"Сгорело почти все". Как бизнесмен возобновил производство детской мебели в Ирпене на 60 стран мира
До великої війни засновник українського бренду дитячих меблів Wood and Hearts Денис Шкрібляк щомісяця продавав у 60 країн світу близько 8 тисяч комплектів дерев’яних меблів. Компанія спеціалізується на виробленні екологічних меблів для дітей, які допомагають їх вихованню за системою Монтессорі.
Усе його виробництво, включаючи офіси логістики та маркетингу, розташовувалося в Ірпені. Під час обстрілів на підприємстві сталася пожежа, яка знищила більшу частину цеху та обладнання.
Відновлювати виробництво почали одразу після звільнення Ірпеня, коли в місті ще не було світла. Працювали за допомогою генераторів.
Зараз компанія має виробництво у Львові та Ірпені, а обсяг продажів дитячих меблів перевершив довоєнні показники.
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки України. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.
ЕП поділяє принципи, якими керуються представники малого та середнього бізнесу в постійному прагненні до зростання, тому редакція ділитиметься цікавими історіями його представників.
Це не будуть історії про приголомшливий успіх та великі статки. Це будуть історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.
Перші меблі – для доньки
У молодшої доньки Дениса Шкрібляка лікарі діагностували затримку мовного розвитку. З дитиною займалися в реабілітаційному центрі, де використовували спеціальні меблі для вправ на кшталт дошки Більгоу, яка допомагає стимулювати роботу головного мозку.
Ця методика давала найкращі результати, тож чоловік почав більше цікавитися подібними практиками та замовив комплект таких меблів.
У той час чоловік займався онлайн-продажами: замовляв товари з Китаю і продавав їх в ОАЕ та інших країнах регіону Перської затоки. Вирішив спробувати продавати онлайн і меблі. Попит на такі товари був і в перший місяць він продав близько 30 комплектів.
"Дизайн та креслення перших виробів я замовив у місцевих майстрів. Потім відніс це в столярну майстерню, де виготовили меблі. Побачивши, що є замовлення, орендував цех, купив обладнання, найняв працівників і почав розвивати власне виробництво в Ірпені", – розповідає Шкрібляк.
Спочатку в підприємця був лише один станок, який щодня виготовляв два-три вироби.
"Коли побачили, що продажі зростають, придбали ще два станки. Усе купували за свої кошти на виплат на кілька місяців. Весь прибуток вкладали у виробництво та маркетинг", – каже Шкрібляк.
Конструкції перших меблів підприємець придумував сам і доручав дизайнеру робити ескізи. Зараз на виробництві є команда людей, які розробляють та проєктують вироби.
Починався бізнес у 2019 році з дитячих дерев’яних тренажерів для розвитку м’язів та мозку. Зараз компанія виготовляє понад 40 видів дитячих меблів. Роблять ліжка, тумбочки, парти та стільчики.
"Система Монтессорі в Україні не дуже популярна, а в західних країнах її активно використовують. Ідея в тому, щоб дитина з двох років ставала максимально самостійною.
Ми робимо тумбочки без дверцят, щоб дитина бачила свої іграшки та книжки і могла їх вибрати. У нас є приставки для кухонного стола, щоб дитина сама брала воду чи їжу", – пояснює підприємець.
Довідково. Педагогіка Монтессорі – це система навчання дітей, спрямована на розвиток природних інтересів. Акцент робиться на практичному навчанні та розвитку навичок реального світу.
Найпопулярніші товари – стільчик-парта та меблі для активних ігор. Компанія пропонує покупцям повний комплект меблів для кімнати: від килимків і ліжечок до парт та розваг.
Швидко зростати компанії допомогла пандемія коронавірусу. Батьки з дітьми стали менше виходити на вулицю. В умовах невеликої фізичної активності батьки прагнули зробити так, аби діти витрачали енергію. Відповіддю стали меблі для вправ.
За три роки столярна майстерня виросла до масштабного виробництва з двома майданчиками загальною площею понад 4,5 тис кв м, 30 станками та кількома виробничими лініями. До великої війни в проєкті працювали близько 200 людей.
Бізнес з моменту заснування орієнтували на закордонний ринок. Меблі продавали через Amazon, Etsy, eBay, Shopify, Instagram, Facebook, свій сайт. Для кожної платформи був окремий працівник.
"Ми ніколи не продавали в Україні і країнах СНД. Це невеликі ринки і платоспроможність людей на них нижча, ніж у західних країнах. Зараз трохи продаємо в Україні", – розповідає підприємець.
