Налог для банков "задним числом", Киев задолжал "Нафтогазу" более 20 миллиардов

Енергосектор

Група "Нафтогаз" отримала 24,4 млрд грн консолідованого чистого прибутку за перші шість місяців 2024 року, повідомила Група 26 вересня 2024 року [578 млн євро за середнім курсом за цей період – SOE Weekly].

Це майже в чотири рази більше, ніж прибуток Групи за січень-червень 2023 року (6,6 млрд грн, або 165 млн євро за середнім курсом за цей період).

Фінансова звітність була перевірена PwC і доступна на сайті "Нафтогазу".

За даними Групи "Нафтогаз", її консолідований операційний прибуток за січень-червень 2024 року становив 28,9 млрд грн (685 млн євро) порівняно з 14 млрд грн (350 млн євро за середнім обмінним курсом) за січень-червень 2023 року.

Покращення фінансових результатів відбулося насамперед завдяки зростанню доходів від реалізації газу, нафти, нафтопродуктів та послуг з розподілу газу, пояснили у Групі.

Крім того, з січня по червень 2024 року компанії Групи сплатили 44 млрд грн (1,04 млрд євро) податків до держбюджету, повідомили в компанії.

[У наших попередніх дайджестах ми повідомляли, що за січень 2024 року "Нафтогаз" сплатив до державного та місцевих бюджетів 6,1 млрд грн (147 млн євро) податків, за лютий 2024 року – 5,3 млрд грн (129 млн євро), за березень 2024 року – 8,3 млрд грн (197 млн євро), за квітень 2024 року – 8 млрд грн (189 млн євро), за травень 2024 року – 9,3 млрд грн (215 млн євро), за червень 2024 року – 9,2 млрд грн (203 млн євро), за липень 2024 року – 6 млрд грн (132 млн євро), за серпень 2024 року – 7,2 млрд грн (174 млн євро).

Як ми повідомляли раніше, у 2023 році Група "Нафтогаз" сплатила 83,4 млрд грн (2,1 млрд євро) податків до державного бюджету та ще 6,8 млрд грн (172 млн євро) до місцевих бюджетів.

Як ми писали згодом, Група "Нафтогаз" повідомила, що отримала 23,1 млрд грн (584 млн євро) консолідованого чистого прибутку у 2023 році, що є значним покращенням порівняно зі збитками у 79,1 млрд грн (2,3 млрд євро) у 2022 році. – SOE Weekly.]

Київ заборгував "Нафтогазу" 20,7 млрд грн, частину боргу хочуть реструктуризувати на 15 років. За словами джерел "Економічної правди" ("ЕП"), станом на початок вересня 2024 року "Київтеплоенерго" [належить Київській міській раді – SOE Weekly] заборгувало "Нафтогазу" 20,7 млрд грн (450 млн євро).

Загальна сума боргу складається з трьох основних частин, додає видання. Перша частина – 6,4 млрд грн (139 млн євро) за природний газ, спожитий до 2022 року. Цю частину планують реструктуризувати на 15 років.

Друга частина – понад 7 млрд грн (152 млн євро) – це різниця в тарифах станом на 1 липня 2024 року.

[Можна припустити, що йдеться про суму заборгованості, яка виникла внаслідок різниці між ринковими цінами та адміністративно встановленими пільговими тарифами для населення та інших категорій споживачів, хоча це не до кінця зрозуміло із наведеної інформації. – SOE Weekly.]

Третя – понад 7,2 млрд грн (157 млн євро) – це борг перед "Нафтогаз Трейдинг", який також потенційно може бути врегульований за допомогою мирових угод з розстрочкою платежу до 4 років, також повідомила "ЕП".

[Виходячи з наявної інформації, незрозуміло, чим "третя частина" концептуально відрізняється від "першої" та "другої" частин, і чи може "друга частина" бути реструктуризована так, як "перша частина", або врегульована за допомогою мирових угод, як "третя частина".

