Десять мільйонів для бюджету

Українські італійці, а це 250 тис людей, є найбільшою європейською діаспорою і одним з найбільших, постійних і стабільних валютних донорів української економіки.

За останніх 20 років сформувалася окрема категорія самозайнятих осіб, які обслуговують наших трудових мігрантів в Італії. Це водії так званих бусиків.

Вони возять пасажирів і крам співвітчизникам на Апеннінах за доступними цінами.

Цей вид бізнесу свідомо заганявся в "тінь". Це було вигідно тим, хто весь цей час "кришував" митниці, розповідаючи водіям, що вони "нелегали і контрабандисти". Митники вимагали від водіїв хабарі, частину яких відправляли нагору.

За часів "пізнього Януковича" один перетин кордону міг коштувати для водія "бусика" 800-1000 євро.

Такі "податки" робили цей вид діяльності нерентабельним, і лише для збереження мережі клієнтів водії змушені були групуватися по двоє-троє, а деколи - возити відвертий "контрабас". Митники так і казали: "Вези, що хочеш, тільки нам віддай нашу частку.

Після перемоги Майдану митний безлад в оригінальний спосіб припинили представники "Правого сектора". 22 лютого бійці організації заарештували начальника Чопської митниці Сергія Харченка і прив'язали його до символічного "стовпа ганьби" біля Закарпатської ОДА.

Під час "невимушеної бесіди" з "Правим сектором" головний митник Чопської митниці розповів і про "легалізацію" "бусиків" з Італії. Суми він дещо применшив, але факти цього беззаконня підтвердив.

Після цього випадку свавілля на митниці призупинилося, але, починаючи від Великодня, митники намагаються відновити старі "схеми". Водії розповідають, що митники посилаються на якісь розпорядження з Києва і вимагають по 300-350 євро з машини за проїзд.

Та хіба не зрозуміло, що в постмайданній Україні так тривати не може? Чи є можливість перевести це питання в легальну площину з користю для людей та держави? Така можливість є. Потрібна лише політична воля українського уряду.

Необхідно легалізувати ці робочі місця. Так матимемо близько тисячі нових приватних підприємців, які сплачуватимуть єдиний податок і внески до Пенсійного фонду. Перевізник матиме легальний статус і офіційну роботу.

Другим кроком є легалізація перетину кордону. Італійські "бусики" перевозять передачі від мігрантів до членів їх родин - типові поштові посилки. Це харчові набори, одяг, речі для особистого вжитку, не призначені для продажу.

Такий вантаж може розглядатися як гуманітарна допомога і відповідно класифікуватися. При переміщенні через кордон перевізник міг би оформляти декларацію за таким рядком і сплачувати до держбюджету певне фіксоване мито. Воно могло би становити 200 дол.

Враховуючи, що перевізників з Італії є близько 1 тис, і курсують вони щотижня, сплата цього мита давала би до бюджету країни близько 10 млн дол на рік.

Звичайно, як і в кожній галузі, знайдуться водії, які будуть пробувати зловживати, але для цього й існує митний контроль.

Що дає запровадження даного механізму?

1. Забезпечення сотень тисяч українців в Італії необхідною послугою - "бусики" є єдиним зв'язком з рідними в Україні для більшості з них.

2. Легалізація 1 тис робочих місць з автоматичним розвантаженням центрів зайнятості від фіктивних безробітних.

3. Отримання більше 10 млн дол до державного бюджету через сплату мита, єдиного податку та відрахувань до Пенсійного фонду.

4. Ліквідація корупційної схеми, яка десятиліттями годує політичні "дахи".

Відмовки уряду на зразок "не можна, бо не можна" свідчитимуть про небажання влади втрачати одну з "годівниць".

Є нова галузь, яка відображає реальність, і законодавство повинно це враховувати. Порівняння з Німеччиною чи Францією, мовляв, там такого нема, не годиться. Жодна з європейських країн не вигнала на пошуки кращої долі мільйони власних громадян.

Майдан боровся за Нову Україну. Починаймо її будувати.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.