Цифровізація як тренд
Україна змушена воювати обмеженими ресурсами та ризикує програти, якщо змагатиметься з ворогом лише у кількості зброї, грошей і людей. Єдина можливість продовжувати боротьбу – це припинити "війну великої радянської армії проти маленької" та перетворити Сили оборони України на дійсно ефективну структуру.
Сьогодні оптимізація управління військами, пришвидшення прийняття рішень, позбавлення армійців зайвої роботи та доступ командирів до інформації – це об’єктивна потреба Сил оборони. Україна намагається досягти цього через цифровізацію.
Деякі програмні продукти для спрощення роботи військовим почали інтегрувати ще до 2022 року. Найвідомішим серед них є система ситуаційної обізнаності "Дельта". Вона поєднує розвіддані з багатьох джерел і формує для військових чітку картину поля бою. Командири точно знають, де перебуває ворог і координують між собою його знищення.
Артилеристи використовують додатки "Кропива" та ГІС "Арта". Останній французькі журналісти
порівнювали з агрегатором таксі "Uber". Тільки замість виклику водія військові видають наказ на знищення ворожої позиції, а замість машини приїжджає працювати найближча артилерійська установка. Це скоротило час на отримання артилерійської підтримки до лічених хвилин.
Свій софт мають і Повітряні сили для захисту неба. Щоб системи протиповітряної оборони були розгорнуті в потрібному місці в потрібний час, було створено спеціальну програму, яка аналізує шляхи "шахедів" і ракет кожної ночі, допомагає визначити закономірності в них та ефективно розмістити мобільні групи.
В Україну прибуває купа нової західної зброї, тож окремим викликом є навчити військових нею користуватись. Щоб не витрачати дефіцитні боєприпаси на полігонах, знайшлась низка українських компаній, які розробили
цифрові симулятори. Візуально й на дотик вони не відрізняються від справжніх Stinger чи Javelin, але "враження цілі" відбувається на екрані, що робить навчання дешевшим у десятки разів.
Одна з найбільш хаотичних сфер на війні – це логістика. Швидко покривати потребу військових, поповнювати та розподіляти залишки на складах, вчасно доставляти припаси та зброю на передову, де ситуація постійно змінюється, завжди було окремим викликом. Через паперову тяганину всі операції розтягувалися на тижні.
Оптимізувати систему логістики в українському війську допомагає System Analysis Program Development (SAP), яку використовують у країнах НАТО. В Україні її почали впроваджувати після російського вторгнення. До системи вже під’єднали 300 військових частин. Тепер вони можуть моніторити вільні запаси запчастин, зброї, припасів тощо та швидко їх замовляти.
Міноборони стверджує, що це
пришвидшило обробку заявок на постачання від бригад з кількох тижнів до кількох днів. А кінцевим результатом буде повна відмова від паперового документообігу в логістичних операціях.
ID-картки й додатки замість паперів
Документообіг в армії теж є частиною проблеми. "Журнали обліку журналів", нескінченні черги в ТЦК і ВЛК, купа документів, довідок, які потрібно носити з собою, – все це підриває довіру до системи та робить її неповороткою.
Проблему почали вирішувати після введення нового закону про мобілізацію. Міноборони розробило додаток "Резерв+", в якому тепер можна оновити дані онлайн за лічені хвилини без черг. Лише за кілька днів ним скористалися 805 тис. людей.
"Резерв+" – лише початок шляху. Для швидшого проходження ВЛК у грудні в Україні запрацювала електронна черга. Раніше військові, подекуди з травмами, могли днями чекати своєї черги до лікаря, щоб отримати необхідний висновок або документ. Зараз є можливість записатись до спеціалістів на конкретну дату й час.
У липні готується запуск додатка
"Армія+". Це – аналог "Дії", де буде завантажено військове посвідчення в електронному вигляді. Також однією з функцій заявлена можливість подавати електронні рапорти, які мають спростити весь процес і покращити зворотний зв’язок від командирів.
Паралельно триває розробка ID-картки, яка поєднує в собі всі документи військовослужбовців: військовий квиток, посвідчення офіцера, посвідчення про відрядження, припис, медичні дані тощо.
Зовні вона виглядатиме як паспорт із чипом, на якому буде зашифрована вся згадана інформація. Зчитати інформацію з цієї картки зможе будь-який профільний орган – потрібно лише мати під рукою смартфон або планшет із NFC.
Корисною ця технологія буде й на фронті. Коли боєць потрапляє до госпіталю, лікар зможе швидко отримати про нього всю медичну інформацію та правильно надати допомогу. Важливо, що для зчитування даних не потрібен доступ до інтернету, якого часто немає на лінії зіткнення. Вся інформація міститься в пам’яті самого чипа.
Подібними посвідченнями користується армія США, воно називається Military ID Card. В американському війську воно з’явилося значно раніше, тож технологічно є трохи застарілим. Українські розробники хочуть осучаснити цю технологію та зробити вітчизняну військову ID-картку більш функціональною.
Наприклад, це посвідчення буде не тільки збіркою документів, але й електронним підписом, "ключем" до сервісів з обмеженим доступом на кшталт "Дельти" або банально перепусткою на турнікеті у військовій частині.
Звісно, цінність картки від такого функціонала зростає, тому безпека має велике значення. Розробкою займається українська компанія "АВТОР", яка понад 20 років постачає рішення в галузі криптографічного захисту.
Доступ до важливих сервісів буде захищено двофакторною аутентифікацією, тобто додатковим паролем. У випадку потрапляння в полон боєць може фізично знищити свою картку з інформацією на ній. Або ж її можна вимкнути дистанційно, щоб мінімізувати ризики.
Основою для картки є смартчип компанії Infineon, який має сертифікат безпеки CC EAL 6+. Це рівень захисту, який використовують у ситуаціях високого ризику. Технологія також уже отримала позитивні експертні висновки щодо безпеки від Держспецзв’язку та Служби захисту інформації.
Цифровізація документообігу в армійських структурах може бути початком таких же змін у мирному житті. Наприклад, такі ID-картки можна зробити для людей із хронічними захворюваннями для отримання медичних послуг.
Війна вже стала рушієм прогресу для багатьох сфер життя, і армія – це не єдина забюрократизована структура, яка потребує реформ. На черзі мають бути державне управління, охорона здоров’я та освіта.
