Реформа корпоративного управління "Оператора ГТС": порівняння законопроєктів
В парламенті зареєстровано вдосконалений законопроєкт щодо реформи корпоративного управління "ОГТСУ", який забезпечує виконання зобов’язань перед МВФ. 24 травня у Верховній раді було зареєстровано законопроект № 9311-1, який є альтернативним до внесеного Кабміном законопроекту, який було зареєстровано 19 травня за № 9311.
Обидва законопроєкти визначають процедуру для оптимізації структури власності Оператора газотранспортної системи України ("ОГТСУ") шляхом приєднання "Магістральних газопроводів України" ("МГУ") до "ОГТСУ", яке має відбутися з метою виконання Україною взятих на себе зобов’язань в рамках нещодавно схваленої програми Міжнародного валютного фонду (МВФ), включаючи виконання структурного маяка МВФ щодо реформи корпоративного управління "ОГТСУ".
Законопроєкт 9311-1 було подано народними депутатами Максимом Хлапуком (фракція "Голос"), Ярославом Железняком (фракція "Голос") та іншими народними депутатами. Авторами законопроєкту є члени команди SOE Weekly Олександр Лисенко та Андрій Бойцун.
Звертаємо увагу, що на думку Бойцуна та Лисенка, не існує жодної практичної необхідності у приєднанні "МГУ" до "ОГТСУ", а відтак – і в законопроєкті на цю тему. Прийняття окремого закону не передбачають і зобов’язання України перед МВФ, ЄС і Секретаріатом Енергетичного Співтовариства – ці зобов’язання полягають у передачі корпоративних прав "ОГСТУ" від "МГУ" у пряме володіння Міністерства енергетики, затвердженні нової редакції статуту "ОГТСУ" та призначенні нової наглядової ради безпосередньо в Операторі ГТС.
Якщо уряд остерігається будь-яких можливих податкових наслідків від передачі права власності від "МГУ" до "ОГСТУ", затримок із отриманням дозволів від регуляторів тощо, тоді слід було запропонувати законопроєкт, який вирішує саме ці питання, а не пропонувати безпрецедентну процедуру приєднання акціонерного товариства (яким є "МГУ") до товариства з обмеженою відповідальністю (яким є "ОГТСУ"), яку на сьогодні не передбачено чинним корпоративним законодавством України.
Разом з тим, зважаючи не те, що уряд вирішив піти саме шляхом, який викладено у законопроєкті (№ 9311), було запропоновано альтернативний законопроект (№ 9311-1), який усуває недоліки урядового варіанту, мінімізуючи ризики неналежного невиконання Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань в рамках співпраці з МВФ та ЄС.
Урядовий законопроєкт пропонував такі кроки щодо реформування корпоративного управління "ОГТСУ":
- Приєднати "МГУ" до "ОГТСУ", що в результаті призведе до ліквідації (припинення) "МГУ". Це передбачає передачу корпоративних прав "ОГТСУ" від "МГУ" безпосередньо до Міненерго та прийняття нового статуту "ОГТСУ", який запроваджує наглядову раду як орган управління компанії.
- Після завершення процедури приєднання нову наглядову раду "ОГТСУ" має бути призначено до 31 жовтня 2023 року. До цього часу, поточний склад наглядової ради "МГУ" виконуватиме функції наглядової ради "ОГТСУ".
Однак формулювання, використані в урядовому законопроєкті, створюють ризики, які можуть призвести до порушення Україною зобов’язань за програмою МВФ.
Основні покращення альтернативного законопроєкту (№ 9311-1) у порівнянні із урядовою версією є наступними:
- Законопроєкт встановлює кінцевий термін для призначення нової наглядової ради "ОГТСУ" (31 жовтня 2023 року, як це вимагається програмою МВФ), а також передбачає наслідки у разі несвоєчасного невиконання цього зобов’язання. Так, у разі такого несвоєчасного виконання, повноваження діючих членів наглядової ради "МГУ", які тимчасово виконуватимуть функції наглядової ради "ОГТСУ", припиняються та передаються загальним зборам Оператора (тобто Міністерству енергетики), за винятком повноважень щодо призначення та звільнення гендиректора та членів правління "ОГТСУ" – ці повноваження зможуть бути реалізовані новою наглядовою радою після її призначення.
В урядовому законопроєкті 31 жовтня 2023 року також визначено як кінцевий термін. Однак він стосується обрання, а не остаточного призначення нової наглядової ради "ОГТСУ", що створює простір для маніпуляцій з цього приводу та може призвести до порушення встановлених строків.
Крім того, урядовий проєкт не передбачає жодних наслідків чи відповідальності за недотримання термінів чи непризначення нового складу наглядової ради, що так само дає можливість наглядовій раді "МГУ" продовжувати виконувати повноваження в Операторі ГТС протягом невизначеного часу.
