За підтримки Mercedes-Benz
22 липня 2024
Розв’язання кліматичної кризи є одним з найскладніших завдань, з якими стикалась людина. Якщо ще кілька років тому перехід на більш екологічні підходи до ведення бізнесу лише набирав обертів, то нині це стало нормою у світі.
Європейський Союз кілька років тому ухвалив концепцію "зеленого" переходу, у межах якої в країнах ЄС мають припинити продажі нових автівок із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року.
Що передбачає концепція "зеленого" переходу, як країни ЄС заохочують громадян до переходу на електрокари та як Україна доєднується до "озеленення", дізнавалась ЕП.
Європейський зелений курс
У 2019 році Європейська комісія представила концепцію "зеленого" переходу, суть якої полягає в тому, що до 2050 року континент має стати кліматично нейтральним. Тобто нуль, або майже нуль викидів парникових газів.
"Зелений" перехід закладає основи для дій у дев'яти сферах:
клімат;
енергетика;
промислова стратегія для циркулярної економіки;
стала і розумна мобільність;
"зелена" сільськогосподарська політика;
збереження біорізноманіття;
нульове забруднення;
фінансові інструменти;
Євросоюз як глобальний лідер.
Завдання в усіх сферах поставлені амбітні. До прикладу, до 2035 року країни Європейського Союзу мають припинити продажі нових автівок із двигунами внутрішнього згоряння, а викиди парникових газів у транспортному секторі мають скоротитися на 90%.
Країни блоку розраховують, що до 2030 року їхніми дорогами рухатимуться щонайменше 30 млн електромобілів порівняно з нинішніми 3 млн.
Нині лінійки електромобілів є майже у всіх автовиробників, і їхня частка на ринку стрімко зростає. Так, у травні 2024 року повністю електричні моделі та гібриди
склали 48,9% всіх нових реєстрацій легкових автомобілів в ЄС.
За
розрахунками аналітиків, до кінця року, або на початку наступного, у Норвегії електрокари вже можуть випередити бензинові автомобілі.
Один з найвідоміших європейських автовиробників – компанія Mercedes-Benz – планує повністю перейти на електрокари у 2039 році. Це означає, що не тільки ця компанія, але й фірми-партнери (якщо хочуть продовжити співпрацювати) також мають відповідати екологічним нормам.
Наступні покоління моделей мають скоротити чисті викиди вуглецю протягом життєвого циклу до 50 відсотків на легковий автомобіль до кінця десятиліття.
Тож через взаємопов’язаність економіки правила щодо однієї продукції буде діяти на весь виробничий ланцюг.
Наприклад, для кузова в авто використовується алюміній. Умовно, якщо його виробництво не буде відповідати екологічним нормам, є висока ймовірність, що такий метал не буде закуповуватись для європейської автомобільної індустрії.
Як країни ЄС заохочують громадян до переходу на електрокари
Насамперед, щоб популяризувати електромобілі в суспільстві, важливо забезпечити зарядну інфраструктуру. До прикладу, Mercedes-Benz створює власну мережу зарядних станцій, а також об'єднує зусилля з іншими автовиробниками у кількох спільних підприємствах з виробництва та встановлення зарядних пристроїв.
Поширеними заходами підтримки розповсюдження електромобілів у країнах ЄС є одноразові субсидії, податкові пільги на придбання таких авто, а також безкоштовний доступ до певної дорожньої інфраструктури – наприклад, платних доріг чи зарядних станцій.
Також популярний спосіб заохочення переходу на електромобілі – скасування оплати паркування. Такі переваги пропонують у багатьох містах країн ЄС. Наприклад, у Латвії, крім безкоштовного паркування, власники електрокарів можуть їздити смугами для громадського транспорту, а також безоплатно в’їжджати до курортного міста Юрмала (для проїзду на авто з ДВЗ потрібно заплатити кілька євро).
Іспанія також звільняє власників електромобілів від оплати проїзду по регіональних платних автомагістралях. Деякі муніципалітети Франції пропонують безоплатне двогодинне паркування для електромобілів.
Безоплатне паркування, зарезервовані паркомісця та дозволене використання смуг громадського транспорту практикують і в Німеччині та у Швеції. Також у Німеччині покупцям електрокарів надають знижку в 3-4 тис. євро, а сам ТЗ звільняється від низки податків.
Уряд Норвегії пропонує своїм громадянам також низку "бонусів" за експлуатацію електрокарів: відсутність ПДВ та податку на продаж і імпорт; звільнення від дорожнього і реєстраційного збору; безоплатне паркування та підзарядку; користування автобусними транспортними смугами, а також знижку 50% на переправу на поромі.
У Данії водії електроавто платять мінімальний податок на транспорт і отримують дотацію в розмірі 670 євро на паркування за рік.
Також у деяких країнах Євросоюзу, наприклад, в Португалії, Іспанії та Франції, купуючи електромобіль, можна отримати державну субсидію в розмірі в 5-7 тис. євро. А в Греції можна отримати кешбек 15-20% від вартості електромобілів, максимальний кешбек становить 5,5 тис. – 6 тис. євро.
Загалом, способи заохочення громадян переходити на електрокари доволі стандартні для багатьох країн. Однак, як показала практика, такі засоби є дієвими.
Популяризація електрокарів в Україні
Український авторинок також постійно змінюється та адаптується до нових реалій. Так, під час
паливної кризи у 2022 році українці почали активніше пересідати на електрокари.
Популярність електричних авто продовжує зростати і надалі. Причин декілька – поява нових моделей електрокарів, які більше підходять для українських умов, а також розвиток інфраструктури для електрокарів.
Так, з 2018 року в Україні діє так зване нульове розмитнення для електричних авто. Ввозячи автомобіль з-за кордону, не потрібно платити мито та ПДВ, а лише акцизний збір – 1 євро за 1 А-год ємності акумулятора.
З 2019 року водії електромобілів стали законодавчо захищеними щодо доступу до зарядних станцій. Тобто, якщо водій авто з ДВЗ припаркується на спеціально відведеному місці для електрокарів, то йому загрожуватиме штраф.
Також кілька років тому в Україні ввели зелені номерні знаки для електромобілів, а також нові дорожні знаки: "Для електромобілів", "Крім електромобілів" і "Станція зарядки електромобілів".
Інфраструктура зарядних станцій електромобілів в Україні також розвивається досить жваво. У великих містах є багато електрозаправок, що дозволяє використовувати електромобіль в межах великого міста фактично без обмежень.
Однак виїзд за місто або переїзд між областями все ще може стати проблемою для власників електрокарів, адже вздовж траси зарядних станцій нині бракує. Це ж стосується і маленьких міст.
Звісно, новіші моделі електрокарів мають більший запас, і це частково розв’язує проблему з підзарядкою. Однак для повноцінного комфортного використання електромобілів потрібно робити відповідну інфраструктуру доступнішою.
