Новые атаки россиян на государственную энергоинфраструктуру, новый бренд для Glusco

Корпоративне управління держпідприємств

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно заарештував підозрюваного у справі "Укрзалізниці". Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) 29 березня 2024 року. У повідомленні йдеться, що співорганізатор схеми привласнив 11,4 млн грн коштів "Укрзалізниці".

У САП додали, що підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку, але не назвали його імені. За даними ЗМІ, йдеться про бізнесмена Ярослава Остапенка.

Як ми повідомляли раніше, 26 лютого 2024 року детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та співробітники САП заявили, що викрили організовану злочинну групу посадовців "Укрзалізниці" та підприємців, які привласнили 11,4 млн грн компанії.

Підозрюваних НАБУ і САП не назвали, але за даними "Економічної правди" ("ЕП"), колишньому голові правління "Укрзалізниці" Євгену Кравцову було повідомлено про підозру. Докладніше читайте про це в одному з наших попередніх дайджестів.

Енергосектор

"Укренерго" зіткнулося з черговою ракетною атакою РФ по енергетичних об'єктах. 29 березня 2024 року "Укренерго" повідомило, що Росія завдала удару по енергетичній інфраструктурі України, пошкодивши теплові та гідроелектростанції, а також високовольтні лінії електропередач 330 кВ "Укренерго".

Через атаку "Укренерго" було змушене використати екстрену допомогу польського оператора енергосистеми PSE та застосувати аварійні відключення електроенергії в деяких регіонах.

За словами голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького, ситуація у Харкові та Харківській області після масштабної атаки 22 березня 2024 року залишається складною, відновлювальні роботи тривають.

[Після кожної російської ракетної атаки на життєво важливі об'єкти інфраструктури України відбуваються аварійні відключення, які тривають по кілька днів через проведення ремонтних робіт. Під час таких відключень люди в Україні залишаються без електрики, опалення, водопостачання або доступу до мобільного зв'язку. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, 22 березня 2024 року Україна зіткнулася з найбільшою атакою РФ ракетами і дронами на об'єкти енергетичної інфраструктури. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Ще дві українські ГЕС стали ціллю російських ракет. 29 березня 2024 року президент Володимир Зеленський повідомив, що під час ракетного обстрілу Канівська та Дністровська гідроелектростанції (ГЕС) стали свідомими цілями росіян.

Зеленський підкреслив, що Росія хоче повторення екологічної катастрофи в Херсонській області після руйнування Каховської ГЕС. Однак, за його словами, зараз під загрозою не лише Україна, а й Молдова.

[Як ми писали раніше, 6 червня 2023 року "Укргідроенерго" повідомило, що Каховська ГЕС зруйнована і не підлягає відновленню після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному залі. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Голова Чернівецької обласної військової адміністрації (ОВА) Руслан Запаранюк додав, що силам протиповітряної оборони вдалося збити ракети біля Дністровської ГЕС.

За словами Запаранюка, вибухова хвиля пошкодила адміністративну будівлю та водогін у селі Ожеве Дністровського району, де впали уламки. Водопостачання здійснюється у звичайному режимі.

Постраждалих немає. Для оцінки збитків створені оглядові групи та спеціальна комісія, додав він.

Як ми повідомляли раніше, 22 березня 2024 року, російські ракети завдали удару по найбільшій гідроелектростанції (ГЕС) України – Дніпровській ГЕС у Запоріжжі.

Пізніше гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота повідомив, що ГЕС №1 та №2 ДніпроГЕСу не працюють. "Дві ракети влучили безпосередньо в Дніпровську ГЕС-2. Ракети влучили в опору. Розбиті підкранові балки", – заявив він. За словами Юрія Бєлоусова з Офісу генпрокурора, тієї ночі російські ракети влучили у ДніпроГЕС вісім разів. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Ракетний обстріл РФ пошкодив наземну інфраструктуру газосховища "Нафтогазу" на заході України, повідомив 24 березня 2024 року голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов.

"Ця атака не вплине на постачання блакитного палива українським споживачам. Всі номінації замовників послуг зберігання та бронювання потужностей продовжують виконуватися в повному обсязі. Ситуація під контролем", – зазначив Чернишов.

