Рада сделала невозможным банкротство "Укрнафты", "Мотор Сичи" и "АвтоКрАЗа"; ФГИУ определил стартовую цену приватизации "ОГХК"
Корпоративне управління держпідприємств
"Укрексімбанк" призначив трьох нових членів правління. 23 травня 2024 року "Укрексімбанк" повідомив, що його наглядова рада за результатами конкурсного відбору обрала Павла Гашковця, Максима Земляного та Світлану Агєєву новими членами правління банку. Тепер їхні кандидатури має затвердити Національний банк України (НБУ).
Павел Гашковець обраний на посаду члена правління з питань організації роботи з проблемними активами. Згідно з пресрелізом банку, Гашковець має більш ніж 25 років керівного досвіду у банках України, Австрії, Італії, Казахстану і Чехії (в тому числі 23 роки в UniCredit на різних посадах в Україні, Чехії, Казахстані та Італії).
Максим Земляний обраний на посаду операційного директора. Він обіймав керівні посади в українських банках понад 20 років і підвищував їх операційну стійкість під час повномасштабного вторгнення РФ. З 2016 року Земляний обіймав посаду заступника голови правління "ТАСкомбанку".
Новим фінансовим директором обрано Світлану Агєєву. За її плечима понад 10 років досвіду фінансового планування та аналізу в європейських та українських банках (у тому числі в "Сенс Банку", "Першому Українському Міжнародному Банку" ("ПУМБ"), а також TBI Bank у Болгарії).
Як ми повідомляли раніше, 3 травня 2024 року наглядова рада "Укрексімбанку" за результатами конкурсного відбору обрала Віктора Пономаренка новим головою правління банку. Його кандидатуру ще має затвердити НБУ. До того часу головою правління банку залишатиметься Сергій Єрмаков. (Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).
В "Укртатнафті" сформують незалежну наглядову раду. 21 травня "Нафтогаз" та Міністерство оборони України – акціонери "Укртатнафти", які спільно володіють 100% акцій компанії – розпочали процес формування її наглядової ради.
Згідно з пресрелізом "Нафтогазу", більшість у наглядовій раді становитимуть незалежні члени, призначені за результатами конкурсного відбору. Також до складу ради увійдуть представники акціонерів.
Раніше ми повідомляли, що акції "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора" (ЗТР) було вилучено "для потреб держави" та передано Міністерству оборони 6 листопада 2022 року.
Вилучення відбулось відповідно до Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану", який зобов'язує державу згодом повернути вилучені активи власникам або виплатити їм справедливу компенсацію.
["Нафтогазові" належить 43,05% акцій "Укртатнафти". Решта акцій, за повідомленнями ЗМІ, раніше була поділена між так званою групою "Приват", яку пов'язують із бізнесменами Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, та Олександром Ярославським.
За словами "Нафтогазу", Міністерство оборони зараз управляє тими акціями "Укртатнафти", які раніше належали приватним власникам.
Як ми повідомляли раніше, директором як "Укрнафти", так і "Укртатнафти", було призначено Сергія Корецького (8 та 10 листопада 2022 року відповідно).
Також ми писали, що Міністерство оборони, як новий акціонер "Укрнафти" та "Укртатнафти", призначило нові наглядові ради цих компаній 7 листопада 2022 року. В обох компаніях всіх нових членів наглядових рад було призначено у якості представників акціонера, причому виключно від Міністерства оборони як акціонера.
Крім цього, ми повідомляли, що 6 березня 2024 року було затверджено новий склад наглядової ради "Укрнафти" з незалежними членами. – SOE Weekly.]
Інфраструктура
Цивільна інфраструктура "Укрзалізниці" на Харківщині зазнала повітряних ударів з боку росіян, повідомила компанія 23 травня 2024 року.
Постраждали кілька об'єктів, шість залізничників отримали поранення. Потяги продовжували курсувати за графіком.
Як ми повідомляли раніше, 19 квітня 2024 року росіяни також завдали ударів по об'єктах цивільної інфраструктури "Укрзалізниці" у Дніпрі та області. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
8 травня 2024 року росіяни атакували об'єкти цивільної інфраструктури "Укрзалізниці" в Херсоні. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.
Інші сектори
ДАСУ виявила в "Укрспирті" недоліків та порушень на 330 млн грн (7,7 млн євро); компанія на межі банкрутства. 23 травня 2024 року Державна аудиторська служба України (ДАСУ) повідомила про результати фінансового аудиту "Укрспирту".
За словами ДАСУ, "Укрспирт", найбільший виробник спирту та державний монополіст, повністю припинив виробничу діяльність з квітня 2023 року і має мільйонні борги перед держбюджетом та іншими кредиторами.
Демонополізація та реформа спиртової галузі розпочалася у 2020 році. Прогнозувалося, що держбюджет отримає близько 5 млрд грн (115 млн євро). Приватизація спиртових заводів мала завершитися у 2021 році (відповідно до Програми реформування та розвитку спиртової галузі на 2020-2023 роки).
