Электромобили толкают ЕС на торговую войну с Китаем. Что происходит?
Китайської техніки та сировини на європейському ринку стає дедалі більше, а де китайські товари – там і китайський вплив. У Брюсселі не бажають потрапити в залежність від Пекіна, особливо під час війни в Україні та постійної напруги навколо Тайваню.
Витіснити китайські товари з європейського ринку шляхом підвищення конкуренції стає складніше. У 2022 році країни ЄС придбали в КНР продукції на 636 млрд євро, а продали – на 230 млрд євро. Дисбаланс – 400 млрд євро. Таким же був розрив у торгівлі між США та Китаєм, коли експрезидент Дональд Трамп почав у 2017 році торговельну війну.
Засилля китайських товарів не лише ставить Європу в залежне положення від авторитарного режиму Сі Цзіньпіна, а й загрожує інтересам окремих промислових компаній. ЄС ризикує програти перегони за лідерство в "зелених" технологіях, де невдовзі крутитимуться сотні мільярдів доларів.
Однак на відміну від Трампа Євросоюз не поспішає обкладати конкурента митами й оголошувати торговельну війну. Блок називає свою стратегію "зменшенням ризиків" і планує "обережно балансувати" китайський імпорт. Як це не називай, але йдеться про захист ринку з боку держави.
Акумулятори розбрату
З 2035 року Євросоюз планує заборонити продаж нових автомобілів з двигуном внутрішнього згоряння. Готуючись до цієї події, автовиробники переорієнтовуються на випуск електромобілів. Влада ЄС цьому сприяє, видаючи субсидії на їх купівлю. Європейський ринок перетворюється на золоту жилу для виробників машин на акумуляторах.
Також ЄС переводить на "зелені" рейки свою енергетику: масово купує сонячні панелі, вітрогенератори, теплові насоси та обладнання для енергозбереження. Усього перерахованого потрібно так багато, що лідери Євросоюзу не помітили, як поставили себе в залежність від низки технологічних товарів, специфічних металів та компонентів, які розкидані по всій земній кулі, а найбільше – у Китаї.
К КНР стримано підтримують ідею "зеленого" курсу, але не проти на ній заробити. Цей промисловий гігант виробляє сонячні панелі, електромобілі, акумулятори, нарощує видобуток та обробку металів, критично важливих для чистих технологій.
Пекін контролює 60% світових потужностей з обробки літію та 80% – рідкісноземельних металів, виробляє 77% акумуляторів, 75% сонячних панелей та 60% електромобілів.
Китай захоплює світовий ринок автомобілів, випереджаючи конкурентів з розвинених країн. За даними Єврокомісії, вироблені в КНР електромобілі виходять на 20% дешевшими, ніж вироблені в ЄС.
"Китай зосередив багато ланок виробництва автомобілів: видобуток сировини, обробку, виготовлення компонентів, збирання. Ці технологічні ланцюги вертикально-інтегровані. Тобто китайські виробники можуть контролювати процес від обробки металу до фінального збирання й гарантовано отримувати потрібні компоненти за стабільними цінами.
Європейські виробники контролюють значно менше ланок, тож за літій або акумулятори їм доводиться конкурувати з усім світом. На розвиток окремих технологічних галузей Пекін видає великі субсидії, а на зарплати китайських робітників компанії витрачають менше, ніж європейці", – пояснює ЕП експерт Української асоціації китаєзнавців Дмитро Єфремов.
Автозаводи в ЄС витрачають більше грошей на дотримання суворих екологічних і соціальних стандартів, а також страждають від енергетичної кризи. На відміну від Китаю, де вартість електроенергії вдвічі менша, ніж у Франції, та вп’ятеро менша, ніж у Німеччині.
Конкурувати в таких умовах складно. Як наслідок, з 2020 року по 2022 рік експорт китайських машин у ЄС зріс з 800 млн євро до 6,9 млрд євро. Консалтингова фірма PwC прогнозує, що через два роки ця цифра збільшиться вдвічі.
Як зростає експорт китайських електромобілів
На європейському ринку частка вироблених в КНР авто за кілька років зросла з нуля до 8% і у 2025 році становитиме 15%. Це змусило втрутитися регуляторів. "Нам подобається конкуренція, але це має бути здорова конкуренція. Китай надає величезні субсидії в галузі електромобілів", – зауважила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Десять років тому Китай завдяки субсидіям витіснив європейських виробників сонячних панелей і з часом захопив 80% ринку ЄС. Тепер чиновники побоюються повторення такого сценарію для місцевих автовиробників.
Діяти Єврокомісію також змушує те, що європейські заводи програють конкуренцію і на китайському ринку, де з кожним роком набирають потужності місцеві компанії. У 2023 році автомобілі бренду BYD стали найбільш популярними новими машинами в Китаї, обігнавши Volkswagen.