Можна було би очікувати, що таку інформацію буден наведено в річних звітах "Нафтогазу" – як правило, в частині обговорення та аналізу з боку менеджменту. Однак, хоча "Нафтогаз" і публікував такі звіти з моменту запуску реформи корпоративного управління у 2014 році (починаючи зі звіту за 2014 рік і далі), він припинив їх публікацію у 2023 році.

Примітно також, що у воєнний час компанія спромоглася продовжити публікацію річних звітів (опубліковавши звіт за 2021 рік у 2022 році), коли у неї не було наглядової ради; проте, припинила публікувати їх після того, як у січні 2023 року отримала нову наглядову раду. – SOE Weekly.]

Джерело "ЕП" зазначило, що левова частка загального боргу накопичилася з 2018 року.

"Серед міст найбільшими боржниками ["Нафтогазу"] на сьогодні є Харків та Київ. І якщо з Харковом все зрозуміло, бо частина людей виїхала, зменшилась сплата за комуналку, то в столиці все навпаки – люди живуть і платять за послуги. Рівень зборів падав лише в перші місяці війни, а потім все вирівнялось.

Виникає питання, звідки взялись такі борги, та якщо київська влада їх не вирішує, то чому вони кладуть [новий] асфальт та перекладають бруківку [замість того, щоби сплачувати борги – SOE Weekly]? По суті, це відбувається за гроші "Нафтогазу", – сказав представник держкомпанії. 

За словами джерела "ЕП", на 26 вересня 2024 року було заплановано засідання наглядової ради "Нафтогазу", на якому планували розглянути питання реструктуризації частини боргу. [На момент написання дайджесту "Нафтогаз" не публікував повідомлень про таке засідання чи його рішення. – SOE Weekly.]

Співрозмовник "ЕП" в уряді дивується, чому частину боргу планують реструктуризувати на безпрецедентні 15 років.

"Чому не на 8 чи 10 років, наприклад, чому саме на 15? Жодних вагомих обґрунтувань до такого рішення нема, його ніхто не бачив", – додав він.

[Як ми повідомляли у червні 2024 року, "Нафтогаз" запевнив, що продовжить постачати газ виробникам електроенергії та тепла для підтримки енергосистеми України. За словами голови правління "Нафтогазу" Олексія Чернишова, компанія має для цього ресурси. При цьому він зазначив, що значною проблемою залишаються борги великих виробників тепла та електроенергії за газ.

"Ми вже постачаємо газ цим компаніям за ціною, встановленою державою. Ці кошти необхідні для стабільності газопостачання, тому вирішення проблеми заборгованості також є нагальним для стабільності системи", – сказав він.

Чернишов також додав, що "Нафтогаз" продовжить стабільно постачати газ київським енергетичним компаніям. За його словами, станом на червень 2024 року Київ на 100% розрахувався за газ, спожитий в опалювальному сезоні 2023/2024 років. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Як ми писали раніше, уряд зобов'язав "Нафтогаз" продавати газ за заниженою ціною різним категоріям споживачів, включаючи домогосподарства, теплокомуненерго, деякі теплоелектростанції, непобутових споживачів з оборонного сектору та регіональні газорозподільні компанії. Більшість таких покладених спеціальних обов'язків (ПСО) прив'язані до тривалості воєнного стану.

Також ми писали, що "Нафтогаз" оцінив свої чисті збитки у 2022 році у 40 млрд грн (1,2 млрд євро за середнім курсом за той період). Тоді причиною збитків Чернишов назвав значну дебіторську заборгованість, яка виникла через використання державою обігових коштів "Нафтогазу" для задоволення потреб споживачів енергоносіїв.

За його словами, в основі дебіторської заборгованості компанії лежало три складові: різниця в тарифах (36 млрд грн, або 1,1 млрд євро), борг облгазів та газорозподільних компаній (76 млрд грн, або 2,3 млрд євро) та зобов'язання за виконання спеціальних обов'язків (ПСО) на 2022-2023 роки (158 млрд грн, або 4,8 млрд євро). Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Як ми повідомляли в грудні 2023 року, "ЕП" писала, що, за даними USAID, загальний рівень неврегульованих боргів на ринку газу на початок вересня 2023 року перевищив 190 млрд грн (4,8 млрд євро).

