"Мы еще вернемся к идее повышения НДС". Глава бюджетного комитета Подласа о пересмотре налогов
Пів трильйона гривень – саме стільки не вистачає Україні для фінансування Сил оборони до кінця 2024 року. Додаткові кошти уряд шукатиме, зокрема, у кишенях платників податків. Відповідні законопроєкти Міністерство фінансів уже подало у Верховну Раду.
Підвищувати податки в Україні треба "вже вчора", адже відповідні зміни мають запрацювати з 1 вересня. Якщо парламент не встигне ухвалити необхідні рішення, то військові ризикують залишитися без зарплат уже наприкінці вересня, зазначає голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.
"Коли робили наближення видатків, то в розписі "переставляли" кошти з клітинки видатків на зарплату у вересні, жовтні, листопаді в клітинку закупівлі зброї на початку року", – пояснює вона.
Про те, що державі доведеться підвищувати податки, було відомо ще на початку року. Проте уряд до останнього відкладав непопулярне рішення. Тож тепер депутатам та урядовцям потрібно в авральному режимі рахувати можливі варіанти податкових змін і шукати компроміс між різними політичними силами, громадянами та бізнесом.
Де народні депутати та урядовці зібралися шукати 500 млрд грн? Які податки зростуть і наскільки? Чи буде держава фінансувати видатки "друком" гривні? Про це Підласа розповіла в подкасті "Хроніки економіки". Нижче – скорочена та відредагована версія розмови.
Про прорахунки у формуванні бюджету, джерела додаткових надходжень і "друк" гривні
— Звідки виникла додаткова потреба в 500 мільярдах гривень і на що їх витратить уряд?
— Більшість з цієї суми, а саме 495 мільярдів гривень, підуть на потреби оборони, зокрема зарплати військовослужбовців, закупівлю та ремонт військової техніки в різних органах оборони: Збройних силах, Національній гвардії, Держприкордонслужбі, ГУР МО, СБУ і так далі.
Крім того, один мільярд гривень планується виділити додатково на пілотний проєкт із зубного протезування і стоматологічного лікування ветеранів коштом держави.
400 мільйонів виділяються на грошову допомогу українцям, звільненим з полону. Додатковий 101 мільйон – на виконання покарань пенітенціарними установами. У першу чергу – через зростання вартості комунальних послуг. Ще 4,5 мільярда – на поповнення Резервного фонду державного бюджету.
— У 2024 році кошти з Резервного фонду виділяються передусім на будівництво фортифікацій.
— Під час ухвалення бюджету у Резервний фонд заклали близько 42 мільярдів гривень. Протягом цього року Кабмін збільшив його розмір до 56 мільярдів. Однак з цієї суми наразі залишилися лише 592 мільйони. Резервний фонд створюється для непередбачуваних видатків. Хоча більшу частину цих грошей дійсно витратили на потреби оборони та фортифікації.
Чиновники пообіцяли солдатам на фронті по 70 тисяч, але грошей на це ще нема. Що робити?
— Пів трильйона гривень – це шалені видатки. Як ми опинилися в ситуації, що посеред року не вистачає настільки значної суми? Чому виник такий прорахунок?
— Основною причиною є відсутність поставок зброї від Сполучених Штатів Америки в першому кварталі. Ми зробили наближення видатків оборони на майже 5 мільярдів доларів. Тобто видатки з вересня, жовтня, листопада і грудня були наближені на початок року і використані для закупівлі зброї, яку ми змушені були купувати за власний кошт, тому що від США тоді нічого не надходило.
Крім того, Верховна Рада проголосувала за додаткові доплати для військовослужбовців, які проводять понад 30 днів на "нулі", – 70 тисяч гривень. Ба більше, коли бюджет на 2024 рік лише ухвалювався, там передбачали 1,5 трильйона гривень на оборону, хоча у 2023 році провели 1,8 трильйона гривень видатків. Тобто вже тоді була різниця і ми розуміли, що потрібно буде додавати видатки на 2024 рік.
— Торік бюджет теж збільшували на сотні мільярдів гривень, однак тоді чомусь не йшлося про необхідність підвищення податків. Чим минулорічна ситуація відрізняється від цьогорічної?
— Наприкінці 2023 року разом із змінами до бюджету ми ухвалювали супровідні зміни. Зокрема, запровадили додатковий податок для банків, а також перерозподілили частину податку на доходи фізосіб (ПДФО) з місцевих бюджетів у центральний. Як і цього року, намагалися залучити більше коштів на внутрішньому ринку.
— Ви сказали, що про необхідність збільшувати видатки на оборону було відомо ще на початку року, але комунікації від влади майже не було. Ба більше, напередодні прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що уряд не обговорює підвищення податків. Чому тягнули до останнього моменту?
— Я говорила про те, що потрібно буде підвищувати податки, ще на початку року. Тоді ще був скандал з цього приводу про мої блузки і так далі. Якщо пригадуєте, то на початку року була дискусія про те, що потрібно мобілізувати 500 тисяч осіб. І це були зовсім інші цифри (722 млрд грн – ЕП), інші додаткові видатки, на які нам довелося б шукати набагато більший ресурс, ніж зараз.
