Теплі гроші: чи зігріють українців кредити на енергоефективність

Минулого тижня Україна мала стратегічні перемовини з Єврокомісією в галузі енергетики.

На зустріч з президентом та урядом приїздив віце-президент Європейської комісії з питань енергетичного співробітництва Марош Шефчович.

Його повідомлення українському уряду було чітким: фінансова підтримка ЄС, близько 600 млн євро в рамках макрофінансової допомоги, залежить від створення ефективного та прозорого механізму підтримки енергоефективності.

Спробуємо розібратися, як Україна витрачає "енергоефективні" гроші, і чого насправді хоче від нас Європейська комісія.

Більшість українців стверджують, що економлять енергоресурси задля економії власних коштів, збереження довкілля і підтримки енергонезалежності країни.

Держава вже другий рік поспіль пропонує скористатися "теплими кредитами" на впровадження енергоефективних заходів, обговорює монетизацію субсидій, готує до запуску Фонд енергоефективності та готує до прийняття законопроект про повний облік енергоресурсів.

Проте є одне "але". До опалювального сезону залишаються лічені тижні, а доступних для населення програм підтримки впровадження енергоефективних заходів є лише дві. Обидві кредитні: одна — державна, інша — міжнародна.

Чи теплі ті кредити

"Теплі кредити" — перша державна програма підтримки енергоефективності, яка встигла стати популярною серед населення. Фокус лише на впровадженні окремих заходів, а не на комплексній модернізації, робить її досить простою в адмініструванні та зрозумілою з точки зору позичальника.

Водночас, просто — не значить правильно. Аудит, проведений на початку 2016 року Рахунковою палатою України, виявив низку порушень вимог законодавства при організації та адмініструванні програми.

Зокрема, палата зафіксувала недотримання закону "Про захист економічної конкуренції", адже надання державної підтримки офіційно закріплене за обмеженим колом банків, фактично, лише за трьома державними банками. Як наслідок, права громадян на отримання підтримки обмежуються.

Крім того, на початку вересня видача кредитів фізособам зупинена. Отримати відшкодування на впровадження енергоефективних заходів можуть лиш ОСББ.

Тим не менш, тільки 2016 року десятки тисяч українських сімей взяли "теплих кредитів" на загальну суму понад 1 млрд грн. Кошти пішли на заміну вікон — близько половини, утеплення стін, модернізацію систем опалення й освітлення. Правда, жодної інформації щодо якості виконаних робіт озвучено не було.

Невідомо й головне: скільки газу, електричної і теплової енергії зекономлено завдяки впровадженню енергоефективних заходів. Програма повинна була передбачати моніторинг та верифікацію результатів.

IQ на противагу державі

Тимчасом у 2016 році стартувала ще одна всеукраїнська програма підтримки енергоефективності — IQ Energy, яку фінансує ЄБРР. На цю програму до кінця 2020 року виділена порівняно невелика сума: трохи більше 2 млрд грн, що лише у два рази перевищує бюджет "теплих кредитів" за 2015-2016 роки.

Умовою отримання відшкодування є необхідність отримати кредит в одному з банків-партнерів. Однак на відміну від державної програми тут йде мова про більші суми кредиту та технічну допомогу від команди проекту.

Надії на фонд

Крім того, в Україні створюється Фонд енергоефективності. На нього покладають значні надії уряд, громадськість і західні донори. Його концепцію, яка передбачає чимало прогресивних ідей, влітку 2016 року затвердив Кабмін.

Як показало експертне опитування, яке провели Національний екологічний центр України та Реанімаційний пакет реформ, очікувань від фонду чимало. Відкритими залишаються питання щодо того, як фонд працюватиме на рівні муніципалітетів, і як буде забезпечена прозорість роботи технічного офісу.

Незрозуміло також, чи зможуть українці отримувати відшкодування, утеплюючись власним коштом без отримання кредиту.

Уряд обіцяє прийняти закон про фонд восени, щоб запустити його вже навесні 2017 року. Можливо, такий план надто оптимістичний, але він вартий зусиль: кожен українець заслуговує на державну підтримку заходів з енергоспоживання.

Як у Європі

Країни ЄС мають значний досвід щодо державної підтримки енергоефективних заходів. Втім, багато країн припустилися численних помилок.

Європейці знають: такі помилки можуть призводити до втрати довіри громадян, тому радять планувати механізми державної підтримки лише в рамках політики енергоефективності і дорожньої карти термомодернізації будівель.

Більшість таких порад українцям від Євросоюзу є обов'язковими вимогами, прописаними у відповідних директивах ЄС. Чого ж очікує Євросоюз?

Перша вимога — результат. Як мінімум, результати програм підтримки повинні відстежуватися. Потрібна система незалежного контролю. Дані щодо економії енергоресурсів мусять щорічно публікуватися, а якщо результати будуть незадовільними, повинні бути передбачені відповідні заходи.

Друга вимога — системність. Проста заміна вікон навряд чи продовжить життя будинку або значно зекономить енергію й кошти. Потрібний комплексний підхід: термічна модернізація всього будинку, впровадження повного спектра енергоефективних заходів — одноразово чи поступово.

Щоб заохотити населення до впровадження комплексних заходів, державні програми підтримки в Європі відшкодовують людям більше коштів, якщо здійснюється ціла низка заходів з енергоефективності.

Третя вимога — далекоглядність або так званий сталий підхід. Чи можемо ми бути певними, що "теплі кредити" діятимуть через п'ять років? Навряд. Зараз реалізація програм не ставить перед собою довгострокових цілей. Для успіху програм європейці радять заручитися впевненістю у ній самих громадян.

Для цього важливо розробити та постійно узгоджувати довгострокові плани модернізації житлового фонду. Показники ефективності та строки досягнення цих показників повинні бути чітко визначені.

Житловий фонд України вимагає надзвичайно великих інвестицій та масштабної модернізації. Для помітного результату з довготривалим ефектом потрібно вкладати близько 100 млрд грн щороку в найближчі 15-20 років.

Найгірша ідея — пустити ці гроші на вітер. Орієнтованість на результат мусить стати дороговказом на шляху до енергоефективної України.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.