Критичних наслідків для роботи підземного сховища газу немає, оскільки газ знаходиться на значній глибині. Пошкоджена частина наземної інфраструктури потребуватиме відновлення, але "Нафтогаз" має достатньо резервних потужностей, додав він.

За даними Bloomberg, Україна намагається запевнити європейських газових трейдерів, що зберігати паливо у величезних підземних сховищах країни після російської атаки все ще безпечно.

За словами очільника "Укртрансгазу" Романа Малютіна, Україна очікує, що протягом літніх місяців буде імпортовано до 4 млрд кубометрів газу, що більше, ніж минулого року.

"Я хотів би підкреслити, що пошкодження не впливають на наші можливості закачування газу в підземні сховища", – сказав Малютін агентству Bloomberg.

Як ми повідомляли раніше, європейські трейдери заробили близько 320 млн доларів завдяки використанню українських підземних сховищ.

За даними "Нафтогазу", у 2023 році іноземні трейдери та енергетичні компанії зберігали в Україні 2,5 млрд кубометрів газу. "Нафтогаз" має намір збільшити цей показник до 4 млрд кубометрів у 2024 році.

"Нафтогаз" повідомив, що цього року Україна запропонувала іноземним клієнтам до 10 млрд кубометрів потужностей для зберігання газу, що становить третину від загальної потужності підземних сховищ України.

Також ми писали, що у січні-лютому 2024 року іноземні трейдери транспортували в Україну понад 60 млн кубометрів газу.

"Укрнафта" проводить ребрендинг мережі Glusco, повідомила 28 березня 2024 року пресcлужба компанії. На 83 АЗС мережі вже почали приймати паливні картки NAFTAКартка та талони "Укрнафти".

Незабаром запрацює мобільний додаток. Очікується, що ребрендинг завершиться у квітні.

[Мережа Glusco, до якої входить 81 АЗС, нафтобази та інше майно, була сформована на базі роздрібного бізнесу "Роснєфті", який у 2016 році викупив міжнародний трейдер Proton Energy Group S.A. через споріднену Glusco Energy S.A.

Відтоді і до кінця 2021 року мережа належала ізраїльському бізнесмену Нісану Моїсеєву, якого пов'язують з Віктором Медведчуком. Сам Моїсеєв говорив, що вони дружать з Медведчуком, але не мають жодних бізнес-відносин.

У травні 2022 року Кабмін передав понад 170 АЗС Glusco в управління "Нафтогазу". Управителем стала дочірня компанія "Нафтогазу" – "Нафтогаз Ойл Трейдинг". Вони почали працювати під брендом U.GO.

Однак 3 серпня 2023 року Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розірвало договір про управління АЗС з "Нафтогаз Ойл Трейдінг", а 8 серпня 2023 року Агентство повідомило, що Міністерство енергетики підтримало його пропозицію передати мережу Glusco в управління "Укрнафти" за спеціальною процедурою. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

У вересні 2023 року Кабмін вирішив передати мережу Glusco в управління "Укрнафті". За договором про управління "Укрнафта" мала сплачувати до держскарбниці щонайменше 5 млн грн щомісяця, незалежно від фінансових результатів, а також 85% прибутку від управління активами Glusco, заявляло тоді АРМА. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

9 січня 2024 року АРМА звинуватило "Укрнафту" у невиконанні умов та ініціювало скасування рішення Кабміну.

Пізніше АРМА погодилося дозволити "Укрнафті" управляти Glusco після того, як "Укрнафта" сплатила 21 млн грн до держбюджету у якості гарантійного платежу за договором про управління.

Згодом ми писали, що 14 березня 2024 року Антимонопольний комітет України дозволив "Укрнафті" взяти активи Glusco в управління.

Також ми повідомляли, що "Укрнафта" та АРМА підписали акти приймання-передачі активів Glusco. АРМА також змінило умови договору про управління. Відтепер держава отримуватиме 90% чистого прибутку замість 85%, про які домовлялися раніше; решта 10% – винагорода за управління. Водночас мінімальний щомісячний гарантований платіж, який має сплачувати "Укрнафта" незалежно від прибутку, збільшено з 5 млн грн до 7 млн грн.

Докладніше про кейс Glusco читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]