Мені здається, що Мінфін чекав, поки Верховна Рада ухвалить закон про мобілізацію, щоб оцінити її вплив на додаткову потребу у видатках бюджету. Крім того, ішов четвертий перегляд програми з МВФ, який потрібно було пройти перед тим, як реєструвати зміни до бюджету, аби не зірвати програму і фінансування гуманітарних видатків.
Я не критикую Мінфін за те, коли вони внесли законопроєкт (про зміни до бюджету – ЕП). Звісно, його можна було ініціювати в лютому, але на той момент уряд мав недостатньо інформації, щоб якісно спланувати зміни.
— Чи зможе Міноборони освоїти додаткові сотні мільярдів гривень на закупівлі озброєнь до кінця року? Чи є шанс, що з цих 500 мільярдів буде використано не все?
— По-перше, я хочу нагадати, що мова йде не лише про Міністерство оборони, а й про Національну гвардію, ГУР, СБУ, поліцію, прикордонників і так далі. По-друге, можна робити прогноз, спираючись на досвід 2023 року, коли ми збільшили видатки до 1,8 трильйона гривень на сектор безпеки та оборони і приблизно на таку суму вони були проведені, навіть трошки більше.
— Звідки брати ці кошти? Ми торкнулися питання підвищення податків, але ж це далеко не єдине джерело покриття цих видатків.
— Нові податки – це лише четверта частина від ресурсу, який планується покрити. За прогнозами Мінфіну, вони мають принести близько 125 мільярдів гривень. Ще 126 мільярдів плануємо заощадити на скороченні видатків на обслуговування і погашення державного боргу.
Додаткові 160 мільярдів Мінфін сподівається залучити від розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Близько 89 мільярдів отримаємо від перевиконання існуючих податків і зборів, а також від надходжень, які згенерує підвищений акциз на пальне і тютюн.
Дефолту не буде. Як Україна домовилася зменшити борг на чверть
— Економія на боргу виникла завдяки тому, що ми домовилися про реструктуризацію?
— Не тільки. Мінфін досить консервативно планує видатки на обслуговування державного боргу і закладає зазвичай більше, ніж буде потрібно. У ці 126 мільярдів частково входить ще й те, що не потрібно платити відсотки за макрофіном для Європейського союзу – ЄС надав нам субсидію на оплату цих відсотків.
Так само ми закладали можливість, що потрібно буде платити відсотки за кредитом від США, але цей кредит був підтриманий Конгресом як безвідсотковий. Нарешті, у нас є економія на виплаті відсотків за низкою цінних паперів, виплати за якими прив'язані до інфляції та облікової ставки. Зараз ці показники менші за прогнозовані, коли випускалися ці цінні папери, тому платимо менше.
— Як ми можемо залучити додаткові 160 мільярдів на внутрішньому ринку, якщо банки вже перенасичені ОВДП? Чи розглядається повернення до емісії Нацбанку, тобто "друку" гривні?
— Найбільшими тримачами і покупцями ОВДП є комерційні банки. Якщо дивитися суто на математику, у мене є застереження щодо цього плану залучення додаткових 160 мільярдів. У нас є річний план запозичень. За сім місяців 2024 року Мінфін мав залучити 307 мільярдів, а до 23 липня залучив 280 мільярдів і в липні буде ще один аукціон. Невелика різниця від плану, але ми не бачимо величезного потенціалу для перевиконання.
З іншого боку, тут не можна застосовувати лише математичну логіку, адже є політична сторона питання. Я вважаю, що Національний банк має включитися в процес і допомогти залучити ці кошти. Не через емісію, а через комунікацію з комерційними банками. Ми про це говоримо в робочому порядку з Міністерством фінансів. Вони висловлюють упевненість в тому, що зможуть ці 160 мільярдів залучити.
Про емісію або, якщо просто, "друк" грошей наразі не йдеться. Це б ставило під загрозу нашу програму з МВФ, де емісія можлива тільки тоді, коли в нас є нестача міжнародного фінансування. Зараз у розрізі донорської допомоги в нас рік закритий. У першому кварталі в нас було більше можливостей і простору для того, щоб здійснити її, ніж зараз, бо допомога не надходила.
Про підвищення податків, скорочення видатків і момент закінчення коштів
— Плани щодо підвищення податків циркулювали давно. Спершу вони передбачали підвищення ПДВ. У фінальному урядовому варіанті про це не йдеться. Чому Мінфін зупинився на такому варіанті?
— Це політичне рішення. Обговорювалося багато варіантів, підвищення ПДВ серед них – достатньо привабливий варіант з кількох причин.
По-перше, це не новий податок, тож його легко адмініструвати, чим уникаємо відкладеного ефекту. По-друге, ПДВ – бюджетоутворюючий податок, імпортний і внутрішній ПДВ цьогоріч планово принесуть 788 мільярдів гривень, а може, і більше. Підвищення ставки на 2-4 відсоткові пункти дасть відчутний ефект.
