Як зміна клімату змінює ринок праці. Приклад Німеччини

Коли йдеться про зміни клімату, то перш за все виникають асоціації про природні катаклізми та зубожіння народів тропічних країн.

Проте, якщо подивитися на цю проблему поглядом Німеччини, то у цій глобальній проблемі можна побачити тисячі робочих місць.

На початку 1990-х років Німеччина почала впроваджувати програму "Енергетичний перехід" - Energiewende.

Цій програмі передували численні виступи німців проти атомної енергетики, які значно посилилися після аварії на Чорнобильській АЕС.

"Енергетичний перехід" передбачає відмову від атомної енергетики та викопного палива і заміну їх відновлювальними джерелами енергії - ВДЕ.

У Німеччині близько 35% електрики уже надходить з чистих джерел, і частка такої енергії зростає. Країна посідає третє місце у світі з виробництва енергії з відновлювальних джерел, поступаючись лише Китаю та США.

У планах цієї країни до 2050 року повністю перейти на ВДЕ. Це означає, що ринок праці в енергетиці повністю зміниться.

Планування змін на краще

З 1995 року кількість робочих місць у традиційному енергетичному секторі  Німеччини скоротилася вдвічі. Проте це не спричинило соціальних потрясінь для працівників даного сектора або для їх родин.

За словами керівника відділу енергетичної політики Асоціації профспілок Німеччини Фредеріка Мока, це відбулося завдяки хорошому плануванню Енергетичного переходу. "Для змін в енергетиці потрібен час, тому про них варто думати завчасно", - говорить представник профспілки.

Скорочення шахтарів - захід дуже непопулярний. Однак Німеччина на це зважилася, запропонувавши працівникам традиційної енергетики альтернативу: ранній вихід на пенсію або перекваліфікацію.

Добре для клімату, робочих місць і процвітання

Початок реформ у Німеччині супроводжувався широким поясненням, чому країні потрібно відмовлятися від викопного палива та скорочувати його використання.

Ця масштабна медіакампанія триває. Нема жодного німця, який би не міг пояснити, що таке зміна клімату і чому вона відбувається. Навіть у гумористичних програмах німців розігрували, міряючи, скільки CO₂ виділяє їх ялинкова гірлянда.

Журналісти та громадські активісти починали енергетичний перехід з того, що тисячі разів пояснювали: "Перехід на ВДЕ робить країну більш комфортною, інноваційною, незалежною від імпортних енергоносіїв та дружньою до довкілля".

Вагомим аргументом енергетичного переходу стали нові робочі місця. Разом із збільшенням інвестицій у ВДЕ за останні роки кількість робочих місць у галузях виробництва енергії з відновлювальних джерел та в суміжних галузях подвоїлася.

Найбільше робочих місць у німецькій енергетиці створено у вітровій енергетиці, виробництві біомаси та використанні сонячних технологій. Менше - у гідроенергетиці та геотермальний галузі.

Друге за ростом кількості робочих місць після ВДЕ - енергозбереження.  Починаючи з 2011 року, сектор енергозбереження Німеччини збільшує кількість робочих місць на 50 тис пропозицій щороку.

Поки дешево, зате безпечно

За даними соціологічних досліджень, наразі лише 20% працівників, зайнятих у сфері ВДЕ, готові працювати там до пенсії. Перш за все, це пов'язано з тим, що рівень зарплати у ВДЕ на 20-30% нижчий, ніж у традиційній енергетиці. До того ж, працівники ВДЕ зазвичай працюють понад 40 годин на тиждень.

Попри ці мінуси, занятість у сфері ВДЕ не має такого негативного впливу на здоров'я працівників, як, скажімо, робота в шахтах.

Нові робочі місця енергетичного переходу - це не тільки робітничі професії. Щороку Німеччина виділяє мільйони євро на наукові дослідження у сфері ВДЕ, енергозбереження та енергоефективності. Робота у новому секторі економіки стає престижною, а працівники - потрібними на міжнародному ринку.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.