Дмитро Ковтун переїхав із Бахмута до Києва у 2005-му. За три роки він відкрив перший заклад із майбутньої мережі пралень самообслуговування "Постірай-Ка". Більшість приміщень для бізнесу орендував у гуртожитках навчальних закладів, що належать Фонду держмайна. Підприємець бачив, як еволюціонував Фонд з точки зору взаємодії з бізнесом. Також на його очах змінювався процес проведення аукціонів з оренди державної та комунальної нерухомості.

У межах проєкту "Бізнес попри війну" Дмитро Ковтун розповів "Економічній правді" свою історію створення бізнесу та про його розвиток під час повномасштабної війни.

Ідею для бізнесу підказала подруга

Власник мережі правлень самообслуговування "Постірай-Ка" Дмитро Ковтун

"Свого часу моя знайома, яка жила в Англії, розповіла, що в тамтешніх гуртожитках мали попит пральні самообслуговування. Я побачив у цьому ідею для бізнесу. Для України на той момент це була інновація, адже якісно таких послуг тут ніхто не надавав. І я почав розбиратися", – згадує про початок бізнесу Дмитро Ковтун.

Щоб розпочати бізнес, потрібно було створити електронний модуль для управління пральними машинами та центральний термінал для приймання грошей, придбати побутові пральні машини. А ще – орендувати приміщення в гуртожитках навчальних закладів, де облаштовували пральні. Абсолютна більшість із тих, що цікавили підприємця, перебувала на балансі Фонду держмайна.

Дмитро Ковтун узяв у банках кілька кредитів і започаткував бізнес. Розробку електроніки замовив на аутсорсі. Так за півроку йому створили перший ландромат – це пральна машина, яка обладнана купюроприймачем.

Процес прання в гуртожитках, де є "Постірай-Ка" максимально простий та комфортний. Студенти приходять зі своїми пральними засобами. Вносять готівку в купюроприймач або оплачують карткою через мобільний застосунок. Обирають потрібний режим прання, температуру, віджим. Від цього залежить ціна прання. Наразі найдешевший варіант – це 15 грн, найдорожчий – 80 грн. Ціни, за словами Дмитра, довоєнні.

Підприємець створив власний модуль для для управління пральними машинами та центральний термінал для приймання грошей

На початку, у 2008-му знайти перші приміщення для бізнесу та орендувати їх було непросто.

"Більшість керівників навчальних закладів з пересторогою ставилися до моєї ідеї відкрити пральні в гуртожитках. Першими, хто погодився, став Київський університет технологій та дизайну. У їхньому гуртожитку ми й відкрили перші пральні, де встановили п’ять машинок", – згадує Дмитро.

У ті роки процес оформлення оренди у Фонді держмайна був тривалим і дороговартісним. За словами підприємця, на збір та оформлення усіх документів ішло від 6 до 12 місяців.

"Не було зрозуміло, що і як оформлювати. Люди у ФДМУ тоді були, м’яко кажучи, не дуже доброзичливі: чіплялися буквально до літер, ком… Потрібно було робити оцінку держмайна, це платно. Якщо ти не встиг її оформити за певний термін, то мусив починати все спочатку і знову платити. За час моєї роботи були випадки, коли я оформлював оренду впродовж двох років. Це не вкладалося в голові, адже за два роки можна зібрати літак, а ми кімнату на 10 квадратів не могли орендувати. Якби тоді не було такої бюрократії, мій бізнес розвивався б набагато швидше", – переконаний підприємець.

Оформивши одне-два приміщення самостійно, він найняв двох людей, які займалися виключно договорами оренди. Коли ж з’явилася система Прозорро.Продажі, всі аукціони з оренди почали відбуватися онлайн без якихось домовленостей та стосів паперів. Також реформувався і ФДМУ, який володіє купою приміщень по всій країні. Процес оренди державної нерухомості став зрозумілішим та швидшим. Тому з цією роботою зараз справляється одна працівниця.

Підприємець може ініціювати передавання в оренду комунальної чи державної нерухомості

Пральня самообслуговування мережі "Постірай-Ка" в одному з гуртожитків на Київщини

Після відкриття першої пральні минуло 15 років. За цей час Дмитро Ковтун відкрив більше 120 власних пралень самообслуговування у Києві та області. Найменша пральня займає всього 1 квадратний метр, найбільша – 20. Вартість оренди – від 150 до 800 грн за квадратний метр.

