Подолати земельну корупцію одним кліком

У березні Держгеокадастр підбиває підсумки чотиримісячного експерименту, спрямованого на боротьбу з однією з найбільш поширених корупційних схем у земельній сфері — зловживаннями при погодженні землевпорядної документації.

Про те, що існує практика стимулювання експертів для прискорення і спрощення погоджень, відомо давно, і я не можу дорікнути своїм попередникам на посаді голови Держгеокадастру, що вони не намагалися її припинити.

Однак погодження землевпорядної документації відбуваються щодня, по всій країні, сотнями експертів, і встежити за кожним неможливо.

Крім того, специфіка земельних відносин така, що простою зміною виконавця проблему не вирішити. Я звільняв десятками в день, але швидко переконався, що в даному випадку це не працює, оскільки корупційною є сама система. Тому було ухвалене рішення не змінювати нескінченно людей, а змінити сам протокол.

У серпні 2016 року уряд вирішив провести експеримент з екстериторіального погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У жовтні ми підготували інфраструктуру для його реалізації, і 4 жовтня 2016 року перший проект був погоджений за новою методикою. Як це виглядає на практиці?

Землевпорядна організація спрямовує проект на погодження до відділу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки — у фізичному вигляді або відскановану копію онлайн.

Після реєстрації система документообігу відомства за рендомним (випадковим. — ЕП) принципом направляє його на погодження експерту в іншій точці країни. Простежити переміщення проекту і впливати на експерта замовник не може. Експерт теж не знає замовника і позбавлений можливості вимагати "гонорар".

З початку експерименту на погодження надійшло майже 50 тис проектів, з них понад 7 тис — через портал, в електронному вигляді. 14% заявок онлайн — непоганий показник, який відповідає нинішньому рівню проникнення інформаційних технологій у земельні відносини.

Розгляд проекту триває п'ять днів — це встановлений внутрішнім нормативом Держгеокадастру термін, удвічі коротше, ніж обумовлений у законодавстві.

Відповідь направляється у тому ж форматі, у якому надійшов проект: на електронну пошту, завірена цифровим підписом, або фізично передається до місцевого органу земельних ресурсів.

Якщо замовник вважає висновки експерта Держгеокадастру некоректними, він може подати апеляцію до центрального апарату, де комісія підтвердить або спростує порушення в процесі погодження проекту.

Максимальний термін розгляду апеляції — десять днів. Експерти, чиї зауваження були визнані безпідставними більше трьох разів, відсторонюються від роботи.

Які проміжні результати цієї чотиримісячної роботи?

1. 100% проектів розглядаються у встановлений законодавством десятиденний термін, 70% проектів — за п'ять днів. Для порівняння: раніше проект міг зависнути на тижні і навіть місяці, поки замовник не знаходив спосіб надати йому динаміки.

2. Знижується кількість повторних повернень проекту на доопрацювання — ситуація, коли після усунення перших зауважень експерт знаходив ще низку і так кілька разів. Розірвати це коло можна було грошовою винагородою, тож не дивно, що завертали кожен другий проект, а в деяких районах — абсолютну більшість.

3. Зруйновано локальні монополії землевпорядних фірм на рівні районів. Ми виявили цей феномен, коли підняли статистику: у деяких фірм показник погоджень досягав 100%, причому погодження відбувалося за один день.

Пояснювалися такі рекорди не професіоналізмом, а зв'язками розробника з чиновниками місцевого органу земельних ресурсів. Реклама "правильних" фірм розміщувалася прямо в будівлі відділу Держгеокадастру і його співробітники (вже колишні) не соромилися рекомендувати їх відвідувачам.

Тепер, коли проект погоджує сторонній експерт, зв'язки з місцевими чиновниками не відіграють ніякої ролі.

4. Уніфіковані підходи та вимоги до землевпорядної документації по всій країні.

Екстериторіальність узгодження повністю прибрала історично сформовані регіональні вимоги до проектів. Снобізм експертів з крупних населених пунктів, які вважали свого колегу з маленького селища нездатним розібратися в проекті, виявився надуманим. Ми створили колективний розум — без жартів.

5. Головне — зникло джерело побутової корупції, оскільки зв'язок між замовником і виконавцем розірваний.

За антикорупційним ефектом цей кейс можна порівняти з впровадженням практики земельних аукціонів, які перекрили лазівку з неконкурентного передавання землі та різко звузили повноваження чиновників щодо розпорядження землями.

У системі земельних відносин ще багато схем і схемок — іноді досить креативних, які формувалися і відпрацьовувалися десятиліттями. Тому важкий, але єдиний можливий спосіб боротьби — нівелювати їх всі одну за одною.