Минфин анализирует прибыли, убытки и риски госпредприятий, дальнейшее их реформирование – среди ключевых условий помощи США

Корпоративне управління держпідприємств

ВАКС зняв з Коболєва електронний браслет та зменшив розмір застави – до фактично внесеної суми. 25 вересня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) частково задовольнив клопотання адвоката колишнього голови правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва, зменшивши розмір застави з 229 млн грн до 107 млн грн. За словами юридичної компанії "Міллер", яка представляє інтереси Коболєва, суму застави було зменшено до суми, яку вже було внесено.

Згідно з рішенням ВАКС, до 10 жовтня 2023 року Коболєв зобов'язаний: 

• прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;
• не залишати межі України без дозволу детективів, прокурорів та суду;
• повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
• утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі суду;
• здати на зберігання до Державної міграційної служби всі свої паспорти для виїзду за кордон.

Коболєв прокоментував це рішення на своїй сторінці у Facebook. Він написав, що суд вирішив зняти з нього електронний засіб контролю і вдвічі зменшив розмір застави до рівня фактично внесеної суми. Коболєв додав, що чекає на повний текст рішення суду.

У "Міллер" повідомили, що Коболєву також дозволили вільно пересуватися всією територією України – до розгляду справи його переміщення були обмежені Києвом та областю.

Раніше ми повідомляли, що 9 серпня 2023 року ВАКС ухвалив рішення про продовження застави у 229 млн грн ще на два місяці та залишив без змін процесуальні обов'язки колишньому голові правління "Нафтогазу" Андрію Коболєву.

Як ми писали раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді "Нафтогазу" у травні 2018 року за перемогу компанії над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражному суді.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: "Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.

Кабмін змінив власника "Оператора ГТС"; стартував конкурсний відбір незалежних членів наглядової ради. 22 вересня 2023 року представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Кабінет Міністрів прийняв рішення про передачу корпоративних прав "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") від попереднього власника, "Магістральних газопроводів України" ("МГУ"), у пряме володіння Міністерства енергетики.

Таке рішення Кабміну було прийнято відповідно до закону № 3293-IX про оптимізацію структури власності "ОГТСУ", додав Мельничук.

[На момент написання дайджесту постанову Кабміну ще не було оприлюднено. Згідно з даними Державного реєстру, власником "ОГТСУ" все ще значиться "МГУ". Відповідно до законодавства, інформація, що зазначена в держреєстрі про юридичну особу, є офіційною інформацією. Для зміни цієї інформації в держреєстрі необхідно внести відповідні зміни до статуту "ОГТСУ" та провести їх державну реєстрацію. – SOE Weekly.]

Як ми писали раніше, закон № 3293-IX про приєднання "МГУ" до "ОГТСУ" створив правову базу для реформування "ОГТСУ". Цей процес складається з двох етапів:

• На першому етапі "МГУ" приєднуються до "ОГТСУ", припиняючи своє існування як окремий суб'єкт господарювання. В результаті цього Міністерство енергетики стає прямим власником "ОГТСУ". Також, вносяться зміни до статуту компанії, які запроваджують наглядову раду як орган управління "ОГТСУ".
• Після завершення процедури приєднання новий склад наглядової ради "ОГТСУ" має бути призначено до 31 жовтня 2023 року. До того часу обов'язки наглядової ради "ОГТСУ" виконуватимуть нинішні члени наглядової ради "МГУ".

Також ми повідомляли, що 5 вересня розпочалася процедура ліквідації "МГУ" як юридичної особи.

Перед цим ми писали, що Україна пообіцяла МВФ завершити реформу корпоративного управління ОГТСУ до кінця жовтня 2023 року.

26 вересня 2023 року Міністерство економіки оголосило конкурсний відбір для визначення трьох незалежних членів наглядової ради "ОГТСУ".

Загалом наглядова рада складатиметься з п'яти членів – трьох незалежних та двох представників держави.

Документи від претендентів приймаються до 5 жовтня 2023 року включно.

[Детальніше про закон про приєднання "МГУ" до "ОГТСУ" читайте у наших попереднiх дайджестах. – SOE Weekly.]

Білий дім надіслав Україні перелік пріоритетних реформ. 25 вересня 2023 року "Українська правда" (УП) повідомила, що заступник радника Білого дому з національної безпеки з питань міжнародної економіки Майк Пайл надіслав робочий проєкт переліку пріоритетних реформ прем'єр-міністрові, Офісу президента та Координаційній платформі донорів. У проєкті окреслено, що Україна має зробити протягом 3, 6, 12 та 18 місяців.

