Зелений перехід: коли українці пересядуть на електромобілі

Попит на електроавтомобілі у всьому світі стрімко росте, і Україна – не виняток. Як буде розвиватись ситуація на нашому ринку далі, чи дійсно за електрокарами майбутнє та за якими критеріями слід їх вибирати споживачу, дізнавалася ЕП

Яка картина у світі‍

Статистика говорить сама за себе: світ нарешті зрозумів всі переваги електричних автомобілів. Цифри продажу з року в рік ростуть навіть не з арифметичною, але з геометричною прогресією. Якщо у 2020 році кожна 20-та автівка, яку продавали у світі, була на акумуляторному джерелі живлення (міжнародна назва таких авто BEV – battery electric vehicle), то у 2022 році пропорції вже змінилися на кожне сьоме авто, а у 2030, згідно з прогнозами, доля електрокарів від глобального продажу автівок складе 35%. Про це свідчать дані, оприлюднені у великому звіті Міжнародного енергетичного агентства за минулий рік.

Що стосується географічного розподілення, Китай зараз на першому місці у світі за популярністю електроавтомобілів. Саме на китайський ринок приходиться 60% їх глобальних продажів: це більше прогнозованого на кілька років вперед, тому тренд там продовжить розвиватися найшвидше. На другому місці Європа: згідно зі звітом Європейської асоціації автовиробників за 2023 рік, продажі електроавто в європейських країнах виросли на 37% за рік. Зараз серед європейських споживачів BEV на третьому місці за популярністю при виборі нового авто. Бензин і гібрид поки що за старою традицією займають перші місця, але електродвигуни впевнено рухаються вгору і складають вже майже 15% від усіх нових зареєстрованих типів авто, посунувши дизель на четверте місце. США трохи відстають і посідають третє місце за загальними продажами, але там ринок теж росте з пришвидшеними темпами.

Тепер головне – задовольнити апетити ринку автовиробників з випуску батарей для електрокарів: попит на них зростає з не меншою прогресією. До речі, саме питання акумуляторів є одним із головних викликів, які стоять перед індустрією зараз і в перспективі. Річ у тому, що для виготовлення найпопулярніших наразі акумуляторів потрібен літій, кобальт і нікель. За інформацією Міжнародного енергетичного агентства, ще у 2022 році 60% попиту на літій, 30% попиту на кобальт і 10% попиту на нікель приходилися саме на виробників батарей для електрокарів. Тенденція не з приємних, враховуючи складний і не найбезпечніший для екології процес видобутку, високу вартість і інші нюанси. Тому наразі країни активно шукають альтернативи. Китай, наприклад, вже активно виробляє літій-залізо-фосфатні акумулятори, у складі яких немає дорогих і проблемних кобальту та нікелю, але в основі все ще лежить літій.

Шведський стартап Northvolt пішов ще далі – у кінці минулого року він заявив про власну інноваційну технологію з виготовлення безпечних натрій-іонних акумуляторів. В їх складі – доступні натрій і залізо, тому вони не тільки дешевші, надійніші, простіші у виготовленні та безпечніші, а ще й допоможуть позбутися загальної залежності європейських виробників від Китаю, на який приходиться велика частина закупівлі батарей для Європи. Німеччина вже виділила понад 900 млн євро на будівництво заводу з виробництва таких батарей для Європи: грант піде безпосередньо виробнику Northvolt вже в наступному році. Це не поодинокі приклади: над вирішенням глобального попиту на акумулятори активно працюють не тільки всі залучені сторони, а й великі гравці на рівні Євросоюзу.

