ОЭСР оценит ключевой законопроект о корпоративном управлении, "Нафтогаз" и "Укрнафта" воюют за конфискованное Glusco

Корпоративне управління держпідприємств

Секретаріат ОЕСР надасть висновок щодо ключового законопроєкту про корпоративне управління держпідприємств. 10 серпня 2023 року народний депутат Дмитро Наталуха (фракція "Слуга народу"), голова Комітету економічного розвитку Верховної Ради, повідомив, що Секретаріат Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) надасть свій висновок щодо законопроєкту № 5593-д, щоби забезпечити належну редакцію для голосування цього законопроєкту парламентом у другому читанні.

[Законопроєкт №5593-д спрямовано на суттєве покращення корпоративного управління держпідприємств. Поточна редакція законопроєкту ще не повністю відповідає Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств та потребує доопрацювання.

Для допомоги в розробці поправок до законопроєкту 5593-д Комітет залучив члена команди SOE Weekly Олександра Лисенка. – SOE Weekly.]

Наталуха підкреслив, що реформування корпоративного управління держпідприємств є першочерговим пріоритетом та зобов'язанням України перед світовою спільнотою. Він також додав, що Комітет прагне привести фінальну версію законопроєкту № 5593-д у відповідність до кращих міжнародних практик.

За словами Наталухи, Комітет звернувся до ОЕСР 12 липня з офіційним запитом щодо оцінки цього законопроєкту. За його словами, очікується, що Секретаріат ОЕСР надасть свою оцінку до 8 вересня.

Наталуха також повідомив, що минулого тижня посли країн G7 в Україні надіслали українській владі спільного листа із закликом провести цю реформу. Він подякував за підтримку і підкреслив, що Комітет економічного розвитку вже тривалий час працює над законопроєктом і активно співпрацює з міжнародними партнерами та експертами для доопрацювання законопроекту.

Перед цим ми писали, що МВФ за поточною програмою вимагає прийняття закону, який приведе систему корпоративного управління в Україні у відповідність до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств.

Законопроєкт № 5593-д має посилити підзвітність та розширити повноваження наглядових рад, надавши їм, серед іншого, право призначати та звільняти керівників підприємств. Згідно з програмою МВФ, закон має бути ухвалено до жовтня 2023 року.

Раніше ми повідомляли, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт у першому читанні.

Колишнього керівника "Антонова" судитимуть за службову недбалість, що  призвела до знищення "Мрії". 28 липня 2023 року Служба безпеки України (СБУ) повідомила, що прокурори Офісу генпрокурора (ОГП) висунули екскерівнику "Антонова" обвинувачення у службовій недбалості.

[В одному з попередніх дайджестів ми писали, що тоді гендиректором компанії був Сергій Бичков. – SOE Weekly.]

За словами ОГП, ексочільник компанії неналежним чином виконував свої обов'язки щодо забезпечення збереження майна. Як наслідок, транспортний літак Ан-225 "Мрія" не був своєчасно вивезений з небезпечної зони – аеродрому "Антонова" в Гостомелі –  перед початком повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Внаслідок обстрілу російськими військами літак було знищено, збитки склали 8,5 млрд грн.

СБУ та ОГП повідомили, що підозрюваний перебуває під вартою.

Раніше ми повідомляли, що СБУ висунула Бичкову звинувачення у перешкоджанні діяльності Збройних сил України. Також ми писали, що йому інкримінують службову недбалість, яка призвела до знищення всесвітньовідомого літака Ан-225 "Мрія".

Наглядова рада "Укрексімбанку" отримала нового представника держави. 4 серпня 2023 року Кабінет Міністрів призначив Олександра Бевза представником держави в наглядовій раді "Укрексімбанку" за поданням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

[Олександр Бевз був директором Департаменту ліцензування Національного банку України (НБУ) у 2017-2021 роках. У червні 2021 року Бевз та його підлеглі подали заяви про звільнення. Детальніше про цю ситуацію читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Наразі він є керівником проєкту робочої групи з міжнародних гарантій безпеки для України, яку було створена Офісом президента у травні 2022 року. Крім того, з березня 2023 року Бевз працює позаштатним радником керівника Офісу. – SOE Weekly.]

