Под крылом Пекина и Москвы. Как КНДР зарабатывает "черную" валюту на ядерные разработки
Через ядерні випробування проти КНДР два десятиліття діють масштабні санкції ООН. Нафта і її продукти, автомобілі і трактори, вугілля і хімікати, яхти та інші предмети розкоші – торгівля усім цим з Пхеньяном під забороною.
Економіка КНДР занепадає, а більшість жителів 25-мільйонної країни живуть у надзвичайній бідності. Натомість її лідер Кім Чен Ин будує величні пам’ятники, утримує мільйонну армію та фінансує дорогу ядерну програму. Офіційні доходи держави не здатні це профінансувати. Звідки Пхеньян бере гроші?
Крадіжки криптовалюти і кібератаки, контрабанда вугілля, торгівля наркотиками, виробництво фальшивих доларів і сучасне рабство – ось елементи тіньової економіки КНДР. Режим Кім Чен Ина не гребує нічим для отримання іноземної валюти, адже північнокорейська вона не котирується на міжнародних ринках.
Попри санкції, проблеми з продовольством і негативний вплив пандемії, КНДР у 2022 році провела безпрецедентну кількість ракетних випробувань. Влада країни навчилася обходити обмеження та фінансувати свою ядерну програму.
Сьогодні КНДР називають "королівством відлюдників". Її головним торговельним партнером є Китай, а після початку великої війни в Україні Пхеньян почав ще більше зближуватися з Росією, постачаючи їй балістичні ракети та боєприпаси.
Як КНДР заробляє валюту? Чому Кім Чен Ин не хоче об’єднуватися з Південною Кореєю і чому Human Rights Watch критикує США за "перевиконання санкцій"?
Санкції і виживання
З 2006 року Радбез ООН намагається зупинити розвиток ядерної програми Пхеньяна за допомогою майже десятка санкційних резолюцій. Санкційний режим розширили у 2016-2017 роках у відповідь на п’яте і шосте ядерні випробування і запуск міжконтинентальних балістичних ракет "Хвасон-14" і "Хвасон-15".
Санкції негативно вплинули на добробут корейців. "Хоча країна не голодує, як у 1990-х, коли залишилася без допомоги СРСР, вона перебуває в економічній депресії. Більшість людей там їдять двічі на день", – каже професор Мімура Міцухіро з Інституту економічних і соціальних досліджень Північно-Східної Азії.
Попри масштаб санкцій, Пхеньян знаходить лазівки для їх обходу. У країні 60% населення живуть за межею бідності, проте еліти на чолі з Кім Чен Ином почуваються комфортніше, ніж їхні попередники. Колишній дипломат і співробітник Держдепартаменту США Еванс Ревір, який має досвід переговорів з КНДР, визнає, що режим Кіма "досяг успіху у виживанні".
"КНДР – мабуть, єдина азійська країна, яка не дивиться на плин історії двадцятирічними, п'ятдесятирічними чи сторічними відрізками. Вона намагається вижити до завтрашнього ранку і їй це дуже добре вдається", – сказав він.
За словами дипломата, КНДР використовує маленькі ніші, які дозволяють країні залучати іноземну валюту та спрямовувати її на свої найвищі пріоритети, серед яких останнім часом – ядерна зброя та балістичні ракети.
Німецький пацієнт. Чому занепадає найбільша економіка Євросоюзу
Те, що Пхеньян обходить обмеження, – не новина. У 2017 році один з перебіжчиків з КНДР розповідав, що "ніколи не відчував справжнього болю від санкцій", щорічно передаючи мільйони доларів у Пхеньян через китайські порти або прикордонні переходи. "Санкції завжди були поверхневими", – визнав він.
Експерти пояснюють, що Північна Корея розглядає свою ядерну програму як "порятунок" режиму, хоча саме вона зробила країну мішенню для санкцій. Ревір пригадав, що під час переговорів США з КНДР саме прагнення Пхеньяна отримати ядерну зброю "виявилося непорушною перешкодою".
"Те, на що ми сподівалися, не тільки не сталося, а й не могло статися через рішучість північнокорейського режиму продовжувати створення ядерної зброї, незважаючи на наслідки. У Пхеньяні вважають, що США, які ніколи не нападали на ядерну країну, ніколи не нападуть на ядерну Північну Корею", – сказав експерт.
"30 років тому американські посадовці обрали стратегію "притискання Північної Кореї до стіни" із ставкою на денуклеаризацію (ядерне роззброєння) з надією, що за цим послідує нормалізація відносин КНДР з рештою світу.
