Криївки повертаються.
Як "Метінвест" розгорнув виробництво сотень металевих укриттів для військових
За підтримки Metinvest
21 листопада 2024
Криївки повертаються.
Як "Метінвест" розгорнув виробництво сотень металевих укриттів для військових
За підтримки Metinvest
21 листопада 2024
Життя військових на передовій далеке від комфортних київських квартир. Влаштувати обігрів, дістати гарячу їжу, прийняти душ або комфортно поспати може бути складною логістичною задачею для підрозділу. Це не просто примха – від умов проживання залежить здоров’я військового та його ефективність у бою.
Україна декларує, що життя захисника – найвища цінність. Але масштаби війни не дозволяють швидко облаштувати модульні кухні, бані й підземні сховища для всіх військовослужбовців.
Споруди на фронті повинні не тільки виконувати свою пряму функцію, але й захищати від снарядів. До того ж бути універсальними та масовими у виробництві, щоб можна було масштабувати їх на весь фронт, довжиною в понад 1000 кілометрів.
За реалізацію такого проєкту взялись українські металурги. Працівники "Метінвесту" у діалозі з військовими розробили універсальні укриття, які тепер зварюють на кількох засекречених ділянках сотнями штук.
Укриття компанії стали частиною оборонних фортифікацій навколо міста Покровськ, яке є стратегічним для української металургії та де зараз точаться найгарячіші бої.
Сховища на всі випадки життя
Зовні укриття від "Метінвесту" – це велика металева діжка, але всередині – все, що потрібно військовому. Вентиляція, спальні ліжка, робочий стіл, опалення, туалет, стоки для води, аварійні виходи, місця під особисті речі тощо. Такі металеві "криївки" можна кастомізувати під будь-які завдання.
Вони є у форматі штабних бліндажів з місцями під комп’ютери, кухонь або просто житлових приміщень з кількома місцями для сну. Одна з нових модифікацій – мобільний підземний шпиталь, начинений усім необхідним медичним обладнанням. Він може пропускати через себе 100 поранених на добу, а лікарі мають змогу надавати термінову допомогу безпосередньо біля лінії зіткнення.
Укриття-шпиталь
Довжина базової моделі конструкції – 6 метрів, а ширина – понад 2 метри. Така "діжка" може вмістити до шістьох людей на спальні місця, і до 30 бійців можуть там одночасно сховатись від обстрілів.
Товщина сталі – 2-4 міліметри. Її закопують на глибину в кілька метрів, і вона витримує влучання найпоширенішого російського 152-мм снаряду.
"Ми підняли багато історичних креслень. Дивились, які конструкції від яких загроз можуть захищати. Об’єднали найкращі з них, оптимізували з огляду на сучасні потреби та запити війська й у підсумку отримали легку й достатньо захищену споруду, яку можна виробляти масово", – сказав керівник на одному з виробничих майданчиків.
Наситити фронт такими укриттями – непроста задача. "Діжка" важить понад дві тонни. Це означає, що для сотні "криївок", яких вистачить закрити невелику ділянку фронту, треба десь знайти понад 200 тонн якісної листової сталі.
Процес збірки
Далі метал потрібно доставити на виробничу ділянку й обробити, надавши спеціальну хвилясту форму, а згодом надати їй округлий радіус – все це зробить конструкцію жорсткішою. За допомогою кранів окремі деталі збирають в єдину конструкцію, а потім покривають маскувальною фарбою для безпечного транспортування.
У роботу запущено одразу кілька різних майданчиків, які, знаходячись в секретних місцях, виконують свою частину роботи або дублюють одне одного для більшої масовості виробництва.
У всьому процесі залучені вальцювальники, котельники, кранові машиністи, газорізчики, збірники металоконструкцій, маляри та купа інших спеціалістів. На виробництво кожного укриття йде до 165 людино-годин роботи.
Фото готового виробу
Встановити такі металеві капсули на позицію теж нетривіальне завдання. Конструкція повинна передбачати можливість транспортування і встановлення у найкоротший термін. Щоб інтегрувати їх у систему фортифікацій на південному напрямку, "Метінвест" пустив в дію десятки власних екскаваторів і залучив сотню людей, які працюють безпосередньо в зоні бойових дій.
"Метінвест" нарощує випуск військової продукції
Станом на вересень військовим поставили понад 600 "криївок", виробляючи їх по 40-50 штук на місяць. Вартість однієї близько 450 тис. грн. Собівартість коливається залежно від модифікації укриття та складності його оснащення. "Метінвест" постачає "криївки" на фронт безоплатно, однак це вже обійшлося їм щонайменше у понад 300 млн грн.
Загалом з 2022 року компанія "Метінвест" в межах ініціативи "Сталевий фронт" Ріната Ахметова передала на потреби ЗСУ і мирних мешканців близько 7,7 млрд грн. З них безпосередньо на потреби української армії – близько 4,4 млрд грн, з яких 60% становить продукція, що виготовлена на підприємствах компанії. Мова про мобільні укриття, мінні трали, захисні екрани для бронетехніки, протитанкові їжаки тощо.
За словами операційного директора "Метінвест" Олександра Мироненка, компанія здатна в рази збільшити виробництво підземних укриттів, але для цього потрібні прямі контракти з Міноборони. Оскільки продукція вже зарекомендувала себе в бою, зараз тривають перемовини про перше державне замовлення.
Щоб це стало можливим, споруди вже офіційно проходять процедуру сертифікації, яка відкриває дорогу до перших угод.
"Ми розробляємо конструкторську документацію, робимо кілька виробів і звертаємось до Міністерства оборони. Профільна військова частина перевіряє наші укриття артилерійськими снарядами, які є типовими засобами ураження з боку противника. Якщо випробування успішні – отримуємо сертифікат якості, з ним йдемо до державного замовника і пропонуємо купувати наш продукт", – розповів керівник на одному з виробничих об’єктів.
Сталеве укриття – командний пункт з середини
Державні контракти дадуть компанії змогу забронювати робітників, які займаються виготовленням споруд, створити нові робочі місця й отримувати кошти на подальший розвиток технології.
Армії вигідніше купувати модульні укриття саме в Україні. За словами Мироненка, аналогічна продукція від іноземних виробників може бути чи не вдвічі дорожчою. Це пояснюється тим, що "Метінвест" має вертикально інтегрований виробничий ланцюг, коротшу логістику на фронт і в Україні значно дешевша робоча сила.
Ну а поки державні відомства тільки готуються до офіційних закупівель, компанія зосереджена на постачанні сталевих "криївок" на фронт просто зараз і безплатно.
"На південному напрямку зараз служать багато наших працівників. Якщо хоч якась із цих споруд захистить їхнє життя і вони повернуться додому, то я вважаю, компанія виконала свою місію", – сказав один з керівників виробництва.
© 2005-2024, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
"Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство "Інтерфакс-Україна", не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства "Інтерфакс-Україна". Назва агентства "Інтерфакс-Україна" при цьому має бути оформлена як гіперпосилання.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.