Як знецінити гривню

Національний банк України - це унікальне відомство. Точніше, не сам Нацбанк, а його керівництво. Унікальність же полягає у тому, що своєю бездарною політикою воно протягом багатьох років гробить вітчизняну економіку.

Причому керівники НБУ, зокрема, його голова Володимир Стельмах, не вчаться навіть на власних помилках.

Оцінки показників зовнішньої торгівлі та динаміки валютного курсу показують, що НБУ проводить згубну для вітчизняної економіки валютно-курсову політику.

В останні місяці ситуація різко погіршилася. У липні від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами зросло до 928 мільйонів доларів, а в серпні перевалило за мільярд до 1 185 мільйонів доларів.

Показники темпів зростання імпорту товарів у серпні в цілому і, тим більше, за окремими позиціями вражають уяву. Якщо експорт товарів у цьому місяці порівняно з серпнем 2009 року збільшився на 33%, то імпорт зріс на 42%.

При цьому імпорт продуктів рослинного походження у серпні збільшився на 15,8%, тоді як експорт таких товарів упав на 15,1%. Імпорт готових харчових продуктів зріс на 25,7%, а їх експорт збільшився лише на 10,2%.

І це при тому, що Україна має величезні площі кращих у світі чорноземів. Ситуація ж з експортом-імпортом непродовольчих товарів, за рідкісним винятком, ще гірша.

Так, імпорт полімерних матеріалів збільшився у серпні на 32,8%, експорт виріс тільки на 7,2%. Приріст імпорту шкіри та хутра становив 58,1%, експорту - 20,2%. Імпорт текстильної продукції збільшився на 68,5%, а експорт - лише на 1,3%.

Ввезення взуття виросло у 2,2 разу, вивезення за кордон - лише на 7,4%. Імпорт механічного обладнання і машин додав 45,6%, експорт - тільки 1,4%.

Окремо потрібно сказати про металургійну продукцію - головну експортну позицію України. Зокрема, продаж за кордон чорних металів виріс у серпні на 31,1%, а виробів з чорних металів - на 5,8%. Однак імпорт за цими позиціями зріс ще більше - на 79,1% і 73,5% відповідно.

Ще більш вражаюча ситуація з кам'яним вугіллям. Хоча його експорт зріс у серпні на 64,3%, проте імпорт підвищився аж на 168%.

Звичайно ж, усе це надзвичайно шкодить національному виробнику. Наприклад, феросплавники не раз просили уряд обмежити імпорт продукції. Профільна асоціація УкрФА допускала можливість повної зупинки підприємств, що пов'язано з різким зниженням завантаження заводів і збільшенням собівартості виробництва.

Рішення ж уряду звільнити підприємства легкої промисловості від сплати податку на прибуток не врятує положення, а дасть лише тимчасове полегшення. Крім того, на думку експертів, з поля зору влади зникають цілі галузі, наприклад скляна. Якщо її не підтримати, економіка може втратити даний сектор назавжди.

Тимчасом уже не тільки фінансові експерти, а й уряди розвинених країн відкрито обговорюють проблему глобальних валютних суперечок. Наприклад, Міжнародний валютний фонд недавно оголосив, що світ у цьому питанні вийшов на стежку війни.

Її суть полягає у тому, що окремі країни, а їх стає все більше, активно девальвують свої валюти щодо долара і євро. Мета - поліпшити умови для експортерів і погіршити для імпортерів, значить, допомогти власній економіці.

Першим політику слабкої національної валюти почав проводити Китай. Завдяки такій політиці економіка Піднебесної давно демонструє регулярний річний приріст у розмірі 9-12%. Країна має позитивне зовнішньоторговельне сальдо і володіє найбільшим у світі обсягом золотовалютних резервів - майже 3 трильйони доларів.

США і ЄС домагаються від Китаю зміцнення юаня, вважаючи його недооціненим до долара на 20-40%, однак Пекін ігнорує цей тиск. Більше того, останнім часом шляхом Китаю пішли інші держави - Бразилія, Південна Корея, Японія, Швейцарія.

А що робить Нацбанк? Як у 2009 році, так і в 2010 році імпорт товарів в Україні істотно перевищує експорт. Загальний баланс не рятує позитивне сальдо з експорту послуг, а наведена вище інформація свідчить, що ситуація тільки погіршується. НБУ тимчасом зміцнює гривню: з 8,3-8,5 гривні за долар до 7,9 гривні за долар.

Причому ні МВФ, ні СБ, ні інші зарубіжні організації не звинуватили б регулятора у девальвації гривні, оскільки, на відміну Китаю, в України упродовж останніх років утримувалося, а тепер і росте негативне сальдо зовнішньої торгівлі.

Не менш абсурдні рішення щодо ревальвації гривні приймалися у 2005 році та 2008 році, що призвело до логічного прискорення темпів зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі і, відповідно, до погіршення становища національного виробника.

Правда, золотовалютні резерви України протягом двох останніх років не зменшувалися, а росли, але відбувалося це здебільшого завдяки залученню зовнішніх позик державою і корпораціями. Колись ці кредити доведеться віддавати, що спричинить скорочення валютних резервів.

Також зрозуміло: якщо довго утримувати гривню від плавної девальвації, то потім вона не просто впаде, а обвалиться, як у 1998 році та 2008 році.

Якщо у квітні-липні 2010 року було хоч якесь виправдання дій Нацбанку - дефляція, то у серпні і вересні інфляція була рекордною для цього часу - 1,2% і 2,9%.

Проте центробанк, як і раніше, утримує курс гривні, незважаючи навіть на те, що у вересні йому довелося витратити у вигляді інтервенцій на міжбанківському валютному ринку близько 700 мільйонів доларів валютних резервів.

Зрозуміло, що Нацбанк опікується інтересами комерційних банків, для яких небажана девальвація гривні. Крім того, зміцнення національної валюти є антиінфляційним заходом завдяки здешевленню імпортних товарів.

Куди дивиться верховна влада? Відсутність девальвації гривні вслід за її інфляційним знеціненням погіршить роботу економіки - призведе до згортання виробництва, скорочення робочих місць, зменшення надходжень до бюджету.

Раніше Стельмах прислухався лише до думки колишнього президента Віктора Ющенка, але нині главою держави є Віктор Янукович. Тож за шкідливу для економіки валютно-курсову політику НБУ, крім Стельмаха, відповідає й нинішній президент.