Пізніше посольство США підтвердило, що надіслало перелік запропонованих реформ, необхідних "для інтеграції в Європу", як основу для консультацій з українським урядом та ключовими партнерами. П'ять з цих пунктів стосуються корпоративного управління держпідприємств.

• Призначення сьомих членів до наглядових рад "Укренерго" та "Нафтогазу"

[Як ми повідомляли раніше, у наглядових радах "Укренерго" та "Нафтогазу" досі не вистачає по одному члену. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Коментуючи необхідність призначення сьомого члена до наглядової ради компанії, голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов сказав, що "це взагалі не проблема". "Ще буде додано одного представника від держави. Це умова абсолютно здійсненна", - сказав він. – SOE Weekly.] 

• Завершення корпоратизації "Енергоатому" та обрання незалежної наглядової ради

[Раніше ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 про корпоратизацію "Енергоатому".

Згодом ми писали, що реформа корпоративного управління "Енергоатому" є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Відповідно до Плану пріоритетних дій Кабміну, "Енергоатом" мав бути перетворений на акціонерне товариство до травня 2023 року. Оператор атомної енергетики також має отримати наглядову раду з незалежною більшістю, обрану на конкурсних засадах, до листопада 2023 року.

Після цього ми повідомляли, що Кабмін схвалив перетворення "Енергоатому" на акціонерне товариство.

Пізніше ми також писали, що уряд схвалив план цього перетворення. За словами Міністерства економіки, план визначає процедуру корпоратизації "Енергоатому", яка розпочалася у червні 2023 року і має завершитися перетворенням оператора на акціонерне товариство у грудні 2023 року. Цей план також передбачає, що нова наглядова рада та менеджмент мають бути сформовані до березня 2024 року. – SOE Weekly.] 

• Передача "ОГТСУ" у власність Міністерства енергетики, прийняття нового статуту компанії та обрання нової незалежної наглядової ради

[Як ми писали вище, Кабмін вже передав "ОГТСУ" у власність від "МГУ" до Міністерства енергетики. Компанія також має отримати новий статут та наглядову раду.

Також раніше ми писали, що Україна пообіцяла МВФ завершити реформу корпоративного управління "ОГТСУ" до кінця жовтня 2023 року.

Статут мав бути розроблений спільно з українським енергетичним регулятором та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і затверджений до кінця липня 2023 року [структурний маяк, перенесений з березневого Меморандуму з МВФ, про який ми писали в одному з наших попередніх дайджестів].

З набуттям чинності закону № 3293-IX Міністерство енергетики може внести зміни до статуту "ОГТСУ", хоча й із запізненням у два місяці. 

Це відкриє шлях до конкурентної та прозорої процедури призначення нового складу наглядової ради "ОГТСУ". Відповідно до Меморандуму з МВФ, таку раду має бути призначено до кінця жовтня 2023 року [новий структурний маяк, який було додано після першого перегляду програми МВФ у липні – SOE Weekly.]

• Ухвалення до осені 2023 року законодавства про корпоративне управління держпідприємствами (законопроєкт № 5593-д) відповідно до рекомендацій ОЕСР, що забезпечить прозоре та засноване на заслугах висування, відбір та перепризначення висококваліфікованих незалежних професіоналів на посади членів наглядових рад держпідприємств, а також запровадить процедуру щорічного оцінювання наглядових рад (з метою унеможливити звільнення членів наглядової ради у довільному порядку).

[Раніше ми повідомляли, що поточна програма МВФ вимагає від України ухвалити закон, який приведе українську систему корпоративного управління у відповідність до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств.

Законопроєкт № 5593-д має посилити підзвітність та розширити повноваження наглядових рад, надавши їм, серед іншого, право призначати та звільняти керівників держпідприємств. Згідно з програмою МВФ, закон має бути ухвалений до жовтня 2023 року.

Пізніше ми писали, що Секретаріат ОЕСР має провести оцінку законопроєкту щодо корпоративного управління держпідприємств.

Два роки тому ми писали, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні. – SOE Weekly].

• Обрання та запровадження нової наглядової ради для новоствореної "Української оборонної промисловості" (раніше - "Укроборонпром") у відповідності до стандартів ОЕСР

[Як ми писали раніше, "Укроборонпром" було офіційно перетворено на акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" ("УОП"). За словами міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, наступним кроком у трансформації компанії серед інших процедур є передача персоналу та майна. Після цього буде сформовано наглядову раду за стандартами ОЕСР.

