Количество пенсионеров может увеличиться на миллион. Конституционный суд рассматривает законность реформы 2017 года
Судові баталії навколо пенсійної системи вже коштують державі десятки мільярдів гривень додаткових видатків. Ба більше, борги Пенсійного фонду за рішеннями судів перевищують 70 млрд грн та продовжують зростати.
Проте, схоже, у цій неоголошеній війні пенсіонерів проти держави от-от може відбутися вирішальна битва.
Так, на розгляді Конституційного суду перебуває справа про законність підвищення вимог до стажу для виходу на пенсію окремих категорій громадян. Якщо цю норму пенсійного законодавства визнають неконституційною, то кількість українських пенсіонерів може одномоментно вирости на десятки і навіть сотні тисяч осіб.
З погляду держави це не лише додаткові багатомільярдні видатки, а й скорочення робочої сили та, відповідно, обсягу внесків, які є джерелом виплат усім пенсіонерам. Як наслідок уся пенсійна система ризикує остаточно розбалансуватися, а здатність держави здійснювати хоча б якусь підтримку осіб на старості опиниться під питанням.
Чи ухвалить Конституційний суд потенційно фатальне для пенсійної системи рішення та якими можуть бути його наслідки?
Про що йдеться
У 2020 році кілька осіб з Луганщини та Херсонщини взялися через суд вимагати в Пенсійного фонду почати виплачувати їм пенсії попри те, що за законом таке право в них ще не настало. Вони вважали, що мають право на ранній вихід на пенсію, адже це гарантувало законодавство, яке діяло під час їхньої трудової діяльності.
Справи стосувалися статті 114 закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", яка регулює вихід на пенсію осіб, що працюють на роботах з особливо важкими та небезпечними умовами праці. Переліки таких професій та посад містяться в постановах уряду (ці переліки більш відомі як список №1 та список №2).
Раніше держава гарантувала, що люди, які протягом життя працювали на небезпечному виробництві (шахтарі, машиністи техніки, яка працює під землею), можуть вийти на пенсію раніше. Ті, хто працювали на роботах зі списку №1, – у 50 років (для чоловіків) та 45 років (для жінок) при наявності стажу роботи 20 та 15 років відповідно. Робітники зі списку №2 могли вийти на пенсію у 55 та 50 років, маючи стаж роботи 25 і 20 років (для чоловіків та жінок відповідно).
Однак у 2017 році Верховна Рада проголосувала за пенсійну реформу, якою поступово підвищила вимоги до стажу на пʼять років, зокрема для пільгових категорій громадян. Після цього пільговики зі списку №1 мали право вийти на пенсію в 50 років за наявності 25 років стажу для чоловіків і 20 років стажу для жінок; зі списку №2 – у 55 років за наявності 30 років стажу в чоловіків і 25 років стажу в жінок.
Таке підвищення вимог до стажу й оскаржували позивачі, поки не дійшли до Верховного суду. Останній у 2021 році ухвалив рішення на їхню користь та зобов’язав Пенсійний фонд почати виплачувати пенсії. Суд проігнорував норму закону, яка встановлювала вимоги до стажу позивачів, мотивуючи це тим, що вважав такі вимоги неконституційними.
22 березня 2024 року пленум Верховного суду пішов далі і звернувся до Конституційного суду, аби той визначив, чи відповідає норма про підвищення страхового стажу для пільговиків Основному закону.
Конституційний суд розглядає справу щодо підвищення вимог до стажу для пільговиків удруге. У 2020 році він визнав неконституційною майже ідентичну статтю. Вона встановлювала правила виходу на пенсію людей, які працювали за списком №1 та №2 (з підвищеними вимогами до стажу). Ця стаття містилася в законі "Про пенсійне забезпечення".
Тоді рішення Конституційного суду не мало ніяких юридичних наслідків, адже з 2017 року закон "Про пенсійне забезпечення" не врегульовує особливості виходу на пенсію таких громадян. Однак те рішення Конституційного суду від 2020 року ще може зіграти свою роль у майбутньому всієї пенсійної системи України.
Які наслідки
У 2017 році, коли Верховна Рада підвищувала вимоги до стажу для виходу на пенсію, таке рішення називали прихованим підвищенням пенсійного віку. Якщо в 60 років людина не має достатньо трудового стажу, то їй необхідно працювати до 63 або до 65 років, аби претендувати не на мінімальну пенсійну виплату.
Таке непопулярне рішення було викликане демографічною ситуацією: співвідношення між пенсіонерами та працівниками змінювалося не на користь останніх. Після початку великої війни цю тенденцію посилили масова міграція мільйонів українців працездатного віку з дітьми, тимчасова окупація територій та падіння народжуваності.