Мій політичний прогноз: ми ще повернемося до ідеї щодо підвищення ПДВ. Та пропозиція, яку ми обговорюємо зараз, ще зазнає змін. Народні депутати не проголосують повністю за версію уряду.
Я не кажу, що це дозволить повністю відмовитися від підвищення військового збору. Якісь речі з пропозиції уряду точно потрібно залишати, але ми можемо переглянути дрібніші пропозиції. Наприклад, податок на солодку воду можна взагалі не ухвалювати. Дуже багато шуму навколо цього, а надходження – лише 7 мільярдів на рік, хоча ми не дуже знаємо, як це адмініструвати.
Також є питання щодо оподаткування імпортним ПДВ посилок вартістю до 150 євро. Ця пропозиція викликає дуже багато негативу. Думаю, за неї буде складно проголосувати у Верховній Раді.
— Ви сказали, що не плануєте відмовлятися від ідеї підвищення ПДВ. Що ще буде викликати зауваження в комітеті і що ще зміниться до розгляду в залі?
— Можу лише з 95-відсотковою впевненістю сказати, що параметри проєктів будуть змінені. Щонайменше через те, що надходження пораховані за умови, що вони почнуть діяти з 1 серпня, а проголосувати зміни ми вже не встигнемо.
Наш комітет буде відповідати за зміни до закону "Про державний бюджет на 2024 рік". Моє основне завдання – переглянути використання коштів за всіма бюджетними програмами і визначити ті з них, де фінансування може бути додатково скорочене.
Тобто до цих 126 мільярдів у частині скорочення на обслуговуванні і погашенні державного боргу ми плануємо додати також кілька мільярдів скорочення з інших видатків. Не можу конкретно сказати, що це буде, але це точно будуть програми, які не використовуються.
Треба фінансувати війну. Які податки зростуть
— Багато таких програм, які не використовуються?
— Видатки на оборону, соціальну складову, освіту, медицину та обслуговування державного боргу становлять 89% видатків бюджету. Коли ми говоримо про скорочення видатків, ідеться про решту 11%, які і так фінансуються коштом міжнародної допомоги.
У нас є 41 програма на суму близько 20 мільярдів гривень, за якими за шість місяців 2024 року не використали кошти. З них половина – це субвенція місцевим бюджетам. Також це здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти, Національна програма інформатизації.
— Чи будуть переглядатися видатки в секторі оборони?
— Це чутливе питання. Виглядає так, що політично Верховна Рада не буде скорочувати видатки на сектор безпеки і оборони. З одного боку, це добре, тому що в нас є зобов’язання фінансувати оборону на найвищому рівні. З іншого – у цьому є недолік, бо це часто не дозволяє нам оцінювати ефективність видатків.
Проте я не думаю, що ефективність видатків у попередніх періодах має бути підставою, щоб давати чи не давати гроші на оборонні видатки в майбутньому. Якщо ми бачимо, що кошти на закупівлю снарядів використовувалися неефективно, це не означає, що ми більше не будемо купувати снаряди чи треба скоротити на це видатки. Ми не можемо собі цього дозволити.
"Данія і Туреччина можуть прикінчити Росію за рік". Економіст про "фінансовий" фронт війни
— У документах Мінфіну сказано, що зміни мають набути чинності з 1 серпня, чого точно не станеться. Коли критично необхідно ухвалити ці зміни, щоб вони набули чинності?
— Потрібно, аби зміни до бюджету були підписані і запрацювали до середини вересня. Коли робили наближення, то в розписі "переставляли" кошти з клітинки видатків на зарплату у вересні, жовтні та листопаді в клітинку закупівлі зброї на початку року. Тобто щоб в кінці вересня виплатити грошове забезпечення військовослужбовцям, потрібно ухвалити бюджет і підписати його до середини вересня.
Якщо ми говоримо про податкові зміни, то вони набувають чинності, як правило, з першого числа наступного за ухваленням місяця. Аби це було можливо з 1 вересня 2024 року, потрібно їх ухвалити в кінці серпня. Думаю, у нас буде така можливість.
Сподіваюся, що 20 серпня ми зберемося, проголосуємо за законопроєкт про заборону релігійних організацій, пов'язаних з країною-агресором, і перейдемо до питання податків та бюджету. Це буде перше читання, після якого буде ще друге. Спробуємо скоротити строки подання правок між ними до семи днів. Не гарантую, що народні депутати це підтримають, але ми будемо намагатися.
До того ж, питання податків – це питання компромісу. Його можна знайти до голосування в першому читанні і не відкладати на останній момент.
— Чи можемо ми бути спокійні після цього голосування, що до кінця року нам не доведеться знову змінювати бюджет та підвищувати видатки через нестачу коштів?
— Сподіваюся, що нам не доведеться ще раз переглядати бюджет 2024 року. Є мало причин, які можуть змусити нас це зробити, основна – це підвищення інтенсивності бойових дій. Хотілося б цього уникнути, але, звісно, якщо буде потреба, Верховна Рада та уряд завжди готові це робити оперативно.
