Як в останній бій. На хвилі зростання доходів від зарплат військових деякі громади намагаються швидко їх витратити
Головним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізосіб (18%). На нього припадають близько 60% усіх доходів українських громад.
Зростання чисельності військовослужбовців та підвищення їх матеріального забезпечення збільшило доходи громад, де розташовані військові частини. За оцінками виконавчого директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, мова йде про 200 млрд грн додаткових надходжень у місцеві бюджети.
Куди дівати ці кошти? Деякі керівники громад, на які звалилися мільярди гривень, вирішили під час війни витратити їх на ремонти стадіонів, купівлю барабанів для бомбосховищ та перекладання бруківки. Це викликало хвилю обурення, тож центральна влада перенаправила надлишкові кошти на потреби військових.
З 1 жовтня і до кінця 2023 року надходження від "військового" ПДФО в рівних пропорціях направлятимуть на закупівлю дронів та артилерійських систем, а з 2024 року – на дрони (45%), власне виробництво зброї (45%) та підрозділам ЗСУ (10%). За словами начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького, для Львівської області це означає втрату 7,7 млрд грн.
Згідно з проаналізованими ЕП даними системи Prozorro, деякі громади, які отримали найбільше від сплати "військового" ПДФО, в останній момент витрачали ці кошти на будівельні роботи. На графіку нижче – усі тендери на будівництво та роботи, оприлюднені в Prozorro за останні три роки.
Центральні органи влади та великі замовники, такі як компанія "Укренерго" чи Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури з літа помітно скоротили обсяги закупівель через завершення великих тендерів на будівництво водогонів після руйнування Каховської ГЕС та укриттів на енергооб'єктах.
До того ж у липні президент Володимир Зеленський заявив, що "зараз точно не час для заміни бруківки. Бруківкою ми ворога не виженемо з нашої держави". З того часу масштабних проєктів на рівні держави не починали.
Зеленський: "Не час для перекладання бруківки". Хто не почув президента?
Місцеві ж громади, які є незалежними від центральної влади, у 2023 році навпаки досягли піка за сумою будівельних тендерів, подекуди перевершивши цифри 2021 року.
Однак це ніщо порівняно з десятками громад, бюджети яких під час війни виросли найбільше. Поки сукупні доходи місцевих бюджетів у 2022 році в середньому впали на 5% до 555 млрд грн, у деяких громадах, передусім тих, де дислокуються військові частини та навчальні центри, вони зросли в півтора-два і більше разів.
Наприклад, доходи Яворівської громади в Львівській області, де розташований військовий полігон, за січень-жовтень 2023 року зросли порівняно з аналогічним періодом 2021 року втричі до 1,45 млрд грн, Новогродівської громади в Покровському районі Донецької області – учетверо до 743 млн грн, Дачненської сільської територіальної громади на Одещині – у 3,6 разу до 544 млн грн.
Хоча ці два десятки громад витрачають на будівництво відносно невеликі суми (більше коштів іде на освіту), проте зростання цих видатків непропорційно велике.
Будівельні тендери громад, у яких найбільше зросли "військові" доходи
Деякі з цих будівельних витрат нагальні. Так, найдорожчим в історії Дачненської громади тендером стала закупівля за 85 млн грн капітального ремонту місцевого ліцею №2, пошкодженого в результаті збройної агресії Росії проти України.
Однак не всі закупівлі такі ж важливі. Яворівська громада, розташована за 30 км від польського кордону, намагається відремонтувати дороги на сотні мільйонів гривень. Відповідні тендери були проведені одразу після того, як стало відомо, що кошти з місцевих бюджетів перенаправлять на фінансування військових потреб.
Методологія. Список громад і їх доходів складений на основі даних порталу Оpenbudget. Із списком громад можна ознайомитися в публікації "Зайвих грошей не буває. Війна наповнила місцеві бюджети, але це не надовго". Дані щодо закупівель – публічний модуль аналітики Prozorro.