Холодное лето 23-го: как погода помогает украинской экономике

В останні кілька тижнів слова "Цербер" та "Харон" заполонили стрічки світових новин і зовсім не через раптове захоплення людства давньогрецькою міфологією. Уживаність цих слів зросла через температурні максимуми.

Річ у тім, що днями середня температура повітря на Землі кілька разів перевищила рекордні показники. Історичний максимум зафіксували 17 липня – 17,01 градуса, а 21 липня був встановлений черговий рекорд – 17,23 градуса.

Літо в багатьох країнах ЄС виявилося аномально спекотним. В Італії в багатьох містах денна температура повітря сягала 44 градусів. Теплові хвилі, які фіксують на континенті, назвали Цербером і Хароном. За легендою, перший охороняв прохід у пекло, а другий супроводжував померлих у потойбічне царство.

В Україні температурна ситуація зворотна: літо 2023 року можна назвати чи не найхолоднішим за роки незалежності і це добре.

Середня максимальна температура в обласних центрах України за останні 23 роки (чорний колір – 2023 рік)

У Києві цьогорічне літо – одне з найпрохолодніших за останнє десятиліття. Якщо після 2010 року середня температура у червні-липні коливалася в діапазоні 24-27 градусів, то цьогоріч цей показник становить 25-26 градусів.

Розрив може здатися невеликим, проте кожен градус важливий навіть для стабільної енергосистеми. Що казати про ту, де 75% теплової генерації знищені чи пошкоджені росіянами, і яка перебуває в активній стадії відновлення.

Наступна зима буде не менш складною, ніж попередня. До чого готуватися?

Зазвичай навесні та влітку Україна генерує більше електроенергії, ніж споживає. Проте через ремонти на АЕС почалися розмови про дефіцит електроенергії. Нижча від звичної добова температура означає, що споживачі менше користуються кондиціонерами, а це зменшує навантаження на енергосистему.

Як зазначають у ДТЕК, у Києві кожні додаткові пʼять градусів тепла вимагають генерації додаткових 90-130 мВт. Нижча температура дозволяє обходитися без імпорту електрики і навіть експортувати її в непікові години. А отже – заробляти.

Зайвих грошей не буває. Війна наповнила місцеві бюджети, але це не надовго

Восени 2022 року уряди країн ЄС панікували через можливу енергетичну кризу, а економісти прогнозували, що блок порине в рецесію разом з її локомотивом Німеччиною. Проте аномально тепла зима допомогла Україні зменшити дефіцит у пошкодженій енергосистемі, а Євросоюзу – не спустошити свої запаси газу.

Зрештою, Німеччині все ж не вдасться уникнути економічного падіння, а от блок з 27 країн-членів пройде 2023 рік з мінімальним зростанням.

Аномальна спека може грати проти економік так само, як і жорсткі морози. Опубліковане в науковому журналі Nature Communications дослідження показало, що за останнє десятиліття теплові хвилі забирали в європейських країн в середньому 0,3-0,5% ВВП. В окремих випадках мова йшла навіть про 1%.

Учені припускають, що до 2060 року шкода для економік країн ЄС буде вп’ятеро більша, адже це впливає на фізичний стан тих, хто працює на вулиці.

Проте сподіватися, що глобальне потепління не зачепить столицю України взагалі, не варто. Аналіз змін середніх температур у Києві з 1900 року показує, що цьогорічне літо більшість часу вважалося би теплішим, ніж зазвичай. Але за останні 13 років воно найхолодніше з точки зору середньої температури.

Середня максимальна температура у Києві за останні 100 років

Іншими словами, прохолодне літо 2023 року – виняток з правил та удача для України. Особливо на фоні того, що Євросоюзом вештаються Цербер та Харон.

Методологія і дані. Інформація про температуру взята з ресурсу Open-meteo для всіх обласних центрів України за 2000-2023 роки (для Києва дані доступні з 1900 року по 2023 рік і доданий прогноз на тиждень наперед). На графіку показник погоди злагоджений як середнє значення за попередні 28 днів.