8 січня 2024 року відбудеться аукціон з продажу приміщень ДП "Дніпро" – колишнього видавництва. Мова йде про частину будівлі на вулиці Володимирська у центрі Києва. Стартова ціна 1 квадратного метра – 9,3 тис. грн.
Зараз будівля потребує інвестицій, а саме підприємство довго не має прибутку та не друкує книги, тому Фонд державного майна України виставив цей об’єкт на продаж.
Про особливості майнового комплексу ДП "Дніпро" та чим він цінний з фінансового та культурного поглядів, розповіла в.о. директорки підприємства Маріанна Руденко і представники Фонду держмайна України.
Від 9,3 тис. грн за квадрат та борги: що продають у центрі столиці
Маріанна Руденко
З 2022 року ДП "Дніпро" не є видавництвом – книги вже не друкувались, а торгівля друкованими виданнями тільки трохи уповільнила нарощування боргів. Так, у 2020 році витрати у 2,5 раза перевищували доходи держпідприємства, а за 9 місяців 2023-го воно вийшло на нуль.
Зараз колектив підприємства – чотири фахівці, ще 20 людей працюють віддалено за цивільно-правовими договорами. Конкурувати державним підприємствам з приватними компаніями складно.
"Підприємство вже багато років збиткове і в занедбаному стані, має борги заробітної плати. Видавництво само собою – непростий бізнес. А в державних руках робити його ще важче. Тому я вважаю, що рішення уряду приватизувати приміщення є правильним", – зауважує в. о. директорки ДП "Дніпро" Маріанна Руденко.
Єдиний майновий комплекс ДП "Дніпро" – це 785 квадратних метрів третього та частини другого поверху будівлі кінця ХІХ століття біля Золотих воріт.
Решта будівлі у приватній та комунальній власності. У підвальному приміщенні розташований ресторан, на першому поверсі – готель та адвокатське об’єднання, а на четвертому – хостел.
Стартова ціна – близько 7,3 млн грн. Тобто вартість одного квадратного метра історичної будівлі в центрі Києва на аукціоні починається з 9,3 тис. грн.
Руслана Кризська
"Стартова ціна об’єкта приватизації відповідно до законодавства формується на рівні балансової вартості об’єкта (його активів). Конкурентна боротьба на аукціоні завжди формує ринкову ціну. Електронна торгова система "Прозорро.Продажі" забезпечує рівний доступ до участі в аукціонах для всіх учасників. У нас є чимало прикладів зростання ціни навіть в десятки разів", – пояснила в.о. начальниці Регіонального відділення ФДМУ м. Києва Руслана Кризська.
Умови приватизації цього об’єкта стандартні: впродовж 6 місяців з дня оформлення права власності погасити борги заробітної плати та перед бюджетом – 43 тис. грн, а також зберегти колектив.
Водночас упродовж місяця новий власник має укласти договір охорони обʼєкта культурної спадщини на приміщення з Департаментом культури КМДА, оскільки будівля є пам’яткою історії місцевого значення.
Також ДП "Дніпро" має борги перед юридичними особами – понад 2 млн грн. Свого часу колишній керівник позичив гроші, аби підтримати видавництво і поповнити його обігові кошти.
Ці борги потрібно сплачувати лише, якщо вимагатимуть кредитори, це не є приватизаційною вимогою Фонду держмайна. У такий спосіб держава зробила умови приватизації максимально зручними для інвестора.
Віталій Коваль
"Підприємство накопичило борги, намагаючись зберегти виробництво і трудовий колектив за кредитні кошти. Проте через стрімкий розвиток поліграфічної галузі і ріст приватних видавництв – не витримало конкуренції. Сьогодні, як ніколи, «Дніпро» потребує перезавантаження новим ефективним власником. У такий спосіб ми не лише збережемо історичну будівлю, а й зробимо цей державний актив, який давно є пасивом, знову економічно активним об’єктом. Де будуть робочі місця і платитимуться податки. Тобто запрацює ще один гвинтик у великій економічній машині, а державний бюджет отримає від продажу необхідні кошти. Адже Сили Оборони потребують безперервного фінансування. А державне майно – це внутрішній резерв країни", – вважає голова Фонду держмайна України Віталій Коваль.
Погодження документів на реставрацію це не є складно
Будівлю, яку виставляють на аукціон, звели у 1898 році на місці дерев’яної двоповерхівки. У 1908-му там розташовувалася літературно-художня організація "Український клуб “Родина".
Серед учасників були Микола Лисенко, Олександр Олесь, Леся Українка, Іван Франко, актори Марія Заньковецька, педагогиня Софія Русова. У 1915 році царська російська влада закрила організацію. У березні 1917 року тут відбулося засідання Центральної Ради УНР, де її головою заочно обрали Михайла Грушевського.
Засновниця проєкту "Спадщина.UA" Ганна Гаврилів, яка разом із командою купує в держави цінні історичні споруди та пам’ятки архітектури місцевого значення і дає їм нове життя, запевняє: нічого складного в погодженні документів на реставрацію, якої потребує це приміщення, немає.
Ганна Гаврилів
"Наукову проєктно-кошторисну документацію на реставраційні роботи для таких пам’яток розробляють спеціальні проєктні організації, що мають відповідні ліцензії. Вартість документації залежить від будівельного об’єму та виду робіт. Наукові дослідження, розробка і погодження проєкту займають від шести місяців до року", – пояснює експертка.
І наголошує, що статус пам’ятки не обмежує, а навпаки – розширює можливості інвестора.
"Це не просто квадратні метри в центрі столиці, а об’єкт-історія і легенда, який має історичну цінність та інтелектуальну вартість. Адже в цій будівлі бували видатні історичні постаті: Леся Українка, Іван Франко, Микола Лисенко… Це можливість власного внеску у збереження української ідентичності. Такі будівлі мають більшу цінність для держави, громади, інвестора, суспільства загалом. Вважаю, що новий власник може пишатися об’єктом, до якого причетні такі постаті української історії", – резюмує Ганна Гаврилів.
Цю статтю створено завдяки підтримці американського та британського народів через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Управління закордонних справ, Співдружності та розвитку (UKaid). Погляди та думки авторів, висловлені у цих публікаціях, не обов’язково відображають погляди USAID, уряду США, UKaid або уряду Сполученого Королівства.