У найкращі місяці до війни він продавав 8 тис виробів на місяць. Середній чек – 150-200 дол.
Точний обсяг інвестицій у розвиток бізнесу Шкрібляк не рахував. За його словами, мова може йти про кілька сотень тисяч доларів.
Війна зруйнувала все
24 лютого 2022 року виробництво в Ірпені зупинилося.
Під час боїв снаряди влучили у виробничий цех площею 2,5 тис кв м і почалася пожежа. У результаті згоріли обладнання та матеріали на площі близько 1,5 тис кв м.
"Ми не рахували збитки. У цьому нема сенсу. Ми не віримо, що хтось колись комусь щось поверне, тому навіть не подавали заяву про відшкодування", – каже підприємець.
Частина дорогого обладнання вціліла і після деокупації Ірпеня виробництво почали відновлювати.
"Мій партнер повернувся до Ірпеня одразу після звільнення. Тоді ще не було електрики, тож ми купили генератор, забили дошками вікна і почали налагоджувати виробництво.
Ми ремонтували обладнання, яке вціліло. Багато чого поплавилося, але залишалося в робочому стані", – пригадує засновник Woodandhearts.
Доки виробництво не працювало, підприємець розпродував складські запаси дитячих меблів. Шкрібляк каже, що довелося трохи підняти ціни, бо треба було людям платити зарплати.
У перший місяць після початку великої війни 3-5% клієнтів замовляли товари, яких вже не було на складі, але люди були готові чекати на запуск виробництва. Потім усе змінилося.
"Через два-три місяці люди говорили, що не можуть у нас купувати, бо ми з України і раптом наш товар не прийде", – пригадує підприємець. Продажі суттєво впали.
До війни в Україні працювали численні міжнародні логістичні оператори.
Компанія Шкрібляка для доставки меблів за кордон користувалася послугами DHL (німецька компанія з експрес-доставки вантажів та документів), UPS (американська компанія з експрес-доставки та логістики) та FedEx (американська транснаціональна логістична компанія).
Після початку великої війни вони перестали працювати в Україні.
Тоді підприємець домовився з компаніями, які забирали товари з України, вивозили вантажівками до країн ЄС і звідти відправляли замовникам через згаданих міжнародних операторів.
Новий старт
Для диверсифікації воєнних ризиків підприємець запустив цех у Львові. Туди перевезли частину обладнання з Ірпеня і докупили на 50 тис дол. Тепер у компанії два виробничі цехи.
"Ми роками розвивали бізнес, весь прибуток реінвестували, а в результаті майже все згоріло. Тепер будемо розвиватися повільно, диверсифікуючи виробництво", – каже підприємець.
До війни в його компанії працювали близько 200 людей, зараз – утричі менше. Засновник каже, що вирішив зробити ставку на автоматизоване виробництво.
"Багато працівників не повернулися в Ірпінь. Ми навчилися використовувати дороге обладнання, яке купували до війни, і зрозуміли, що воно не потребує такої кількості персоналу.
Автоматичні лінії можуть працювати майже без людей: машина фрезерує, шліфує, фарбує та сушить деталі. Раніше було більше працівників, бо ми так швидко росли, що не було часу зупинитися і зрозуміти, як можна оптимізувати виробництво", – пояснює Шкрібляк.
Після закінчення складських запасів продажі меблів відновилися в липні 2022 року. Нових замовлень було мало: одне-два на день.
"Коли ми поверталися на ринок, нам довелося трохи знизити ціни, бо конкуренти вже позаймали наші позиції", – зазначає підприємець.
Зараз бізнес зростає. Компанія виготовляє стільки ж продукції, як до великої війни. В один з місяців вона навіть перевищила довоєнні показники: продала близько 9 тис товарів.
Географія продажів за кордон не змінилася.
У 2023 році засновник Woodandhearts став переможцем премії "Підприємець року" від платформи Payoneer. У конкурсі брали участь понад 9 тис підприємців із 150 країн. В інших секціях перемогли підприємці із Сербії, Індії, Китаю, Латинської Америки та США.
Плани на майбутнє під час війни Шкрібляк будує обережно. Основне завдання на 2023-2024 роки – більше вкладати у відділ продажів, щоб можна було швидше зростати.
"Поки що виробництво в Ірпені розширювати не будемо. Якщо продажі зростатимуть так, як раніше, то щось будемо думати", – підсумовує підприємець.