Як польська блокада вплинула на українську торгівлю

9 лютого 2024 року почалася друга хвиля блокади україно-польського кордону. У цей день через акцію протесту польських фермерів ускладнився рух через пункти пропуску "Медика – Шегині", "Гребенне – Рава-Руська" та "Дорогуськ – Ягодин".

13 лютого частково заблокованими були шість пунктів перетину кордону і поляки погрожують розширювати протести. Після цього польський незалежний самоврядний профспілковий союз індивідуальних фермерів "Солідарність" заявив, що 20 лютого будуть заблоковані всі прикордонні переходи між Польщею та Україною, а також дороги до залізничних станцій і морських портів.

Першу хвилю блокади в жовтні 2023 року почали польські перевізники, а з 2024 року їм на зміну прийшли фермери. З різною інтенсивністю до перших та других приєднувалися угорські, словацькі та румунські колеги.

Якщо перевізники були категорично налаштовані лише проти українських колег, які конкурують з ними на європейському ринку праці, то протести фермерів спрямовані на власні уряди. Вони меншою мірою стосуються завезення з України агропродукції, а більшою – вимог до її якості. Утім, це не заважає учасникам блокади влаштовувати демонстративні перфоманси з українським збіжжям.

ЕП проаналізувала відкриті дані державного сервісу e-cherga та митної служби і пояснює, як блокада західного кордону вплинула на економіку України.

Дані показують, що кількість перетинів кордону вантажним транспортом не впала так драматично, як могло здатися. У листопаді та грудні цей показник скоротився на 30% до 60-65 тис перетинів. Проте це не єдина втрата від блокади.

Значно важливішим є суттєве зростання простою автомобілів та часу на проходження кордону і як наслідок – супутніх витрат. Так, середній час на перетин кордону однією вантажівкою зріс майже у 2,5 разу до 165 годин.

За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автоперевізників Володимира Баліна, один день простою на кордоні коштує 300-350 євро за одну фуру.

Попри блокаду, експорт та імпорт у грудні 2023 року зросли порівняно з жовтнем, коли поляки почали перекривати кордон. Хоча на графіку видно падіння імпорту в листопаді, проте в грудні цей логістичний шок був подоланий і обсяги ввезення в Україну товарів встановили рекорд з початку 2022 року.

Так, місячний імпорт в грудні перетнув позначку 6,2 млрд дол. Експорт зріс до понад 3,2 млрд дол – найбільшого показника за попередні шість місяців. Причини зростання експорту й імпорту різні. Експорт зріс завдяки початку роботи нового тимчасового морського коридору, який повноцінно запрацював з жовтня.

За даними Центру економічної стратегії (ЦЕС), у грудні 2023 року і січні 2024 року було експортовано 6 млн тонн аграрної продукції, з яких понад 4 млн тонн – морським коридором з південних портів. Зараз цим шляхом відправляється більше продовольства, ніж під час дії так званої зернової угоди.

Експорт іншої продукції (машинобудування, металургія) впав, підкресливши тенденцію, яка спостерігалася з початку великої війни.

У грудні рекордно підвищився імпорт "секретних" товарів. Що туди входить – не розголошується. Імовірно, ідеться про товари подвійного призначення, військову техніку і компоненти, зброю. Також найбільше в грудні зростав імпорт електроніки, оптики, складових для виробництва дронів і самих дронів.

Це разюче контрастує з трендами річної давнини. Тоді серед лідерів зростання були споживчі товари, передусім – легкові автомобілі. Порівняно з жовтнем у грудні 2023 року їх імпорт упав на 86 млн дол.

Можна припустити, що критичний імпорт не постраждав через те, що він спирається не на автомобільні шляхи, а на залізничні.