Група компаній "Здорова родина" налічує понад 500 аптечних закладів, що працюють під брендами "Здорова Родина", "Перша", "Сімейна аптека", "Аспіринка", "Йод" та "Сальве". Частина з них функціонує в державних та комунальних закладах. Сьогодні колектив компанії – це понад 1800 людей, і він зростає щодня.

У проєкті " Бізнес попри війну" регіональний керівник мережі аптек "Сальве" та "Здорова родина" Тарас Монець розповів "Економічній правді", як працює компанія в умовах воєнного стану та перебоїв з електропостачанням. І при цьому – виконує свою соціальну місію.

В 2022 році мережа орендувала 10 комунальних приміщень через аукціони Прозорро.Продажі

Головний центр управління Групи компаній "Здорова родина" знаходиться в Івано-Франківську. Аптечні заклади мережі розташовані в 13 областях України та в Києві.

Сьогодні Тарас Монець – регіональний керівник мережі. А 20 років тому він починав кар’єру фармацевтом у аптечному пункті "Сальве", який знаходився в обласній лікарні Луцька. Цей аптечний пункт працює і зараз, але став набагато сучаснішим.

Із початку 2022 року навіть під час війни "Здорова родина" відкрила понад 70 нових аптечних закладів. З них 10 орендували через аукціони Прозорро.Продажі у комунальних підприємств. Кожне приміщення потребувало ремонту: оновлення фасаду, внутрішні роботи. За словами Тараса Монця, в середньому ремонт сьогодні обходиться у 200 тис. грн, якщо будівля в більш менш нормальному стані.

Багато приміщень, де розташовані аптечні пункти, компанія орендує напряму у муніципалітетів та держави. До липня 2020 року це відбувалося на фізичних аукціонах з обмеженою кількістю учасників і з можливістю впливу на результат з боку організатора, відмові в участі тощо. Зараз всі без виключення аукціони з оренди державного або комунального майна публічні, відбуваються на сайті Прозорро.Продажі, кожен лот має детальний опис, фото, умови участі однакові, а приміщення отримає той, хто запропонує найвигіднішу ціну.

В продовженні вже наявних договорів також відбулися позитивні зміни. Раніше часто треба було "подобатися" тим, хто вирішував долю цих приміщень. А оскільки договори оренди укладали, зазвичай, на один рік, то їх продовження забирало багато часу та сил.

Тарас Монець каже, що раніше неформально існував навіть географічний поділ орендарів. І компаніям з інших областей не надто охоче здавали нерухомість.

"У нас були об’єкти, які ми орендували по 15 років. А потім нам не хотіли продовжувати договори, бо ми не місцеві", – згадує керівник мережі.

У той час і вартість оренди комунального майна розраховували за спеціальною методикою. За словами Тараса Монця, ціна була дуже заниженою. Наприклад, у місті оренда 1 квадратного метра могла коштувати лише 25 грн.

"Через це місцеві бюджети недоотримували дохід. Якось ми звернулися з листом до балансоутримувача і запропонували ціну 300 грн за квадратний метр. Визначили її, дослідивши кон’юнктуру ринку. Так нам вдалося продовжити термін оренди. Напевно, люди, які ухвалювали рішення, зрозуміли, що ми матимемо підстави звернутися до суду, якщо нам не продовжили угоду за таких більш вигідних для громади умов", – пояснює Тарас.

Наступного разу компанія орендувала це приміщення вже на аукціоні Прозорро.Продажі у 2020 році.

Закон містить чітку формулу розрахунку стартової орендної плати для аукціону. Ця плата становить 1% від балансової (чи оціночної у конкретних випадках) вартості об’єкта оренди. Наприклад, балансова вартість приміщення площею 14 кв. м, становить 35 290,00 грн, тому стартова орендна плата дорівнює 352,90 грн/міс. Всі учасники під час кожного з трьох раундів аукціону, мають можливість підвищити цю суму. За підсумками аукціону виграє той учасник, який запропонує найвищу ціну. Таким чином, аукціони Прозорро.Продажі дозволяють сформувати справедливу вартість орендної плати, яку точно зможе оплачувати бізнес, а також збільшувати надходження коштів в бюджет громади, – пояснює Владислав Уривський, проектний менеджер Прозорро.Продажі.

Система аукціонів для компанії не нова. Деякі мережі супермаркетів здавали в оренду зайві торгові площі за схожими правилами. Але оренда в держави чи громади має низку переваг. І найголовніший – чіткі умови договору.

"Не може бути такого, що за три місяці після того, як ви вклалися в ремонт, зателефонує власник і скаже, що ваш конкурент запропонував вищу ціну, тому виїжджайте. Ціна чітко прописана в угоді оренди нерухомості громади. Є щорічна індексація на рівень інфляції. Але це зрозуміло і прогнозовано", – каже підприємець.