Питання з батареями та їх виробництвом не може стати на шляху глобальної тенденції, тому що пошук альтернативних рішень вже дає результати, і їх впровадження – це тільки питання часу. Чому ж споживачі та виробники у всьому світі так активно звертають увагу на електроавтомобілі? Тут все логічно. По-перше, це екологічно, а по-друге, вигідно. Що стосується екологічності, на електрокари покладають величезні надії. Досі шоста частина всього обсягу шкідливих викидів в атмосферу приходилася на дорожній транспорт. Електроавто, як нам всім відомо, не дають вихлопних газів, що є основною перевагою. За ідеального розвитку подій, вони, разом з іншими ініціативами, мають повністю розв’язати проблему викидів вуглекислого газу.

Згідно з глобальним сценарієм скорочення викидів Net Zero Emissions by 2050, до 2050 року таким способом можна буде домогтися нульових викидів CO2. Звичайно, із застереженнями на те, що всі країни мають долучатися до багатьох відповідних ініціатив, працювати на загальний результат, а самі результати спочатку будуть досягнуті країнами з високо розвинутою економікою, а потім підтягнуться й інші. Це все допоможе покращити стан і якість повітря, а також боротися проти глобального потепління, зупинивши загальне зростання температури на позначці 1,5 градуса. 

З цінами на паливо, які постійно зростають, питання про вигідність експлуатації електрокарів також не стоїть. Навіть у країнах з дорогою електроенергією розходи на електрозарядку за рік в рази менші витрат на паливо. В Україні ж можна знайти безплатні станції, вибрати одну з платних заправок з вигідними тарифами або навіть зарядитись від домашньої мережі (користуючись всіма правилами безпеки та підготувавшись для цього заздалегідь).

Загалом статистика продажу електроавтомобілів в Україні росте не меншими темпами, ніж у середньому у світі. За даними статистики асоціації "Укравтопром", у 2023 році в Україні було продано понад 37 тисяч BEV, що майже в три рази більше, ніж у позаминулому році. Водночас попит на них росте кожен місяць: лише у грудні минулого року було продано 4,6 тисячі авто.

Цікавий факт з історії: окрім німців, які експериментували з виготовленням автомобілів на електродвигунах ще починаючи з XIX століття, українці теж цікавились цією темою задовго до глобальних трендів. Перші іноземні електроавто були зафіксовані на території України в користуванні наших громадян ще в 1910-х роках, а в 1935 році київський інженер створив першу українську автівку на електродвигуні. Випробування її виявилися досить успішними, але Головдортранс УРСР все одно не затвердив цю модель для подальших експериментів чи серійного виробництва.

Якщо такі експерименти були ще сторіччя тому, то ріст популярності екологічних авто сьогодні цілком закономірний. Але що саме приваблює українців? Українських покупців, як і всіх поціновувачів глобально, приваблює прогресивність, екологічність і вигідність обслуговування електрокарів. З факторів не на користь електрокарів – декого все ще відлякує нове і невідоме у вигляді зарядки таких авто, побоювання про те, що недостатньо зарядивши автівку, можна заглухнути посеред траси або про "капризи" BEV в обслуговуванні. Але в основній своїй масі це міфи: найближчі зарядні станції разом з їх специфікаціями можна знайти на зручних онлайн картах (та навіть в Google карті), заглухнути посеред шляху можна з такою ж вірогідністю і не розрахувавши кількість бензину, а в обслуговуванні електрокари насправді економічні та невибагливі.

Тренд набирає обертів і стає константою: нових моделей і виробників на ринку все більше, вибрати все складніше. На що звернути увагу при виборі електрокара? Тут все залежить від ваших пріоритетів і запитів. Логічніше за все, як і з кожним типом авто, орієнтуватися на співвідношення пропозиція-якість. Щодо другого критерію, з електромобілями важливо звертати увагу на те, що може запропонувати виробник за відповідні кошти: починаючи з різноманіття модельного ряду до важливих критеріїв експлуатації – середніх витрат електроенергії для конкретної моделі, запас ходу при повному заряді та легкість користування, тобто, наприклад, на сучасність програмного забезпечення та прогресивність технологій виробника. За всіма названими показниками на ринку перші позиції утримує Mercedes-Benz. Всесвітньо відомий бренд був одним із перших, хто в цілому задав тренд на електрокари власними розробками й інноваціями та продовжує його тримати. 