Також за цей час з’явилися партнери у інших містах України та закордоном, які придбали у Дмитра обладнання і відкрили власний бізнес. В Україні таких майже 200.

Іноді в орендованих приміщеннях до початку роботи потрібно було оновити електропроводку, трубопроводи, системи вентиляції. Іноді зробити й косметичний ремонт. Як правило, таке облаштування однієї пральні коштувало до декількох тисяч доларів.

"Ми швидко розвивалися і під’єднували університети до наших послуг: КПІ, КНУБА, МАУП, університет Шевченка… Партнери у інших містах з’явилися в 2009-му, ми продавали по 50 терміналів за рік. Наш електронний модуль обходився в одну-півтори тисячі доларів. Також були й закордонні партнери. Тоді, у 2009-2010 роках мені прийшло вперше усвідомлення, що моя справа може бути тим бізнесом, який може приносити непоганий дохід і дозволить розвивати компанію", – каже власник мережі "Постірай-Ка".

Воєнного літа 2022-го Дмитро орендував два приміщення у ФДМУ в Білій Церкві. Термін – на період дії воєнного стану та один рік після його припинення чи скасування. Також підприємець планує брати участь у кількох аукціонах, які він ініціював, як до повномасштабної війни, так вже й після 24 лютого.

За законодавством кожна особа може ініціювати процес передавання державного чи комунального майна в оренду.

Владислав Уривський, проєктний менеджер Прозорро.Продажі

"Наприклад, підприємець знайшов вільне комунальне приміщення у своєму місті і хоче взяти його в оренду. Він може подати до місцевої ради електронну заявку про включення цього приміщення до реєстру майна, яке буде здаватися в оренду на аукціонах Прозорро.Продажі. Якщо це не комунальне, а державне майно, то заявку потрібно подати до Фонду Державного майна. Документи до заявки додавати не обов’язково. Місцева рада (або відповідне відділення фонду державного майна) розглядає заявку та разом із балансоутримувачем (управляюча компанія — ред.) ухвалює рішення про включення нерухомості до цього переліку. Після чого орендодавець оголошує аукціон з оренди цього приміщення. Підприємець може подавати заявку на участь в такому аукціоні з мінімальним пакетом документів, які передбачені законом, та брати в ньому участь", — пояснює Владислав Уривський, проектний менеджер Прозорро.Продажі.

До пандемії коронавірусу в компанії Дмитра Ковтуна працювало 25 людей. Наразі команда зменшилася до 17 працівників та змінила структуру: стало менше обслуговуючого персоналу та більше програмістів. Вони розробляють додаткові сервіси.

Колектив мережі правлень самообслуговування "Постірай-Ка"

"Ми розробили мобільний застосунок, через який клієнт може оплатити прання, подивитися, чи є вільні машинки тощо. Ми також продаємо цей функціонал партнерам і додатково заробляємо на його користуванні: беремо відсоток з платежів, які проходять через наш додаток", – пояснює підприємець.

Доходи ще не відновили, але вірять в ЗСУ і відкривають нові пральні

Повномасштабна війна вдарила по бізнесу Дмитра Ковтуна. Багато навчальних закладів перейшли на дистанційне навчання, тому гуртожитки порожні. За словами підприємця, у перші місяці попит на послуги впав на 90%. Потім почалося відновлення, але поки що більше 50-60% від довоєнного рівня мова не йде.

"Щоб підтримати людей, ми на 50% знизили ціни на прання. Для військових послуги зробили безкоштовними. Зараз переживаємо нову кризу: після ударів по інфраструктурі по всій Україні є перебої з електропостачанням. Крім того, мешканців у гуртожитках, де ми орендували приміщення влітку цього року, поки немає. Але я твердо вірю в наші Збройні сили. Знаю, що сьогодні ситуація краща, ніж була учора. А, отже, буде пожвавлення бізнесу. Тому братиму участь і в наступних аукціонах з оренди приміщень, по яких ми мали домовленості з університетами раніше", – резюмує підприємець.