Натомість станом на 1 квітня 2024 року вісім підприємств "Укрспирту" залишилися неприватизованими, внаслідок чого "Укрспирт" недоотримав 95,7 млн грн (2,2 млн євро) із запланованих надходжень від приватизації (балансова вартість майна, яку переможець аукціону мав би сплатити окремо), заявили в ДАСУ.
За даними ДАСУ, "Укрспирт" також поніс понад 70 млн грн (1,6 млн євро) додаткових витрат на утримання непрацюючих підприємств і ще 5,2 млн грн (0,12 млн євро) у вигляді втрати активів. Це призвело до того, що компанія не змогла погасити прострочену заборгованість перед держбюджетом та іншими кредиторами до кінця 2023 року.
"Укрспирт" також зазнав непродуктивних витрат унаслідок несвоєчасного виконання рішення Антимонопольного комітету України (АМКУ) колишнім керівництвом: в результаті цього підприємство сплатило 33 млн грн (0,76 млн євро) пені.
Загальна сума виявлених недоліків і порушень у використанні майна та коштів становить понад 330 млн грн (7,7 млн євро), підсумували в ДАСУ.
ДАСУ також зазначає, що невиконання "Укрспиртом" своїх зобов'язань перед державним бюджетом та контрагентами (через відсутність обігових коштів) призведе до нарахування штрафних санкцій на суму 29,3 млн грн (0,67 млн євро) та пені на суму 8,4 млн грн (0,19 млн євро) у разі прийняття судами рішень на користь позивачів.
Як ми писали раніше, 6 травня 2024 року новим в.о. директора "Укрспирту" було призначено Станіслава Банчука.
[1 березня 2024 року Віталій Коваль, голова Фонду державного майна України (ФДМУ), написав, що приватизація спиртових заводів вийшла на фінішну пряму, і Фонд планує приватизувати ще 17 об'єктів "Укрспирту" у 2024 році.
За словами Коваля, ФДМУ провів 115 онлайн-аукціонів з продажу активів "Укрспирту"; 54 аукціони завершилися продажем лотів. Сумарна стартова ціна цих активів під час аукціонів зросла з 1,25 млрд грн до 3,01 млрд грн. – SOE Weekly.]
У січні 2022 року ми повідомляли, що в.о. директора "Укрспирту" Сергій Блескун подав у відставку. Після цього Кабмін тимчасово призначив новим в.о. директора Віталія Жадобіна.
11 листопада 2022 року Кабмін призначив новим в.о. директора "Укрспирту" Івана Кучеренка.
Востаннє "Укрспирт" мав постійного директора у 2014 році, і з того часу компанію очолювали "виконуючі обов'язки" директора. – SOE Weekly.]
Приватизація
ФДМУ визначив умови та стартову ціну приватизації "ОГХК", наступний крок – за Кабміном. 23 травня 2024 року аукціонна комісія ФДМУ визначила умови приватизації "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК"). Стартова ціна – 3,9 млрд грн (90 млн євро).
Покупець повинен зберегти основні види діяльності компанії, інвестувати у модернізацію виробництва та забезпечити соціальні гарантії для працівників.
ФДМУ повідомив, що готується подати проєкт рішення Кабінету Міністрів про затвердження умов та стартової ціни продажу. Після затвердження Кабміном буде оголошено аукціон на Prozorro.Продажі.
Голова ФДМУ Віталій Коваль заявив, що сім різних бізнес-груп, які цікавилися "ОГХК" до початку повномасштабної війни, на словах підтвердили свою зацікавленість.
[Більше двох років тому ми повідомляли, що на 31 серпня 2021 року було заплановано аукціон з приватизації "ОГХК". Пізніше ми писали, що ФДМУ скасував цей приватизаційний аукціон, на який подався лише один кваліфікований учасник.
Після цього ЗМІ опублікували список учасників, які нібито зацікавлені в активах "ОГХК". Деякі з них заявили, що актив не було добре підготовлено до приватизації, і вони не вважають умови аукціону справедливими. Інші стверджували, що стартова ціна була неадекватною. Повідомлялося, що неможливо було оцінити запаси сировини компанії.
Аукціонна комісія ФДМУ призначила нову дату аукціону на 29 жовтня 2021 року. Проте, як ми повідомляли тоді, ФДМУ скасував і аукціон 29 жовтня 2021 року, а згодом – і аукціон, призначений на 20 грудня 2021 року (докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів).
У жовтні 2023 року ми повідомляли, що ФДМУ змінив склад правління "ОГХК", звільнивши першого заступника голови правління Ярославу Максименко і замінивши її на Єгора Перелигіна.
Згодом ми повідомляли, що ФДМУ планував приватизувати "ОГХК" однією з перших великих компаній. Стартову ціну планувалося визначити разом із компанією BDO Corporate Finance, радником ФДМУ з питань приватизації "ОГХК".
Проте, як ми писали пізніше, наприкінці жовтня 2023 року тодішній в.о. голови ФДМУ Олександр Федоришин заявив, що ФДМУ має намір запропонувати інвесторам купити "ОГХК" в єдиному пакеті з Демуринським гірничо-збагачувальним комбінатом (ГЗК).
