Чи все те золото, що блищить, або Міфи про золоті рудники України
Інновації в дії
Тиждень тому Інтернет сколихнула новина про те, що в Україні знайшли велике родовище золоторудних покладів у Рахівському районі Закарпатської області.
Тільки на "Економічній правді" новину прочитали 40 тисяч. Проте, як виявилося, новини, насправді, і не було. Чому? Все просто —Рахівське родовище було відкрите ще близько 40 років тому.
А де ще є золото в Україні? Які у нас є родовища? Чи вигідно взагалі його добувати? А де найбільші у світі поклади? Хто на цьому заробляє? Багато питань залишилися нерозкритими. Про це далі.
Кожному другому школяру відомі легенди про царя Мідаса, який міг перетворювати на золото все, до чого торкався, або міфи про чарівних ірландських леприконів, які охороняли таємні золоті скарбниці.
Проте у реальному житті все працює інакше. Щоб знайти прояви золота, проводяться геологорозвідувальні експедиції, після яких на місцях потенційних золоторудних покладів працює детальна геологічна розвідка. Більшість таких розвідок на території України були проведені ще за радянських часів.
За даними державного балансу запасів корисних копалин України ми маємо п’ять зареєстрованих родовищ — Мужіївське, Сауляк (Закарпатська область), Бобриківське (Луганська область), Сергіївське, Балка Золота (Дніпропетровська область).
"Нещодавно відкрите" Рахівське родовище не є винятком. За даними Геоінформ України, золоторудні поклади у цьому районі були відкриті давно — ще в 74 році.
"Роботи на цій ділянці виконуються з 2007 року. Проте, історія виявлення та вивчення Білопотікського рудопрояву починається з 50-х років минулого століття. Тоді було виявлено цей рудопрояв, масштаби або краще сказати межі рудоносних тіл якого в повній мірі до цього часу не встановлено", — пояснила автору радник т.в.о. Голови Державної служби геолгії та надр України Оксана Оринчак.
Крім цього, Рахівське — далеко не велике родовище, яким його поспіхом встигли назвати. Поки що мова йде про прояви золота, які потребують глибшої перевірки. От що каже з цього приводу, наприклад, спеціаліст з металічних корисних копалин ДНВП "Геоінформ України" Коваленко Наталія:
"Коли буде комісією виданий протокол затвердження запасів, ми його поставимо на баланс і можна буде говорити про те, що це родовище. А поки це певно якийсь прояв золота"
Нижче також коментар екс-голови Державної служби геології та надр України Дмитра Кащука.
"Дане родовище — це не той об’єкт, який містить хоч якусь економічну вартість. Більш коректно було б казати, що це рудопрояв, тобто лише ідея для подальшого вивчення".
Тобто, якісь припущення щодо економічної вартості родовища можна буде давати тільки через 3-5 років, якщо знайдеться інвестор, який витратить кілька мільйонів доларів на його подальше вивчення.
А що там в галузі?
Оцінити масштаби потенційного родовища можна, порівнявши його з іншими. Сьогодні найбільшим та єдиним чинним родовищем золота є Мужіївське. Там знаходиться 55 тонн золота, 1 мільйон цинку і свинцю розвіданих запасів. У грошовому еквіваленті — майже 3,8 мільярда доларів.
Також на території родовища розташоване сховище відпрацьованої породи, у якому вже є 1 тонна видобутого золота і 4,5 тонни срібла. Якщо перевести це на гроші, деться про 32 мільйони доларів і 3 мільйони доларів відповідно.
Минулого року прокуратура та СБУ проводили обшуки на Мужіївському родовищі золота та у приміщеннях ТОВ "Карпатська рудна компанія". За даними розслідування журналістів "Сладство Інфо", "Карпатська рудна компанія", що володіє Мужіївським золоторудним родовищем, належала донецькому бізнесмену Валерію Бредихіну, партнеру оглошенного в розшук екс-голови МВС Віталія Захарченка.
Протягом 2013 – 2014 років ТОВ "Карпатська рудна компанія" та ТОВ "Гірничо-геологічне підприємство "Бріком" за безцінь викупили ключові активи державної ТОВ "Закарпатполіметали". А у серпні 2016 року Бредихін продав ТОВ "Карпатська рудна компанія" кіпрській компанії "Avellana Gold Ltd", яку також пов’язують з Захарченком.
Сьогодні роботи на родовищі відтерміновані, адже Держгеонадра затримує продовження спецдозволів на розвідку родовища компанією Avellana Gold.
Стосовно роботи інших родовищ також виникають питання. Зокрема за оцінкою "Геоінформ України", на інших чотирьох родовищах України немає геологічних проблем, тому причини зупинення робіт скоріше економічні.
Можливо на підприємствах, які отримали дозволи, є проблеми? Спеціальні дозволи на видобування золота на цих родовищах надані лише декільком підприємствам: ПРАТ "Карпатська рудна компанія" (Мужіївське родовище); ТОВ "Сауляк" (родовище Сауляк); ТОВ "Камнеобробна компанія України" (Сергіївське родовище); ТОВ "Донецький Кряж" (Бобриківське родовище). У останньому звіті ДНВП "Геоінформ України" вказано, що у 2016 році видобуток на цих родовищах не проводився.
А що там у світі
Якщо подивитись на світові показники, то лідерами золоторудних запасів є США. За даними одного з найкрупніших сайтів про гірничодобувний сектор Mining.com найбільші світові золоторудні родовища золота у 2017 році розташувались в такому порядку:
- Пеббл, Аляска – 107.9
- Олімпік Дам , Південна Австралія - 107
- Глибокий Південь, Південна Африка – 68.4
- Ліхір, Папуа Нова Гвінея – 57.4
- Грасберг, провінція Папуа в Індонезії – 57.1
- Проект Керр-Сульфус-Мітчелл (KSM), Канада – 56
- Шахта Мпоненг, Южно-Африканська республіка – 47.7
- Олімпіада, Сибір – 47.4
- Донлін, Аляска – 45
- Кадіа, Австралія – 43.2
*Мільйонів унцій. Унція - 1 унція (uncia, oz) = 16 драхмам = 437,5 гранам, 28,3495231 грамам.
Пошук та розвідка родовищ — витратний процес, тому ризикований для інвесторів. У світі існує ціла індустрія компаній, які інвестують десятки мільйонів доларів у кілька проектів на початковій стадії і лише один з десятків виявиться економічно доцільним і покриває збитки інших.
Хоча така відчутна різниця у обсягах золоторудних запасів України порівнянні з країнами світу ще не означає, що час робити якісь невтішні висновки. Відкриття нових покладів золота, таких як Рахівське, може спонукати компанії, що вже володіють ліцензіями, до інтенсивнішого вивчення Карпатських гір.
Навіть, не володіючи такими багатими джерелами золота, як в США чи Австралії, ми можемо почати використовувати ті ресурси, які маємо на даний момент.