Серед всіх брендів саме у Mercedes-Benz – найширший модельний ряд електрокарів, тобто кожен може знайти модель під особливості своїх запитів і пріоритетів. Це і легкі маневрові седани, і різні види кросоверів – від компактних і середньорозмірних до розкішної версії Mercedes-Maybach. Детально на моделях ми зупинимось трохи пізніше, а поки перейдемо до нюансів експлуатації. Щоб бути унікальним і не від кого не залежати, Mercedes-Benz створює власну екосистему навколо електрокарів. Наприклад, він розробив спеціальну операційну систему MB.OS, до якої належать й нові зарядні станції, й абсолютно нова платформа для електромобілів MMA (Mercedes-Benz Modular Architecture). Перший концепт на цій платформі Concept CLA Class презентували на автосалоні IAA в Мюнхені минулого року. Моделі CLA Class будуть з економічним розходом електроенергії (12 кіловат-годин), але водночас великим запасом ходу (750 км від повного заряду) та виключно екологічно чистими матеріалами для конструкції та салону (сталь без діоксиду вуглецю, алюміній з мінімальним його вмістом, використання бамбука та паперу в інтер'єрі тощо). Електрична архітектура на 800 вольтів дозволяє швидко заряджати авто, тобто запас ходу збільшується приблизно на 400 км всього за 15 хвилин. Плани на цей концепт довгострокові: до 2039 року з новими лінійками планується досягнути вуглецевої нейтральності, тобто звести викиди вуглекислого газу до нуля. Більше про це ми розкажемо в наступних статтях цієї серії.

Електричний модельний ряд Mercedes-Benz наразі представлений в Україні такими моделями: седани EQE та EQS, позашляховики EQA, EQB, EQC, EQE SUV, EQS SUV, Mercedes-Maybach EQS SUV. Якщо порівнювати цінову політику, розхід енергії, запас ходу та інші нюанси експлуатації, електромоделі ідеально вписуються в баланс "пропозиція-якість". Але тут, окрім якості, отримуємо ще й екологічність і турботу про навколишнє середовище.

Візьмемо для прикладу три лінійки Mercedes-Benz різних цінових категорій. Компактні позашляховики EQA коштують від 47 до 49 тисячі євро, середня витрата електроенергії для них складає всього 13,9-15,3 кВт-год, а запас ходу – 412-528 км. Середньорозмірні просторі EQE SUV можна придбати за 75-80 тисяч євро, а в ще більш потужних версіях AMG – за 99-112 тисяч євро. Середня витрата електроенергії для них складає 15,5-18,7 кВт-год, проте і запас ходу більший: 499-604 км. Преміумседани EQS, які також називають електричним S-Класом, залежно від характеристик і комплектації, обійдуться в середньому в 100-120 тисяч євро. Такі моделі мають трохи більший розхід енергії на рівні 16,3-19,8 кВт-год, а запас ходу становить приголомшливі 635-717 км.

Що стосується експлуатації та обслуговування, підводних каменів у цьому немає. Оскільки актуальні моделі електромобілів Mercedes-Benz, виготовлених для ринку Європи та України, мають розетку під зарядний кабель Combo2/Type 2, заряджати їх можна на одній з майже 6 тисяч українських станцій з роз’ємом Type 1 і Type 2. Водночас заряджатись вони можуть як від малосильних терміналів загального користування, так і від швидкісних станцій. Обслуговування електрокарів Mercedes-Benz можливе виключно на авторизованих сервісних станціях, де працюють провідні фахівці. В дилерській мережі на сьогодні відкрито 12 сервісних центрів по Україні, які обслуговують електромобілі, а вже найближчим часом їх кількість збільшиться до 16. Інтервал технічного обслуговування для моделей EQE SUV та EQS становить 30.000 км на 2 роки, а для EQA – 15.000 км на рік.