Єврокомісія почала розслідування, за підсумками якого протягом 13 місяців вирішить, чи треба піднімати митні тарифи на виготовлені в КНР автомобілі. У випадку позитивного рішення наслідки важко передбачити.
Річ у тім, що ніхто не знає, як на це відповість Пекін. Одне відомо напевно: ця країна вміє вести торговельні війни. Останній приклад стався в серпні, коли у відповідь на заборону постачання мікросхем з боку західних країн Китай обмежив експорт галію та германію, які необхідні для їх виробництва.
Які виробники залежать від Китаю і наскільки
У цьому конфлікті Євросоюз не має єдиних інтересів. Автомобільні корпорації і навіть країни ЄС мають різні погляди на проблему. Наприклад, прибуток німецьких BMW, Porsche, Volkswagen та Mercedes на 20-30% залежить від їхніх заводів у КНР, а ще частина – від експорту на китайський ринок. Цим корпораціям вигідно працювати і в ЄС, і в Китаї, а будь-який торговельний конфлікт їм зашкодить.
Водночас корпорації Renault і Stellantis майже не залежать від Китаю, тож їхні керівники підштовхують політиків до більш жорстких дій. Серед німецьких лобістів навіть є думка, що французи таким чином хочуть убити одразу двох зайців: китайських та німецьких конкурентів.
Уряд Франції почав діяти. З 2024 року громадяни можуть отримати субсидію 5-7 тис євро на купівлю електромобіля, якщо машина виготовлена і доставлена з урахуванням екологічних норм. Іншими словами, на купівлю "брудних" китайських електромобілів отримати субсидію буде неможливо.
Захист європейського ринку невигідний для менш розвинених країн Євросоюзу, які мало залучені в ланцюги виробництва електромобілів. Їх громадяни будуть змушені купувати дорожчі німецькі та французькі машини, а вигоду не отримають через відсутність потужної автомобільної промисловості.
"Зеленим" активістам, які підтримують політику якомога швидшого скорочення викидів вуглекислих газів, відсутність дешевих китайських електромобілів теж може не сподобатися. "Яструби" ж, які прагнуть економічної незалежності, це підтримають, оскільки "зелені" технології можуть стати предметом політичного шантажу, як і російський газ.
"Зелені" перегони
Електромобілі – лише одна з багатьох можливих точок протистояння ЄС з Китаєм. Керівництво блоку хоче не тільки побудувати екологічно чисту економіку, а й заробляти на ній. На початку 2023 року Урсула фон дер Ляєн представила відповідну стратегію.
Щоб досягти незалежності в "зелених" технологіях, країни ЄС поставили ціль до 2030 року видобувати 10% критичної сировини, локалізувати 40% її обробки, а також виробляти 40% атрибутів "зеленої" економіки: електромобілів, сонячних панелей, вітрогенераторів.
Щоб реалізувати цей план, доведеться виграти конкуренцію у США та Китаю. Штати переманюють європейських інвесторів завдяки пакету стимулів IRA на 370 млрд дол, а Китай завалює світові ринки дешевими товарами.
Обидві країни надають прямі чи приховані субсидії своїм виробникам акумуляторів та електромобілів, намагаючись отримати лідерство в галузі. Водночас Євросоюз здебільшого субсидує споживачів, даючи конкурентам широкі можливості для заробітку на своєму ринку.
Як Євросоюз забезпечить свою конкурентоздатність під час енергетичної кризи – питання відкрите. Різке посилення прямих дотацій виробникам може призвести до виснажливих перегонів субсидій всередині європейського блоку, а закриття ринку від конкурентів – до хвилі протекціонізму або навіть торговельних війн.
ЄС досі отримує з КНР 98% своїх рідкісноземельних елементів, 97% обробленого літію, 93% магнію і ще з десяток важливих компонентів для технологічного виробництва. Ба більше, європейські компанії отримують багато доходів з китайського ринку.
Це робить Євросоюз вразливим у можливому торговельному або політичному протистоянні з Пекіном і ще більше спонукає замислитися про власне виробництво та "балансування" імпорту з країни-конкурента.
Країни блоку вже зараз полегшують бюрократичні умови для "зелених" галузей і пом’якшують обмеження на видачу субсидій. Державного втручання в розвиток галузей стає більше, а сліпого слідування ідеології вільного ринку – менше. Це означає, що взаємні звинувачення в протекціонізмі звучатимуть частіше.
На карту поставлено багато. У наступному десятилітті очікується кратне зростання ринку "зелених" технологій. Євросоюз, США та Китай вступили в жорсткі перегони за прибутками. Можливо, комусь з них доведеться посунутися, а хтось, відчуваючи слабкість, вдасться до більш жорстких методів конкуренції.