Мобільні, економні, децентралізовані: модульні котельні допомагають зберегти тепло у прифронтовому Харкові

За підтримки KOLVI
21 червня 2024
Сучасні системи теплопостачання, що виробляються в Україні, можуть суттєво підвищити стійкість енергетичної системи країни перед ворожими атаками.
Протягом весни й літа український енергетичний сектор опинився під прицільним ударом агресора: внаслідок масованих атак пошкоджень зазнали об’єкти теплової та гідрогенерації, а також системи передачі електроенергії на території всієї країни. Ледь не щодня фіксуються атаки на різні види енергооб’єктів дронами, балістикою або артилерією. Збитки, завдані Росією, вже давно перевалили за 1 млрд дол.
Сильно страждають і тилові області, але особливо дістається прифронтовим територіям. Для прикладу, на Харківщині та на Херсонщині кількість споживачів, що залишаються знеструмленими через бойові дії, обчислюється десятками тисяч. Взимку, коли до відсутності електроенергії доєднається також відсутність тепла, окремі регіони можуть опинитися на межі гуманітарної катастрофи.
Попри очевидну мету ворога – завадити країні підготуватися до наступного опалювального сезону, місцева влада у партнерстві з бізнесом продовжують реалізовувати успішні проєкти для посилення теплоенергетичного сектору. У нагоді стає досвід, отриманий під час зими 2022/2023 років, коли енергетика так само піддавалася ворожим атакам. Наслідком тих подій стала поява концепції децентралізації енергетичного сектору, коли замість побудови й реконструкції теплоелектростанцій-гігантів, акцент має бути зміщений на встановлення невеликих об’єктів генерації, наближених до споживача. У секторі теплопостачання популярними стають невеликі модульні котельні, що працюють на різних видах палива і здатні обігрівати цілі мікрорайони навіть в умовах локального знеструмлення. Як це реалізовується на практиці та які рішення в цьому напрямі може запропонувати український виробник, розповідаємо у спецпроєкті "Економічної правди" та KOLVI-HUB.

Стара велика генерація – неефективна та вразлива

Харків до 2022 року був другим за розміром містом України, промисловим гігантом, великим науковим і культурним осередком. Харків сьогодні – один з найбільш постраждалих від російської агресії населений пункт країни. Станом на початок цього року, збитки, завдані місту, вже становлять 10 мільярдів доларів, підрахували у місцевій владі.
Росіяни прагнуть не лише зруйнувати місто, але й зробити життя його мешканців нестерпним, позбавивши їх доступу до елементарних цивілізаційних благ. Під постійні обстріли потрапляє цивільна інфраструктура Харкова: за час повномасштабної війни ракети та дрони пошкодили близько 200 об’єктів теплопостачання міста.
"Неодноразово були пошкоджені ТЕЦ-3, ТЕЦ-4. Постраждали близько 50 котелень, така ж кількість центральних теплових пунктів, десять індивідуальних теплових пунктів, три насосні станції. Зруйновано понад 20 кілометрів теплових мереж, адміністративні будівлі, інші об’єкти. За нашими підрахунками, підприємства отримали збитків на 2,5 млрд грн", – прокоментував директор Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради Іван Кузнєцов.
До війни населення Харкова досягало майже 1,5 млн мешканців. Місто було відомим своїми чималенькими "спальними" районами, де було зведено близько 70 тис. житлових будинків різного типу. Все це опалювалося за допомогою переважно кількох величезних ТЕЦ, які раніше були просто неефективними, а тепер – ще й вразливими до атак.
Подібна картина спостерігається у всіх великих містах України, що будувалися за часів Радянського Союзу. У спадок нам дістався централізований дизайн енергетичної системи разом з усіма її проблемами та незахищеністю перед повітряними нальотами росіян. Ще під час минулої "кампанії" з руйнації вітчизняної енергосистеми українці відчули на собі вади великих енергетичних об’єктів, в які легко поцілити, а координати добре відомі ворогу. На ремонт енергетичних гігантів потрібні значні кошти та ледве не роки часу.

