Количество гостей в пятизвездочных отелях растет, несмотря на войну. Почему?
Готелі, кінотеатри, спортзали і торгові центри – бізнеси, на які пандемія коронавірусу вплинула чи не найбільше, а велика війна поставила їх на межу банкрутства.
Готельний бізнес тільки почав оговтуватися від нокауту, коли в північні та південні області України вторглися російські окупанти. Проте навіть після 1,5 року війни готелі продовжують працювати.
Дохід їм приносять лише внутрішні туристи та іноземці, які працюють в Україні. Більше заробляють гравці, обʼєкти яких розташовані в західних областях.
Завдяки чому виживає готельна галузь країни?
Три фази ринку
Як пояснили ЕП в Державному агентстві розвитку туризму, точної статистики заповнюваності готелів в Україні немає. Щоб вона була, необхідно ухвалити законопроєкт "Про туризм" та запровадити систему збору даних. "Ми навіть не знаємо, скільки в Україні готелів. Новий закон вимагатиме щомісячного передавання даних від готелів та інших засобів розміщення про їхню наповнюваність", – зазначають в агентстві.
Фахівці напряму консультаційних послуг у сфері нерухомості EY в Україні виділили три фази на ринку готельної нерухомості з 2022 року залежно від зміни рівня попиту.
Перша фаза – із січня до 24 лютого 2022 року. Вона характеризувалася високим рівнем попиту на готелі. Заповнюваність у цей період перевищувала показники 2021 року, а в деяких регіонах – навіть докарантинних років.
У цей період середній рівень попиту на готелі в Києві зростав. За січень-лютий заповнюваність зросла з 30% до 40% порівняно з аналогічним періодом 2021 року, а в готелях високого цінового сегмента (5 зірок) показник підвищився з 21% до 33%.
Завдяки послабленню карантинних обмежень та збільшенню туристичних потоків рівень заповнюваності зріс і у Львові – з 35-40% до 55%. У Харкові у 2021 році та січні-лютому 2022 року середній рівень заповнюваності готелів становив 35-45%.
Друга фаза почалася 24 лютого 2022 року і тривала близько трьох місяців. У цей період багато готелів Києва були зачинені, а ті, що працювали, мали достатньо низькі показники середнього рівня заповнюваності – 10-20%.
"Готель – це цілодобовий механізм. У кризовій ситуації потрібно діяти оперативно, зважаючи на всі фактори. Ми тоді організували для гостей переселення в партнерські готелі, які могли продовжувати повноцінну операційну діяльність", – розповіла комерційна директорка готелю Holiday Inn Kyiv Діана Батищева.
Натомість п'ятизіркові готелі мали хороші показники заповнюваності завдяки підвищеному попиту з боку представників ЗМІ, дипломатичних делегацій та міжнародних волонтерських організацій, каже керівник напрямку консультаційних послуг у сфері нерухомості EY в Україні Ростислав Хома. Показники були кращими, ніж до великої війни. Середній рівень заповнюваності п'ятизіркових готелів у березні-травні 2022 року становив 37% проти 27% в аналогічний період 2021 року.
На противагу Києву в західній частині країни в цей період спостерігалося значне підвищення попиту. Багато готелів повністю бронювалися на кілька місяців, завдяки чому середня заповнюваність у Львові зросла з 30% до 80%.
"Після початку великої війни в західних регіонах завантаження було максимальне, але це не був туризм. Це був вимушений переїзд людей з різних регіонів, щоб знайти безпечне місце або зупинитися на шляху до кордону", – розповідає операційна директорка Ribas Hotels Group Юлія Косенко.
На східних кордонах була протилежна ситуація. Через активні бої біля Харкова навесні 2022 року середній рівень заповнюваності готелів був близьким до нуля.
Третя фаза, яка почалася влітку 2022 року і триває досі, характеризувалася поверненням внутрішньо переміщених осіб до місць постійного проживання.
