дії, що дозволяє останнім не витрачати зайві кошти та уникати дублювання витрат та зусиль зі стягнення боргу. 

По-друге, банкрутство фізичної особи направлене на справедливий розподіл майна боржника серед кредиторів, здійснення якого неможливе за умови самостійних нескоординованих дій зі стягнення боргів різними кредиторами.

Яка користь від інституту банкрутства фізичної особи для самих фізичних осіб?

По-перше, банкрутство, як можливий порятунок від фінансової трагедії, зменшуватиме рівень загрози психічному здоров’ю (депресії, соціальної самоізоляції, суїцидальних настроїв) боржників, які нездатні виплутатись із боргової ями.

По-друге, адекватна процедура виходу із боргової ями запобігатиме не тільки зменшенню ризику психологічних розладів самих боржників, а й їхніх дітей, що з раннього віку можуть жити у атмосфері тиску кредиторів і як наслідок формувати негативне ставлення до виконання фінансових зобов’язань, сплати податків тощо.

Яка користь від інституту банкрутства фізичної особи для суспільства в цілому?

По-перше, перспектива банкрутства дисциплінуватиме кредиторів.

Наявність процедури банкрутства фізичної особи стимулюватиме кредиторів ретельніше обирати потенційних боржників, оскільки саме на кредитора покладений обов’язок об’єктивно оцінити здатність повернути борг боржником, який нерідко схильний переоцінювати свої фінансові можливості.    

По-друге, усвідомлення особою власної фінансової трагедії, як правило, блокує її продуктивність.

Як наслідок, збільшується рівень безробіття та в подальшому й рівень злочинності. Натомість банкрутство фізичної особи направлене на те, щоб повернути боржника від статусу жертви суспільства до статусу повноцінного його учасника.

По-третє, інститут банкрутства фізичних осіб, як правило, виконує функцію "запобіжного клапану" у сучасних фінансових системах зі значними борговими навантаженнями.    

Тож у наступному матеріалі й пропоную детально оцінити процедуру нового "запобіжного клапану" від фінансової трагедії – банкрутства фізичної особи.     

Цей матеріал підготовлений за результатами аналізу звіту Світового банку "Report on the Treatment of the Insolvency of Natural Persons".