Конец сказки. Сокращения и пересмотр зарплат в украинской IT-индустрии стали нормой
У 2023 році експорт IT-послуг з України впав на 8,5% до 6,7 млрд дол. Попри перше в історії країни падіння сектору, ця новина не стала неприємною несподіванкою. Ще влітку експерти попереджали: постійне зростання українського ІТ-експорту у 2023 році зупиниться.
З початку великої війни вітчизняна ІТ-індустрія демонструвала стійкість. Компанії не просто втримували стабільність, а й намагалися зростати, наймаючи спеціалістів та розширюючи географічне представництво. Зрештою, війна та уповільнення глобальної економіки підштовхнули їх до рішень, до яких інші бізнеси вдалися ще на початку 2022 року.
Для українських айтівців складність ситуації почала проявлятися в проблемах на ринку праці та зарплаті.
Бізнес є бізнес. Коли доходи ІТ-компаній зростали, життя їхніх співробітників нагадувало казку. Ті, хто раніше "шантажував" своїх роботодавців пропозиціями конкурентів для покращення умов роботи, уже менш упевнені в завтрашньому дні. Ті, хто раніше продавав себе дорожче, уже не раз могли пожаліти про свої рішення, адже саме їх зараз найчастіше звільняють.
Ринок талантів
За даними дослідження IT Research Ukraine, близько 35% ІТ-фахівців мають песимістичні очікування щодо перспектив індустрії в Україні. Така ж їх кількість налаштована оптимістично, ще 27% не визначилися. Проте найбільш показовим є те, що за 2023 рік кількість оптимістично налаштованих айтівців скоротилася вдвічі з 64%.
"За два роки великої війни ІТ-спеціалісти починають розуміти, що щось не так. Комусь заморозили перегляд винагороди, хтось бачить, що компанія довго не може знайти проєкти. Це впливає на їхню впевненість", – пояснює керівниця команди досліджень Львівського IT-кластера Ярина Возняк.
Однією з причин падіння впевненості є часті відправки працівників у резерв. Понад половину опитаних ІТ-компаній в Україні в той чи інший період мали співробітників, переведених на bench. Бізнесу складніше приводити в країну нових клієнтів, роботи для всіх не вистачає.
За даними Львівського ІТ-кластеру, у 2023 році 12% ІТ-спеціалістів протягом різного періоду перебували в резерві, для 14,8% співробітників він не оплачувався, ще 30,4% отримували тільки частину винагороди. Серед тих, хто був у резерві, 25% повернулися до роботи. 7% опитаних айтівців не могли отримати проєкт понад пів року.
Понад половину айтівців, які перебувають у резерві, не мають чіткого уявлення про максимально допустиму тривалість bench у компанії.
За словами VP Talent Management в Intellias Романа Гапачила, через зупинення чи скорочення проєктів у компанії протягом 2023 року близько 19% спеціалістів були переведені в резерв. Частина з них перейшли в нові проєкти і залишитися в Intellias, іншим не вдалося знайти релевантні проєкти і вони звільнилися.
"У кінці 2023 року в компанії діяв резерв, який становив близько 3% від загальної кількості спеціалістів та спеціалісток. Наразі частина з них повернулася до роботи, а частина очікує на нові проєкти, релевантні їхньому досвіду. Ми сподіваємося, що всі зарезервовані спеціалісти залишаться працювати в компанії. Щотижня ротацію в Intellias проходять 10-15 людей. Більшість з них – спеціалісти, які перебувають у резерві чи саббатікалі (неоплачувана відпустка)", – пояснив Гапачило.
Зростає й кількість тих, хто втратив роботу. За даними DOU, чверть опитаних айтівців стверджує, що їх звільняли протягом останнього року. Для порівняння: на початку 2023 року роботу втратили 16%.
Імовірність потрапити під скорочення дедалі менше залежить від рівня кваліфікації, адже звільнити можуть і досвідчених айтівців, і працівників без досвіду.
