За підтримки агропромхолдингу "Астарта-Київ", БФ "Повір у себе", KFW DEG Impulse, BMZ
13 листопада 2024
24 жовтня "Астарта", KFW DEG Impulse та БФ "Повір у себе" разом з "Економічною правдою" провели захід "Партнерство незалежних", основна ціль якого – об’єднати бізнес, громади та державу у створенні економічного та соціального розвитку.
Суспільство та бізнес сьогодні переживають непрості часи, в які єдність стає визначальним ключем не лише до самозбереження, але й до розвитку. Одним з вимірів такої єдності є партнерство державного та приватного сектору на міжнародному рівні, підтримка великими компаніями малих, розвиток громад шляхом розвитку місцевого бізнесу.
Форум "Партнерство незалежних", організований агропромхолдингом "Астарта-Київ", німецьким банком розвитку DEG, БФ "Повір у себе" та проєктом "Економічна правда", зосередився на темі співпраці та взаємодопомоги, в яких народжується додана вартість – як економічна, так і соціальна.
Захід, що пройшов у четвер, 24 жовтня, під одним дахом зібрав понад 200 малих і середніх підприємців з 7 областей України, а також представників уряду, місцевих громад та великого бізнесу. Саме МСБ (малий та середній бізнес) формує понад половину економіки та створює найбільше робочих місць, чим забезпечує розвиток своїх громад.
Попри важливість малого підприємництва, такі компанії часто стикаються з одними й тими ж викликами: брак коштів та шляхів їхнього залучення, брак кваліфікованих працівників і можливостей для розширення, зокрема за кордон. У ході дискусійних панелей учасники форуму разом шукали відповіді на ці виклики, основа для яких полягає у простому – співпраці одне з одним.
"Місток" допомоги малому бізнесу
Дискусія в ході першої панелі розгорнулася навколо одного з вимірів такої співпраці: між державою, великим і малим регіональним бізнесом.
Спершу заступниця міністра економіки Тетяна Бережна розповіла про програми, які уряд пропонує для започаткування та розвитку власної справи, а також умови для їхнього отримання: "Власна справа" (грант на суму до 250 тис. грн), гранти для ветеранів та других з подружжя (на суму до 1 млн грн), гранти для переробного бізнесу (на суму до 8 млн грн) та грант на виробництво для жінок "Створюй!" (на суму до 15 тис. дол.).
"Для того, щоб грантова програма була успішною, потрібні двоє – той, хто цю програму адмініструє й знаходить на неї ресурси та підприємці, які на неї подаються. І зараз, в час війни, ми бачимо величезний попит на те, щоб отримувати фінансові ресурси для розвитку та масштабування власного бізнесу", – наголосила Бережна.
Зі свого боку перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький доповнив перелік державних можливостей для МСБ програмами для фермерів: їм доступні гранти на насадження садів (до 10 млн грн) та створення теплиць (до 7 млн грн). Він також наголосив на тому, що обмежень щодо кількості грантів немає, і підприємці можуть отримати фінансування, наприклад, і на теплиці, і на перероблення цієї продукції.
Попри значні масштаби цих програм, в частині "аграрних" грантів близько 40% бізнесів отримують відмови. За словами Висоцького, причина полягає в браку знань про те, як правильно оформити заявку, зокрема в частині фінансів. Аби зменшувати частку відмов, міністерство запустило Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві, який "може давати гарантії малим фермерам, а також допомагати й навчати їх, і правильно підготувати".
Проте держава – не єдиний гравець, який інвестує в розвиток МСБ. Директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу "Астарти" Вячеслав Чук присвятив свій виступ тому, як великий бізнес вже став "містком" можливостей для розвитку регіонального підприємництва. Оскільки як велика компанія "Астарта" може брати участь у програмах урядових і від міжнародних донорів та ділиться цим досвідом з малим бізнесом.
"Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, «Астарта» взяла на себе відповідальність забезпечити продовольством громади, які зіштовхнулися з величезним напливом внутрішньо переміщених українців. Тоді ж ми приєдналися до програм World Food Program в Україні, ставши через рік одним з її ключових партнерів. Водночас щоб підтримати малих та середніх підприємців, які не можуть самостійно вийти на співпрацю з великими міжнародними організаціями, але виробляють якісну продукцію, ми почали залучати їх до тристоронньої співпраці. Кілька таких компаній – учасники проєкту «Курс на Незалежність» – брали участь у таких місіях через «парасольку» «Астарти». Тобто, через нашу репутацію, прозорість і відкритість бізнесу, інвестиційну історію, через наш профайл ці бізнеси мають можливість розширювати горизонти свого бізнесу", – ділиться досвідом Вячеслав Чук.
Крім дискусійних панелей, на сцені виступали й малі підприємці, які скористалися грантом та змогли використати його для розвитку своєї справи. Своїм досвідом поділилася Катерина Олійник, засновниця виробництва органічних перців "Кучерява фермерка", яка завдяки гранту від "Астарти" змогла побудувати теплицю та почати вирощувати перці за межами двох місяців сезону, і зараз вже планує запуск переробного напряму.