Інший варіант – залишити Північну Корею "замерзати в темряві", повністю відрізавши її від світу. Хоча в цьому плані є логіка, інші країни, насамперед Китай і Росія, не дозволять цій стратегії реалізуватися сповна", – каже директор з досліджень Інституту міжнародної економіки Петерсона Маркус Ноланд.
На його думку, відносини між Заходом та КНДР "застрягли в напрузі", але баланс може зламатися, оскільки Пхеньян проводить ядерні випробування і погрожує своєму південному сусіду війною. "Ми маємо ці санкції на папері, але також ми маємо реальність, у якій торгівля на певному рівні триває", – визнав Ноланд.
Що не сподобалося Human Rights Watch
Правозахисна організація Human Rights Watch (HRW), відома скандальними звітами про ймовірне застосування ЗСУ заборонених боєприпасів, стверджує, що міжнародні санкції 2016-2017 років погіршили ситуацію з правами людини в КНДР.
Країна має довгу історію порушень прав людини: безпідставні затримання, страти без справедливого суду, тортури, відсутність свободи слова та віросповідання.
Її жителі отримують товари першої необхідності з неофіційних ринків, які називають "джангмаданги". Такі ринки виникли після розпаду СРСР, коли Москва перестала підтримувати КНДР. Залишившись без допомоги, соціалістичний режим припинив видачу пайків. Економіка занепала і почався великий голод.
Спочатку Росія, потім Катар. Далі – КНДР? Як Чемпіонат світу-2022 викрив корупцію в ФІФА
Зараз більшість товарів, які купують на таких імпровізованих ринках, завозяться з Китаю. HRW стверджує, що санкції зменшили можливість жителів купувати на цих ринках "обмежені види продуктів, ліки та предмети першої необхідності". У HRW переконані, що США повинні протидіяти "перевиконанню" обмежень, якими блокуються "законні і несанкціоновані транзакції та гуманітарні операції".
У Держдепартаменті США на це відповіли, що в погіршенні ситуації з правами людини в Північній Кореї винен лише режим Кім Чен Ина: "Влада КНДР несе повну відповідальність за страждання свого народу, оскільки Пхеньян вирішив використовувати обмежені ресурси не на гуманітарні та економічні потреби, а на незаконну програму створення зброї масового знищення".
Вплив пандемії
Попри дієву "схему виживання", Північна Корея не була стійкою до пандемії. Її відповіддю став режим жорстокої самоізоляції з розстрілами "перебіжчиків" на кордоні без суду і слідства. "Захід роками намагався закрити країну від торгівлі, покарати за ядерні амбіції, але Пхеньян зробив це із собою набагато ефективніше, ніж ми", – заявив Ноланд.
Посилений прикордонний контроль, запроваджений для боротьби з вірусом, досі душить економічну активність КНДР та неофіційні торговельні мережі, хоча ще півтора роки тому Кім Чен Ин оголосив про перемогу над пандемією.
"На Заході, у Південній Кореї та Японії постковідний період розпочався у 2022 році. КНДР потроху відкриває кордони, але нормалізація там затягнулася. Існування чорного ринку забезпечується контрабандними мережами, які суттєво постраждали через карантинні обмеження та прикордонний контроль", – сказав професор Університету Седжон у Сеулі Пітер Уорд.
У 2023 році економічний регрес посилився і режим відклав підвищення рівня життя. Зокрема – збільшив залежність від власної важкої промисловості, незважаючи на її неефективність і нездатність конкурувати на світовому ринку. "Це погіршить рівень життя громадян, але може стати стійкою стратегією керівництва на тлі ескалації глобальної напруженості", – кажуть експерти.
"Чорна" економіка
Щоб купити танк, потрібні долари, юані або євро. Як можна заробити багато грошей швидко й анонімно? Для цього в Пхеньяні існує окремий орган – "Кімната 39", мета якого – залучати іноземну валюту для режиму будь-яким чином. Десятиліттями КНДР вдавалася і вдається до таких схем "чорного" заробітку.
Криптозлочинність. Із закриттям кордонів різко зросла кількість крадіжок криптовалют, а хакери з КНДР (1 800 осіб) здобули репутацію чи не головних викрадачів криптоактивів. За даними американської аналітичної компанії Chainalysis, у 2022 році хакери поцупили 3,8 млрд дол. Найбільш активним був північнокорейський синдикат Lazarus Group, який украв близько 1,7 млрд дол.
У березні 2024 року ООН випустила звіт про роботу криптохакерів з КНДР. За оцінками комітету з питань санкцій Радбезу ООН, у 2017-2023 роках Пхеньян здійснив 58 атак на криптоплатформи, укравши 3 млрд дол – близько 50% усіх валютних надходжень країни. Ці гроші йдуть на виробництво ракет та іншої зброї.
