Приоритеты Кабмина по программам ЕС и МВФ; российская атака нанесла массированный ущерб энергообъектам

Корпоративне управління держпідприємств

Корпоративне управління, приватизація та непрацюючі кредити в держбанках визначені пріоритетами в плані реформ уряду за програмою Ukraine Facility на 2024-2027 роки. 18 березня 2024 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет Міністрів схвалив план реформ для програми Ukraine Facility на суму 50 млрд євро. За його словами, у 2024 році Україна отримає близько 16 млрд євро за цією програмою.

20 березня 2024 року Шмигаль передав план президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн. Україна очікує, що його буде схвалено комітетом країн-членів ЄС у квітні 2024 року. Після цього новий інструмент фінансування остаточно набуде чинності, сказав Шмигаль.

За повідомленням Кабміну план складається з 70 категорій, серед яких структурні реформи в державному секторі та економічні реформи, спрямовані на розвиток бізнес-клімату та підприємництва.

Нижче ми зосередимося на запропонованих реформах на фінансових ринках, враховуючи домінування держбанків у банківському секторі, а також на управлінні держактивами.

Фінансові ринки

Реформа 1. Оцінка банківського сектору

• Оприлюднення Оцінки стійкості найбільших банків банківської системи (за розміром активів) (1 квартал 2026 року).

Реформа 2. Зменшення державної частки в банківському секторі

• Набрання чинності законодавства щодо принципів продажу держбанків (1 квартал 2026 року).

[Фактично це означає, що уряд не має наміру приватизувати держбанки до середини 2026 року (див. також наші коментарі нижче).

Відповідно до оновленого Меморандуму з МВФ (див. нижче), в рамках підготовки до приватизації держбанків Мінфін, за погодженням з НБУ та міжнародними фінансовими організаціями, переглядає та оновлює законопроєкт про приватизацію держбанків 2012 року і мусить подати його до парламенту до кінця березня 2024 року. – SOE Weekly.]

• Ухвалення стратегії поступового зменшення державної частки в банківському секторі (2 квартал 2026 року).

[Фактично, це означає, що уряд не має наміру приватизувати держбанки до середини 2026 року.

Відповідно до оновленого Меморандуму з МВФ (див. нижче), Мінфін має призначити міжнародно визнаного фінансового радника до кінця травня 2024 року для підготовки до продажу двох системних держбанків – "Сенс Банку" та "Укргазбанку".

У січні 2024 року ми повідомляли, що заступник міністра фінансів України Юрій Драганчук розповів "Економічній правді" ("ЕП") про те, що наприкінці минулого року іноземні інвестори висловили зацікавленість у придбанні двох українських держбанків – "Укргазбанку" та "Сенс Банку". Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах.

Пізніше ми писали, що, відповідно до Плану пріоритетних дій Кабміну на 2024 рік, до грудня Мінфін має розробити та подати закон про статутний капітал, з метою зменшення частки держави у секторі. – SOE Weekly.]

Реформа 3: Удосконалення роботи з непрацюючими кредитами (NPL)

• Ухвалення стратегії врегулювання непрацюючих кредитів (2 квартал 2025 року).
• Набуття чинності законодавства щодо вдосконалення роботи з непрацюючими кредитами (1 квартал 2026 року).

Управління державними активами

[Запропонована урядом сфера управління державними активами обмежується держпідприємствами, тоді як загалом визначення державного активу є ширшим і, як правило, включає нерухомість, інфраструктуру, землю та природні ресурси. – SOE Weekly.]

Реформа 1. Прийняття політики державної власності

• Ухвалення політики державної власності та сортування держпідприємств (4 квартал 2024 року).

[Термін збігається з терміном виконання аналогічного зобов'язання в оновленому Меморандумі з МВФ. – SOE Weekly.]

Реформа 2. Удосконалення управління та менеджменту держпідприємств

• Набуття чинності закону про корпоративне управління держпідприємствами (2 квартал 2024 року).

[Цей довгоочікуваний закон, який приводить систему корпоративного управління держпідприємств у відповідність до Принципів ОЕСР з корпоративного управління держпідприємств, був раніше відомий як законопроєкт № 5593-д. Докладніше про вдосконалену правову базу для держпідприємств, запроваджену цим законом, читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Згодом ми писали, що 5 березня 2024 року президент Зеленський підписав цей закон. 8 березня закон було опубліковано – таким чином, він уже набув чинності. – SOE Weekly.]

• Призначення наглядових рад з більшістю незалежних членів щонайменше у 15 держпідприємствах з переліку найбільших держпідприємств, затвердженого протокольним рішенням Кабінету Міністрів (2 квартал 2026 року).