За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), які були у розпорядженні ЕП, станом на 1 жовтня 2023 року загальний борг перевищив 200 млрд грн (5,2 млрд євро).

"Наша мета – до четвертого кварталу 2025 року поступово перейти до економічно обґрунтованих тарифів на енергоносії та скасувати всі ПСО. Це має робитися в комплексі з планомірним врегулюванням боргів на ринку газу і ТКЕ", – заявив тоді заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Бутенко. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Однак нещодавно "Нафтогаз" залишив поточний тариф на газ для населення незмінним щонайменше ще на рік. Як і раніше, клієнти можуть купувати кубометр газу за 7,96 грн з ПДВ (0,17 євроцентів). Тариф діятиме до 30 квітня 2025 року. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Подальше постачання газу за пільговим тарифом, ймовірно, призведе до відповідних збитків для "Нафтогазу", навіть якщо виробники тепла та електроенергії й розраховуватимуться за газ. – SOE Weekly.]

Банки

Рада ухвалила закон про приватизацію держбанків. 19 вересня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11474 про особливості продажу державних пакетів акцій у статутному капіталі банків.

Як зазначає liga.net, одним із ключових положень закону, що було вимогою Світового банку, є дозвіл на продаж будь-якої державної частки в банку, а не лише 100% акцій, як це наразі передбачено чинним законодавством.

Рішення про підготовку пакету акцій банку до продажу прийматиметься Кабінетом Міністрів з урахуванням висновку Ради з фінансової стабільності. Чи виставляти пакет на продаж після завершення всіх необхідних підготовчих заходів, також вирішуватиме Кабмін, додало видання.

У разі проведення торгів в Україні, продаж акцій відбуватиметься на Prozorro.Продажі. Якщо ж аукціон відбудеться за кордоном, то спосіб проведення торгів буде залежати від рішення Кабміну з урахуванням рекомендацій радника з продажу.

Як уточнює liga.net, цей закон поширюється на п'ять банків, якими володіє держава, а саме: "ПриватБанк", "Укргазбанк", "Сенс Банк", PINbank і "Мотор-Банк" – а на "Ощадбанк" і "Укрексімбанк" не поширюється.

["Сенс Банк", PINbank та "Мотор-Банк" були націоналізовані після початку повномасштабної війни. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах. "ПриватБанк" та "Укргазбанк" були націоналізовані раніше. "Ощадбанк" та "Укрексімбанк" перебувають у держвласності з моменту заснування.

За даними Національного банку України (НБУ), частка держави в банківському секторі перевищує 50%, хоча перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявляла, що "більше 25% – це вже забагато".

Як ми повідомляли в січні 2024 року, іноземні інвестори зацікавилися придбанням "Укргазбанку" та "Сенс Банку".

У червні 2024 року ми писали, що, згідно з оновленим Меморандумом з МВФ, Кабмін готується до продажу двох системних держбанків – "Сенс Банку" та "Укргазбанку" – і планував призначити міжнародно фінансового радника до кінця вересня 2024 року.

10 вересня 2024 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль підтвердив, що приватизація "Укргазбанку" та "Сенс Банку" планується, але також зазначив, що сказати, коли це станеться, важко. Шмигаль додав, що Кабмін наразі не розглядає питання приватизації "Ощадбанку" чи "Укрексімбанку", а також не має стратегії їхнього продажу.

У 2017 році два члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський опублікували аналітичну записку "Що робити державі зі своїми банками?". Вони дійшли висновку, що ризики, пов'язані з держвласністю на банки в Україні, переважають над вигодами, і запропонували приватизувати всі держбанки. Держава може отримати ті ж самі послуги від приватних банків або міжнародних фінансових установ розвитку.

Відповідно до Стратегії реформування держбанків, яку уряд ухвалив у 2020 році, держава мала намір приватизувати всі держбанки. – SOE Weekly.]