У 2023 році КНДР провела 17 успішних кібератак на понад 750 млн дол. В ООН визнають, що країна націлилася на криптоіндустрію як на один з головних засобів ухилення від санкцій, називаючи її "найпродуктивнішим кіберзлодієм світу".
Перша мінеральна війна. Як монополія Китаю змушує Євросоюз показувати зуби
Виробництво вій і перук. У 2023 році КНДР експортувала Китаю 1 680 тонн цієї продукції, заробивши 167 млн дол. Це майже 60% усього офіційно заявленого експорту країни до КНР. Для порівняння: у допандемійному 2019 році, коли ціни були нижчими, Пхеньян експортував 1 829 тонн перук на 31,1 млн дол.
Після відновлення експорту у 2023 році обсяг офіційної торгівлі Пхеньяна з Пекіном зріс на 137% до 2,3 млрд дол, а обсяг поставок косметичних товарів (включно з віями, бородами і перуками) порівняно з 2022 роком зріс у 13 разів.
Чому КНДР робить ставку на цю продукцію? Прямої заборони на торгівлю нею немає, тому такі поставки не порушують міжнародне право. Готові вії пакуються як китайські та експортуються в Південну Корею, Японію, Європу та США.
Плетіння перук є популярним підробітком для старшокласників у КНДР, які сподіваються заробити на їжу.
"Підлітки мають гарний зір, що дозволяє їм плести перуки під олійними лампами в країні з дефіцитом електроенергії. У 2021 році перебіжчики розповідали, що на виготовлення однієї перуки треба витратити чотири-пʼять годин і за цей виріб можна отримати до 12 кілограмів рису", – пише The Straits Times.
Очікується, що обсяги торгівлі віями і перуками між КНДР і Китаєм зростатимуть.
Фальшиві долари. Через контрабандні схеми Пхеньян придбав кілька машин для друку грошей тієї ж моделі, яка виготовляє справжні банкноти. Надруковані фальшивки роздавали дипломатам, а ті в Китаї міняли їх на справжні долари. Імовірно, в обігу перебуває кілька мільйонів таких фальшивих купюр.
Рабство. Згідно з Глобальним індексом рабства, понад 2 млн громадян КНДР перебувають у сучасному рабстві. Пхеньян продає частину свого населення як робочу силу до Китаю, Росії та інших країн Південно-Східної Азії. За оцінками фахівців ООН, режим Кіма отримує від рабства мільярди доларів.
Накласти лапу на критично важливі ресурси Африки: у що інвестують Китай та Росія
Текстиль. Якщо на футболці написано Made in China, є ймовірність, що вона була виготовлена в Північній Кореї. Китайські компанії переносять виробництво на дешеві фабрики в КНДР, де працівники часто працюють у нелюдських умовах.
Контрабанда нафти, вугілля та зброї. Разом з текстилем КНДР незаконно експортує нафту, вугілля та зброю. Головні клієнти – країни Африки та Близького Сходу. Зокрема, у 2012-2017 роках до Сирії поставили щонайменше 40 вантажів, які, імовірно, призначалися для програми Асада з виробництва хімічної зброї.
Під час великої війни в Україні чи не головним покупцем зброї стала Росія. Північна Корея поставила їй ракети, мільйони снарядів, а деякі заводи працюють лише на потреби РФ. За даними Міноборони Південної Кореї, КНДР відправила близько 6 700 контейнерів після зустрічі Кім Чен Ина і Путіна у вересні 2023 року.
Про те, що Москва почала використовувати північнокорейські ракети в Україні, уперше заявив координатор із стратегічних комунікацій у Раді нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі. За даними США, ракети використовували під час обстрілів 30 грудня і 2 січня. Це підтвердили і в українському Офісі генпрокурора.
Військові експерти припускають, що Росія використовувала балістичні ракети малої дальності КN-23 і КN-24. Їх випробування в КНДР почалися у 2018 році. За даними некомерційної організації Missile Defence Advocacy Alliance, вони можуть нести ядерну боєголовку і вражати цілі на відстані до 690 км.
В обмін на зброю РФ після дворічної перерви відновила експорт нафти в КНДР, а також постачає вкрай необхідні Пхеньяну продукти харчування та інші товари першої необхідності. У Сеулі також заявляють, що Кремль, імовірно, надав Північній Кореї супутникові технології, оскільки в листопаді країна вивела на орбіту свій перший супутник-шпигун і пообіцяла запустити ще три у 2024 році.
КНДР може отримати щонайменше 1 млрд дол від продажу артилерійських снарядів Кремлю. Ба більше, домовленість Кіма і Путіна про поставки зброї дозволить економіці КНДР, яку Центробанк Південної Кореї у 2022 році оцінював 24,5 млрд дол, уперше з допандемійних часів повернутися до зростання.