[Незрозуміло, чи йдеться в плані реформ про раніше прийняте протокольне рішення № 62 від 29 липня 2020 року щодо підвищення рівня корпоративного управління в 15 найбільших держпідприємствах, чи має бути прийняте нове рішення, яким буде затверджено новий перелік. Сам план реформи не містить переліку 15 найбільших держпідприємств. – SOE Weekly.]

• Корпоратизація щонайменше 15 держпідприємств з переліку найбільших, затвердженого протокольним рішенням Кабінету Міністрів (3 квартал 2026 року).

[Те саме, що й вище: незрозуміло, чи йдеться в плані реформ про протокольне рішення № 62 від 29 липня 2020 року, чи про нове рішення, яке ще має бути ухвалене.

11 держпідприємств з 15 найбільших, перелічених у протокольному рішенні № 62, вже корпоратизовано. – SOE Weekly.]

• Набрання чинності законодавства про консолідовані органи управління держпідприємствами (4 квартал 2027 року).

[Нам невідомо, яке саме законодавстов мається на увазі. – SOE Weekly.]

Реформа 3. Розділення фінансового обліку, пов’язаного з виконанням ПСО та іншою діяльністю

• Ухвалення дорожньої карти щодо розмежування діяльності, пов'язаної та не пов'язаної із виконанням покладених спеціальних обов’язків (ПСО) (1 квартал 2025 року).

[Дорожня карта стосується держпідприємств, хоча ПСО, як правило, можуть застосовуватися до суб'єктів будь-якої форми власності. Див. також наші коментарі нижче. – SOE Weekly.]

• Оцінка, доопрацювання та ухвалення закону, що розмежовує діяльність, пов'язану та не пов'язану з ПСО (3 квартал 2025 року).
• Незалежний аудиторський звіт, що підтверджує відокремлення діяльності, пов'язаної та не пов'язаної з ПСО (3 квартал 2027 року).

Реформа 4. Удосконалення системи контролю за державною допомогою

• Скасування призупинення контролю за державною допомогою та гармонізація законодавства про державну допомогу із законодавством ЄС (3 квартал 2025 року).

[Застосування Закону "Про державну допомогу" було призупинено на час дії воєнного стану в Україні.

У Плані зазначено, що ПСО прирівнюються до послуг загального економічного інтересу (SGEI) в ЄС. SGEI в принципі можуть надаватися будь-яким суб'єктом, незалежно від форми власності. Таким чином, їхнє застосування не обмежується до держпідприємств. Більше того, законодавство ЄС встановлює рамки, які, як правило, вимагають конкурентного відбору постачальників послуг у рамках SGEI. В Україні послуги, що становлять загальний економічний інтерес, визначені Законом "Про державну допомогу", а їхнє застосування також не обмежується до держпідприємств.

З огляду на це, реформу державної допомоги краще було би віднести до розділу "Управління державними фінансами" або "Бізнес-середовище", а реформу ПСО – до реформ відповідних ключових секторів (наприклад, "Енергетика" або "Транспорт"), а не до категорії, що стосується держпідприємств.

Зауважимо також, що Антимонопольний комітет не зазначено серед виконавців Реформ 3 і 4, "Розділення фінансового обліку, пов’язаного з виконанням ПСО та іншою діяльністю" та "Удосконалення системи контролю за державною допомогою". – SOE Weekly.]

Оновлений Меморандум МВФ. 22 березня 2024 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував оновлений Меморандум про економічну та фінансову політику після третього перегляду в рамках програми розширеного фінансування (EFF) для України.

Серед ключових зобов'язань України, пов'язаних із держпідприємствами, є наступні:

• До кінця травня 2024 року Мінфін має призначити міжнародно визнаного фінансового радника для підготовки до продажу двох системних державних банків – "Сенс Банку" та "Укргазбанку".
• У рамках підготовки до приватизації держбанків Мінфін, у консультаціях із НБУ та міжнародними фінансовими організаціями, переглядає та оновлює законопроєкт про приватизацію державних банків 2012 року і мусить подати його на розгляд парламенту до кінця березня 2024 року.

Всі системні банки з мажоритарною часткою у державній власності повинні перейти під відповідальність Мінфіну, а будь-які несистемні банки, що перейдуть у держвласність, не будуть рекапіталізовані за рахунок бюджетних коштів і будуть передані для реорганізації в управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) у разі порушення пруденційних вимог (модифікований безперервний структурний маяк).

