Як протидіяти корупції: на прикладі одного автодору

Прем'єри приходять та уходять, а ями на дорогах залишаються. Цю просто істину українські водії завчили на регулярних ремонтах авто. 

Сьогоднішня команда Володимира Гройсмана всіляко демонструє готовність до співпраці з громадськості. Та навіть реагує на повідомлення про корупцію. Втім, аби хоча б трохи знизити рівень розкрадання асфальту, потрібні системні заходи, а не точкові рішення.

Останню тезу яскраво ілюструє корупційний кейс облавтодору на сто мільйонів гривень, який зупиняли "всім миром".

Вже 3 січня цього року Полтавський облавтодор без тендеру уклав контракт на 92,4 мільйона гривень з фірмою ТОВ "ТК "Промторг", якій ледь виповнилося чотири місяці. Документ містив кілька особливостей, які і привернули увагу ЗМІ та експертів.

По-перше, така велика сума грошей була розподілена без будь-якого конкурсу.

По-друге, гамузом закуповувалися сотні тон досить різнотипних товарів. Це дизпаливо,  бензин, щебінь, мінеральний порошок, бітум та пічне паливо.

По-третє, короткий аналіз тогочасних цін виявив завищення в контракті на 10-15% більше ніж на роздрібному ринку.  

По-четверте, контракт укладений одразу на два роки до 31 грудня 2018 року. І це при тому, що "ТК "Промторг" засноване в м. Кременчук лише у вересні 2016 року за адресою, на якій зареєстровані ще вісім різних підприємств.

Тобто, були всі підстави сумніватися, а чи має приватна фірма необхідну кількість кваліфікованого персоналу та техніки для виконання масштабного підряду. 

Не дивно, що після оприлюднення документу, місцева громадськість здійняла галас. Через що прес-службі автодору навіть довелося виправдовуватися.

Полтавчанам офіційно доводили кілька тез, в які можна повірити.  А саме, обласний автодор – це хоч і державна, але комерційна структура, тому має право не проводити тендери. Замовники робіт у облавтодора мають борги перед останнім. "Укрнафта" вимагає від дорожників передплату, тому з нею невигідно працювати. Натомість "ТК "Промторг"  готовий постачати товар при умові 40 днів відстрочення оплати.

Щоправда через пару місяців всі ці доводи виявилися нісенітницями.

Як тільки Полтавський облавтодор оприлюднив в системі Prozorro підозрілий договір без тендеру, до Міністерства інфраструктури та Державної аудиторської служби були миттєво відправлені звернення від голови антикорупційного парламентського комітету Єгора Соболєва з вимогою провести перевірку дорожників.

Підозри підтвердилися. Аудитори повідомили, що не можуть миттєво перевірити обласний автодор, адже минулого року вже були на підприємстві. Внаслідок  перевірки було "виявлено значні суми завданих підприємству (Полтавському облавтодору, ЕП) збитків контрагенту приватним підприємством "Топ-Сегмент", яке на час ревізії було зареєстроване за адресою, що і "ТК "Промторг". Також у вказаних організаціях був спільний бенефіціар — мешканець м. Кременчук Дмитро Литвинов. 

Після висновків аудиторської служби прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 191 кримінального кодексу "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем".

Тобто, які висновки можна зробити з відповіді ДАС? Менеджери Полтавського облавтодору до 2016 року напрацювали з ПП "Топ-Сегмент" на збитки та кримінальне провадження. А після кримінального провадження не розгубилися і заключили стомільйонний контракт з щойно створеною фірмою людьми із "Топ-Сегменту".

Мінінфраструктури розкрило більше деталей. Одразу після скандалу в ЗМІ навколо контракту обласного автодору Міністерство інфраструктури провело внутрішню перевірку. Чиновники з Києва встановили наступні порушення, а точніше фактично корупційні "схеми", якими дорожники користувалися, завдаючи шкоду підприємству. Це:

• Порушення вимог внутрішніх наказів, що призвело до неефективного використання ресурсів.
• Порушення бухгалтерського обліку.
• Ігнорування інформації від контролюючих органів щодо фінансових порушень на підприємствах.
• Закупівля товарів за завищеними цінами.
• Не застосування права на хвалену відстрочку протягом 40 днів, що призвело до наростання заборгованості та штрафів перед приватними постачальниками.

В березні на Кабміні прем’єр-міністру продемонстрували відео, на якому полтавські ремонтники засипали ями на трасі пилюкою з узбіччя і притупували їх ногами.

Після тиску громадськості доля тодішнього директора Полтавського облавтодору Дмитра Осовського була вирішена. Він залишив посаду.

В червні на порталі державної компанії "Автомобільні дороги України" з'явилося обнадійливе повідомлення, що з 1 серпня 2017 року усі закупівлі облавтодорів проходитимуть через електронну систему Prozorro. Внизу курсивом було зазначено, що облавтодори та інші державні підприємства не підпадають під дію Закону "Про публічні закупівлі".

Тому, аби таке вольове рішення перетворилося на систему, діючий Кабмін має здійснити кілька послідовних кроків, які мінімізують корупцію на дорогах.

Для початку в уряді мають визначитися нарешті, чи взагалі платникам податків в кожній області потрібні такі гіганти як облавтодори, котрі щороку напівпрозоро освоюють мільярди гривень. Чи можливо економічно вигідно продати автодор у приватну власність?

Якщо облавтодори все ж таки залишаються, то треба на рівні змін до Закону про закупівлі повернути їх під поняття "замовник тендерів". Щоб дорожники не з власної волі проводили аукціони на Prozorrо, а в обов'язковому порядку.

І на останок, необхідно законодавчо передати Державній аудиторській службі функції щодо моніторингу закупівель онлайн, передбачених законопроектом 4738д, який підтримують громадські експерти, і який вже півроку ігнорує коаліція у сесійній залі.

Наведені системні заходи здатні зробити процес витрачання грошей автодорами більш прозорим та підзвітним, не зважаючи на те, який сьогодні прем'єр при владі.

Розслідування проведене в рамках проекту Центру локального самоврядування "Без корупції" за фінансової підтримки програмної ініціативи "Демократична практика" міжнародного фонду "Відродження"