Віталій Коваль, новопризначений голова ФДМУ, підтвердив це пізніше в одному з інтерв'ю (читайте один із наших попередніх дайджестів).
По суті, це означало би, що раніше оголошені плани ФДМУ щодо приватизації "ОГХК" як одного з перших об'єктів будуть серйозно відтерміновані, якщо не відкладені на невизначений термін.
Проте, із останнього повідомлення ФДМУ випливає, що Фонд, схоже, відмовився від ідеї продавати "ОГХК" та Демуринський ГЗК одним лотом.
Докладніше про попередні спроби продажу "ОГХК" читайте в наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт майна
Парламент унеможливив банкрутство "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "ЗТР" та "АвтоКрАЗу", щоби захистити їх від колишніх власників. 22 травня 2024 року Верховна Рада прийняла зміни до закону про критичну інфраструктуру (законопроєкт №8316), яким запровадила мораторій на банкрутство державних об'єктів критичної інфраструктури на час воєнного стану та ще два роки після його завершення.
За словами одного з авторів закону, народного депутата Олександра Федієнка (фракція "Слуга народу"), це дозволить зберегти у держвласності вилучені раніше "Мотор Січ", "Укрнафту", "Укртатнафту", "Запоріжтрансформатор" ("ЗТР") та "АвтоКрАЗ".
За словами керуючого партнера юридичної компанії "Армада" Олександра Кузнєцова, влада фактично позбавляє кредиторів цих підприємств права на розгляд їхніх вимог. "Вони не зможуть подати заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника", – пояснив він. Арешт з цих компаній також має бути знятий, сказав Кузнєцов у коментарі Forbes Україна.
За словами Кузнєцова, щоб потрапити під захист закону, компанія має відповідати одразу трьом критеріям:
- вона є оператором критичної інфраструктури;
- її акції були примусово вилучені під час воєнного стану;
- держава прямо чи опосередковано володіє понад 50% статутного капіталу компанії.
Облгази, вилучені у "Регіональної газової компанії" ("РГК") олігарха Дмитра Фірташа, також підпадають під цей опис, додає Forbes Україна.
[Як ми повідомляли раніше, у 2023 році "Нафтогаз" завершив поглинання всіх газових компаній Фірташа.
Об'єднання облгазів робить "Нафтогаз" монополістом у розподілі газу, але це заходи воєнного часу, і облгази слід приватизовувати на відкритих аукціонах, коли "дозволить ситуація", заявив у грудні минулого року голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов. – SOE Weekly.]
"Це хороший закон для боржників і поганий для кредиторів", – сказав Forbes Україна Вадим Кізленко, арбітражний керуючий у справі про банкрутство "АвтоКрАЗу". За словами Кізленка, компанія розпочала процедуру банкрутства у 2016 році і заборгувала 39 кредиторам близько 5 млрд грн (близько 115 млн євро за поточним курсом). За даними YouControl, загальні борги "АвтоКрАЗу" на кінець 2023 року сягають 12,3 млрд грн (близько 283 млн євро). Дохід компанії у 2023 році становив 303,7 млн грн (близько 7 млн євро).
Окрім "АвтоКрАЗу", право на "нове життя без банкрутства" отримає і "ЗТР", пише Forbes Україна. За даними YouControl, у 2023 році дохід компанії сягнув 2,2 млрд грн (51 млн євро), що в чотири рази більше, ніж у 2022 році. "Щоб погоджувати замовлення та контракти компаній, які вже перебувають в процедурі банкрутства, Міноборони як розпорядник мусить щоразу збирати збори кредиторів, а це може затягувати вирішення важливих для обороноздатності країни рішень", – припустив Кізленко. "Закриття справи про банкрутство фактично виключить кредиторів з цього ланцюжка", – додав він.
За словами Forbes Україна, ще одна мета мораторію – захистити ці компанії від їхніх колишніх власників. У травні 2023 року олігарх Костянтин Жеваго заявив про намір подати позов до Верховного Суду через конфіскацію "АвтоКрАЗу". Відтоді новин про це не було, а тепер він навряд зможе це зробити, заявив Кузнєцов. "Колишні власники не зможуть оскаржити процедуру націоналізації і захистити свій актив шляхом накладення заборони на його відчуження або будь-які інші дії, які можуть вплинути на нього. "Судовий спосіб захисту втрачає весь сенс", – також зазначив Кузнєцов.
Реєстр об'єктів критичної інфраструктури, на який посилається закон, є закритим для громадськості. За його наповнення та ведення відповідає Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації (ДССЗЗІ), пише Forbes Україна.
"Заборона розглядати судами спори щодо компаній лише через те, що вони належать до об’єктів критичної інфраструктури, суперечить Конституції, згідно якої держава має захищати будь-яку власність", – резюмував Кузнєцов.
Раніше ми повідомляли, що акції "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" та "Запоріжтрансформатора" (ЗТР) було вилучено "для потреб держави" та передано Міністерству оборони 6 листопада 2022 року.
Вилучення відбулось відповідно до Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного або надзвичайного стану", який зобов'язує державу згодом повернути вилучені активи власникам або виплатити їм справедливу компенсацію. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.