Усе зводиться до однієї глобальної тенденції: ринок праці перейшов від рук кандидата до рук компаній. Відповідні зміни стали очевидними ще наприкінці 2022 року і з того часу ситуація тільки загострилася. Тепер пошук роботи для ІТ-спеціалістів триває значно довше: два і більше місяців.
Більшість українських компаній намагаються відповідати вимогам ринку.
"У 2023 році ми скоригували процес найму відповідно до ринкового попиту. Поточну потребу закриваємо завдяки власним резервам експертів, тимчасово не залученим до проєктної роботи. Однак є кілька напрямків, де ми продовжуємо залучати кандидатів з ринку. В основному це вузькопрофільні фахівці, такі як Multicloud, DevOps, Data Engineering, SAP", – розповідає віцепрезидент та голова компанії "ЕРАМ Україна" Степан Мітіш.
Протягом 2023 року фірма найняла близько 500 спеціалістів, значна частина яких є випускниками внутрішніх шкіл. Для порівняння: у 2021 році до компанії приєдналися 5,5 тис фахівців. Крім того, в ЕРАМ відзначають, що у 2023 році показник плинності кадрів був одним з найменших за останні роки.
Зростання конкуренції на ринку праці унеможливлює потрапляння в індустрію новачків. Попит на перехід в ІТ-сферу з початком великої війни збільшився. Для людей, які втратили роботу, це була можливість опанувати нові навички і долучитися до сфери, яка навіть зараз асоціюється з достатком та безтурботністю.
Проте реальність дещо інша. Для отримання першої пропозиції з працевлаштування початківцю потрібно витратити набагато більше часу, ніж у 2021 році.
За даними внутрішньої аналітики Mate academy, середня кількість відгуків на вакансії для успішного працевлаштування у 2023 році збільшилася до 270 надісланих резюме, а час на пошук першої роботи для новачка в індустрії зріс до 96 днів.
У перший рік великої війни кількість необхідних для працевлаштування відгуків на вакансії сягнула рекордного рівня. У третьому кварталі 2022 року вона становила 387, що в п'ять разів більше, ніж у 2021 році.
Перше падіння зарплат
Ситуація на ринку праці не могла не позначитися на зарплатах ІТ-спеціалістів. Результати січневого опитування показали, що вперше з початку великої війни медіанна зарплата розробників зменшилася. До цього падіння зарплат востаннє фіксувалося у 2016 році. Не менш важливо, що зниження зарплатні торкнулося спеціалістів усіх рівнів, крім Tech Lead та Architect.
У грудні 2023 року медіана (виключає найнижчі та найвищі показники) доходів ІТ-фахівців становила 3 300 дол проти 3 435 дол влітку 2023 року. Звісно, на тлі 16 300 грн середньої зарплати в країні таке падіння некритичне. Однак факт, що доходи українських айтівців почали знижуватися, показовий.
Найбільше постраждали спеціалісти рівня Senior, їх зарплати знизилися на 163 дол до 4 738 дол, дохід Middle-розробників упав на 100 дол до 2 500 дол. Медіанна зарплата Junior-фахівців знизилася з 1 тис дол до 950 дол. Інтерни тепер можуть розраховувати на 350 дол замість 450 дол.
"Через складну ситуацію на ринку бюджети на підвищення зарплат в Intellias зменшилися порівняно з 2022 роком. Водночас спеціалісти та спеціалістки можуть отримати перегляд відповідно до професійного росту та кар’єрних цілей. Компанія створює всі можливості для розвитку колег", – пояснив Гапачило.
У часи сильного дефіциту кадрів ІТ-компанії залучали спеціалістів шляхом виплати бонусів. Часті надбавки перейшли в статус базових, але ця реальність теж змінюється.
Компанії, як і раніше, готові витрачати кошти на медичне страхування та низку активностей. Опитування DOU показало, що більша частина українських айтівців отримує медстрахування та компенсацію за вивчення англійської. Війна мало вплинула на негрошові бонуси, окрім корпоративів, поїздок та подарунків до свят.
