НБУ: гальмо чи каталізатор економічного зростання

Вівторок, 14 червня 2016, 15:58
Що треба робити? Головною метою Нацбанку мусить стати створення робочих місць та підтримка економічного зростання.
Олександр Савченко, ректор Міжнародного інституту бізнесу, професор


Інновації в дії

Вже давно в пресі йде дискусія про якість роботи НБУ.

За оцінкою керівництва цього відомства якість його роботи відмінна.

Опоненти ж оцінюють роботу дуже погано.

Наведу мою оцінку роботи не лише НБУ, а банківської системи в цілому в трьох аспектах.

Перший — як банківська система виконує свої функції.

Другий — як НБУ використовує інструменти монетарної політики.

Третій — який вклад НБУ робить в соціально-економічний розвиток України.

Головні функції банківської системи

 

Оцінка: 5-max, 0-min

2015

2016

Грошові платежі, перекази, в т. ч. валютні: швидкість, вартість, надійність

2

2

Депозити: динаміка, надійність, позитивна ставка, ліквідність

0

1

Кредитування: динаміка, ставка

0

1

Обмін валют: маржа банків, можливість арбітражу, наявність кількох курсів і тіньового ринку

1

2

Оцінка інструментів монетарної політики НБУ

 

Оцінка: 5-max, 0-min

2015

2016

Рефінансування комерційних банків: доцільність, прозорість

2

3

Монетизація ОВДП: доцільність

2

3

Процентна політика:

- короткострокові кредити комерційним банкам: структура, ціна

- депозитні сертифікати НБУ: обсяг, ціна

3

3

Резерви за депозитами

4

4

Соціально-економічна відповідальність НБУ

 

Оцінка: 5-max, 0-min

2015 р.

2016 р.

Економічне зростання: створення робочих місць, обсяги кредитування, процентні ставки за кредитами

0

1

Монетарна стабільність: контроль за інфляцією як альтернатива контролю за курсом

1

2

Надійність фінансової системи: кількість банків, які збанкрутували, питома вага непрацюючих кредитів

1

2

Контроль за рухом капіталів: швидкість, зручність, національна безпека

1

1

Лише коли головні функції банківської системи будуть виконуватися принаймні на трійку, вона, банківська система, буде нейтральна до економічного зростання. Зараз вона — гальмо.

Важливо зрозуміти, особливо новому уряду України, що в сучасних умовах у світі саме центральні банки є головними державними інституціями, відповідальними за економічне зростання. Економічне зростання України на 1% у 2016 році буде відбуватися не завдяки, а всупереч монетарній політиці НБУ.

Що треба робити? Найважливіше — зробити НБУ відповідальним за економічне зростання. Головною метою Нацбанку мусить стати створення робочих місць та підтримка економічного зростання за умов збереження цінової (інфляція не більше 5%) та фінансової (банки не падають) стабільності.

НБУ та уряд за десять років повинні забезпечити щорічне зростання кредитування щонайменше на 15-20% на рік з адекватними ставками для бізнесу і людей (інфляція плюс 4-5%).

Створюються робочі місця, росте ВВП, зменшується інфляція — НБУ працює добре. Якщо все падає — працює погано, керівництву треба йти у відставку.

Першочергові дії НБУ для прискорення економічного зростання в 2016-2017 роках

1. Відмовитися від політики монетарного звуження та перейти до політики кредитної та монетарної експансії за умови цінового таргетування (2016 рік — 12%, 2017 рік — 8%, 2018 рік — 4%).

2. Зменшити облікову ставку спочатку до 14%, а в третьому кварталі — до рівня цільового показника інфляції на кінець року (≈12%) з коридором для кредитних операцій НБУ: інфляція +1,5% та депозитних операцій — інфляція -1,5%.

Це приведе до здешевлення гривневих кредитів для бізнесу до 15-16% вже у 2016 році, зменшення інфляції, збільшення прибутків бізнесу.

3. Зняти всі адміністративні обмеження за операціями з валютою, включаючи обов'язковий продаж валютної виручки. Це буде стимулювати повернення валюти в банківську систему та суттєво зменшить тіньовий валютний ринок.

4. Дозволити банкам кредитувати у валюті не лише експорт, але й імпорт та інші операції підприємств за умови адекватного хеджування валютних ризиків. НБУ повинен негайно запровадити систему хеджування валютних ризиків.

Такі заходи дозволять повернути до банків 50-60 млрд дол, які зараз поза банківською системою, і використати їх як кредитний ресурс із ставками 8-9%.

5. Припинити практику форсованого банкрутства комерційних банків. Така політика НБУ веде до корупції, інфляції, девальвації, падіння ВВП та втечі капіталу з країни.

6. Відсторонити НБУ та Фонд гарантування вкладів від формування ліквідаторів проблемних банків. Цю функцію повинна виконувати ліквідаційна рада. Вона формується найбільшими кредиторами цих банків — представниками фізичних і юридичних осіб, які втратили депозити.

7. Припинити переслідування малих і середніх комерційних банків. Дати їм можливість довести капітал до 300 млн грн до 2019 року.

Цей захід дозволить збільшити інвестиції в банківську систему на 15 млрд грн, а банкам — виконувати їх головні функції: проводити платежі, зберігати депозити та надавати кредити, а не займатися, як зараз, планами та заходами з втечі з банківського ринку України, готуючись до примусового банкрутства.

Полегшити інвестиції в капітал банків. Скасувати бюрократичні перепони для рекапіталізації банків, особливо проблемних.

8. Збільшити суму застрахованих депозитів до 300 тис грн і включити до системи гарантування юридичні особи — підприємців та малий бізнес.

9. Створити прозорий ринок проблемних активів з можливістю їх сек'юритизації.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.