На заміну великій генерації харків’яни обрали модульні котельні

Оскільки суттєвою проблемою для України є централізація енергетичної системи та системи теплопостачання, харків’яни знайшли вихід у децентралізації. Над новою схемою теплопостачання міста працює і місцева влада, і комунальні теплопостачальники, і бізнес, і міжнародні донори, які допомагають з фінансуванням сучасних теплоенергетичних проєктів. До кінця року в місті планують розмістити понад три десятки блочно-модульних котелень. Половина з цієї кількості вже була встановлена до минулої зими.
"Ми йшли шляхом децентралізації опалення ще з 2021 року. А під час війни енергетична система міста, побудована за радянських часів на базі великих джерел генерації, показала, що вона не лише неефективна, але й вразлива", – зазначив Іван Кузнєцов.
За словами посадовця, харківська міська влада має угоди з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, USAID, а також з європейськими містами, що надають Харкову різноманітне обладнання.
Як зазначають у "Харківських теплових мережах", раніше пріоритетом було підвищення ефективності теплопостачання, тепер же зрозуміло, що маленькі об’єкти, розосереджені по всьому місту, є життєвою необхідністю.
"З початку війни ми взяли встановлення блочно-модульних котелень за основу. Ми хочемо виключити або хоча б мінімізувати варіанти, коли при потраплянні у велике джерело чимала кількість населення залишається без опалення на довгий період. Якщо є одна велика котельня і до неї підключено умовно 100 будинків, то у разі прильоту всі ці будинки залишаються без опалення. Якщо є 3-4 модульні котельні, до кожної з яких підключено по 30 будинків, то імовірність, що одночасно з ладу вийдуть усі ці котельні, майже нульова. Ми обрали досить зрозумілі та прості в експлуатації котли вітчизняного виробника, фірми KOLVI. Постійно взаємодіємо з ними й в процесі пусконалагоджувальних робіт, і для вирішення питань, що виникають під час проходження опалювального сезону", – каже технічний директор підприємства "Харківські теплові мережі" Євген Кауркін.
Блочно-модульні котельні мають ряд переваг, недоступних для традиційних об’єктів теплоенергопостачання. На майданчик вони надходять уже у готовому вигляді, їх монтаж і налагодження займає від кількох тижнів до кількох місяців. Елементи котельні монтуються, як конструктор, за модульно-блочною системою. За потреби, об’єкт може бути переміщений в інше місце. Приємний бонус – суттєва економія газу. Оскільки при виробництві таких блочно-модульних котелень застосовуються сучасні технології, вони можуть похвалитися високою ефективністю роботи.
"Це на 90 % готовий продукт, який заощаджує час на підготовку до опалювального сезону. Щоб вони запрацювали, треба отримати дозволи на підключення комунікацій, залити фундамент, встановити димові труби, саму котельню і підключити до неї мережі опалення, що займає кілька місяців", – відзначає начальник управління з експлуатації КП "Харківські теплові мережі" Сергій Мельниченко.
На майданчику разом з котельнею встановлюється невеличка когенераційна установка, що дозволить забезпечити роботу котла навіть за відсутності централізованого енергопостачання. У звичайному режимі роботи установка дозволяє здійснювати експлуатацію котельні, а також віддає надлишок електроенергії в мережу.
"Це один з прикладів реалізації стратегії децентралізації у місті – виробництво й електроенергії, і теплової енергії. Когенераційна установка забезпечує електроенергією котельню, а котельня, своєю чергою, обігріває близько 40 житлових будинків. Це – тепло для 7-8 тисяч осіб", – додає технічний директор "Харківських теплових мереж".

Чи стане досвід одного міста в нагоді всій країні?

Невеликі модульні котельні, що працюють на альтернативних видах палива, отримали першу хвилю популярності ще задовго до повномасштабного вторгнення. Тоді доцільність їх встановлення обґрунтовувалася фактором економії: замість палити дорогий газ, значно вигідніше було обігріватися щепою чи пелетами. Це дозволяло вбити одразу кількох зайців: ефективно використати відходи агросектору, зекономити на доставленні палива, що зазвичай купується у місцевих виробників, а також уникнути невідновлюваних видів палива.
Українцям добре відомий приклад міста Славутич, де з’явилася перша в Україні блочно-модульна котельня потужністю 10,5 МВт, яка працює на альтернативних видах палива.
У розпал війни також був позитивно оцінений досвід Житомира, де завдяки модульним котельням місцева влада спромоглася забезпечити мінімальний комфорт мешканців під час багатогодинних відключень світла.
Тож напрацювання в напрямі децентралізації енергетичної системи вже є. А український бізнес готовий до співпраці з органами місцевого самоврядування, щоб налагодити процес постачання необхідного обладнання та технічної підтримки.
"Наша компанія залучена до процесу децентралізації теплових систем на рівні технологічних та консультаційних рішень. Ці рішення є надійною відповіддю застарілим радянським стандартам організації тепломереж, оскільки їх децентралізація значно ускладнює намір ворога залишити сотні тисяч наших громадян без опалення. Прямо зараз ведеться активна робота, і, за прогнозами спеціалістів, майбутньому опалювальному сезону – бути", – наголошує очільник БО "KOLVI" Олександр Крошка.
Сучасні модульні котельні досить потужні, щоб забезпечувати теплом цілі невеликі мікрорайони. Менші об'єкти можуть встановлюватися як автономне джерело опалення на школи, лікарні та інші соціально важливі будівлі. Тож нові об’єкти теплопостачання – це не тимчасове рішення на час війни, а стале рішення, що працюватиме і після перемоги.
Що гальмує масштабну перебудову енергетичної системи – це брак фінансування, а також – кваліфікованих працівників.
"Дуже велика кількість фахівців йдуть на війну, захищати країну. Тож будемо залучати жінок", – розповідає директор Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста Харківської міської ради.
Що стосується коштів, уряд намагається частково розв'язати цю проблему в рамках Стратегії щодо децентралізації енергетичної системи України. Наразі українцям пропонуються пільгові кредити на енергообладнання, спрощене підключення нових установок, гранти на встановлення сонячної генерації та теплових насосів. Держава також підтримуватиме громади, що ініціюватимуть встановлення модульних котелень на своїй території.
© 2005-2024, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
‍
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
‍
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
‍
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
‍
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.