У цей період середній рівень заповнюваності готелів Львова почав знижуватися і стабілізувався на рівні 50-60%, що відповідає довоєнному 2021 року.
У готелях Києва заповнюваність стабілізувалася на початку червня і становила 15-20% до березня 2023 року. За даними EY та HotelMatrix, у Києві середня заповнюваність готелів у 2022 році становила 22% проти 50% у 2021 році.
Як повідомили в Держагентстві розвитку туризму, середня вартість номера в столичних готелях у квітні становила 2 182 грн, у вересні – 1 636 грн. Це найвищий та найнижчий показники 2022 року.
Загалом за підсумками 2022 року пропозиція розміщення в готелях Києва перевищила попит у пʼять разів.
"Зростання завантаження почалося з вересня 2022 року внаслідок початку проведення заходів та розміщення мінігруп. Ця тенденція зберігається. Переломним моментом у показниках завантаження за індивідуальними гостями стали обстріли Києва в жовтні", – розповідає Батищева про ситуацію в Holiday Inn Kyiv.
У п’ятизіркових готелях столиці протягом першого кварталу 2023 року середній рівень заповнюваності становив 28-40%, що вище, ніж у цей же період 2021 року.
Туризм почав відновлюватися з літа і був сконцентрований у західних регіонах, які тоді були безпечнішими, каже Косенко. В Одесі завантаження готелів знизилося, оскільки це місто було прифронтовим.
"Восени почали відновлюватися бізнес-туризм і туризм вихідного дня. Далі завантаження збільшувалося та вирівнювалося. Нині його важко прогнозувати через зменшення вікна бронювання: гості частіше бронюють номери за день-два до заїзду, але загалом динаміка позитивна", – каже представниця Ribas Hotels Group.
За даними HotelMatrix, середня заповнюваність одеських готелів у 2022 році становила 22%, у 2021 році – 47%. Середній дохід від здавання номера в листопаді – 1 369 грн, у травні – 850 грн. Це найвищий та найнижчий показники 2022 року.
Західні області, навпаки, відчули зростання заповнюваності завдяки формуванню нових цільових сегментів: міжнародних організацій та переселенців.
"Заповнюваність у Львові у 2022 році становила 54% – на 6% вище за 2021 рік, у Буковелі – 58% проти 60%. У 2021 році в Буковелі був туристичний бум завдяки туристам із Саудівської Аравії", – каже керівниця проєкту HotelMatrix Ольга Міщенко.
Найбільша середня виручка від здавання готельного номера в Буковелі була в грудні – близько 4 500 грн, найменша – у травні – 1 250 грн.
Після деокупації Харківської області заповнюваність готелів Харкова дещо підвищилася і коливалася в діапазоні 15-20%. Це вдвічі менше довоєнного рівня.
Заробіток чи самоокупність
За словами Хоми, доходи готелів формуються з трьох джерел: від номерного фонду; ресторанів, барів та бенкетів; а також від надання в оренду конференцзалів, послуг SPA, трансферів та екскурсій. У мирний час у структурі загальних доходів готелів найбільшу частку становить здавання номерів (60-75%).
За даними дослідження, яке проводили Держагентство розвитку туризму й Асоціація готелів та курортів, основна проблема галузі – недостатня кількість гостей. Після початку великої війни ключовим джерелом доходу готелів залишається дохід від проживання, а надходження від харчування та конференцфункцій значно впали.
"Заробіток готелів в Україні може значно варіюватися залежно від розташування та рівня безпеки, класу готелю, рівня обслуговування, тарифної політики, економічної ситуації в країні", – пояснює генеральна директорка Holiday Inn Kyiv Вікторія Старовойт.
За її словами, готелі відчули значне зниження попиту, особливо в індивідуальних та корпоративних сегментах бронювання, що суттєво вплинуло на дохідність.