- Законопроєкт № 9311-1 забезпечує формування нового складу наглядової ради "ОГТСУ" у відповідності до вимог Закону "Про управління об’єктами державної власності" (більшість складу нової наглядової ради має складатися з незалежних членів), та визначає, що процедура конкурсного відбору має відбуватись у порядку, передбаченому для особливо важливих для економіки підприємств.
Натомість, в урядовому законопроєкті (№ 9311) йдеться лише про те, що наглядова рада "ОГТСУ" має обиратися шляхом конкурсного відбору у порядку, визначеному законодавством (без зазначення, яким саме законодавством). Це залишає простір для створення нового законодавства спеціально для цієї мети замість використання загальноприйнятої процедури відбору, встановленої для особливо важливих для економіки підприємств.
- Законопроєкт № 9311-1 встановлює, що тип виконавчого органу (одноосібний, чи колегіальний) буде визначатись статутом "ОГТСУ", як це працює для інших державних та приватних компаній. І у разі якщо статутом компанії буде передбачено правління (колегіальний виконавчий орган), призначення інших членів правління має відбуватися виключно за рішенням нового складу наглядової ради "ОГТСУ".
Урядовий же закнопроєкт може бути інтерпретовано таким чином, що члени правління "ОГТСУ" будуть призначені або Міністерством енергетики (як загальними зборами), або наглядовою радою "МГУ" (як тимчасовою наглядовою радою "ОГТСУ") в результаті процедури приєднання. Ручне, без участі нової наглядової ради, формування правління несло би значні ризики, оскільки такі дії можуть бути розцінені міжнародними партнерами як політичне втручання в діяльність компанії та посягання на незалежність Оператора ГТС.
- Законопроєкт № 9311-1 встановлює, що новий статут "ОГТСУ" затверджується Міненерго після його погодження з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства (що також вимагається структурним маяком програми МВФ).
Натомість урядовий законопроєкт надає наглядовій раді "МГУ" виключне право пропонувати зміни до статуту "ОГТСУ". За такого сценарію права Міненерго може бути обмежено до права лише прийняти або відхилити запропоновані змін. Крім того, урядова версія передбачає лише необхідність проведення консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, а не погодження редакції відповідних змін.
В результаті, це може значно затягти процес затвердження необхідних змін до статуту Оператора ГТС та призвести до порушення Україною термінів, передбачених програмою МВФ.
Звертаємо увагу, що навіть альтернативний законопроєкт (№ 9311-1) має бути прийнятий Верховною Радою та набрати чинності якнайшвидше (за оцінками Лисенка і Бойцуна – не пізніше кінця червня), щоб Україна мала можливість виконати всі зобов’язання перед МВФ щодо реформи "ОГТСУ" вчасно.
Раніше ми повідомляли, що Кабмін у своєму прес-релізі від 12 травня повідомив, що схвалив законопроєкт, спрямований на запуск "корпоративної реформи" "ОГТСУ". Цей проект закону не було ані опубліковано, ані внесено до Верховної Ради. Натомість, на своєму засіданні 19 травня Кабмін схвалив оновлений варіант цього законопроєкту, який згодом було зареєстровано у парламенті за №9311. Ці проекти критикували за те, що вони не відповідають зобов'язанням перед МВФ.
Раніше ми повідомляли, що у нещодавно затвердженій програмі МВФ для України на суму $15,6 млрд встановлено структурний маяк щодо "ОГТСУ", а також низку інших вимог. Зокрема, влада взяла на себе зобов'язання здійснити наступні кроки:
- Передати всі акції "ОГТСУ" від "МГУ" до Міністерства енергетики та прийняти новий статут "ОГТСУ", який було розроблено та погоджено з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства до кінця липня 2023 року (структурний маяк);
- Обрати та призначити наглядову раду "ОГТСУ" до кінця жовтня 2023 року;
- Призначити нового керівника та згодом ліквідувати "МГУ".
Ще раніше ми повідомляли, що "Європейська правда" оприлюднила умови, які Україна має виконати для отримання пакету макрофінансової допомоги ЄС. Однією з цих умов є запуск корпоративної реструктуризації "ОГТСУ" до кінця червня 2023 року.
Крім цього, ще раніше ми писали, що 4 жовтня 2022 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства звернувся з листом до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра енергетики Германа Галущенка, в якому закликав уряд негайно впровадити план дій з корпоративного управління "ОГТСУ":
- передати "ОГТСУ" із власності "МГУ" у власність Міністерства енергетики;
- ухвалити новий статут "ОГТСУ", який передбачає створення незалежної наглядової ради;
- провести конкурсний відбір членів наглядової ради "ОГТСУ";
- забезпечити обрання та призначення нового складу правління "ОГТСУ" новою наглядовою радою.
Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.
Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.