Як перемогти cміттєзвалища в Україні без нових податків

Ні для кого не секрет, що в нашій державі склалась катастрофічна ситуація з накопиченням відходів, у тому числі, небезпечних.

Ми успадкували цю проблему ще з радянських часів, і, на жаль, вимушена констатувати, що за роки незалежності майже нічого не було зроблено.

У результаті маємо тисячі сміттєзвалищ, 99% з яких не відповідають жодним екологічним стандартам.

З 2001 по 2015 роки в Україні функціонувала абсолютно непрозора система, коли державне підприємство "Укрекокомресурси" стягувало збір за вироблену чи імпортовану тару або упаковку, який теоретично мав направлятись на створення системи роздільного збирання та переробки відходів.

На жаль, за роки існування цього квазіекологічного податку система роздільного збору і переробки відходів для їх використання як вторинної сировини так і не була створена.

Так, за інформацією Міністерства екології, наразі переробляється лише 3% твердих побутових відходів. І це лише офіційна статистика щодо зареєстрованих відходів.

Можна лише припускати, скільки відходів додатково щороку залишають в лісах, парках та інших невідведених для цього місцях. 

Який має бути шлях вирішення цієї проблеми?

Останні роки бізнес-спільнота та громадські активісти активно виступають за необхідність побудови європейської моделі поводження з відходами в Україні, основаної на принципі "забруднювач платить" та розширеній відповідальності виробника.

Про що йдеться? Законодавство Європейського Союзу передбачає, що виробники того чи іншого товару, наприклад, пляшок, целофанових пакетів чи батарейок мають створювати так звані організації розширеної колективної або індивідуальної відповідальності.

Останні ж від імені виробників мають заключати договори з муніципалітетами, перевізниками, переробними підприємствами для побудови ефективної системи роздільного збору та переробки відходів.

Такі організації повністю фінансуються та контролюються бізнесом, що є запорукою ефективного використання коштів та виконання законодавчо визначених цільових показників зі збирання та переробки відходів.

Такі показники поступово підвищуються, разом із зростанням рівня громадської свідомості внаслідок проведення освітніх та інформаційних компаній.

Компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації активно підтримують необхідність створення такої системи в Україні.

Так, наприклад, за участі бізнес-спільноти були напрацьовані проект закону №4028 про роздільний збір та перероблення відходів упаковки, проекти законів про відходи батарейок та поводження з відходами електричного та електронного обладнання.

Останні два законопроекти взагалі були розроблені за активного сприяння Європейського Союзу, в рамках відповідного проекту Твіннінг, та включають в себе кращі практики ЄС.

Окрім цього, окремі підприємства та активісти намагаються побудувати систему роздільного збору на локальному рівні. Тут, можна згадати і соціальний проект "Батарейки, здавайтеся", і пілотний проект роздільного збирання відходів у Вишгороді, і проект створення муніципальної системи поводження з відходами електронного та електричного устаткування у місті Львові, в рамках якого було побудовано екологічно безпечну лінію з переробки ламп та багато інших ініціатив.

Водночас, не зважаючи на окремі проекти та ініціативи, на глобальному рівні проблема накопичення відходів в Україні не вирішена. Більше того, переконана, що без державної підтримки та прийняття відповідної законодавчої бази досягти суттєвих результатів на цьому шляху просто неможливо.  

Чи можемо ми розраховувати на таку підтримку та послідовну державну політику у цьому напрямі? Сподіваюсь, що так.

Нещодавно в Києві пройшла досить масштабна конференція щодо нової політики поводження з відходами. На цьому заході були представлені національний план управління відходами, структура рамкового закону про відходи та ряд галузевих законопроектів, в тому числі й щодо відходів електронного та електричного обладнання.

З позитивних моментів варто відзначити високий рівень уваги до заходу з боку уряду, міжнародної спільноти та однозначну підтримку необхідності вирішення проблеми відходів шляхом імплементації європейського досвіду у цій сфері в Україні. 

Проте жоден з перелічених проектів ще не був офіційно погоджений та підтриманий урядом, а відтак – навряд чи буде зареєстрований в парламенті цього літа.

Окрім цього, нотку песимізму додає той факт, що конференцію відвідало не так багато народних депутатів, а голосувати за законопроекти зрештою будуть саме вони.

У Верховній Раді вже сьогодні нараховується з десяток законодавчих ініціатив, зареєстрованих різними групами народних депутатів, більшість з яких передбачають запровадження чергового податку на перероблення сміття.

Що переможе, державницький курс на вирішення проблеми відходів або приватні інтереси та бажання створити "оновлені Укрекокомресурси", покаже час.