Дивіденди "ПриватБанку", збитки "Укрзалізниці", повторний арешт "Укрнафтобуріння": підсумки тижня для ДП
Корпоративне управління держпідприємств
Затверджено річний звіт "ПриватБанку"; банк спрямує до держбюджету 24,2 млрд грн дивідендів за 2022 рік. 28 квітня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив річну звітність "ПриватБанку" за 2022 рік. Вона містить:
- річний звіт банку за 2022 рік, який включає звіт наглядової ради;
- звіт про винагороду наглядової ради;
- заходи за результатами розгляду звіту наглядової ради.
[Вищезазначені документи не публікуються разом із відповідним розпорядженням Кабміну і на момент написання дайджесту ще не були доступними публічно у інший спосіб. На сайті "ПриватБанку" раніше оприлюднювався звіт про винагороду. – SOE Weekly.]
Крім того, Кабмін затвердив наступний розподіл чистого прибутку "ПриватБанку" у розмірі 30,25 млрд грн на 2022 рік:
- 80% (24,2 млрд грн) – на виплату дивідендів до держбюджету;
- 5% (1,5 млрд грн) – до резервного фонду;
- 15% (4,5 млрд грн) – на покриття збитків, накопичених у попередні роки.
Раніше ми повідомляли, що Кабмін встановив розмір дивідендів, які мають сплатити держпідприємства за 2022 рік. У той час як більшість із них мають сплатити 50%, "ПриватБанк" має сплатити 80%.
Перед цим ми писали, що у 2022 році "ПриватБанк" виплатив понад 197,7 млн грн винагороди своїм топ-менеджерам та членам наглядової ради.
Кабмін затвердив річний звіт "Укрзалізниці" за 2022 рік. Розпорядженням уряду від 28 квітня 2022 року затверджено аудійовану консолідовану фінансову звітність компанії, звіт наглядової ради та звіт правління за 2022 рік.
[Вищезазначені документи не публікуються разом із відповідним розпорядженням Кабміну і на момент написання дайджесту ще не були доступними публічно у інший спосіб. – SOE Weekly.]
Раніше ми повідомляли, що у 2022 році "Укрзалізниця" отримала чистий збиток у розмірі 10,8 мільярда гривень. У 2023 році компанія очікує збитків на рівні 20,2 млрд грн через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажоперевезення.
Також ми писали, що 30 грудня 2022 року Кабмін затвердив консолідований фінансовий план "Укрзалізниці" на 2023 рік.
[Як ми повідомляли два роки тому, інформації про те, що Кабмін розглядав річний звіт "Укрзалізниці", звіт наглядової ради, звіт правління та розподіл прибутку за 2020 рік, не було, хоча ці питання було розглянуто за 2019 та 2021 роки.
Крім цього, ми повідомляли, що тоді за результатами 2020 року "Укрзалізниця" отримала чистий збиток у розмірі 11,9 мільярда гривень. Відтоді уряд не робив жодних заяв щодо таких результатів діяльності компанії.
На момент написання цього дайджесту ситуація не змінилася. – SOE Weekly.]
Мінінфраструктури здійснить оцінку ризиків та аудит системи запобігання корупції всіх держпідприємства під своїм управлінням, почне з "Борисполя". 2 травня 2023 року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури оголосило про запуск пілотного проєкту з аудиту системи запобігання корупції в міжнародному аеропорту "Бориспіль".
За словами міністерства, буде проаналізовано систему закупівель та укладання договорів, визначено потенційні зони ризику та шляхи їх усунення. Це допоможе запобігти зловживанням та уникнути конфлікту інтересів на підприємстві. Проект розраховано на два місяці.
Аеропорт "Бориспіль" став першим держпідприємством, що належить до сфери управління міністерства, яке розпочало подібний проєкт з оцінки та аудиту ризиків. Згодом цю програму буде поширено й на інші держпідприємства, додали у міністерстві.
Уряд розпочав корпоратизацію "Енергоатому". 2 травня 2023 року Кабінет Міністрів, на виконання нещодавно прийнятого парламентом закону, ухвалив рішення про запуск процедури корпоратизації державного оператора атомної енергетики "Енергоатом", шляхом його перетворення на акціонерне товариство.
З цією метою Кабмін створив комісію з перетворення "Енергоатому" під головуванням заступника міністра економіки Олексія Соболєва. До складу комісії увійшли президент "Енергоатому" Петро Котін, заступник міністра енергетики Фарід Сафаров та ще вісім членів.
Комісія має:
- розробити проєкт плану трансформації "Енергоатому" та подати його на затвердження уряду;
- подати документи, необхідні для внесення майна "Енергоатому" до статутного капіталу корпоратизованого правонаступника – нового акціонерного товариства "Енергоатом";
Також, Кабмін встановив двомісячний строк (з дня опублікування рішення про реорганізацію компанії) для заявлення кредиторами своїх вимог до "Енергоатому" та утворив інвентаризаційну комісію.
Раніше ми писали, що 17 березня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про корпоратизацію державного "Енергоатому".
Раніше ми також повідомляли, що реформа корпоративного управління "Енергоатому" є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Згідно з планом пріоритетних дій Кабміну, "Енергоатом" має бути перетворено на акціонерне товариство до травня 2023 року. Також планується, що оператор атомної енергетики отримає наглядову раду з більшістю незалежних членів, яку буде обрано на конкурсній основі. Кінцевий термін – листопад 2023 року.
Детальніше про корпоратизацію "Енергоатому" читайте у наших попередніх дайджестах.
Енергосектор
"Укренерго" зіткнулося з черговим ракетно-артилерійським обстрілом своїх енергетичних об'єктів з боку Росії. 4 травня 2023 року "Укренерго" повідомило, що Росія здійснила чергову ракетно-артилерійську атаку по енергетичній інфраструктурі України.
