О рыночных тарифах, независимости регулятора и деньгах на восстановление. Интервью с директором Energy Community Артуром Лорковски
25 червня відбулася по-справжньому історична подія: у цей день офіційно стартували перемовини про вступ України до Європейського Союзу. У рамках інтеграційного процесу Україна, серед іншого, зобов’язана наблизити власні стандарти в енергетиці до євросоюзівських. Секретаріат Енергетичного співтовариства, очолюваний Артуром Лорковські, є органом, який покликаний допомогти Україні на цьому шляху.
Під час розмови герой інтерв’ю визнає прогрес у реформуванні українського енергетичного сектору, але при цьому не забуває нагадати про проблеми, які слід вирішити найближчим часом. Ключові з них за останні кілька років не змінилися. Це повна незалежність регулятора, перехід населення та бізнесу до ринкових цін на енергоресурси, а також демонополізація ринків газу та електроенергії. Як Україна з цим справляється?
Про проблеми енергетичної галузі, тарифи та корупційні ризики
— Минулого тижня ви мали зустрічі з українськими урядовцями, депутатами, керівниками енергокомпаній, під час яких обговорювали виконання наших зобов’язань у рамках співпраці з Енергетичним співтовариством. Які основні досягнення України за минулий рік?
— Ключовим досягненням, безумовно, є те, що Україна вижила протягом останніх двох зим. Це ключовий момент з точки зору електроенергії та газу. Друге – Україна та ЄС офіційно почали перемовини про вступ в Євросоюз. Третє – навіть під час війни ви продовжуєте реформувати енергетичний ринок. Це дійсно дуже похвально і є винятковим випадком. Секретаріат робить усе можливе, щоб підтримувати ці процеси.
— Перелічіть ключові проблеми енергосектору України. Якщо винести за дужки Росію, звичайно.
— Так, Росія, без сумніву, є ключовою проблемою. Крім неї, на мою думку, варто звернути увагу на ефективність роботи ринку електроенергії та газового ринку.
У сфері електроенергетики залишаються певні неефективності, які не дозволяють лібералізувати ринок та надіслати належні сигнали споживачам і виробникам. У газовому секторі також є неефективність. Вона була спровокована газовим ПСО, що призвело до монополізації ринку в різних сегментах. Отже, демонополізація на ринках електроенергії та газу – це два ключові питання, на які варто звернути увагу та вирішити їх.
— 1 червня відбулося чергове підвищення вартості електроенергії для населення. Чи має ціна зростати в майбутньому з огляду на війну?
— Ціна на електроенергію повинна дорівнювати вартості її виробництва, це основний принцип, але також ціна повинна включати вартість відновлення зруйнованих потужностей. Що стосується останнього аспекту, то ЄС та інші донори можуть зробити свої внески, якщо гроші також будуть залучатися з внутрішнього ринку.
— Тобто всі ціни на енергоносії мають бути ринковими. Коли це має статися?
— Одне з питань – покриття витрат на виробництво. Якщо виробництво не покривається, то в системі накопичуються борги і в будь-якому випадку хтось має сплатити цей борг. Тому ті ж самі споживачі платять, але не через ціни, а через бюджет, тому це альтернатива.
Вартість відновлення також повинна бути покрита ціною. Цей процес буде підтримуватися зовнішніми донорами. Energy Community вже мобілізувала 500 мільйонів євро на те, щоб підтримати швидке відновлення енергетики, але ціна повинна відображати ці збитки.
— Ці 500 мільйонів євро були акумульовані у Фонд підтримки енергетики України, управління яким здійснює секретаріат Енергетичного співтовариства?
— Так.
— Які підсумки роботи цього фонду? Чи продовжиться підтримка України в майбутньому?
— Фонд фокусується на завданих Росією збитках енергосистемі України. З жовтня 2022 року удари були по інфраструктурі, яка відповідає за передавання та розподіл електричної енергії, тому в той час фонд виділяв гроші на відновлення відповідних об’єктів. Тепер спостерігаємо руйнування потужностей генерації, тому обговорюємо з українськими компаніями, як фонд може підтримати відновлення генерації до зими.
— Чи бачите ви корупційні ризики під час використання цих коштів в Україні?
— Було проведено багато заходів, щоб уникнути цих ризиків. Будь-який випадок корупції підірве репутацію цього фонду. Один з ключових заходів – це те, що закупівлі організовує американська компанія Tetra Tech, яка реалізує проєкт USAID Energy Security Project. У рамках цього проєкту були виділені ресурси для організації закупівель для Фонду підтримки енергетики.
— У ЗМІ було багато повідомлень про корупцію в українських державних компаніях. Як ви оцінюєте корупційні ризики в секторі загалом?
— Державне втручання в ринок завжди створює простір для корупції, але секретаріат Енергетичного співтовариства не є інституцією, яка має право відстежувати справи про корупцію.
Про незалежність регулятора, об'єднання ринків ЄС та "гігават Зеленського"
— Ви не раз наголошували на важливості незалежності Комісії з регулювання ринку енергетики та комунальних послуг. Після зміни її голови регулятор став більш чи менш незалежним?
— Повністю незалежний регулятор – це європейський стандарт. Якщо ви хочете вступити до Євросоюзу, вам потрібно збільшити незалежність регулятора. Існує три основні рівні незалежності.