Як ми також повідомляли, Кабмін призначив Германа Сметаніна генеральним директором новоствореної "УОП".

Два роки тому ми повідомляли, що в липні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон 1630-IX (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав основу для трансформації "Укроборонпрому".

Концепцію реформи корпоративного управління та перетворення "Укроборонпрому", включаючи цільову модель та детальний план дій, було розроблено членами команди SOE Weekly Андрієм Бойцуном, Олександром Лисенком та Дмитром Яблоновським, а також міжнародною юридичною фірмою Kinstellar у березні 2020 року. Огляд відповідних матеріалів міститься в Огляді ОЕСР корпоративного управління держпідприємств.

Відповідно до пріоритетів на 18 місяців, окрім створення наглядової ради,"УОП" має також налагодити більш тісні інституційні зв'язки (наприклад, офіси зв'язку або закупівель) з Міноборони та органом планування Генерального штабу, щоб забезпечити відповідність роботи компанії найбільш нагальним потребам України. Згідно з листом, "УОП" також має забезпечити дотримання стандартів НАТО щодо прозорості, підзвітності, ефективності та конкуренції в оборонно-промисловому секторі.

Іншим завданням є запровадження процедур прозорості (навіть з урахуванням вимог секретності у воєнний час), щоб уможливити подальший аудит і уникнути навіть видимості політизації чи корупції в оборонному виробництві.

Фіскальні ризики

Мінфін оприлюднив звіт про фіскальні ризики; значна частина ризиків у 2024 році пов'язана з держпідприємствами. Основні фіскальні ризики включають, серед іншого:

• діяльність державних підприємств;
• управління державним боргом [у тому числі кредити, надані держпідприємствам під гарантії держави – SOE Weekly].

Фіскальні ризики з відносно низьким впливом включають:

• невиконання планів надходжень від приватизації;
• фінансовий сектор.

[Як ми писали раніше, Національний банк України (НБУ) попередив про ризики, пов'язані з високою часткою державного капіталу в банківському секторі. Також ми писали, що, за словами голови НБУ Андрія Пишного, частка держави в активах банківської системи зросла на 3,3% до 56% в результаті націоналізації "Сенс Банку". – SOE Weekly.]

Окрім оцінки фіскальних ризиків, у звіті також наводяться деякі дані про держпідприємства за 2022 рік, доступ до яких був обмежений з початком повномасштабного російського вторгнення. Нижче ми наводимо низку ключових висновків зі звіту Мінфіну.

Діяльність держпідприємств. Станом на 1 квітня 2023 року, згідно зі звітом, нараховувалось 3 210 державних підприємств. Лише 1 058 (34%) надали інформацію про свою діяльність у 2022 році:

• 594 держпідприємств (56%) відзвітували про прибутки за 2022 рік на загальну суму 22,6 млрд грн;
• 399 держпідприємств (38%) повідомили про збитки за 2022 рік на загальну суму 113,9 млрд грн;
• 65 (6%) держпідприємств вийшли на беззбитковість.

У 2022 році ці держпідприємства отримали чистий фінансовий збиток у розмірі 91,3 млрд грн порівняно з 30,3 млрд грн прибутку, отриманого у 2021 році.

Найбільші збитки у 2022 році отримали такі компанії:

• "Нафтогаз" (36,6 млрд грн);
• "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (11,1 млрд грн);
• "Енергоринок" (9,8 млрд грн);
• "Укрзалізниця" (9,6 млрд грн).

До найприбутковіших підприємств у 2022 році увійшли:

• "Укргідроенерго" (11,8 млрд грн);
• "Українська фінансова житлова компанія" (1,5 млрд грн);
• ДП "Антонов" (1,3 млрд грн);
• "Зоря-Машпроект" (1,1 млрд грн).

У 2022 році держпідприємства сплатили до державного бюджету у вигляді дивідендів 46,9 млрд грн, що становить лише 0,9% ВВП.

Рекомендації Мінфіну щодо зменшення фіскальних ризиків, пов'язаних з держпідприємствами, включають:

• покращення управління державною власністю;
• забезпечення прозорості та підзвітності шляхом покращення розкриття інформації про діяльність держпідприємств;
• сприяння прозорому процесу приватизації держпідприємств, прискорення реструктуризації та ліквідації непрацюючих держпідприємств;
• вирішення питань боргу.

Управління державним боргом. Відповідно до звіту про фіскальні ризики, протягом 2022 року держава надала 47,1 млрд грн державних гарантій:

• 10,6 млрд грн "Нафтогазу";
• 6,2 млрд грн "Укргідроенерго";
• 1,3 млрд грн "Укренерго".