Бевз замінить Юрія Терентьєва, який був членом наглядової ради за поданням Комітету Верховної Ради з грудня 2020 року, і повноваження якого було припинено 4 серпня.

Крім того, Кабмін перепризначив на другий термін представників держави Вікторію Страхову (за поданням президента) та Юрія Буцу (за поданням Кабміну). Страхова є членом наглядової ради "Укрексімбанку" з липня 2019 року, Буца – з травня 2019 року.

Раніше ми повідомляли, що Кабмін призначив нових незалежних членів наглядової ради "Укрексімбанку". [Детальніше про незалежних членів читайте у нашому попередньому дайджесті. – SOE Weekly.]

Вищий антикорупційний суд продовжив Коболєву запобіжний захід ще на два місяці. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що 9 серпня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про продовження застави у 229 млн грн ще на два місяці та залишив без змін процесуальні обов'язки колишньому голові правління  "Нафтогазу" Андрію Коболєву.

Коболєв написав на своїй сторінці у Facebook, що ВАКС відмовився транслювати засідання через "відсутність запитів від преси". Він також повідомив, що сторона обвинувачення не представила результати допитів незалежних членів наглядової ради "Нафтогазу". За його словами, жодних "розумних пояснень" цьому факту надано не було.

Раніше ми повідомляли, що 17 квітня 2023 року ВАКС продовжив на два місяці дію ухвали щодо Коболєва, в тому числі щодо запобіжного заходу. Серед іншого, Коболєв має продовжувати носити електронний засіб контролю.

Як ми писали раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді "Нафтогазу" у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражному суді.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Аналіз цього кейсу читайте у серії колонок членів команди SOE Weekly Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського: "Чи є премії Коболєва загрозою для реформи корпоративного управління? Частина 1, Частина 2, Частина 3, Частина 4 та Частина 5.

Енергосектор

Європейські трейдери почали зберігати газ в українських підземних сховищах. 8 серпня 2023 року агентство Reuters повідомило, що європейські газові трейдери почали зберігати природний газ в українських підземних сховищах, користуючись перевагами нижчих цін і наявних там потужностей, незважаючи на ризики.

За словами видання, очікується, що Європейський Союз (ЄС) заповнить власні сховища на 90% до листопада 2023 року. За даними платформи прозорості GIE, станом на 7 серпня 2023 року газосховища країн ЄС були заповнені на 87%.

Трейдери заявили, що існує комерційна логіка зберігання газу в Україні, зокрема нижчі ціни зараз порівняно з майбутнім їх підвищенням, додає Reuters.

Чеська група EPH заявила, що її рішення використовувати українські сховища також є ознакою довіри до країни.

Словацька державна компанія SPP, яка забезпечує більшу частину словацького ринку газом (частково російським), заявила, що розглядає можливість використання українських сховищ, оскільки її власні вже заповнено на 90%.

Як додає Reuters, інші європейські трейдери заявили, що існують ризики, пов'язані з можливими військовими ударами або питанням про те, що станеться з газотранспортною мережею, якщо Росія припинить перекачувати газ, який вона все ще відправляє на Захід через Україну. 

Брюссельський аналітичний центр Bruegel заявив у липні, що Україна може збільшити потужності європейських газосховищ приблизно на 10%, додало видання.

Водночас, оператор газосховищ "Укртрансгаз" (дочірня компанія "Нафтогазу") повідомив про закачування газу іноземними трейдерами в українські сховища.

У "Нафтогазі" заявили, що іноземні клієнти можуть використовувати понад 10 мільярдів кубометрів газу зі сховищ. Країна має близько 30 мільярдів кубометрів потужностей, переважно на заході, далеко від лінії фронту.

Іноземні трейдери можуть зберігати свій газ в Україні без митного оформлення протягом 3 років і безперешкодно реекспортувати його до газосховищ в інших країнах, пояснили в "Нафтогазі".

Раніше ми повідомляли, що ЄС розглядає можливість зберігання газу в Більче-Волицько-Угерському підземному сховищі у Львівській області та інших газосховищах в Україні, коли попит і ціни на газ зростуть взимку.

За сім місяців 2023 року "Нафтогаз" сплатив понад 48 млрд грн податків. 9 серпня 2023 року Група "Нафтогаз" повідомила, що за січень-липень 2023 року сплатила до державного та місцевих бюджетів понад 48 млрд грн податків.