[Цей структурний маяк було додано в грудні 2023 року після другого перегляду МВФ в рамках програми розширеного фінансування (EFF) для України. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Його модифікація полягає у забороні рекапіталізувати несистемні банки за рахунок бюджетних ресурсів та зобов'язанні передавати їх на реорганізацію у разі порушення пруденційних вимог. – SOE Weekly.]

• До кінця жовтня 2024 року влада розробить політику власності держпідприємств, дивідендну політику та стратегію приватизації (структурний маяк, перенесено з кінця серпня 2024 року).
• Влада визначить основні держпідприємства, які найбільше постраждали від війни, та підготує огляд потенційних фіскальних та квазіфіскальних витрат (структурний маяк, кінець вересня 2024 року).
• ФГВФО, Мінфін та НБУ підготують концепцію санації банків у консультаціях з персоналом МВФ (структурний маяк, кінець грудня 2024 року).

Енергосектор

Україна зіткнулася з найбільшою ракетною атакою РФ на об'єкти енергетичної інфраструктури; шкоди завдано об’єктам "Укренерго", "Енергоатому" та "Нафтогазу". 22 березня 2024 року "Укренерго" повідомило, що Росія здійснила чергову ракетну атаку на енергетичну інфраструктуру України.

Атака Росії сталася в ніч з 21 на 22 березня 2024 року. За словами голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького, ця атака стала наймасштабнішою за всю історію, оскільки характеризувалася застосуванням комбінованого озброєння.

За даними "Економічної правди" ("ЕП"), російські війська випустили 63 дрони-"шахеди" та 88 ракет різних типів. Силам протиповітряної оборони України вдалося знищити 55 дронів-камікадзе та 37 ракет. Тобто, щонайменше 50 ракет та 8 безпілотників могли вразити цілі.

Кудрицький додав, що атаки було здійснено у різних регіонах України, по теплових та гідроелектростанціях, а також основних підстанціях, які експлуатуються "Укренерго". 

Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що атаку було спрямовано на те, щоби спричинити масштабний збій у роботі енергосистеми країни. Хоча наслідки цієї атаки відчули споживачі у 12 областях (найбільше постраждали Харківська, Одеська та Хмельницька області), росіяни не досягли своєї головної мети – знеструмити Україну, сказав міністр. 23 березня 2024 року він повідомив, що об'єкти критичної інфраструктури в усіх регіонах вже підключені до електропостачання, а відновлювальні роботи тривають.

"Енергоатом" повідомив, що 22 березня 2024 року окупована Запорізька атомна електростанція знову опинилася на межі блекауту через ракетний обстріл. Пізніше українські енергетики відновили лінію живлення станції.

Група "Нафтогаз" також повідомила про пошкодження своїх об'єктів внаслідок атаки.

За словами джерела "ЕП" в Кабміні, наслідки останньої атаки "дуже масштабні". "Головне, що енергосистема не втратила цілісність, але в багатьох регіонах пошкодження на об’єктах генерації та розподілу дуже серйозні", – сказав співрозмовник видання.

Представник однієї із державних енергетичних компаній повідомив "ЕП", що росіяни вивели з ладу близько 2000 МВт генерації під час атаки, з яких 1500 МВт було покрито аварійною допомогою.

"Блекауту вдалось уникнути, проте якщо такі атаки триватимуть і в майбутньому, системна аварія цілком імовірна. Не секрет, що через затримку військової допомоги США у нас закінчуються ракети для систем ППО. Чи буде в Україні чергова системна аварія, напряму залежить від наших західних партнерів", – резюмував співрозмовник "ЕП" у Кабміні.

ДніпроГЕС, у яку влучили вісім російських ракет, не виробляє електроенергію. Російські ракети атакували найбільшу гідроелектростанцію (ГЕС) України – Дніпровську (ДніпроГЕС) у Запоріжжі, повідомила компанія "Укргідроенерго" рано вранці 22 березня 2024 року. В компанії також зазначили, що ситуація на плотині станції є контрольованою.

Пізніше гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота повідомив, що ГЕС №1 та №2 ДніпроГЕСу не працюють. "Дві ракети влучили безпосередньо в Дніпровську ГЕС-2. Ракети влучили в опору. Розбиті підкранові балки", – заявив він. За словами Юрія Бєлоусова з Офісу генпрокурора, тієї ночі російські ракети влучили у ДніпроГЕС вісім разів.

За даними Державної екологічної інспекції України, обстріл ДніпроГЕС призвів до витоку нафтопродуктів у Дніпро.

Пізніше на ДніпроГЕС вдалося запустити частину обладнання, але станція ще не виробляла електроенергію.

