Голова Агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм неодноразово публічно заявляв, що найбільшою проблемою майбутньої відбудови буде нестача фахівців та інституцій, здатних реалізувати масштабні проєкти.

Із цим погоджуються експерти, зокрема, із будівельної галузі. За словами власника інвестиційно-будівельної компанії "Фенікс груп" Назара Бенча, уже зараз на ринку відчувається нестача кваліфікованих працівників у будівництві та суміжних галузях. Як через евакуацію працівників за кордон, так і через мобілізацію до ЗСУ.

Ще одне питання — можливий дефіцит будівельних матеріалів. Під час війни було зруйновано або пошкоджено чимало підприємств, у тому числі й тих, які постачали продукцію для будівельної галузі. Обсяги будівництва суттєво зменшилися, це погіршило фінансове становище тих, що вціліли.

Зараз дефіциту на ринку не відчувається через невеликий попит, але коли розпочнеться будівельний бум, потреба зросте в рази і українському бізнесу буде складно впоратися з таким запитом. Тому потрібно готуватися вже, в умовах війни.

За словами міністра економіки України Юлії Свириденко, приватний капітал має відіграти ключову роль у відбудові України. У глобальному сенсі, за її очікуваннями, відбудова має відбуватися на 80% за рахунок приватних інвестицій.

Для відбудови будуть потрібні десятки великих заводів з виробництва будматеріалів. Ні держава, ні міжнародні партнери не фінансуватимуть встановлення технологічних виробничих ліній. З іншого боку — потенційні інвестори можуть розраховувати не лише на великий попит на свою продукцію в Україні, коли почнеться відбудова, а й на можливість експорту на європейські ринки.

Під час війни більшість іноземних інвесторів не ризикують вкладати гроші у будівництво нових виробництв в Україні через ризик їх фізичного знищення. А після завершення війни потрібні будуть роки для того, щоб інвестиції перетворилися у виробничі потужності.

Тому на першому етапі відбудови саме внутрішній виробник стане опорою завдяки експертизі і наявності ресурсу.

Заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач вважає, що після завершення бойових дій потрібно не просто відновити зруйноване, а переосмислити все, і лише тоді братися до роботи. Це стосується не лише будівель, а й інфраструктури.

Цю позицію розділяють і в уряді. У квітні цього року Кабмін визначив шість населених пунктів для експериментальної комплексної відбудови за новими принципами. Мова йде про Бородянку та Мощун у Київській області, Тростянець у Сумській області, Посад-Покровське в Херсонській області, Циркуни в Харківській області та Ягідне в Чернігівській області.

Ці населені пункти зазнали найбільших руйнувань, а тому є можливість якісно спланувати всю забудову та інфраструктуру і побудувати все з нуля, повністю переосмисливши простір за принципом “краще, ніж було”.

Аби підсилити спроможність громад грошима, технологіями і фахівцями, ще минулого року президент Володимир Зеленський запропонував іноземним урядам концепцію шефства над відновленням.

Приміром, у відновленні Маріуполя візьме участь Греція, Харкову допомагатимуть США і Туреччина, Данія взяла шефство над Миколаївською областю, країни Балтії – над Житомирщиною, Чехія готова взятися за відновлення Дніпропетровської області, а Австрія – Запорізької.

Аби відбудова відбувалася максимально прозоро Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури відкриє кошториси для публічного доступу на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Це дозволить значно ефективніше реагувати на корупційні випадки та підвищить довіру міжнародних партнерів до процесу відбудови.

Зараз триває чимало дискусій щодо того, як має відбуватися відбудова. Головний принцип — відбудова має відбуватися швидко, прозоро, якісно і за сучасними стандартами.

Аби максимально швидко стартувати процес відбудови, варто готуватися вже. При цьому використовувати доступні в Україні сучасні технології будівництва, які дозволять будувати швидко та якісно.

Нещодавно у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури презентували типові проєкти дитсадків, шкіл та адмінбудівель, які українські громади можуть безкоштовно використовувати.

Типове проєктування було поширеним у період відбудови у європейських країнах після Другої світової війни та дозволяло пришвидшити процес відновлення.

Бізнес також пропонує рішення. Наприклад, однією із сучасних технологій є сталеве каркасне будівництво. Житло за такою технологією будують у Великій Британії, США, Таїланді та інших країнах. Раніше в Україні таку технологію використовували для будівництва інфраструктурних об’єктів — мостів, промислових споруд.

Перший житловий 8-поверховий будинок зі сталевим каркасом почали зводити у Маріуполі, але не встигли завершити через війну.

Після звільнення міста тут планують збудувати за технологією сталевого будівництва цілий житловий квартал із соціальною інфраструктурою. Такий підхід дозволить будувати швидше і якісніше.

Комплексний проєкт забудови розробили в "Метінвесті" та презентували Маріупольській міській раді, яка зараз працює віддалено. Розробка такого проєкту вже зараз дозволить зекономити час на проектування після перемоги. Житловий квартал для Маріуполя розрахований приблизно на 10 тис. мешканців.

За його словами, основною перевагою сталевого будівництва є швидкість будівництва, що буде важливо після деокупації міста.
Застосування сталі у фундаменті будівлі, на який припадає до 15% кошторису проєкту, знижує загальну вартість проєкту на 2-3%.

Загалом у компанії "Метінвест" Ріната Ахметова розробили проєкти 13 типів будівель зі сталі, серед яких житлова забудова висотою від 1 до 8 поверхів, об’єкти соціальної інфраструктури (школа, дитсадок, амбулаторія) та супутня інфраструктура (паркінг, спорткомплекс та підземне укриття).

Концепція передбачає понад 200 готових проєктів будівель на основі трьох попередньо виготовлених елементів з металу: каркасу, модуля та платформи.

Готові проєкти будівель можна використовувати і в інших громадах. При цьому їх адаптація обійдеться приблизно удвічі дешевше, ніж розробка нового проєкту з нуля.

Деякі експерти застерігають, що якщо використовувати типові стандартні проєкти, то відбудова буде схожою на радянський підхід, де всі будівлі однакові, відрізняються лише назви.

Утім, на відміну від радянських часів, громади мають можливість вибору — проєктувати самостійно чи взяти готовий сучасний проєкт, а також сотні різних варіантів адаптації.

Тож, майбутня відбудова може спиратися на мікс унікальних і типових проєктів. Головне завдання для громад, бізнесу та центральної влади зараз, поки триває війна — сформувати візію майбутньої відбудови, взяти краще із закордонного досвіду та зробити все, щоб максимально швидко розпочати роботи після закінчення боїв.