За даними компанії, це становить 12% від загальних податкових надходжень України за цей період.

Як ми повідомляли раніше, за перші чотири місяці 2023 року Нафтогаз сплатив 33 млрд грн податків.

Також ми писали, що Кабмін встановив нормативи дивідендів для держпідприємств за 2022 рік. "Нафтогаз" має спрямувати на дивіденди 30% прибутку, а решту прибутку використати на закупівлю природного газу, видобутого в Україні.

Перед цим ми повідомляли, що, за попередніми результатами, у 2022 році "Нафтогаз" отримає збиток у розмірі 40 мільярдів гривень. Якщо "Нафтогаз" отримає збитки, він не зможе виплачувати дивіденди.

Голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов назвав причиною збитків значну дебіторську заборгованість,  яка виникла через використання державою обігових коштів "Нафтогазу" для задоволення потреб споживачів енергоносіїв.

За його словами, в основі дебіторської заборгованості компанії лежать три складові: різниця в тарифах (36 млрд грн), борг облгазів і газорозподільних компаній (76 млрд грн) та зобов'язання за спеціальними обов’язками (ПСО) на 2022-2023 роки (158 млрд грн).

[Схоже, що якщо "Нафтогаз" отримає компенсацію за ПСО з держбюджету, як очікувалося, чистий фіскальний вплив у 2022 році буде негативним. – SOE Weekly.]

Інфраструктура

САП завершило досудове розслідування у справі Пивоварського. 2 серпня 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжив процесуальні обов'язки, в тому числі запобіжний захід, для колишнього першого заступника міністра інфраструктури Володимира Шульмейстера.

Пізніше, 9 серпня 2023 року, САП повідомила, що досудове розслідування завершено і детективам Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) доручено відкрити матеріали справи для ознайомлення стороні захисту.

Шульмейстера та колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського підозрюють у зловживанні службовим становищем, що завдало державі збитків на майже 50 мільйонів доларів, повідомили в САП.

Як ми писали раніше, у квітні 2023 року ВАКС обрав Шульмейстеру запобіжний захід, зокрема, заставу у 4 млн грн.

Також ми повідомляли, що, НАБУ та САП повідомили Пивоварському про підозру у нанесенні збитків державі на суму понад 30 млн доларів у 2015 році через дозвіл приватним компаніям стягувати половину портових зборів у морському порту "Південний".

Детальний огляд справи Пивоварського читайте у наших попередніх дайджестах.

Інші сектори

Кабмін повернув сумнозвісного монополіста часів Януковича "ЄДАПС" до державних контрактів з "Поліграфкомбінатом "Україна". За даними "Української правди" (УП), у 2021-2023 роках Кабінет Міністрів під керівництвом прем'єр-міністра Дениса Шмигаля ухвалив низку рішень, які дозволили сумнозвісному виробнику документів у 2000-х, колишньому консорціуму "ЄДАПС", знову монополізувати галузь.

За словами видання, з осені 2021 року "ЄДАПС" бере активну участь у державних закупівлях. Це стало можливим завдяки рішенням Кабміну, пише УП. Як стверджують джерела УП, лобіював "ЄДАПС" радник прем'єр-міністра Сергій Стефурак.

УП повідомила, що у жовтні 2021 року Кабмін змінив вимоги до закордонних паспортів, водійських прав і техпаспортів, запровадив монополію на виготовлення нотаріальних бланків, а також повернув вимогу про те, щоби на акцизних марках були голограми. Матеріали для всіх цих виробництв наразі постачає лише компанія "Поллі-Сервіс", що належить колишньому "ЄДАПС".

Саме ж виробництво здійснюється державним підприємством "Поліграфкомбінат "Україна", топ-менеджмент якого представлений людьми, близькими до ЄДАПС, зазначає видання.

["Поліграфкомбінат" "Україна" спеціалізується на виготовленні паспортів, ID-карток та інших захищених документів і поліграфічної продукції. – SOE Weekly.]

За даними УП, за майже два роки "ЄДАПС" отримав держпідрядів лише від поліграфкомбінату на щонайменше 2,3 млрд гривень. Компанія мала й інших, але значно менших державних замовників.