Сирота також підкреслив, що неналежна реакція міжнародної спільноти на катастрофу на Каховській ГЕС призвела до нинішньої ситуації з ДніпроГЕС. Якби були раціональні рішення та санкції міжнародної спільноти, російські окупанти не наважилися б знову запустити ракети по наших гідроенергетичних об'єктах, сказав він.

[Як ми писали раніше, 6 червня 2023 року "Укргідроенерго" повідомило, що Каховська ГЕС зруйнована і не підлягає відновленню після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному залі. Докладніше про це читайте  в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Пізніше Сирота повідомив, що всі працівники ДніпроГЕС живі. За його словами, наразі "Укргідроенерго" намагається проаналізувати ситуацію. Повна оцінка та експертиза займе близько трьох днів.

Керівник "Укргідроенерго" додав, що загрози прориву дамби немає. Є деякі поверхневі пошкодження, але сама гребля не пошкоджена.

"У машинній залі обвалені частина стелі й стіни. На станції необхідно буде відновити електричне обладнання та гідроагрегати. Все буде відновлено, лише питання у часі", – додав він.

Увечері 22 березня 2024 року на дамбі ДніпроГЕС відновили рух легкових автомобілів, який був призупинений після атаки.

Сирота також зазначив, що "Укргідроенерго" виконує важливу функцію ПСО – покриття різниці у тарифах на електроенергію для населення. Через те, що велика кількість обладнання потребує ремонту, ця функція наразі під загрозою, підкреслив він.

23 березня 2024 року міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що ситуація на Дніпровській ГЕС складна. За його словами, наразі триває ліквідація наслідків обстрілу, після чого буде оцінено час, який є необхідним для проведення відновлювальних робіт.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

"Укрнафта" та АРМА підписали акти приймання передачі активів Glusco; мінімальний щомісячний гарантований платіж для "Укрнафти" збільшено до 7 млн грн. 15 березня 2024 року ПАТ "Укрнафта" та Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оголосили про підписання актів приймання передачі арештованих активів мережі Glusco.

"Укрнафта" отримує арештовані корпоративні права підприємств, нерухоме майно у вигляді АЗК і земельних ділянок, нафтобаз та інших активів, повідомили в компанії.

АРМА також змінило умови договору про управління. Відтепер держава отримуватиме 90% чистого прибутку замість 85%, про які домовлялися раніше; решта 10% – винагорода за управління. Водночас мінімальний щомісячний гарантований платіж, який має сплачувати "Укрнафта" незалежно від прибутку, збільшено з 5 млн грн до 7 млн грн.

[3 серпня 2023 року АРМА розірвало договір про управління АЗС з "Нафтогаз Ойл Трейдінг", а 8 серпня 2023 року Агентство повідомило, що Міністерство енергетики підтримало його пропозицію передати мережу Glusco в управління "Укрнафти" за спеціальною процедурою. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

У вересні 2023 року Кабмін вирішив передати мережу Glusco в управління "Укрнафті". За договором про управління "Укрнафта" мала сплачувати до держскарбниці щонайменше 5 млн грн щомісяця, незалежно від фінансових результатів, а також 85% прибутку від управління активами Glusco, заявляло тоді АРМА. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

9 січня 2024 року АРМА звинуватило "Укрнафту" у невиконанні умов та ініціювало скасування рішення Кабміну.

Пізніше АРМА погодилося дозволити "Укрнафті" управляти Glusco після того, як "Укрнафта" сплатила 21 млн грн до держбюджету у якості гарантійного платежу за договором про управління.

Згодом ми писали, що 14 березня 2024 року Антимонопольний комітет України дозволив "Укрнафті" взяти активи Glusco в управління.

Докладніше про справу Glusco читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Миколаївський глиноземний завод, який раніше належав підсанкційному російському олігарху Олегу Дерипасці, перейшов під управління держави. 20 березня 2024 року Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив, що націоналізацію Миколаївського глиноземного заводу завершено. За даними YouControl, ФДМУ тепер є єдиним власником підприємства.

Одне з найбільших підприємств кольорової металургії у Європі не працює з 2022 року.

Раніше ми повідомляли, що Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду з вимогою накласти арешт на активи, що належать Дерипасці.

За даними міністерства, група "Русал" Дерипаски, один із найбільших світових виробників алюмінію, постачала алюмінієву продукцію для російської оборонної промисловості, а та використовувала її для виробництва зброї та боєприпасів.

Частину цієї алюмінієвої продукції було виготовлено із сировини українського походження, виробленої ТОВ "Миколаївський глиноземний завод". Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Згодом ми писали, що 30 січня 2023 року Офіс генпрокурора повідомив про арешт 32 млн грн Миколаївського глиноземного заводу.