Гарантія для "Укренерго" на суму 11,9 млрд грн, яка була надана у грудні та набула чинності у першій половині 2023 року, мала на меті забезпечити виконання зобов'язань "Укренерго" за кредитною угодою з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 300 млн євро. Цей захід було запроваджено з метою підвищення ліквідності та стабільності роботи "Укренерго".

Раніше ми повідомляли про нещодавню ракетну атаку Росії на енергетичні об'єкти "Укренерго". Детальніше читайте у нашому попередньому дайджесті.

Докладніше про попередні хвилі масованих російських атак читайте у наших минулих дайджестах.

Недосягнення запланованих надходжень від приватизації. У держбюджеті на 2023 рік було заплановано отримати 6 млрд грн від приватизації державного майна. Станом на 31 липня 2023 року аукціони з малої приватизації принесли лише 2,1 млрд грн, що становить трохи більше третини від плану.

Щоб забезпечення надходжень від приватизації у 2024 році, у звіті про фіскальні ризики рекомендується наступне:

• велика приватизація має бути відкритою, прозорою та відповідати поточному законодавству;
• продати понад 300 об'єктів малої приватизації;
• продовжити реформу корпоративного управління держпідприємств;
• продовжувати співпрацю з міжнародними партнерами для залучення інвестицій у реальні сектори економіки України.

Фінансовий сектор. Згідно зі звітом, руйнування та знецінення активів разом зі зменшенням доходів та послабленням платоспроможності позичальників сприяють погіршенню якості кредитних портфелів банків. У 2022 році частка непрацюючих кредитів (NPLs) у кредитних портфелях держбанків зросла на 5% – з 47,1% до 53,05%.

Для зменшення фіскальних ризиків, пов'язаних із держбанками, необхідно:

• оновити стратегію реформування держбанків; 
• переглянути індивідуальні стратегії держбанків з урахуванням довгострокових умов та невизначеності у сфері безпеки.

Енергосектор

"Нафтогаз" поглинув ще одну газорозподільну компанію Фірташа. 25 вересня 2023 року ТОВ "Газорозподільні мережі України" (бренд "Газмережі"), дочірня компанія "Нафтогазу", повідомила, що розпочала планову інтеграцію "Черкасигазу" до групи "Нафтогаз".

[Як писало агентство "Інтерфакс-Україна", у грудні 2012 року "Черкасигаз" повідомив, що частка "Нафтогазу" в компанії зменшилася з 51% до 9,97%.

Фонд державного майна України (ФДМУ) заявив у 2012 році, що уряд не приймав рішення про приватизацію державної частки в компанії, і ФДМУ не отримував жодних акцій. Тоді "Інтерфакс-Україна" повідомляло, що одним із власників "Черкасигазу" стало ТОВ "Ласфано Україна", пов'язане з олігархом-утікачем Дмитром Фірташем.

У 2021 році Рада національної безпеки і оборони віддала доручення повернути "Черкасигаз" у державну власність. – SOE Weekly.]

Перезапуск роботи компанії розпочнеться з підготовки критичної інфраструктури регіону до опалювального сезону 2023/2024 років. Окрім модернізації технічних процесів, пріоритетом компанії буде виконання всіх фінансових зобов'язань та покращення якості обслуговування клієнтів, зазначили у компанії.

Раніше ми повідомляли, що 16 січня 2023 року "Нафтогаз" змінив керівництво регіональних газорозподільних компаній "Харківгаз" та "Дніпрогаз". Обидві компанії входили до "Регіональної газової компанії" ("РГК") Фірташа.

"РГК" звинуватила "Нафтогаз" у "спробі рейдерства". "Нафтогаз" у свою чергу послався на рішення Кабміну № 429-р від 28 травня 2022 року, яким корпоративні права близько 20 облгазів було передано "Чорноморнафтогазу".

Раніше у травні 2022 року Печерський суд Києва наклав арешт на акції облгазів Фірташа через ухилення від сплати за користування газовими мережами. (Потім Кабмін передав ці права "Чорноморнафтогазу".) Після цього "РГК" подала позови про скасування рішення Печерського суду. Це значно затягнуло процес зміни менеджменту цих облгазів.

У вересні 2022 року "Нафтогаз" створив нову дочірню компанію ТОВ "Газорозподільні мережі України" для консолідації облгазів.

Також ми повідомляли про попередні облгази Фірташа, які забрав під своє управління "Нафтогаз" [Див. докладніше в одному з наших попередніх дайджестів.]

