Медийная поддержка Зеленского в обмен на послабления для бизнеса. Как Совет предпринимателей сотрудничает с ОП
На одному з публічних заходів ЕП, присвяченому легалізації віртуальних активів, один з підприємців щиро дивувався, чому бізнесу треба домовлятися про щось з владою: "Навіщо домовлятися, навіщо всі ці зустрічі, закриті чи не закриті? Держава має створити сервіс, це її роль, а бізнес повинен платити податки. Все".
За часи незалежності України були різні спроби створення майданчиків для діалогу з владою та важелів для впливу на її рішення – від купівлі депутатських мандатів і наймання парламентських лобістів до створення профільних та бізнес-асоціацій різного гатунку.
Усі ці інститути в тому чи іншому вигляді існують і зараз, а деякі через зміну ринкової або політичної кон’юнктури втратили джерела існування та канули в Лету. Проте за президентства Володимира Зеленського влада винайшла новий формат діалогу з підприємцями – зустрічі в Офісі президента.
Перша така зустріч за день до великої війни відбулася в широкому колі, а от надалі ОП перейшов до більш камерних заходів з меншою кількістю запрошених. У міру того як рідшали списки бізнесменів, яким ще були раді на Банковій, зростала кількість підприємців, яким більш масштабні заходи влаштовували правоохоронці.
Невдоволення зростало і щоб збити градус напруги в бізнес-колах, влада кілька тижнів тому вийшла з новими комунікаціями до бізнесу, а вишенькою на торті стало створення Ради з питань підтримки підприємців, куди увійшли співзасновник Monobank Олег Гороховський, співвласник "Нової пошти" В’ячеслав Клімов, засновник Ajax Systems Олександр Конотопський та інші публічні бізнесмени.
Протягом останніх двох-трьох тижнів відбулася серія зустрічей представників ради з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком та іншими високопосадовцями, які мали вилитися в конкретні напрацювання. 15 лютого бізнесмени разом з члени уряду та Єрмаком зустрілися із Зеленським, щоб представити їх.
Пізно ввечері президент коротко зазначив в соцмережах, що мав "змістовну й конструктивну" розмову з Радою підприємців. "Маємо чіткий перелік найбільш нагальних питань. Працюємо, щоб знайти рішення для кожного з них", – написав президент.
Про які ж нагальні питання у Зеленського домовились представники українського бізнесу, і чому діалог Офісу президента з бізнесом, який останнім часом відверто не складався, став можливим тільки в рамках цього нового органу?
Що таке Рада бізнесу та як вона з’явилася
Появі Ради бізнесу передувало затримання Ігоря Мазепи, власника однієї з найбільших інвестиційних компаній Concorde Capital, яке стало останньою краплею для українського бізнесу та викликало шквал критики.
Дуже добре на зустрічі з бізнесом 22 січня це відчули віцепрем'єр-міністри Юлія Свириденко і Михайло Федоров разом з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Бізнесмени навіть не намагалися приховати свого невдоволення і більшість часу чиновники вислуховували, що у підприємців накипіло. Обурення бізнесу не оминуло й президента.
Наступного дня Зеленський оголосив про рішення РНБО, яке передбачає мораторій на "маски-шоу", зміни до закону про БЕБ для "обмеження тиску на легальний бізнес" та створення Ради з підтримки підприємництва.
В указі Зеленського зазначається, що Рада з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану є дорадчим органом при президентові, а її члени представляють інтереси бізнесу. Головні функції ради: розгляд законопроєктів з питань підприємництва, удосконалення чинного законодавства, аналіз ситуації щодо забезпечення права на підприємницьку діяльність в умовах воєнного стану, сприяння налагодженню ефективної взаємодії держави та бізнесу.
До ради увійшли:
- співзасновник Netpeak Group Артем Бородатюк;
- співзасновник Monobank Олег Гороховський;
- член наглядової ради "Нової пошти" Вʼячеслав Климов;
- голова наглядової ради Ajax Systems Олександр Конотопський;
- співзасновник SoftServe Тарас Кицмей;
- президент Biopharma Костянтин Єфименко;
- голова Ради федерації роботодавців України Дмитро Олійник.
Склад Ради підтримки бізнесу визначався після зустрічі представників бізнесу з міністром та головою парламенту. За даними джерел ЕП, не всі члени ради брали безпосередню участь у її формуванні. Частину з них просто поставили перед фактом, а деякі з цих членів навіть не очікували туди потрапити. Також була ідея долучити представників малого і середнього бізнесу, але від неї відмовились.
ЕП зверталася до трьох представників новоствореного органу, але всі вони відмовилися коментувати роботу ради і на прямі питання про формування не відповідають. Натомість співрозмовник з кола публічних бізнесменів, які брали участь у попередніх розширених зустрічах в ОП, вважає, що без схвалення голови ОП цей процес не обійшовся.
"Єрмак дуже уважно стежить за периметром навколо Зеленського і хто в нього хоче потрапити. Без нього це апріорі неможливо", – зазначив він.
Також кидається в очі, що ОП і бізнес узгоджено діють в комунікаціях – коли і з чим виходити на широкий загал. Ні один з членів Ради заздалегідь не повідомляє про зміст обговорень чи про зустрічі на Банковій, поки з офіційними заявами не вийде ОП.
Увечері 15-го лютого про зустріч відзвітувала президентська команда, а бізнесмени вийшли в паблік лише на наступний день з повідомленнями, які містили переважно однакові меседжі і слова підтримки на адресу Зеленського, Єрмака та команди президента.