У коментарях УП в уряді та в "Поліграфкомбінаті" стверджували, що технології, матеріали та постачальників змінили з ініціативи НАБУ, щоби позбутися монополії компаній, які нібито пов'язані з колишнім директором підприємства Максимом Степановим. Самі нововведення значно збільшили надходження до держбюджету, відповіли у відомствах.

[Як ми писали раніше, НАБУ та САП повідомили, що викрили масштабну схему розкрадання коштів на "Поліграфкомбінаті "Україна". За їхніми даними, було викрадено понад 450 мільйонів гривень.

Колишньому директору Максиму Степанову оголосили про підозру. Детальніше читайте у нашому попередньому дайджесті. – SOE Weekly.]

УП повідомила, що НАБУ не коментує це питання, зокрема, не вказує, які саме нововведення воно ініціювало. У відомстві також не захотіли повідомити, чи розслідують нинішні події на поліграфкомбінаті, додає видання.

За даними "БізнесЦензор", за час повномасштабної війни "Поллі-Сервіс" отримала підрядів на 8,9 мільярдів гривень.

За даними ЗМІ, на початку 2021 року директора поліграфкомбінату Юрія Онищенка, який був близький до Степанова, звільнили, а замість нього призначили Тетяну Бондаренко. Видання зазначає, що Бондаренко є близькою до Ірини Обиденко, керівниці колишнього "ЄДАПС", а її призначення було погоджено з Офісом президента.

Зараз Обиденко є співвласницею "Інноваційно-промислової групи" (нова назва колишнього ЄДАПС), до якої увійшли всі компанії, що раніше входили до складу консорціуму, пише видання.

Приватизація

ФДМУ не зміг продати "Інвестагро", раніше вилучену у російського олігарха Шелкова. За даними Prozorro.Продажі, 10 серпня 2023 року не відбувся аукціон з продажу агрокомпанії "Інвестагро", яка раніше належала підсанкційному російському Міхаїлу Шелкову.

Згідно з протоколом результатів аукціону, на нього не було подано жодної заявки. [На момент написання дайджесту публічних коментарів від Фонду державного майна України (ФДМУ) не було. – SOE Weekly.]

Стартова ціна становила 55 млн грн, а гарантійний внесок для участі в аукціоні – 11 млн грн [20% від стартової ціни, як того вимагає закон – SOE Weekly].

Prozorro.Продажі автоматично оголосила повторний аукціон з приватизації об'єкта зі зниженням стартової ціни на 50% (27,5 млн грн). Потенційні покупці мають сім днів на подання заявок.

Раніше ми повідомляли, що 3 лютого 2023 року ВАКС задовольнив апеляцію Міністерства юстиції та конфіскував Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат, який раніше належав Шелкову.

Згодом ми писали, що 15 лютого 2023 року СБУ викрила спроби підсанкційних російських олігархів Сергєя Чемезова та Міхаїла Шелкова запобігти націоналізації активів, якими вони раніше володіли в Україні.

Пізніше ми повідомляли, що Кабінет Міністрів передав ФДМУ активи Шелкова, зокрема "Інвестагро" та Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат.

Також ми писали, що ФДМУ оголосив про початок приватизації активів, вилучених у російських олігархів.

П'ята спроба продати Білгород-Дністровський морський порт провалилася, ФДМУ оголосило черговий аукціон. За даними Prozzoro.Продажі, п'ятий аукціон з продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту, запланований на 7 серпня, не відбувся через відсутність учасників.

[Таким чином, не вдалася п'ята спроба продати актив. – SOE Weekly.]

Стартову ціну було встановлено на рівні 184,92 млн грн (без ПДВ).

ФДМУ оголосив новий аукціон на 15 серпня. Стартову ціну знизили вдвічі до 92,45 млн грн.

Раніше ми повідомляли про попередні спроби продати Білгород-Дністровський морський порт.

[Перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського порту не відбувся, оскільки на нього ніхто не зареєструвався. Стартова ціна на ньому становила 187,6 млн грн.

На другому аукціоні стартову ціну було знижено удвічі до 93,8 млн грн, і порт було продано за 220 млн грн ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. Однак "Укрдонінвест" не сплатив кошти.

Як ми писали, компанія заявила, що відмовилася від купівлі на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.