А Любов Лисенко, засновниця компанії у сфері біометодів захисту рослин "Біобаланс", присвятила свій виступ боротьбі зі страхами нового. Коли у 2020 році компанія створила прототип сільськогосподарського безпілотника, не було впевненості в тому, що ця ідея буде успішною. Зараз, завдяки гранту, Лисенко розширює в компанії парк сільськогосподарських безпілотників: "Ми дуже багато чого зробили. Ми росли. І цей грант, це не просто грант, який дав нам кошти. Ми об’єдналися, як команда".
"Медова сім’я Лещенко" – сімейний бізнес, що почався з меду, але зараз пропонує, крім класичного меду, ще й інші медові товари, наприклад, десерти на основі сушених ягід і фруктів. Бізнес, побудований на ручній праці, в певний момент зрозумів – аби масштабуватися, потрібно автоматизуватися, розповідає підприємиця Наталія Лещенко. Завдяки гранту їм вдалося закупити обладнання, запустити мініцех і розширити власну крамницю вдвічі.
Віталій Шепель, засновник компанії "Еко-делікатес", має зовсім молодий бізнес з великою соціальною метою.
"Коли я повертався з фронту, я пообіцяв своїм побратимам і посестрам, що коли вони повернуться додому, я зроблю все можливе і неможливе, підготую для них повну бізнесову структуру, від виробництва і до збуту", – розповідає він.
Разом із бізнес-партнером вони отримали грант для закупівлі обладнання для сушіння фруктів та овочів і в січні цього року запустили роботу. За короткий час справа зайшла значно далі – підприємці почали сушити навіть борщі, а згодом і виробляти готові корисні енергетичні батончики.
На сьогодні протягом двох хвиль проєкту "Курс на незалежність" 170 підприємців і підприємиць отримали гранти, завдяки чому створено понад 500 нових робочих місць і поповнено продуктові банки 49 місцевих громад.
Життєстійкість в часи турбулентності
Важливим виміром співпраці є розуміння соціального впливу, який бізнес має на свої громади. Проте порахувати його може бути складніше, ніж порахувати прибуток власного проєкту.
Ірина Рубан, співзасновниця та партнерка Ruban Litvinova Social Impact Advisory, присвятила свій виступ концепту соціального повернення інвестицій – співвідношенню соціальної цінності проєкту з його інвестиціями. На прикладі "Курсу на незалежність" вона пояснювала, як проєкт вплинув на добробут громад через покращення економічної безпеки працівників та їхніх родин, розбудову зв’язків між людьми та освіту.
Однією з громад, де проєкт реалізовано, є Збаразька громада на Тернопільщині. Її голова Роман Полікровський поділився своїм баченням впливу проєкту на громаду, наголосивши на тому, що завдяки подібним проєктам багато людей залишаються в Україні.
"Це, я думаю, одне із найважливіших зараз питань. Бо на розвиток бізнесу, на інші процеси впливає наявність людей, наявність спеціалістів і, звичайно, наявність тих, для кого це все робиться", – пояснив він.
Про практичні шляхи співпраці держави, бізнесу та громад у контексті психосоціальної самозарадності говорила заступниця міністра соціальної політики Уляна Токарєва. Вона розповіла про Центри життєстійкості, які відкриває Міністерство соціальної політики разом зі стратегічними партнерами, серед яких і "Астарта". На сьогодні відкрито близько 200 центрів, основна ціль яких – підвищити самозарадність і згуртованість суспільства та підтримати українські родини через надання безоплатної психологічної допомоги та супроводу в соціальних питаннях.
Директорка по роботі з персоналом, корпоративного партнерства та комунікацій "Астарти" Світлана Мозгова відзначила важливість синергії між громадськими, державними та бізнесовими ініціативами для зміцнення соціальної й економічної основи громад.
"У громадах нашої присутності ми реалізовуємо проєкти соціального впливу, які спрямовані на підтримку економічної та психосоціальної стійкості українців. І якщо грантовий проєкт «Курс на незалежність» сприяє розвитку економічної складової, то Центри життєстійкості – інвестиції, спрямовані на розвиток психосоціальної стійкості та самозарадності українців. В екосистемі всі ці елементи підсилюють один одного, стають рушійною силою для довгострокових змін у суспільстві та допоможуть відновити країну після війни", – додала Мозгова.
З чого розпочати експорт?
Зрештою, на певному етапі розвитку бізнесу вихід на зовнішні ринки стає визначальним для подальшого росту. Проте інші країни – інші правила гри, інші виклики в сертифікації, пошуку покупців тощо. Про те, як бізнесу розширюватися за кордон, говорили на бізнес-панелі про експорт, де малі експортери ділилися власними секретами успіху на нових ринках.