"Медіанна зарплата розробників в Україні вже рік майже не змінюється. Спостерігається тенденція зменшення компенсацій у більшості спеціалізацій та мов програмування. Проте найдосвідченіші розробники не підпадають під цей тренд. Медіани їхніх зарплат високі і навіть можуть зростати", – зазначив Мітіш.
Дані IT Research Ukraine вказують, що 17% компаній заморозили планове підвищення рівня компенсацій за останні пів року. Проте переважна більшість фірм вирішує питання компенсацій в індивідуальному порядку.
Так, у Genesis питання підвищення зарплат вирішується за результатами performance-review і залежить від досягнень співробітників, а доступ до внутрішніх та зовнішніх освітніх програм, медичного страхування і відвідування спортивних секцій не змінився. Утім є компанії, які у 2024 році скоротили такі витрати.
У світі ситуація не краща
Глобальні технологічні компанії у 2023 році провели масштабні скорочення. Вони почалися у 2022 році, коли тисячі технологічних фірм звільнили понад 160 тис працівників. У 2023 році кількість скорочень зросла до 262 тис, а за перший місяць 2024 року понад 100 компаній звільнили майже 30 тис працівників.
У січні ЗМІ не раз повідомляли про звільнення в технологічному світі. Напередодні генеральний директор Alphabet (Google) Cундар Пічаї закликав співробітників корпорації приготуватися до подальших скорочень. З 10 січня Google звільнила понад тисячу людей у різних відділах.
Для українського ринку додатковим негативним фактором стала війна. Компанії намагаються диверсифікувати ризики, відкриваючи офіси за межами України. Найчастіше вибір падає на сусідні держави.
"На початку війни багато вакансій були перенаправлені в інші закордонні розробницькі центри компанії. Проте загроза економічної рецесії, спад активності глобальних партнерів, скорочення талантів технологічними гігантами вплинули на глобальний технологічний ринок, тож сповільнення найму спостерігаємо у всіх наших центрах розробки", – каже регіональна менеджерка SoftServe в Україні Анастасія Фролова.
Замість висновку
З великою ймовірністю ситуація в секторі погіршуватиметься. У 2022 році та в першій половині 2023 року гравці ринку намагалися ухвалювати рішення, виходячи із ситуації на фронті. Вони сподівалися, що війна скоро може завершитися. Ближче до кінця року таких ілюзій не залишилися. Зараз керівники компаній виходять із ситуації, що війна триватиме довго і до цього потрібно максимально адаптувати бізнес.
За останні два роки кожен бізнес з індустрії мав значні витрати, релокуючи співробітників чи готуючи офіси до блекаутів, а в затяжному конфлікті важко передбачити загрози, з якими може зіткнутися компанія.
Попри це деякі CEO переконують, що фактор війни наразі не є головною проблемою для України. На перше місце вони ставлять глобальну економіку. Водночас 36% керівників українських ІТ-бізнесів планують протягом найближчого року відкривати офіси за кордоном, найпопулярніший напрямок – Польща.
Логіка компаній зрозуміла, адже війна і глобальне сповільнення економіки – це фактори, які підсилюють один одного. "Рецесія впливає на фінансову спроможність клієнтів на глобальному ринку. Вони стають більш обережними й заощадливими. Тепер вони обирають: віддати свій проєкт компанії в Польщі, де нікого не мобілізують і все спокійно, чи в Україні", – пояснює Возняк.
Фактично закордонні офіси виступають як Backup у разі відмови, коли компанія намагається залучити клієнта в Україну. Для українських айтівців це означає, що кон'юнктура на ринку талантів буде змінюватися не на їхню користь. Однак ті умови, які вони мають, дозволять описати їх перспективи одним українським прислівʼям: "Поки товстий схудне, то худий помре".