Наразі балансувати цю систему допомагають військовослужбовці, з грошового забезпечення яких сплачуються внески до Пенсійного фонду. Однак цей крихкий баланс може швидко порушитися, якщо норми пенсійної реформи 2017 року будуть визнані неконституційними. Навіть якщо таке рішення стосуватиметься лише пільгових категорій громадян.
За розрахунками Міністерства соціальної політики, у разі визнання неконституційним підвищення вимог щодо стажу для осіб, які працювали за списками №1 та №2, право на вихід на пенсію може одномоментно з’явитися в 112,9 тис осіб. Якщо кожна з них скористається таким правом, то додаткові видатки на виплату цих пенсій можуть сягнути 10,5 млрд грн на рік.
Щонайменше частину цієї суми буде виплачувати не держава, а колишні роботодавці таких пільгових пенсіонерів. За законом такі компанії мають компенсовувати видатки на виплату та доставку пенсій до моменту, коли їхній колишній працівник не досягне загального пенсійного віку (60 років).
Ба більше, через мобілізацію та міграцію українським компаніям стає дедалі складніше заповнювати вакансії. Вихід на пенсію понад 100 тис людей навряд чи покращить ситуацію на ринку праці.
Потенційне рішення Конституційного суду може мати ще небезпечніші наслідки для стабільності пенсійної системи та економіки загалом. У Мінсоцполітики побоюються, що після скасування норми про підвищення вимог до стажу для пільгових категорій громадян наступним логічним кроком стане скасування таких вимог для усіх українців.
Іншими словами, Конституційний суд може скасувати ключову норму пенсійної реформи 2017 року, якою поступово підвищили вимогу щодо стажу для виходу на пенсію до 35 років.
Наслідком цього рішення може стати розбалансування пенсійної системи, адже тоді право виходу на пенсію може одномоментно з’явитися в 907 тис українців. За розрахунками Мінсоцполітики, на виплати таким новим пенсіонерам можуть знадобитися близько 50,4 млрд грн на рік.
Зайве казати про наслідки такого рішення для ринку праці та економіки загалом.
Що далі
Ризик того, що Конституційний суд скасує підвищення вимог до стажу для виходу на пенсію пільговиків дуже високий. Зрештою, він уже робив це у 2020 році, визнаючи неконституційними аналогічні норми, які містилися в іншому законі.
Проте в уряді не збираються здаватися і планують системно розв'язувати проблемні питання із соціальним законодавством та його оскарженням у судах.
"Ми активно працюємо над вирішенням проблеми стрімкого збільшення судових спорів. Це рішення має полягати в системному перегляді соціального й пенсійного законодавства. Ми маємо усунути численні колізії, наявні в законах, зокрема ті, які виникли після оскаржень Конституційним судом окремих норм. Для цього спільно з Радою Європи розробляємо Соціальний кодекс", – повідомила ЕП заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак.
У відомстві вже розробили проєкт реформи солідарного рівня пенсійної системи. Ця реформа має виправити проблемні моменти в соціальному законодавстві, які й скасовують суди.
Також в уряді шукають шляхи для погашення боргу за судовими рішеннями, який перевищує 70 млрд грн. Там додають, що це непросте завдання в умовах обмежених можливостей держбюджету під час повномасштабної війни.
"Ми почали активно взаємодіяти із судовою гілкою влади, аби синхронізувати наше розуміння того, якими є цілі і фундаментальні засади системи соціального захисту, бо саме різночитання в цій площині призводять до численних оскаржень норм соціального законодавства", – додала Марчак.
Наразі спроби урядовців порозумітися із суддями щодо пенсійних справ не увінчуються успіхом. Ба більше, судова система завалена позовами пенсіонерів проти держави і в більшості випадків шальки терезів Феміди схиляються не на користь останньої.
Справжній шквал судових рішень почався після 2020 року. Якщо протягом 2013-2020 років суди ухвалили 3,2 тис рішень у пенсійних справах, то з 2020 року по травень 2024 року таких рішень було понад 600 тис.
Конституційний суд уже відіграв свою роль у цій епопеї. У 2022 році він визнав неконституційним обмеження максимального розміру пенсій колишніх військових і працівників силових органів (за законом виплати не повинні були перевищувати десять прожиткових мінімумів), а в березні 2024 року – таке ж обмеження для пенсій "чорнобильців".
Після кожного такого рішення пенсіонери завалюють суди позовами з вимогою перерахувати розміри виплат. Суди не просто задовольняють ці позови, а й зобов'язують державу перерахувати пенсії, які позивачі отримували за попередні періоди. Через це в пенсійній системі накопичується багатомільярдний борг.
Справа щодо пенсійної реформи 2017 року може стати випробуванням для всієї пенсійної системи, адже досі жодне рішення Конституційного суду не призводило до моментального збільшення кількості пенсіонерів на сотні тисяч осіб.
Чи зможе держава пройти це випробування і якою буде його ціна для економіки та достатку всіх пенсіонерів – питання поки що відкриті.