"Ми намагаємося просувати такий лозунг, що експорт – це легко", – наголошує Анна Любима, директорка дирекції міжнародного співробітництва Торговельно-промислової палати.
Аби цей процес дійсно був легшим для бізнесу, зокрема малого та середнього, ТПП має координаційний центр підтримки експорту, де проводяться дослідження ринків, допомагають компаніям у розв’язанні проблемних питань і в аналізі власної готовності та можливостей.
Завдяки участі в Міжнародній торговій палаті, Європалаті та розгалуженій мережі партнерів, ТПП має можливість отримувати доступ до корисної інформації, якої потребує компанія – до контактів, потенційних партнерів, розуміння світової кон’юнктури.
Тезу про те, що інформація та спілкування – ключ до успіху, розвинув співзасновник компанії-виробника сирних кульок snEco Вадим Гришин. Він багато уваги приділив важливості участі в продуктових виставках, передусім Anuga у Німеччині та Sial у Франції.
Гришина підтримав голова Української асоціації аграрного експорту та співзасновник компанії USPA Дмитро Крошка, який експортує фрукти та ягоди. Саме великі виставки, вважає він, дозволяють покупцям відчути цю довіру до реальної людини, а також скуштувати продукт.
"Розмір виробника не має значення. Це може бути дуже крафтова річ, і навіть з нею вже можна експортувати. Для цього передусім треба довіра. В міжнародній торгівлі є дуже багато речей, які впливають на цю довіру. І дуже важливо, щоб компанія, якщо вона бажає експортувати, була дуже в цьому, зацікавлена", – вважає він.
МСБ та ритейл заради спільного розвитку
Водночас розширення – не завжди про експорт. Нові перспективи для бізнесу відчиняються і через співпрацю з українським ритейлом. Відповіді на запитання про те, як же невеликому бізнесу потрапити на полиці до великих ритейлерів і як працювати разом заради спільного розвитку, була присвячена завершальна панель заходу.
На практичних кейсах керівниця напряму "Лавка традицій" Марина Булацька та директор з маркетингу мережі АЗК WOG Геннадій Карлінський розібрали алгоритм відбору постачальників для своїх мереж.
Різниця в нішах, які займають ритейлери, зумовила й особливості відбору потенційних компаній. Наприклад, у WOG роблять акцент на потребах клієнта – на полиці потрапить лише той постачальник, який зможе закрити нову потребу в покупців у межах всієї мережі АЗК. Натомість "Лавка традицій" має іншу філософію та зацікавлена в постійному пошуку нових виробників, зокрема розвитку місцевих.
Про практичні шляхи співпраці держави, бізнесу та громад у контексті психосоціальної самозарадності говорила заступниця міністра соціальної політики Уляна Токарєва. Вона розповіла про Центри життєстійкості, які відкриває Міністерство соціальної політики разом зі стратегічними партнерами, серед яких і "Астарта". На сьогодні відкрито близько 200 центрів, основна ціль яких – підвищити самозарадність і згуртованість суспільства та підтримати українські родини через надання безоплатної психологічної допомоги та супроводу в соціальних питаннях.
Основні вимоги до компаній як Булацька, так і Карлінський назвали одні – правильна стисла презентація свого продукту, наявність всіх необхідних сертифікацій.
Для МСБ співпраця з великим ритейлом може стати не лише плацдармом для пошуку нових покупців, але й своєрідним навчанням, адже такі мережі мають доступ до великого обсягу інформації про поведінку своїх клієнтів.
"У нас є великий постачальник, «Старий Порицьк», який спочатку робив витриманий сир. А ми зробили з ними разом лінійку: молоко, кефір, йогурти. Ця категорія обертається значно швидше ніж сир. І всі дуже задоволені, адже ми наростили обсяги для них, вони стали нашим і єдиним партнером в цьому напряму", – ділиться досвідом Булацька.
Схожа історія співпраці була й у WOG, каже Карлінський: "До нас звернувся малесенький виробник, який робив шопери. Потім вони прийшли з рюкзаками. Ми їм підказали, які нам треба рюкзаки – не міські, не шкільні, а просто «щось взяти», і вони під нас зробили рюкзаки. Зараз вони зробили бананки з персоніфікацією під нас. Далі ми їм говоримо: «А можете для нас пошити такий органайзер в багажник, який буде дуже легкий і легко перенести з машини в машину?». І вже є органайзер".
Зрештою, обидві історії розповідають про кооперацію. Про те, що виробники можуть дати ритейлерам, і як ритейл може допомогти виробникам.
Виживання суспільства в часи турбулентності залежить від здатності допомагати одне одному та вступати у взаємовигідну співпрацю заради добробуту всіх – держави в цілому, окремих громад, великого та мікробізнесу.
Проєкт "Курс на незалежність" організовано агропромхолдингом "Астарта-Київ", благодійним фондом "Повір у себе" за фінансової підтримки Уряду Німеччини – Федерального Міністерства економічної співпраці та розвитку (BMZ) та німецького банку розвитку DEG.