Курс гривни, расходы на социальную сферу и оборону: какой правительство видит экономику Украины до 2027 года
Наприкінці червня уряд схвалив бюджетну декларацію на три наступні роки. Цей документ стане базою для середньострокового бюджетного планування та основою для бюджетів 2025-2027 років.
Ця декларація – друга в історії України, хоча уряд такий документ має готувати щороку, починаючи з 2019-го. Впровадженню середньострокового бюджетного планування заважали політичні причини, пандемія та початок великої війни.
У бюджетній декларації містяться урядові прогнози щодо зростання ВВП, розміру мінімальних зарплати та пенсії, курсу гривні. Документ мали подати на розгляд Верховної Ради в травні, але не встигли через консультації з донорами.
Яким буде курс гривні до долара, чи зростуть прожитковий мінімум та мінімальна зарплата і скільки коштів держава виділятиме на оборону?
Як зміняться основні макропоказники
В Мінекономіки очікують, що номінальний ВВП у 2025 році становитиме 8,5 трлн грн і до 2027 року зросте до 11,8 трлн грн. Це буде обумовлено підвищеним інвестиційним попитом, пов’язаним з необхідністю відновлення зруйнованих об’єктів, а також зростанням попиту домогосподарств.
Реальний ВВП у 2025 році підвищиться лише на 2,7% через руйнування енергетичної інфраструктури. Надалі зростання прискориться: на 7,5% – у 2026 році і на 6,2% – у 2027 році. Відбудеться це через зниження безпекових ризиків, налагодження повноцінної логістики, поступове і стійке відновлення економіки.
У 2025-2027 роках інфляція в середньому становитиме 8,6%. Імовірне підвищення цін пов’язане із складною безпековою та міграційною ситуацією, а також з високим рівнем невизначеності щодо міжнародної допомоги.
Сальдо торговельного балансу, як очікується, залишатиметься від’ємним з огляду на необхідність значного імпорту, а також через обмежені можливості щодо експорту. Проте уряд очікує на радикальне зменшення дисбалансу: із 40,7 млрд дол у 2025 році до 21,1 млрд дол у 2027 році.
Прогноз уряду передбачає поступове знецінення гривні: із 45 грн за дол у 2025 році до 46,4 грн за дол у 2027 році.
Прожитковий мінімум та мінімальну зарплату в декларації зафіксували на наступні три роки на рівні кінця 2024-го. Очевидно, так уряд намагається економити. Щоправда, враховуючи високу інфляцію, це рішення може знизити купівельну спроможність і добробут найбільш вразливих верств населення.
Також Мінекономіки очікує скорочення безробіття на 1,2% до 16,5%, що незначно вплине на збільшення податкових надходжень і зменшення соцвиплат. Рівень безробіття зменшується повільно і залишається критично високим.
Звідки брати гроші
За прогнозом уряду, доходи бюджету зростуть з 1,8 трлн грн у 2024 році до 3,1 трлн грн у 2027 році. Більшу частину доходів забезпечать податки, фіскальна роль яких зросте. У 2025-2027 роках держава збиратиме у формі податків близько 22% ВВП порівняно з 18,5% у 2023 році та 20,6% у 2024 році.
Частку податків у доходах держави планують збільшити за допомогою підвищення ставок акцизного податку, зарахування до держбюджету військового ПДФО та 4% ПДФО, які тимчасово спрямовувалися до бюджетів громад у 2022-2024 роках. Крім цього, планується посилити контроль за обігом алкоголю та тютюнових виробів, а також запровадити акцизний податок на солодкі напої та реформувати військовий збір.
Ставки основних податків (ПДВ, ПДФО, податку на прибуток підприємств) у Бюджетній декларації уряд залишив незмінними. Водночас у документі анонсували "розроблення додаткового пакета заходів, які б забезпечили державні фінанси ресурсом в обсязі близько 340 млрд грн щороку". Ці заходи можуть включати збільшення ставок основних податків, які наразі не враховані в документі.
Щороку уряд планує збирати до 218,6 млрд грн неподаткових надходжень. Зокрема, очікується, що прибуток НБУ має становити 34,4 млрд грн у 2025 році, 36,3 млрд грн у 2026 році та 58,9 млрд грн у 2027 році.
Скільки піде на оборону та відбудову
Видатки держбюджету у 2025-2027 роках мають становити в середньому по 4 трлн грн порівняно з 3,3 трлн грн у 2024 році. Близько 50% планують витратити на сектор безпеки та оборони, 23,9% – на загальнодержавні функції, 12,2% – на соціальну сферу.