Рада планує збільшити податок на прибуток для банків до 50% заднім числом другий рік поспіль. 17 вересня 2024 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 11416-д про підвищення податків для фінансування потреб держбюджету.

Як зазначає Forbes Україна, порівняно з версією, схваленою Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні 29 серпня 2024 року, Рада додала норму про збільшення податку на прибуток банків з 25% до 50% у 2024 році. Це могло б згенерувати 27,3 млрд грн (594 млн євро) надходжень до держбюджету у 2024 році та 9,3 млрд грн (202 млн євро) у 2025 році.

Ця ідея не була підтримали Мінфін та Національний банк України (НБУ).

Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей висловила побоювання, що банки в такому разі не збільшать вкладення в ОВДП, тоді як, за розрахунками міністерства, до кінця 2024 року облігації мають принести понад 200 млрд грн (4,4 млрд євро) додаткових надходжень.

Однак, за словами народного депутата Ярослава Железняка, пізніше Мінфін погодився на збільшення податків для банків. Оскільки закон не буде прийнятий в цілому до жовтня 2024 року, його впровадження буде "заднім числом" з 1 жовтня 2024 року, додав Железняк.

Водночас НБУ вважає підвищення податку на прибуток банків до 50% занадто ризикованим. "Ризики такого кроку для вирішення проблеми фінансування дефіциту та стабільного зростання кредитування будуть більшими, ніж переваги. Баланс є досить крихким і його потрібно зберігати", – сказав голова НБУ Андрій Пишний.

17 вересня 2024 року Пишний повідомив, що НБУ розробить пакет заходів, які забезпечать розширення покриття банками дефіциту держбюджету – через купівлю ОВДП, без емісії нових грошей з боку НБУ.

Пізніше, в інтерв'ю Forbes Україна, Пишний пояснив, що НБУ та Мінфін розробляють індивідуальні стратегії для банків щодо залучення ОВДП для фінансування бюджетних потреб. Він очікує найбільшого внеску від держбанків. Пишний також очікує, що НБУ проведе конструктивну дискусію з депутатами щодо цього законопроекту перед другим читанням.

За словами першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, якщо доходи банків будуть ретроспективно оподатковуватись за ставкою 50% (замість 25%), два держбанки, "Укрексімбанк" та "Сенс Банк", порушать вимоги до капіталу. Це вимагатиме додаткової капіталізації цих банків, що означатиме витрати з держбюджету на 3 млрд грн (65 млн євро), підкреслила Рожкова.

[Зауважимо, що Верховна Рада не вперше вдається до кроку з підвищення податку на прибуток банків до 50%. У 2023 році парламент ухвалив закон про підвищення податків для банків, у якому ключові зміни стосувалися ставки податку на прибуток. Раніше ця ставка становила 18%, але закон запровадив податок у розмірі 50% на 2023 рік, який застосовувався ретроспективно. З 1 січня 2024 року податок на прибуток було встановлено на рівні 25%. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Як ми повідомляли раніше, за січень-липень 2024 року українські банки отримали сукупний прибуток у розмірі 120 млрд грн (2,8 млрд євро), причому прибутки держбанків становили 63% від цієї суми. – SOE Weekly.]

Приватизація

ФДМУ визначив стартову ціну конфіскованого "Мотордеталь-Конотоп" у 278,5 млн грн. 26 вересня 2024 року аукціонна комісія Фонду державного майна України (ФДМУ) визначила умови приватизації ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" – заводу, конфіскованого раніше у російського сенатора Сергєя Калашника.

Розташований у Сумській області, "Мотордеталь-Конотоп" є одним з найбільших в Україні виробників поршневих кілець для двигунів внутрішнього згоряння, повідомили у ФДМУ.

Стартову ціну було встановлено на рівні 278,5 млн грн (6,1 млн євро за поточним курсом).