У Держагентстві розвитку туризму повідомили, що готелі Львова у 2022 році прийняли 593 конференції, з яких 133 – міжнародні. Учасники цих заходів жили та харчувалися в тих же готелях.
В умовах війни до витрат готелів додалося забезпечення безпеки для гостей та персоналу, що скорочує прибутки. "Самоокупність готелю не гарантована щомісяця, але прогноз та план прибутковості робляться, як і раніше", – каже Старовойт.
У Держагентстві розвитку туризму кажуть, що окупність цього бізнесу варто розглядати за регіонами. На думку Міщенко, зараз прибуток можуть отримувати готелі, розташовані у відносно безпечних регіонах.
"Стала заповнюваність з адекватним середнім тарифом є основою для того, щоб готелі покривали витрати і мали заробіток. Водночас потрібно зважати на зростання інвестиційних та операційних витрат: генератори, пальне, облаштування укриття, подорожчання продуктів харчування, прийом та розміщення тимчасово переміщених осіб як частина волонтерської програми", – каже експертка.
На думку Міщенко, середній київський готель перебуває "на межі самоокупності".
У Ribas Hotels Group, чиї об'єкти переважно розташовані на заході та в Одесі, кажуть, що готелі мережі заробляють. "Залежно від регіону та сезонності прибуток коливається, але він є і ми працюємо над тим, щоб він зростав", – говорить Косенко.
Швидке закінчення або тривала війна: прогнози
Відновлення і розвиток готельного ринку значною мірою залежатиме від тривалості війни та економічної ситуації в країні, кажуть представники EY в Україні.
"До повного та сталого завершення війни на ринку відсутні передумови для суттєвої зміни рівня заповнюваності та інших операційних показників з огляду на обмежені економічні можливості населення та високий рівень невизначеності", – каже Хома.
Зокрема, на ринку відсутні передумови для відновлення туристичних потоків, особливо іноземних. У Держагентстві розвитку туризму вважають, що у випадку швидкого закінчення війни та відновлення авіасполучення галузь швидко відновить довоєнні показники. Особливо це стосується готелів, що орієнтуються на іноземців.
Міщенко припускає, що в разі швидкого закінчення війни зацікавленість Україною зросте, а показники галузі залежатимуть від того, чи зможе країна приймати туристичний потік з точки зору логістики, розміщення та безпеки.
"За умов швидкого завершення війни і відновлення туристичних потоків можливе жваве відновлення ринку, як у 2021 році після зняття карантинних обмежень і розширення сполучення з країнами Перської затоки", – додає менеджерка напряму консультаційних послуг у сфері нерухомості EY в Україні Анастасія Федірко.
У Holiday Inn Kyiv кажуть, що думати про стабільний розвиток готельного господарства можна буде після завершення боїв і відновлення кордонів України 1991 року.
У випадку тривалої війни розвиток галузі можливий насамперед завдяки внутрішньому туризму, каже засновник Ribas Hotels Group Артур Лупашко. Цей напрям розвивається завдяки бізнес-туризму та обмеженню на виїзд за кордон чоловіків, військовослужбовців і державних службовців.
"Це платоспроможні люди, які мають потребу у відпочинку. Сюди входять і прифронтові Дніпро та Миколаїв, раніше входила Одеса", – каже Лупашко.
Він не бачить передумов для швидкого відновлення в'їзного туризму. На його думку, авіасполучення ще довго не буде і протягом певного періоду інші країни не рекомендуватимуть відвідувати Україну навіть після офіційного завершення війни.
У Держагентстві розвитку туризму прогнозують, що у випадку тривалої війни галузь буде повільно відновлюватися. Попит матимуть заклади в мальовничих і курортних місцях, із спеціальними програмами для дітей та конференцзалами в укриттях.
Не варто хвилюватися лише п'ятизірковим готелям. У них навіть під час війни рівень заповнюваності буде підтримуватися завдяки іноземним ЗМІ, міжнародним делегаціям та дипломатичним місіям, додають в EY в Україні.