Що напрацювали
Щодо успішності проєкту "Рада підприємців" у її представників був певний скепсис, але, як зазначав раніше Гороховський, уже після другої зустрічі з головою ОП його члени були приємно вражені.
"Друга зустріч з Радою підприємців. Готувалися чотири дні, виробляли повістку, сперечалися. Прийшли. Єрмак: "Давайте так: усі пропозиції нам. Давайте відповідальних, терміни виконання та проєкти рішень". У чому прикол?" – дивувався Гороховський у своєму Telegram-каналі.
Олександр Конотопський так само в своєму дописі тоді відзначив "конструктивний рух". Співрозмовники ЕП, наближені до роботи ради, також запевняють, що влада дійсно зацікавлена в допомозі і розуміє її необхідність. На згаданих зустрічах в ОП були всі ключові стейкхолдери від держави, чиїх інституцій стосуються пропозиції бізнесменів, зокрема, міністри та керівники правоохоронних органів.
За даними ЕП, бізнесмени предметно обговорювали проблемні питання з членами уряду Юлією Свириденко та Михайлом Федоровим, генпрокурором Андрієм Костіним, головою СБУ Василем Малюком. Про зустріч з останнім в дописі в Facebook напередодні згадував Конотопський.
Описуючи цілі бізнес-ради, один з наближених до неї бізнесменів каже: "Вони хочуть "фрукти, які низько висять", щось врегулювати, щось зробити "цифрове" з використанням великих даних, а також створити платформу для нормального зворотного зв'язку від бізнесу".
Про це, зокрема, свідчить і той список нагальних питань, що був озвучений представниками влади за підсумками зустрічі із Зеленським в повідомленні на сайті президента. Частково він перегукується із загальними тезами, які озвучувались і раніше: про зменшення тиску правоохоронців на легальний бізнес, оновлення принципів роботи Бюро економічної безпеки та необхідність підтримки підприємств ВПК.
З іншого варто виділити задачі створення аналітичного модуля до Єдиного реєстру досудових розслідувань, який дасть змогу в режимі реального часу бачити повну картину щодо кримінальних проваджень в країні, та спеціальної платформи для отримання зворотного зв’язку від бізнесу.
"Цифрова платформа сприятиме налагодженню зворотного зв’язку влади та бізнесу – регіонального, дрібного, середнього – і дасть розуміння та змогу систематизувати питання, які насамперед турбують підприємців, та визначити шляхи поліпшення бізнес-середовища", – зазначається в релізі.
Член Ради підприємців Артем Бородатюк, Netpeak Group, впевнений, що це дозволить систематизувати питання, які турбують підприємців.
Трохи більше подробиць після виходу з "режиму тиші" додали самі підприємці. Наприклад, Гороховський в своєму дописі згадав, що в фокусі Ради також зміни до земельного законодавства (ймовірно, йдеться про рішення, які стосуються кейсів отримання землі бізнесом під забудову, як в "справі Мазепи" – ЕП), удосконалення Кримінального кодексу, введення обов'язків роботи прокурорів.
За словами бізнесмена, наближеного до Ради, під удосконаленням КПК, ймовірно, маються на увазі зміни до статті 111-2 Кримінального кодексу (пособництво державі-агресору). Здебільшого кримінальні провадження, порушені СБУ щодо підприємців, спираються саме на цю статтю. Співрозмовник припускає, що Рада підприємців хоче добитися більш чітких формулювань, що саме вважати пособництвом.
Серед інших, за даними ЕП, обговорювались також питання щодо створення механізму, який передбачатиме закриття старих досудових справ, через які бізнес обвинувачуваних роками знаходяться в підвішеному стані, та більш комфортні умови для розвитку mil-tec.
Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник в дописі в Facebook відзначив, що в питанні розвитку підприємств ВПК напрацьовані зміни до закону "Про оборонні закупівлі" та є "ще декілька ініціатив".
Він також нагадав, що опрацьовуються рішення про забезпечення консолідації повноважень щодо розслідування правопорушень, що посягають на економіку держави, в єдиному органі – Бюро економічної безпеки.
Загалом за більшістю питань поки ніякої конкретики. Деталі не хочуть розголошувати ні представники ОП, ні члени Ради підприємців.
Що далі
Наразі співробітництво ОП та Ради бізнесу є вигідним для обох сторін. Джерело, наближене до Ради бізнесменів, припускає, що з боку влади ці кроки назустріч бізнесу необхідні для усунення ще одного потенційного осередку нестабільності на фоні негативних новин з фронту, звільнення Валерія Залужного та поганої соціології для Зеленського.
"Підприємці проштовхують свій порядок денний і добиваються певних послаблень, а влада виграє медійно. Головне, щоб в кінці було за що похвалити президента", – зазначає співрозмовник ЕП.
Члени Ради в розмовах з іншими бізнесменами запевняють, що влада в особі ОП дійсно потребує допомоги і хоче її отримати. Мовляв, про це свідчить той факт, що до вирішення будь-якого з питань залучаються топові стейкхолдери з боку держави, до яких раніше достукатися було неможливо.
Зрештою, дивіденди від такої кооперації отримує поки що переважно влада. Компліменти на адресу президента, його команди та голови ОП сиплються з вуст підприємців майже після кожної зустрічі на Банковій.
Бізнес сподівається незабаром окупити ці "інвестиції", досягнувши конкретних законодавчих змін, але боїться комунікувати, щоб не нашкодити. Ймовірно, саме з цим пов’язана обережність у висловлюваннях і обмежене спілкування із ЗМІ членів Ради підприємців.
Проте немає гарантій, що ця робота призведе до кардинальних змін бізнес-клімату в країні. За периметром Банкової кредит довіри до влади не покращився.