Перший – призначення урядом членів комісії, які були запропоновані незалежною конкурсною комісією. Ми очікуємо, що це рішення буде ухвалене найближчим часом, щоб комісія могла повноцінно функціонувати.
Другий – закон про незалежність регулятора, який, як очікується, буде ухвалений парламентом у першому кварталі 2025 року. Україна сама зобов’язалася ухвалити цей закон та збільшити незалежність регулятора.
Третій – зміни до Конституції, які могли б допомогти досягти повної незалежності НКРЕКП, але це завдання не на сьогодні. До цієї дискусії можна повернутися після війни.
— Закон про REMIT (покликаний запобігти зловживанням на оптових енергетичних ринках) має повністю запрацювати з 1 січня 2025 року. Чи задоволені ви тим, як проходить процес його імплементації?
— Безумовно, так. Закон про REMIT забезпечить прозорість та дозволить уникнути маніпуляцій, особливо компаніями, які можуть мати настільки велику ринкову владу, яка дозволить їм впливати на формування цін. Аби цей закон був повністю імплементований, Україна повинна мати повністю незалежного регулятора.
Також необхідно створити систему, яка надає методологію визначення штрафів. Це включає в себе багато роботи, але прогрес в імплементації цього закону задовільний.
Чому треба готуватись до підвищення цін на електроенергію. Інтерв'ю з головою енергорегулятора
— Тобто закон може повністю запрацювати з 1 січня?
— REMIT – це просто інструмент. Щоб його використовувати, вам потрібно мати інституцію, яка може ним користуватися. Тому незалежність регулятора в цьому контексті ще більш важлива.
— Зараз триває підготовка до зими. Чи роблять українська влада та енергетичні компанії максимум? Можливо, ви бачите якісь очевидні проблеми, на яких варто зосередитися?
— Українська влада та компанії дуже точно визначають перелік обладнання, необхідного в рамках підготовки до зими. Є повне розуміння, які типи обладнання необхідні. Також є розуміння, що є на ринку та що треба доставити. Інші проблеми – які ринкові умови потрібні з українського боку, щоб обладнання функціонувало.
Наприклад, ринкова ціна на газ, щоб турбіни могли виробляти електроенергію, а вона могла бути реалізована на ринку за належною ціною, яка б покривала всі операційні затрати та витрати на нове обладнання. Отже, уряд має створити ринкові умови роботи. Для нас ключове завдання – вчасно доставити певну кількість обладнання додатково до того, що українські компанії можуть профінансувати за власні ресурси.
Як я вже зазначав, дуже важливо мати певний рівень цін на українському ринку, щоб компанії могли взяти гроші з ринку і їх вистачило на придбання обладнання та його встановлення.
— Говорячи про ці умови, ви маєте на увазі скасування прайс-кепів?
— Дискусія про скасування граничних цін триває давно, і це пропозиція та порада Energy Community, щоб повністю перейти на ринкові умови.
— Коли вони можуть бути скасовані?
— Щоб зробити це безпечно, це повинно бути поєднано з повною імплементацією закону про REMIT.
— Про Market Coupling – повне об’єднання ринків. Коли цей процес може бути завершений?
— Необхідне для цього законодавство мало би бути ухвалене до кінця 2023 року. Зараз Україна суттєво затримується в цьому процесі, тому ми закликаємо органи влади ухвалити необхідне законодавство якомога швидше. Бажано – до середини вересня.
— Однією з передумов повного об’єднання ринків є обрання NEMO (модель номінованого оператора ринку; спрощено – це біржа, яка буде під'єднана до системи таких самих NEMO в ЄС і зможе обмінюватися з ними даними в реальному часі для здійснення торгових операцій). Як ви вважаєте, яку модель запровадження NEMO має вибрати Україна: монопольну чи конкурентну?
— Український ринок доволі великий для використання конкурентної моделі. Пропозиція секретаріату Енергетичного співтовариства – застосувати в Україні саме конкуренту модель NEMO. Водночас ми розуміємо, що під час війни може бути тимчасово застосована монопольна модель.
Гігават Зеленського. Чи реальні плани будівництва маневрової генерації до зими
— Наскільки реальні озвучені Зеленським плани з побудови 1 ГВт маневрової генерації до зими?
— На це впливає кілька чинників. Перший – наявність коштів для купівлі обладнання. Другий – наявність самого обладнання, тобто чи такий обсяг є на складах і чи можна його доставити в Україну. Третій – чи створить уряд умови, щоб дати ціновий сигнал ринку, потенційним інвесторам про те, що варто виходити на цей ринок. Якщо всі ці умови будуть виконані, то такі плани цілком реалістичні.
— Що з цих трьох пунктів у нас уже є?
— Я відповідальний за підтримку донорів (у тому числі фінансову – ЕП) і така підтримка у вас є.
— Як щодо інших двох?
— Це предмет подальших обговорень.
— Наскільки ефективним був ваш візит в Україну?
— Він був дуже ефективним. На конференції з відновлення в Берліні ми почули заклики до дій та підтримки. Візит в Україну був необхідним для практичного розуміння того, про які проєкти йшла мова і як ми можемо взяти участь в їх реалізації до зими 2024-2025 років. Після візиту ми будемо стежити за проєктними промоутерами і будемо зв’язувати їх з донорами, щоб вони могли отримати необхідну підтримку.