"Економіка в останні п'ять років занепадала. Угода з Росією про постачання зброї допоможе повернутися до позитивного зростання на рівні близько 1% у 2024 році", – сказала керівниця відділу країнових ризиків Fitch у ЄС Анвіта Басу. Вона скептично ставиться до того, що від цієї угоди отримають вигоду жителі КНДР.
Використання ракет Росією також дає КНДР нові можливості для поширення своєї зброї, кажуть опитані WSJ експерти. "Сам факт того, що Москва довіряє цим озброєнням і використовує їх, посилає чіткий сигнал потенційним покупцям, які могли сумніватися щодо ведення бізнесу з Пхеньяном", – пише газета.
Посол Південної Кореї в ООН заявляє, що КНДР використовує Україну як "випробувальний полігон" для ракет.
Ризик нової війни
У 2023 році КНДР розірвала підписаний у 2018 році військовий пакт, спрямований на деескалацію напруженості поблизу кордону. Цей кордон був встановлений у рамках перемир'я, яке завершило Корейську війну 1950-1953 років.
На початку 2024 року Кім оголосив, що Північна Корея більше не прагне до примирення з Південною, і пригрозив "ущент знищити" сусідів і США, якщо ті вдаватимуться до "провокацій". Згодом він заявив про необхідність змін у Конституції КНДР, щоб визначити Південну Корею "головною ворожою країною".
Імовірність нової війни на Корейському півострові зростає: Пхеньян почав випробовувати балістичні ракети. Днями КНДР випустила ракети в бік Східного моря, коли в Сеулі перебував з візитом держсекретар США Ентоні Блінкен.
Деякі експерти стверджують, що Північна Корея вже має ядерні заряди, здатні досягти Південної Кореї та Японії, але ще не має ракет дальнього радіусу, які б долетіли до материкової частини Сполучених Штатів.
Заява Кіма про сусіда-ворога – це ідеологічний зсув для Пхеньяна, бо на ідеї, що Корея буде єдиною, ґрунтувалося саме існування КНДР. Три принципи об'єднання батьківщини – "мир, суверенітет і велика національна консолідація" – висунув ще Кім Ір Сен. Тепер Кім Чен Ин відмовляється від однієї з головних ідей свого діда.
Менше слів, більше Делі: як Індія прагне забрати в Китаю статус "фабрики світу"
Насправді ідея об'єднання Кореї повільно згасала всі 70 років після закінчення війни 1953 року. Виняток був лише на початку 2000-х, коли Сеул та Пхеньян запустили кілька спільних соціально-економічних проєктів. Однак все почало згортатися після санкцій 2016 року, бо КНДР не відмовилася від "ядерки".
Експерти припускають, що мета Кіма – отримати відступні від міжнародної спільноти. Насамперед Пхеньян цікавлять зняття санкцій та економічна допомога. Про це КНДР сподівалася домовитися ще з Трампом, але той на саміті в Ханої у 2019 році сказав Кіму, що "ви до угоди не готові".
У 2024 році шанси на повернення Трампа в Білий дім виглядають реальними, тому в Пхеньяні, схоже, вирішили влаштувати ще один раунд переговорів.
На тлі погроз почати нову війну режим Кіма в лютому вирішив в односторонньому порядку розірвати навіть мінімальну економічну співпрацю із Сеулом.
Під таке рішення потрапив і закон про спільний туристичний проєкт "Гора Кумган" (у КНДР), у який південнокорейський конгломерат Hyundai інвестував 0,5 млрд дол. Проєкт призупинили у 2008 році після того, як південнокорейського туриста, який заблукав у забороненій зоні, застрелили прикордонники КНДР.
Сеул та Пхеньян мали ще один великий спільний економічний проєкт: промислову зону Кесон у КНДР. Свого часу там працювали заводи 125 південнокорейських компаній з 55 тис північних корейців. Ця зона закрилася у 2016 році після п'ятого ядерного випробування КНДР і введення нових санкцій, а в січні 2024 року Сеул закрив державний фонд, який фінансував проєкт.
Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль каже, що Сеул відкритий до взаємодії з КНДР на найвищому рівні, але визнав, що Пхеньян "не діє раціонально".
Деякі експерти закликають США запровадити нові жорсткі санкції проти Китаю, стверджуючи, що економічний спад у цій країні придушить здатність Пекіна допомагати Пхеньяну заробляти і відмивати гроші для своїх ядерних програм.
Інші аналітики стверджують протилежне: нові санкції зроблять Китай менш сприйнятливим до зусиль США щодо приборкання програми озброєнь КНДР, а Сі вирішить ще більше підтримувати Пхеньян.