Серед умов – збереження виду діяльності підприємства; погашення боргів із заробітної плати та перед держбюджетом, а також простроченої кредиторської заборгованості (крім заборгованості перед фізичними та юридичними особами, що перебувають під санкціями, а також кредиторами, бенефіціарами яких громадяни Росії чи Білорусі); недопущення звільнення працівників протягом шести місяців; та інші стандартні умови.

[ФДМУ не повідомив, яку суму боргів "Мотордеталь-Конотоп" має бути сплачено, що ускладнює оцінку суми, яку потенційним покупцям фактично доведеться заплатити за придбання активу. – SOE Weekly.]

Умови приватизації, включаючи стартову ціну, ще мають бути затверджені Кабінетом Міністрів. Усі кошти від продажу буде спрямовано до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, додали у ФДМУ.

"Мотордеталь-Конотоп" було передано в управління ФДМУ за рішенням Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у 2023 році.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт майна

Мінʼюст подав позов про конфіскацію "Миргородської", "Моршинської" та "Альфа Страхування" у Фрідмана, Авена й Косогова. 25 вересня 2024 року Міністерство юстиції повідомило, що подало позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про конфіскацію цих українських активів зазанчених вище підсанкційних російських олігархів.

Згідно з повідомленням, йдеться про "Миргородський завод мінеральних вод" [виробник мінеральної води "Миргородська"], "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" [виробник мінеральної води "Моршинська"], "Індустріальні та дистрибуційні системи", а також ТОВ "ІДС Аква Сервіс", ТОВ "Потужність", ПП "ІВА" та ДП "НОВА.КОМ", які опосередковано належать Rissa Investments.

За даними журналістів-розслідувачів програми "Схеми", компанія Rissa Investments Limited на 49,99% належить підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову. За словами міністерства, Rissa є холдинговою компанією, дочірні підприємства якої займаються виробництвом і дистрибуцією мінеральних вод, зокрема, в Україні, Росії та Грузії, і разом із Rissa Investments Limited утворюють групу компаній "Боржомі".

Крім того, Мін'юст просить конфіскувати 82% акцій СК "Альфа Страхування" та 86% акцій ТОВ "Альфа-Лізинг Україна", ТОВ "Паритет Фінанс", ТОВ "Сенс Діджитал" та ТОВ "Універсальна лізингова компанія "АЛЬФА", які опосередковано належать Фрідману, Авену та Косогову.

Позов частково ґрунтується на розслідуванні "Схем", зазначає видання. У травні 2023 року "Схеми" з'ясували, що підконтрольна Фрідману російська компанія "Альфа Страхование" надає Росгвардії послуги зі страхування службового автотранспорту, в тому числі транспортних засобів військових частин, які безпосередньо беруть участь у повномасштабній війні проти України та підтримують російський режим на окупованих територіях.

Розслідувачі також з'ясували, що інша російська компанія Фрідмана – X5 Retail Group – під час повномасштабної війни продовжувала співпрацювати з російським військово-промисловим комплексом, а саме з підприємством "Воєнторг" Міністерства оборони РФ, яке забезпечує російські збройні сили обмундируванням та продуктами харчування.

[Як ми повідомляли раніше, наприкінці липня 2023 року було націоналізовано "Сенс Банк", який раніше належав Фрідману, Авену та Косогову. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

ВАКС заарештував активи підсанкційного російського олігарха Алішера Усманова на понад 2 млрд грн (44 млн євро), повідомила заступниця міністра юстиції Інна Богатих на своїй сторінці у Facebook 26 вересня 2024 року.

За її словами, у дохід держави стягнуто понад 165 тис. тонн залізорудної продукції орієнтовною вартістю понад 2 млрд грн (44 млн євро) та ІТ-компанію "Петер-Сервіс  Україна", яку раніше контролював Усманов.

Триває строк оскарження рішення в апеляційному суді. Мін'юст докладає всіх зусиль, щоби втримати у силі рішення суду першої інстанції, додала Богатих.

Як ми повідомляли в грудні 2022 та лютому 2023 року, Бюро економічної безпеки України (БЕБ) передало майже 170 тис. тонн залізної руди Усманова до Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.