Атака розпочалася вдень 3 травня і тривала до ночі. За даними "Укренерго", 3 травня внаслідок масованого російського ракетно-артилерійського обстрілу загинули інженери "Херсонобленерго" [компанія, відчужена у російських бенефіціарів – SOE Weekly].
Внаслідок обстрілів найбільше постраждало обладнання обленерго [тобто не "Укренерго" – SOE Weekly] у Чернігівській, Харківській, Сумській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях. Магістральні електромережі не зазнали нових пошкоджень, додали в "Укренерго".
За даними компанії, опівночі Росія завдала ракетного удару по об'єкту електроенергетики в Донецькій області, пошкодивши обладнання та знеструмивши близько 186 000 споживачів.
В "Укренерго" підкреслили, що, незважаючи на всі втрати та пошкодження, енергосистема України продовжує працювати збалансовано і дефіциту електроенергії немає.
Раніше ми повідомляли про попередню хвилю російських ракетних ударів та атак безпілотниками 9 березня 2023 року. Це був 15-й масований удар Росії з моменту початку атак.
[Після кожного російського масованого ракетного удару по життєво важливих об'єктах інфраструктури України аварійні відключення часто тривають по декілька днів через проведення ремонтних робіт. Під час таких відключень люди в Україні залишаються без електрики, опалення, водопостачання або доступу до мобільного зв'язку. – SOE Weekly.]
Приватизація
ФДМУ втретє спробує продати напівзруйнований "Електронмаш". 3 травня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) оголосив про третю спробу продати на аукціоні завод "Електронмаш" у Києві.
Аукціон заплановано на 29 травня 2023 року зі стартовою ціною 61,3 млн грн (без урахування ПДВ). До складу майна заводу входять 37 об'єктів нерухомості (цехи, адміністративні будівлі, склади та 16-поверховий офісний центр).
За даними ФДМУ, "Електронмаш" був одним з найпотужніших підприємств з виробництва комп'ютерної техніки в колишньому СРСР, на якому працювало близько 10 тисяч осіб. Під час переходу України до ринкової економіки завод не зміг пристосуватися до конкуренції і повільно перетворювався на руїни.
Підприємство має прострочену кредиторську заборгованість у розмірі 21,4 мільйона гривень. У 2022 році "Електронмаш" зазнав збитків у розмірі 8,2 млн грн, у 2021 році – 24 млн грн, а у 2020 році – 10,9 млн грн, додали у ФДМУ.
Підприємство також скорочує персонал: у 2020 році на "Електронмаші" працювало 175 осіб, у 2021 році – 149, а у 2022 році – лише 127.
За даними ФДМУ, попередні два аукціони з продажу "Електронмашу" могли принести до бюджету 970 млн грн та 430 млн грн, але недобросовісні інвестори не змогли завершити придбання вчасно.
[Більше про "Електронмаш" читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів
"Укрнафта" хоче управляти "Укрнафтобурінням" Коломойського, Фукса та Хомутинніка. 3 березня 2023 року "Економічна правда" (ЕП) повідомила, що голова правління "Укрнафти" Сергій Корецький звернувся до Міністерства економіки з проханням передати "Укрнафті" корпоративні права "Укрнафтобуріння". Раніше держава наклала арешт на ці корпоративні права.
[Згідно з реєстром, власниками "Укрнафтобуріння" є Ares Systems Ltd (22,49%), Deripon Commercial Ltd (22,49%), JKX Ukraine B.V. (10%) та Ariana Business Limited (22,49%). За даними ЗМІ, компанії пов'язують з бізнесменами Ігорем Коломойським, Павлом Фуксом та Віталієм Хомутинніком.
"Укрнафтобуріння" – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, яка у 2021 році видобула 725,4 млн кубометрів газу. За даними ЕП, її чистий прибуток у 2021 році становив 5,65 мільярдів гривень. У 2022 році він знизився до 3,77 млрд грн. – SOE Weekly.]
Лист "Укрнафти" до Мінекономіки датований 27 квітня 2023 року. У листі Корецький стверджує, що "Укрнафтобуріння" розробляло Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище, але зосереджувалось на видобутку газу, хоча запаси нафти на родовищі більші.
У листі Корецького йдеться про те, що "Укрнафта" могла б збільшити видобуток нафти на Сахаліні на 14%, а також збільшити видобуток газу [не зазначено, на скільки відсотків – SOE Weekly].
Також "Укрнафта" хоче отримати в управління ТОВ "Сіріус-1", ТОВ "Сахалінське" та ТОВ "Іст Ап Петролеум", які є партнерами "Укрнафтобуріння" у договорах про спільну діяльність на Сахалінському родовищі. Частки цих компаній було арештовано та передано Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Тим часом, як повідомила ЕП, 3 травня Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання "Укрнафтобуріння" про скасування арешту акцій "Укрнафтобуріння". Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, йдеться в ухвалі. Повний текст ухвали буде опубліковано 8 травня.
Однак 4 травня за новим клопотанням Офісу генпрокурора та Державного бюро розслідувань (ДБР) суд знову наклав арешт на корпоративні права "Укрнафтобуріння" та передав їх в управління АРМА.
Раніше ми повідомляли, що АРМА отримало всі акції "Укрнафтобуріння" після того, як 7 квітня 2023 року на актив було накладено арешт. Акції були вилучені у зв'язку з кримінальним розслідуванням щодо розробки найбільшого в Україні розвіданого газового родовища – Сахалінського родовища у Харківській області.
[Детальніше про "Укрнафтобуріння" читайте у нашому попередньому дайджесті. – SOE Weekly.]
Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.
Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