У 2025 році на оборону направлять 57,2% всіх видатків або 2,2 трлн грн. Безпосередньо на статті Міноборони виділять 1,56 трлн грн, що на 34% більше, ніж у плані на 2024 рік (який ще може скоригуватися).
Збільшення видатків на оборону пов'язане передусім з вищою інтенсивністю мобілізації (60% усього фінансування Міноборони йдуть на грошове забезпечення військових) та потенційно активнішою закупівлею військової техніки і зброї. Збільшення фінансування у 2025 році спостерігається в більшості оборонних структур.
У 2026-2027 роках фінансування основних розпорядників необоронного сектору залишиться на рівні 2025 року. Утім, є винятки. Так, Держагентство відновлення у 2025 році отримає на 49% більше, ніж у 2024 році, – 52,5 млрд грн. У 2026 році йому виділять 86,2 млрд грн, у 2027 році – до 155,1 млрд грн, що буде пов'язано з відновленням фінансування Дорожнього фонду.
Видатки на Мінінфраструктури планують збільшити на 900 млн грн у 2026 році і на 1 млрд грн – у 2027 році, що підніме загальний рівень фінансування до 8,4 млрд грн на рік.
Усі ці зміни можуть свідчити, що у 2026-2027 роках уряд очікує якщо не закінчення війни, то принаймні зниження інтенсивності боїв та початку відбудови. При цьому залишається простір для маневру: за потреби дорожні видатки перенаправлять на потреби оборони.
Соціальні видатки
У наступні три роки уряд планує скоротити фінансування системи соціального захисту, підтримки ветеранів, освіти і науки, охорони здоров'я, молоді та спорту, культури. Зміни відображають економічні та демографічні виклики, зумовлені війною та масштабною міграцією.
Натомість планується оптимізувати та підвищити адресність соціальної підтримки. Такі заходи сприятимуть більш цільовому використанню ресурсів та підтримають тих, хто найбільше цього потребує.
Кабмін планує зменшити соціальні видатки у 2025 році на 9,6% порівняно з 2024 роком до 425 млрд грн. Ця цифра не змінюватиметься впродовж 2026-2027 років.
Пенсійний фонд і надалі залежатиме від фінансування з держбюджету, хоча уряд планує зменшити його обсяг та збільшити власні надходження фонду. Крім того, передбачається проведення реформи в напрямку підвищення справедливості пенсійного забезпечення і встановлення єдиних принципів нарахування пенсій.
Фіксований прожитковий мінімум та розмір мінімальної пенсії (2 361 грн) стримають збільшення видатків на пенсійні та соціальні виплати з бюджету. Уряд не відмовився від щорічної індексації пенсій, але підвищення впиратиметься в її максимальний розмір (23 610 грн), що також обмежуватиме зростання видатків.
Водночас прогнозоване зменшення кількості пенсіонерів з 10,5 млн до 10,3 млн осіб у 2025-2027 роках не приведе до суттєвого зменшення видатків.
Видатки Міністерства у справах ветеранів у 2025 році зменшаться на 57,5% або 7,8 млрд грн і становитимуть 5,8 млрд грн. Цей же обсяг видатків збережеться у 2026-2027 роках. Значною мірою це зумовлено відсутністю компенсацій для придбання житла.
Фінансування Міністерства охорони здоров'я у 2025 році зменшиться на 6% до 187,1 млрд грн (на 11,9 млрд грн менше, ніж у 2024 році). У 2026-2027 роках ці видатки становитимуть 186,5 млрд грн.
Видатки на освіту і науку у 2025 році зменшаться на 11,5% або 7 млрд грн до 53,7 млрд грн. У 2026-2027 роках ці витрати знизяться ще на 1% до 53,2 млрд грн. Це пов’язано з очікуваним зменшенням кількості дітей і молоді. За даними Євростату, 30 квітня 2024 року 1,4 млн дітей з України мали статус тимчасового захисту в ЄС.
Видатки Міністерства культури та інформаційної політики зменшаться на 11,7% і становитимуть 9,5 млрд грн у 2025 році та 9,4 млрд грн – у 2026-2027 роках.
Юлія Маркуц, Ліна Задорожня, Тарас Маршалок, Інна Студеннікова, Дмитро Андрієнко, Тетяна Лутай, Владислав Ієрусалимов, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки