Кони на переправе. Почему во время войны меняют руководство Укроборонпрома
Державний концерн "Укроборонпром" переживає чергову зміну керівництва. Уперше за часи Незалежності його очолить вихідець з виробництва. Але на відміну від епохи "червоних директорів", коли влада була в людей, що по 20-30 років керували своїми заводами, новому очільнику УОП Герману Сметаніну всього 31 рік.
За даними джерел ЕП, у суботу, 24 червня, Кабмін затвердив його на посаді нового керівника УОП. Це рішення оприлюднять 26 червня, а набере чинності воно 28 червня.
Обриси конфлікту в оборонної галузі намітилися навесні 2023 року. 21 березня Верховна Рада призначила колишнього керівника Укрзалізниці Олександра Камишіна міністром стратегічних галузей промисловості. У непублічних розмовах представники влади в один голос говорили, що головна мета цього призначення, як її Камишіну сформулював президент Володимир Зеленський, – навести порядок в оборонній сфері.
У перші тижні і новий міністр, і керівник Укроборонпрому Юрій Гусєв переконували, що ніякого конфлікту не буде, а буде командна робота.
Щоправда, співрозмовники ЕП на ринку виробників і торговців озброєнням припускали, що рано чи пізно постане питання заміни керівництва УОП.
Ці припущення справдилися наприкінці минулого тижня, коли, за даними джерел ЕП, на Банковій ухвалили остаточне рішення про заміну Юрія Гусєва на керівника харківського Заводу імені Малишева Германа Сметаніна.
Троє в оборонці, не рахуючи Зе
Акурат через три місяці після призначення Камишіна головою Мінстратегпрому стало відомо, що Гусєву в "робочій команді" "оборонки" більше не знайшлося місця.
"Проблеми в Гусєва через погану роботу концерну. За всіма напрямками. Там все досить промовисто. Наприклад, за останні три місяці ми стабільно випускаємо за місяць більше снарядів власного виробництва, ніж за весь 2022 рік.
Та сама історія щодо ПТРК. За останній місяць ми втричі збільшили виробництво "Стугн". Це класний комплекс, який просто не вироблявся в нормальних кількостях, хоча в нас війна. А тепер виробляють, значить, можна було", – пояснює бачення нової команди один із співрозмовників ЕП.
"Щодо бронетехніки взагалі ситуація плачевна. Наш БТР-4. Їх треба виробляти десятками на місяць, це реально робити. У травні концерн виробив один БТР-4Е. Це ненормально. Як і щодо БМП. Є розробка нашої БМП-У. Скільки їх зробили? Нуль!
Танків "Оплот", які мали б стати робочою базою для ЗСУ поруч із західною технікою, теж нема. Зробили один, покаталися на ньому, сказали про закупівлю для ЗСУ, але ніхто навіть не поцікавився, чи можемо ми їх випускати і коли", – додає співрозмовник, пояснюючи, як ситуацію бачать на Банковій.
Однак головною проблемою для УОП часів Гусєва стала ракетна програма. У 2022 році були затверджені амбітні оновлені цілі. Деталей, очевидно, ніхто не оприлюднював. За даними джерел УП, згідно з новими планами, президенту Зеленському було обіцяно, що в травні 2023 року українські ракети "Сапсан" (експортна назва "Грім-2") будуть масово нищити російську військову інфраструктуру в глибині території РФ.
Якщо переглянути стрічку новин за травень, то масово ракети і справді летіли, але не в Росію, а з неї.
"Гусєв у ракетній програмі був не просто наглядачем як голова концерну, а безпосереднім координатором. Там завал. Є ще "дрон на тисячу кілометрів", але його ніхто не може знайти, де він і хто його випускає. А президент запитує: "Де ракети? Де дрони?" – обурюється джерело ЕП з оточення Зеленського.
На фоні такої внутрішньої ситуації Камишін на правах нового фаворита Зеленського отримав непублічне завдання підшукати заміну Гусєву. Але після контактів з Камишіним потенційні кандидати почали отримувати миттєві проблеми: хтось прискорено отримав підозру, хтось потрапив у лікарню, у когось почали звільняти родичів, які працюють в оборонній сфері.
Але попри це, кандидатуру для заміни Гусєва все ж підібрали.
У дусі призначень Зеленського очолити зброярського монстра довірять молодому перспективному директору Харківського заводу ім. Малишева Герману Сметаніну.
"До нього придивилися, виявився хорошим менеджером, пройшов шлях від самого низу на заводі до директора. Уперше "оборонку" очолить людина із системи, причому не з торгівлі, а з виробництва. Це буде правильний сигнал усій галузі, що її бачать і що всіх продуктивних будуть заохочувати", – розповідає ЕП співрозмовник в уряді.
Загалом біографія Сметаніна нагадує радянський роман у стилі соціалістичного реалізму, де головний герой після університету сам просить узяти його на роботу в харківське КБ Морозова. На нього спершу з подивом дивляться, а тоді приймають. Уже за кілька років звичайний інженер-конструктор встигає попрацювати на Львівському бронетанковому, директором з виробництва на заводі імені Малишева, потім у 28 років (!) стає директором Харківського бронетанкового заводу, а невдовзі – гендиректором заводу ім. Малишева.
Сметаніну Зеленський поставив три головні завдання: збільшити кількість виробництва всього озброєння, почистити галузь від корупції і довести до кінця реформу "оборонки".
Як розповідають ЕП співрозмовники, дотичні до проєкту зміни керівництва УОП, зараз утримання концерну без урахування виробництва коштує 450 млн грн на рік. Сметаніну поставлять завдання скоротити ці витрати, а відповідно штат керівної структури, щонайменше на 20%.
Однак наскільки 31-річний хлопець з Харкова, талановитий, але позбавлений апаратної ваги, здатен буде виконати такі амбітні завдання? Сметанін – новачок у чужому місті, без серйозних контактів муситиме самотужки давати раду, з одного боку, з "дідами", тобто багаторічними незмінними директорами оборонних КБ і заводів, а з іншого боку – з армією торговців і чистих аферистів, яка присмокталася до "оборонки".
"Він може бути сто разів порядним і класним, але чи зможе він у таких умовах реально керувати такою "махіною"? Якщо ти не можеш зняти слухавку, набрати, наприклад, голову СБУ і сказати, що треба тут одного директора чи ділка привести до тями, то тобі буде складно тримати цю сферу в руках. А Сметанін має таку можливість? Дуже сумніваюся", – розмірковує один із співрозмовників ЕП серед впливових українських зброярів.
Тимчасом не до кінця зрозуміла доля Гусєва. За даними джерел УП, поки що керівник УОП попросив президента перевести його на дипломатичну роботу в одну з країн Європи, з якими Україна має тісні оборонні контакти.
Однак ствердної відповіді від президента Гусєв ще не отримав.
Яким керівником був Юрій Гусєв
Менеджмент Юрія Гусєва за три роки встиг попрацювати у двох різних реальностях. Перша – до 2022 року, яка характерна халатним ставленням держави до питань оборони, друга – після повномасштабного вторгнення, коли від роботи оборонних заводів залежить виживання України.
Крісло директора концерну Гусєв отримав у грудні 2020 року. Уже в перші місяці Укроборонпром оголосив, що Україна нібито домовилася збирати в Одесі американські цивільні гелікоптери SW 205.
Гусєв пообіцяв випустити перший борт на 30-річчя незалежності України, однак жодного вертольота світ не побачив. Виявилося, що в Україні не знайшлося замовників для цієї техніки, а компанія-виробник Bell Textron насправді не видавала жодних ліцензій на збирання.
Ще один фальстарт стався в червні того ж року. Укроборонпром оголосив про підписання угоди з канадською Waterbury Farrel про роботу над спільним виробництвом патронів. Однак омріяного патронного заводу Україна так і не отримала. На думку УОП, причиною стала відсутність стабільного державного замовлення, що нібито відлякувало потенційних інвесторів.
Однією з програмних цілей керівництва Гусєва було імпортозаміщення. За різними даними, від 3 до 6 тис російських компонентів в українській військовій техніці потребували заміни.
Певні успіхи в цьому були. Наприклад, в Укроборонпромі повідомили, що змогли завершити заміщення російських компонентів на сучасному українському танку "Оплот".
Також в УОП розповіли, що після початку великої війни вдалося налагодити виробництво низки компонентів для іншої бронетехніки. Якої саме – говорити відмовилися з міркувань безпеки.
У листопаді 2021 року Гусєв заявив про імпортозаміщення російських компонентів на вітчизняних літаках Ан-178, які готували на замовлення ЗСУ. Щоправда, заява знову виявилася неправдивою. Defence Express опублікував документи закупівлі підприємством "Антонов" російських двигунів для цих літаків.
Будівництво літаків – теж важлива сторінка в діяльності Гусєва. Концерн провалив контракт на постачання двох Ан-178 для Перу через фінансові непорозуміння із замовником, однак йому вдалося вибити перше за 30 років замовлення на закупівлю літаків з боку держави. Три Ан-178 мали бути зроблені для Збройних сил України.
Цей контракт став можливими не в останню чергу через бажання Зеленського повернути в Україну повний цикл виробництва літаків. При цьому на самому підприємстві "Антонов", яке мало виконувати замовлення, творився хаос.
Корупція на "Антонові" під час правління Гусєва була вразливим місцем керівництва Укроборонпрому: схеми із закупівлею пального та обладнання через фірми-прокладки, незадекларована нерухомість топменеджменту.
Стосунки концерну та "Антонова" були напруженими. УОП проводив там перевірки і надавав журналістам дані про корупцію на підприємстві. Водночас менеджери "Антонова" звинувачували керівників концерну у зв’язках з Росією.
Гусєв нібито хотів позбавитися директора "Антонова" Сергія Бичкова ще у 2021 році після закінчення його контракту, однак до звільнення справа не дійшла. У підсумку у 2022 році халатність менеджерів Бичкова відіграла велику роль у знищенні в Гостомелі найбільшого у світі літака Ан-225 "Мрія" та ще низки суден.
"Антонов" – не єдине велике підприємство, з яким концерн не зміг побудувати конструктивні відносини. Конфлікти були також з КБ "Луч", де значний вплив має власник одного з найбільших приватних виробників зброї Сергій Пашинський. Там теж дійшло до публічних звинувачень менеджерів УОП у роботі на Росію, що характеризує стан дисципліни управління в концерні.
Уникнути хаосу в управлінні підприємствами і стати більш привабливим для інвестицій допомогла б реформа Укроборонпрому та перетворення його на холдингову компанію. Концепція реформи була написана у 2020 році за минулого керівництва. Хоча керівництво Гусєва на словах підтримувало реформування концерну, за три роки жодних системних змін не відбулося.
За словами одного з авторів концепції реформи Олександра Лисенка, спочатку затримка була пов’язана з ухваленням закону, його чекали понад рік. Потім довелося два роки чекати рішення уряду про створення АТ "Українська оборонна промисловість".
Таку затримку Лисенко частково пояснює початком великої війни. Реформа досі гальмує через наявність технічних помилок у рішенні уряду, яке блокує реформу. Ці помилки чомусь не поспішають виправляти.
Одним з досягнень Гусєва можна вважати ефективну роботу концерну в перші місяці великої війни. Поки збройні сили ще не отримали перші партії західної важкої зброї, саме Укроборонпром ремонтував техніку для захисту столиці.
Підприємства з першого дня вторгнення перебувають під ракетними обстрілами. Роботу вдалося налагодити так, що кількість відновленої бронетехніки йде на тисячі, а заводи за півтора року розширили штат на 10 тис людей.
Важливим також є налагодження з нуля виробництва боєприпасів дефіцитних радянських калібрів: 82, 120, 122, 125 та 152 мм. У перший рік вторгнення їх виробляли мало. Західні снаряди виявилися більш привабливими для Міноборони, адже були дешевшими і більш ефективними для армії, ніж вироблені на заводах УОП.
Лише у 2023 році за сприяння нового голови Мінстратегпрому Олександра Камишіна вдалось домовитися з Міноборони про більш-менш великі замовлення та масштабувати виробництво. Зараз концерн випускає десятки тисяч снарядів на місяць.
За останні півтора року в ЗСУ з’явилася неабияка потреба в безпілотниках. Налагодити масштабне виробництво дронів концерну Гусєва не вдалося, незважаючи на наявність сертифікованих розробок. Міноборони та волонтерські фонди досі віддають перевагу приватним виробникам.
Популярним проєктом Укроборонпрому в галузі БПЛА є безіменний безпілотник-камікадзе, який нібито здатен вражати цілі на 1 тис км. Щоправда, замовлень Міноборони на ці безпілотники теж не було. Концерн їх виробляє за власні кошти і передає збройним силам.
За задумом, це має бути багатофункціональна платформа, яка могла б скидати вибухівку, переносити станцію РЕБ, розвідувати територію або самознищуватися. За даними джерел ЕП, поки що виготовили першу серійну партію цих безпілотників і працюють вони лише як камікадзе.
Спірною темою залишається ракетна програма Укроборонпрому, до якої Гусєв мав безпосередній стосунок.
До великого вторгнення вона гальмувала через пробіли в державному фінансуванні. Над другому році повномасштабної війни відчутного прогресу в будівництві вітчизняних балістичних ракет поки не помітно. Хоча це й не дивно, адже всі ракетні розробки тримають у секреті.
Позитивним фактом є створення спільного бронетанкового підприємства з німецьким збройним гігантом Rheinmetall. Щоправда, підгрунтя для такої співпраці з’явилося після передавання ЗСУ великих партій німецької бронетехніки, яку потрібно обслуговувати. Це перший такий великий проєкт в історії України. Його реалізація дістанеться наступнику Гусєва.
Зараз від роботи вітчизняного ВПК залежить майбутнє країни. Молодому Герману Сметаніну доведеться не тільки вбудуватися в управління десятками стратегічних підприємств, а й ефективно провести важливу реформу корпоратизації, яка може дати українському оборонному сектору друге дихання.