"Приміщення вимагають інвестицій, ремонтів та подекуди переобладнання. Але перспектива майбутньої успішної діяльності і ринкова вартість оренди спонукає нас створювати там конкурентні, сучасні та доступні аптеки. Ми постійно моніторимо на сайті Прозорро.Продажі, які об'єкти виставляють на аукціон. Беремо участь там, де нам цікаво. Зараз аукціони – це зручний, конкурентний та прозорий процес", – вважає керівник.

Орендуючи в держави чи громади, компанія виконує так само й соціальну місію. Часто пропонує початкову ставку у 3-4 рази вищу за ту, що зафіксована в оголошенні. А ще – страхує приміщення на випадок завдання шкоди та випадкового знищення на користь орендодавця.

"Звісно, економічний розрахунок – це важливо, але якщо ми можемо платити більшу орендну плату, то пропонуємо її. Я вважаю, це така соціальна складова нашої роботи. Крім сплати податків та заробітних плат, ми ще й таким чином підтримуємо громади, в яких працюємо. Адже розуміємо, що ці гроші йдуть у місцевий бюджет, а не комусь до кишені", – пояснює Монець.

Серед 500 аптечних закладів мережі чимало таких, що знаходяться в маленьких державних лікарнях чи на околицях міст. Там немає великого товарообігу. Натомість є більші витрати на доставку товару та складнощі з пошуком персоналу. Але у медзакладах мають бути ліки, тому компанія працює і там.

Головне – залишатися людиною

Тарас Монець каже, що в компанії до останнього сподівалися, що повномасштабної війни не буде. Тому як такої, підготовки не було. Коли ж 24 лютого почалося вторгнення та перші обстріли міст, ніхто не розумів, як діяти в такій ситуації. Тому керівництво вирішило, що співробітники мають бути зі своїми родинами у відносній безпеці.

"Особливо на Житомирщині, в Чернігові та Києві працівникам було страшно виходити на роботу. Ми тримали зв'язок із кожною аптекою телефоном та завдяки робочим чатам. Постійно слідкували за ситуацією в кожному місті, підтримували працівників морально та власним прикладом показували, що не можна опускати руки. І вже 25 лютого понад 90% аптек мережі працювали та надавали підтримку відвідувачам не тільки ліками, але й психологічно. Я захоплююся героїзмом цих людей, в основному дівчат та жінок, які працювали незважаючи ні на що. Вони могли виїхати за кордон у безпечніші місця, але залишилися, щоб допомагати людям. Про деяких із них навіть написали місцеві ЗМІ, як вони під обстрілами розвозили ліки цивільним та військовим", – з гордістю каже Тарас.

Зазвичай товарний залишок аптеки розрахований на місяць. Більшість аптечних мереж України не має власних складських потужностей та логістики. Основна трійка дистриб'юторів щодня доставляла потрібні медикаментів, а у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі та Одесі навіть по декілька разів на день. Але більшість фармацевтичних заводів знаходяться на Київщині, де точилися бойові дії. Логістику було порушено, а пальне стало в дефіциті і подорожчало. Тому виникли складнощі з забезпеченням аптек навіть найнеобхіднішими ліками. У деяких постачальників та виробників компанія самотужки забирала лікарські засоби і розвозила по аптеках. Із військовими, швидкими та волонтерами їх доставляли навіть до заблокованого Чернігова.

У більш спокійних містах через паніку виник ажіотажний попит: люди скуповували все. Тому у перші дні війни керівництво вирішило перев’язувальні матеріали відпускати лише на потреби армії, щоб підтримати військових.

Коли росіян відтіснили з півночі України, ажіотажний попит вдалося погасити. А коли повноцінно відновила роботу Державна служба з лікарських засобів, "Здорова родина" почала відкривати нові аптечні заклади.

Зараз компанія співпрацює з волонтерськими об’єднаннями, розміщує скриньки для збору коштів, передає ліки на фронт. І вирішує наступний виклик – перебої з електропостачанням. Деякі аптечні заклади мережі обладнали генераторами. Також створили онлайн-програму, щоб провізори могли перевіряти наявність ліків із мобільного телефону, коли зникає електроенергія. Але часто разом із нею зникає й інтернет, тому поки працюють над тим, щоб вирішити це питання.

"За перші півроку війни фармацевтичний ринок України втратив близько 40%. Велика кількість аптек знищена або опинилися під тимчасовою окупацією на сході. Наша мережа розташована в західних областях України. Однозначно, психологічно, морально, фінансово та подекуди й фізично ми відчули і відчуваємо війну. Але ті, хто опинився в окупації, втратив своїх професіоналів, їм важче. І наше завдання підтримати, допомогти і якнайшвидше наблизити нашу перемогу… За цей рік я зрозумів, що потрібно бути готовим до всього. Та головне – залишатися людиною", – резюмує Тарас Монець.