Пізніше ФДМУ оголосив, що виставить Білгород-Дністровський порт на приватизацію втретє, але цей аукціон також не відбувся (див. один із наших попередніх дайджестів).

Детальніше читайте у наших попередніх дайджестах.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт майна

Конфісковані АЗС "Татнєфті" передадуть в управління "Укрнафти". 28 липня 2023 року Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) повідомило, що понад 100 АЗС, вилучених у російської компанії "Татнєфть", буде передано в управління "Укрнафти".

За словами АРМА, передача решти активів у Харківській та Полтавській областях відбуватиметься за спеціальною процедурою. Проєкт постанови Кабміну про цю процедуру було розглянуто на погоджувальній нараді з Мінекономіки, Мінфіном та Антимонопольним комітетом 28 липня.

У червні 2022 року Україна наклала арешт на майно українських дочірніх підприємств російських фінансово-промислових груп на суму 4,5 млрд грн, зокрема корпорації "Ростех", алюмінієвої компанії "РусАл" олігарха Олега Дерипаски та нафтового холдингу "Татнєфть".

У липні 2022 року на вимогу Офісу генпрокурора (ОГП) до АРМА було передано корпоративні права 19 українських компаній, які контролюються російськими корпораціями. Їхня вартість становить понад 7,75 мільярда гривень, включно з корпоративними правами "Татнєфті".

АРМА забрала мережу АЗС Glusco з управління "Нафтогазу" і хоче передати її "Укрнафті". 25 липня 2023 року АРМА повідомило, що підозрює "Нафтогаз Ойл Трейдинг", дочірню компанію "Нафтогазу", яка управляє арештованою мережею АЗС Glusco, в тому, що та не подала або не задокументувала належним чином інформацію про діяльність мережі.

[Мережа Glusco, до якої входить 81 АЗС, нафтобази та інше майно, була сформована на базі роздрібного бізнесу "Роснєфті", який у 2016 році викупив міжнародний трейдер Proton Energy Group S.A. через споріднену Glusco Energy S.A.

Відтоді і до кінця 2021 року мережа належала ізраїльському бізнесмену Нісану Моїсеєву, якого пов'язують з Віктором Медведчуком. Сам Моїсеєв говорив, що вони дружать з Медведчуком, але не мають жодних бізнес-відносин.

У травні 2022 року Кабмін передав понад 170 АЗС Glusco в управління "Нафтогазу". Управителем стала дочірня компанія "Нафтогазу" – "Нафтогаз Ойл Трейдинг". Зараз ці АЗС працюють під брендом U.GO. – SOE Weekly.]

3 серпня 2023 року АРМА в односторонньому порядку розірвало договір про управління АЗС із "Нафтогаз Ойл Трейдинг". Ключове звинувачення Агентства полягало в тому, що управитель систематично надавав неправдиву інформацію про доходи від використання АЗС та нафтобаз. Як наслідок, держбюджет недоотримав близько 1,5 млн грн доходу за понад рік, зазначили в АРМА.

"Нафтогаз" не погодився з цим висновком і заявив, що вважає такі дії АРМА неправомірними. Компанія заявила, що щомісяця звітувала про результати роботи менеджменту перед АРМА і не отримувала жодних скарг щодо недостовірності даних. Компанія також заявила, що вважає укладені договори управління майном Glusco чинними та буде їх виконувати до моменту вирішення спірних питань.

Пізніше голова правління "Нафтогазу" Олексій Чернишов надіслав листа прем'єр-міністру Денису Шмигалю, в якому зазначив, що на відновлення роботи цих активів було витрачено 280 млн грн, і договір про управління АЗС не може бути розірвано, допоки ці витрати не буде компенсовано.

8 серпня 2023 року АРМА повідомило, що Міністерство енергетики підтримало її пропозицію передати мережу Glusco в управління "Укрнафти" за спеціальною процедурою.

За даними джерел ЕП в уряді, незважаючи на заяви Чернишова, Кабмін, імовірно, стане на бік АРМА і передасть заправки в управління "Укрнафті".

["Нафтогазу" належить 50% + 1 акція "Укрнафти". Раніше ми повідомляли, що акції "Укрнафти" (крім тих, що належать "Нафтогазу") було вилучено "для потреб держави" та передано Міністерству оборони. – SOE Weekly.]

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.