"Зцілити свою землю, працювати на ній, знов ростити хліб":
історія фермера з прифронтової Кам’янки

Зароблені від фермерства гроші подружжя реінвестувало – закупили серйозну сільськогосподарську техніку, зокрема комбайн відомої американської компанії John Deere. Купували вживаний за кордоном, але в гарному стані. Загалом мали п’ять тракторів, автомобіль КамАЗ, зерновоз, кілька "газиків", якими возили врожай з поля на хлібоприймальні підприємства, сівалку Gaspardo. Технікою пан Олександр допомагав й іншим родинам, щосезону допомагав обробляти земельні наділи понад трьом десяткам інших родин.

До повномасштабної війни Кам’янка була гарним багатим селом з сучасними будинками, школою, стадіоном. Будинок культури в селі був більшим і кращим, ніж навіть в місті Ізюм. У клубі була велика бібліотека, інтернет-клуб, спортивний зал.

Навпіл Кам’янку розділяє автомобільний шлях міжнародного значення Київ – Харків – КПП "Довжанський" (державний кордон з Росією). Дорогою харків’яни виїжджали до Дніпра та Києва. Жителі Кам’янки виносили на продаж до дороги городину, фрукти. Була збудована велика сучасна автомобільна заправка, працювало кафе. Вже багато місяців цією дорогою їздить тільки транспорт з гуманітарною допомогою.  

У Кам’янку подружжя повернулось у жовтні 2022 року. Не впізнали рідне село – жодного вцілілого будинку, зруйновані клуб і школа, відсутність електрики та магазинів, які б працювали. Більшої частини сільськогосподарської техніки, яка була в їх господарстві, вже не було. Та, що лишилась, була вщент побита і понівечена. Помешкання так-сяк облаштували на фундаменті свого гаража – поставили стіни й зробили перекриття.

Зі слів пана Олександра, з 1226 жителів довоєнної Кам’янки додому повернулись лише десята частина.

За його словами, у селі проживають і діти – четверо у віці від 5 до 9 років. Школа зруйнована, тому вони вчаться онлайн. Батьки їх возять на гору, де є мобільний інтернет, чи в Ізюм – за 7 кілометрів від Кам’янки.

Каже, що деякі мешканці села встановили біля помешкань сонячні батареї й тепер, попри відсутність централізованого електропостачання, мають власну генерацію. Водночас "світло" в Кам’янку вже "тягнуть" – електрифікували одну вулицю. Через це жителі села мають надію, що майбутня зима буде для них не такою важкою, як минула.

Mercy Corps допомагає домогосподарствам, дрібним фермерам, а також малому та середньому бізнесу у сфері сільського господарства відновити свою діяльність та подолати наслідки війни. Олександр згадує, що коли представники організації приїхали в Кам’янку, то зібрали жителів села – всім розповіли про види допомоги, яку селяни можуть отримати від організації. Після цього не менше десяти сімей змогли теж отримати кошти.

За його словами, допомога від Mercy Corps – перший досвід його родини в залученні грантової допомоги від міжнародної організації.

Гранти для малого та середнього бізнесу у сфері сільського господарства, які надає Mercy Corps, мають важливе значення не лише для їх отримувачів, а й для громади, у якій цей бізнес знаходиться. Про це розповіла Ольга Дигун, менеджерка з питань сільського господарства Mercy Corps:

Фермер, який втратив техніку і все господарство, а тепер мешкає в зруйнованому будинку, в якому немає ні води, ні електрики, понад усе нарікає на те, що поля не засіяні.

У відповідь на запитання про що мріє, відповідає: "Знаєте, мені дуже подобається на полі працювати. Про це мрію – повернутись до землі, зцілити нашу землю, працювати на ній, знов ростити хліб".

Станом на вересень 2024 року Mercy Corps отримала 4,050 заявок від домогосподарств, які займаються сільськогосподарською діяльністю та дрібних фермерів. З них – 563 вже відібрані на отримання гранту, з яких 509 отримали кошти.