Де в Україні зимувати

За підрахунками ЕП, українські міста будують не більше 20% від заявленого Володимиром Зеленським 1 ГВт маневрових енергетичних потужностей. Звідки візьметься решта – поки невідомо.

"Україна має чіткий план, як побудувати до гігавата маневрової газової генерації цьогоріч і ще чотири гігавати – протягом найближчих років". Ці слова президента, сказані на конференції Ukraine Recovery після втрати 9 ГВт потужностей від обстрілів росіян, спричинили чимало суперечок серед експертів енергетичного ринку.

ЕП вже аналізувала, чи можна це зробити до кінця 2024 року. Інший важливий індикатор реалізації обіцянки – підготовка центральною та місцевою владою проєктів реконструкції енергетичних обʼєктів, закупівля чи пуск нових потужностей. Для цього ЕП проаналізувала всі закупівлі мобільної генерації на базі газотурбінних та газопоршневих електростанцій, які зазвичай працюють на природному газі і виробляють одночасно електроенергію і тепло.

Мала генерація

ЕП нарахувала близько 150 проєктів будівництва і встановлення когенераційних установок, здатних підтримати роботу критичної інфраструктури взимку. У середньому мова йде про потужність 1,5 МВт, хоча є і потужніші. Ще близько 100 проєктів – ремонти старих і малопотужних установок (переважно 0,5-0,6 МВт) у місцевих котельнях та обленерго.

Хто більше будує і швидше готується до зими? Як показує аналіз ЕП даних системи "Прозорро", більшість проєктів із встановлення установок почали готувати наприкінці 2023 року. Тоді стало відомо, що USAID надасть Україні близько 100 маневрових станцій.

Другий пік – кінець весни 2024 року завдяки активізації роботи в Києві. Наразі столиця має найбільші заплановані потужності в країні. Наприклад, "Київтеплоенерго" уклало угоду на поставку когенераційних установок для виробництва тепла та електроенергії з газу на 25,85 млн євро.

Ідеться про дев’ять установок загальною потужністю 60,5 МВт. Ще додадуться 54 МВт завдяки потужній установці, яку Києву подарувала ООН. Чи багато це?

За даними Сергія Коваленка, гендиректора компанії Yasno, яка постачає електроенергію в столиці, потужність лише кондиціонерів у Києві сягає 350 МВт. Тобто вся нова когенерація міста становитиме лише третину від цього показника.

Тим не менш, навіть така генерація буде корисною. "Встановлення когенераційних потужностей вирішить питання покриття піків навантаження на енергосистему", – переконаний заступник міського голови Києва Петро Пантелеєв.

Від блекаутів узимку Україну може врятувати розподілена генерація. Як це працює? Досвід великого міста

На другому місці за темпами розбудови когенерації – Харків, який втратив основні потужності генерування теплової та електричної енергії після російської атаки, яка сталася 22 березня. За словами Харківського міського голови Ігоря Терехова, ТЕЦ-5 повністю зруйнована, через що неможливе виробництво ні електричної, ні теплової енергії.

Світовий банк виділить 47 млн євро, щоб Харків упродовж двох місяців міг отримати установки, необхідні для забезпечення життєдіяльності міста. Точні цифри не оголошували, але, за підрахунками ЕП, мова може йти про принаймні 30 МВт маневрової потужності.

Ще близько трьох десятків міст мають менш амбітні плани, але також розраховують на зовнішню допомогу, у першу чергу – на ініціативу USAID.

Інший ресурс – ремонт старого обладнання, виготовленого в 1990-2000-х роках. Мова йде про установки "двигун-генератор", які випускали заводи в Новій Каховці та Первомайську. Крім меншої ефективності, вони мають малу потужність – 500-750 кВт. Однак це краще, ніж нічого.

Якщо порахувати все разом, то мова може йти про додаткові 200 МВт маневрової генерації або про п'яту частину від обіцяного Зеленським гігавата. Та й то за умови, що в кожному випадку від проєкту до реалізації пройдуть місяці, а не роки, у чому є обґрунтований сумнів.

Гігават Зеленського. Чи реальні плани будівництва маневрової генерації до зими

Як довго це може тривати, ілюструє приклад Старокостянтинова на Хмельниччині. Від першого етапу, інженерно-геодезичних вишукувань у грудні 2022 року, до початку роботи минуло півтора року. Стільки ж знадобилося "Енергоатому", щоб запустити в роботу мобільну електростанцію на 28 МВт, безкоштовно надану USAID в лютому 2023 року. Ця історія зайвий раз довела, що держава не повинна зводити обʼєкти генерації.

"Готовий сперечатися і чекати 1 грудня. Дуже цікаво, з яких проєктів склався цей гігават. Не бачу технічної готовності для встановлення такого обсягу до зими. Буду вважати великим обсягом, якщо до 1 грудня запустять 200-250 МВт", – вважає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Експерти кажуть, що досягти "1 ГВт Зеленського" можна тільки за допомогою бізнесу після спрощення бюрократичних процедур. За словами голови "Укренерго" Володимира Кудрицького, бізнес готовий будувати. "На зустрічі в Берліні говорили про конкретні проєкти Житомира та Дніпра, українських компаній ОККО, МХП, BGV, "Епіцентр", ЕРУ та міжнародних Fenix RePower, Ingrid Capacity, Notus Energy", – запевняє він.

Однак попри велику адаптивність бізнесу в роки війни, питання роботи критичної інфраструктури досі відкрите. Залучення бізнесу допоможе їй працювати більш стабільно і знизить навантаження на центральну систему, але перейматися поданням води і тепла в оселі чи опаленням лікарень він не буде.

Генератори

Підтримати роботу критичної інфраструктури, ремонтних бригад та екстрених служб можуть малі бензинові та дизельні генератори. Пік попиту на них припав на грудень 2022 року – через два місяці після перших атак росіян на енергетичну інфраструктуру. У 2024 році мода на них повертається, але показники вже не ті.

На мапі не представлений Київ, який є головним покупцем генераторів (понад 600 млн грн за два роки) через розташування офісів основних держкомпаній.

Найпопулярніший варіант – 10 кВт, хоча є установки і на 200 кВт, які дублюють функції когенераційних установок. Так вирішили зробити, наприклад, у Білій Церкві. Лідером за кількістю і загальною потужністю є Київ, на другому місці – Дніпро. Частина міст може отримувати генератори як допомогу. Так, з-за кордону і з регіонів України масово передавали генератори Харкову після весняного руйнування енергосистеми міста.

Загалом органи центральної та місцевої влади мають мінімум 15 тис генераторів, придбаних з 2022 року. Їх потужність становить 100-150 МВт.

Методологія. Були відібрані всі закупівлі за останні чотири роки, де згадувалося слово "когенерація", і видалені ті, де роботи дублювалися за одним об'єктом. Наприклад, закупівлі робіт з облаштування фундаменту, будівництва приміщень, монтажу установки.

Також були прибрані закупівлі, пов'язані з моніторингом забруднення, оцінкою екологічних ризиків, ремонтом установок. Там, де потужність і модель установок не були вказані, враховувалися 1,5 МВт як найбільш популярний показник.