Крім цього, у серпні 2023 року ми писали, що ще три облгази, які були частиною "РГК" Фірташа, – "Івано-Франківськгаз", "Хмельницькгаз" та "Миколаївгаз" – приєдналися до Групи "Нафтогаз". [Див. докладніше в одному з наших попередніх дайджестів.]

Голова правління "Укренерго" Кудрицький дав інтерв’ю. Цього тижня голова правління "Укренерго" дав інтерв’ю "РБК-Україна". Ми вибрали ключові моменти.

Про ракетну атаку Росії по об’єктах "Укренерго" 21 вересня 2023 року:

• Кудрицький зазначив, що поки важко сказати, чи можна вважати цю атаку початком масованих обстрілів енергосистеми. Керівник "Укренерго" додав, що не робив би якихось далекосяжних висновків лише на основі цієї атаки.
• Голова правління "Укренерго" нагадав, що, фактично, РФ обстрілює Україну майже щодня, випускаючи десятки безпілотників і ракет, як це було 21 вересня. Кудрицький розповів, що під час останньої атаки деякі енергооб'єкти компанії було пошкоджено, в тому числі об'єкт в західному регіоні, але, за його словами, "Укренерго" вдалося досить швидко відновити електропостачання.

[Як ми писали раніше, "Укренерго" повідомило, що 21 вересня 2023 року Росія здійснила чергову ракетну атаку на енергетичну інфраструктуру України - першу з березня 2023 року. Детальніше читайте у нашому попередньому дайджесті – SOE Weekly.]

Про підготовку до опалювального сезону:

• За словами Кудрицького, ті заходи, які компанія планувала провести в магістральних електромережах "Укренерго", майже завершені. Він додав, що зараз завершується ремонтна кампанія на об'єктах генерації.
• Голова правління "Укренерго" додав, що цієї зими буде дещо менший запас міцності в енергосистемі в цілому, ніж на початку масштабної ракетної кампанії минулого року. Це, за словами Кудрицького, пов'язано з тим, що за сім-вісім місяців, які пройшли з моменту завершення минулого опалювального сезону, неможливо відновити всі об'єкти на 100%.

[Раніше ми писали про попередню масштабну ракетну та безпілотну атаку на енергетичну інфраструктуру України, що сталася 9 березня 2023 року. В "Укренерго" тоді заявили, що це був 15-й масований удар Росії.

Після кожної масової ракетної атаки Росії по критично важливій інфраструктурі України восени 2022 та взимку 2023 року відбувалися аварійні відключення, які тривали по кілька днів через проведення ремонтних робіт. Під час таких відключень люди в Україні залишалися без електрики, опалення, водопостачання або доступу до мобільного зв'язку. Докладніше про попередні хвилі масованих російських атак читайте у наших минулих дайджестах – SOE Weekly.]

Про обшук у головному офісі "Укренерго":

• Кудрицький заявив, що в аудиті Держаудитслужби, на підставі якого відкрили кримінальне провадження, дуже багато речей "є надуманими або іноді вигаданими". За його словами, він не може сказати конкретно, що правоохоронців цікавить якийсь конкретний епізод чи контракт.
• За словами Кудрицького, епізодів дуже багато – "можливо, десятка півтора". Він пояснив, що правоохоронці запросили певну кількість документів, і компанія ці документи готує. Він додав, що йому важко сказати, чому це відбувається у форматі обшуку, а не у форматі витребування документів, що є більш звичною формою їх отримання у таких ситуаціях.

[Як ми писали раніше, "Укренерго" повідомило, що Офіс генпрокурора (ОГП) проводить обшуки в його головному офісі за ухвалою Печерського районного суду від 30 серпня 2023 року. Детальніше про цю справу читайте у нашому попередньому дайджесті – SOE Weekly.]

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

"Укрнафта" підписала угоду з АРМА про управління арештованою мережею АЗС Glusco. 27 вересня 2023 року "Укрнафта" повідомила, що підписала угоду з Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) про управління мережею АЗС Glusco.

За словами "Укрнафти", держава отримуватиме 85% чистого прибутку з гарантованим щомісячним платежем у розмірі 5 млн грн. "Укрнафта" за управління отримуватиме 15% від чистого прибутку.

За словами голови правління "Укрнафти" Сергія Корецького, після підписання угоди має розпочатися фактична передача активів Glusco в управління "Укрнафти".

Раніше ми повідомляли, що Кабінет Міністрів прийняв рішення про передачу мережі під управління "Укрнафти". Детальніше про справу управління мережею Glusco читайте у наших попередніх дайджестах.

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.