Повышение тарифов на электрику: какие сценарии рассматривают власти

Останні півтора місяця в Україні обговорюється перегляд тарифів на електроенергію для населення.

Питання, яке завжди було надчутливим, ще більше ускладнилося після початку великої війни та суттєвого погіршення економічної ситуації в країні.

Пояснюючи необхідність такого непопулярного кроку, представники влади намагаються донести, що підвищення торкнеться передусім заможних громадян, а всі гроші направлять на відновлення енергетичної інфраструктури та підготовку до зими.

Збитки від російських обстрілів уже перевищили 10 млрд дол, і якщо вчасно не провести ремонти, то взимку українців чекатимуть відключення навіть без нових атак.

Які сценарії перегляду тарифів готує влада, коли зʼявиться рішення і наскільки подорожчає електроенергія?

"Соціальні" тарифи

Перші розмови про можливий перегляд тарифів на електроенергію для населення почалися відразу після стабілізації роботи енергетичної системи, що постраждала від терористичних атак росіян.

Ледь не синхронно наприкінці лютого про це заявили заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма, радник прем'єр-міністра Юрій Бойко та голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.

Усі вони намагалися донести до громадськості просту істину, що чинний тариф для населення в кілька разів нижчий від реальної вартості електроенергії, і що з цим доведеться щось робити.

"Тариф для побутових споживачів вчетверо нижчий, ніж реальна ціна. Підтримуючи його, держава дотує кожну кіловат-годину, незалежно від рівня доходів споживачів. На такі дотації витрачаються понад 140 мільярдів гривень на рік", – зазначив Бойко.

В Україні діють три тарифи: два "соціальні" для населення та один ринковий для бізнесу.

Побутові споживачі, які використовують на місяць менше 250 кВт-год, платять 1,44 грн за кВт-год, хто більше – 1,68 грн за кВт-год.

Ціна для юридичних осіб, яка включає вартість електроенергії, ПДВ, тариф на розподіл, передавання, диспетчеризацію та постачання, перевищує 6 грн за кВт-год.

Олігарх і пенсіонер платять однаково

Підтримувати низькі тарифи для населення дозволяє система "забезпечення загальносуспільних інтересів" або так зване ПСО (покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку). Ця система діє з 1 липня 2019 року відповідно до урядової постанови.

Документ містить дату, коли його дія завершиться. У чинній редакції – 30 квітня 2023 року.

Якщо до цього часу у владних кабінетах не досягнуть консенсусу щодо перегляду тарифів, то цю дату можуть змінити. Востаннє уряд продовжував дію ПСО наприкінці березня до кінця квітня.

За цим механізмом низькі тарифи для населення покриваються коштами двох державних компаній – "Енергоатома" та "Укргідроенерго".

Вони продають електроенергію великим споживачам та компаніям і завдяки отриманим прибуткам компенсують різницю між "соціальними" та ринковими тарифами.

Якщо до великої війни цей механізм працював справно, то після 24 лютого 2022 року ситуація змінилася.

До війни 70% споживання в країні припадало на юридичні особи, які платили ринкову ціну. Після початку боїв споживання населення впало на 20%, а бізнесу – на 40%, що створило дисбаланс на ринку та унеможливило виконання моделі ПСО.

Це призвело до того, що понад 30 млрд грн залишаються в підвішеному стані як борг, який розподілився між учасниками ринку.

За словами радника прем’єра, на виконання механізму ПСО держава щороку витрачає близько 140 млрд грн. Левова частка цієї суми йде на компенсацію тарифів заможним громадянам, які можуть платити ринкову ціну.

Тобто умовний пенсіонер у селі платить за електрику стільки ж, скільки представник першої сотні Forbes чи депутат з десятком або навіть сотнею квартир.

За оцінкою Міністерства енергетики, понад 75% населення України споживають до 250 кВт-год електроенергії на місяць. У цьому випадку передусім ідеться про незахищені верстви населення.

Водночас власники будинків по 300 кв м з басейнами з підігрівом, системами поливу газону, електричними саунами і теплими підлогами можуть споживати понад 10 тис кВт-год на місяць.

І першим, і другим держава компенсує різницю в тарифах.

За оцінкою Бойка, якщо замінити поточну систему субсидування всіх споживачів на весь обсяг спожитої енергії цільовою допомогою незахищеним верствам населення, то на субсидії доведеться витратити 40 млрд грн на рік, а не 140 млрд грн.

"Така стратегія обійдеться платникам податків дешевше і дозволить захистити громадян з найнижчими рівнями доходу", – переконаний радник прем’єра.

Для реалізації цього сценарію слід розробити чіткий та справедливий механізм субсидій, оскільки до чинного є багато питань, що визнає і влада.

Як можуть змінитися тарифи

Механізм ПСО в березні продовжили до 30 квітня. До цього часу уряд має або продовжити його ще принаймні на місяць, тобто залишити тарифи на поточному рівні, або запропонувати новий механізм.

Пропозиції щодо перегляду тарифів напрацьовують робочі групи Кабміну, Міненерго та НКРЕКП. За даними джерел ЕП, наразі існують кілька концепцій, але рішення ще нема.

За словами співрозмовника ЕП в Кабміні, найбільше шансів має механізм з розділенням споживачів на дві категорії: з щомісячним споживанням до 1 тис кВт-год та понад цей обсяг.

"Для заможних людей, які використовують понад тисячу кіловатів-годин на місяць, обговорюється встановлення тарифу 6-6,2 гривні. Його планують встановити на тривалий період, наприклад, на рік, а згодом, у разі необхідності, – переглянути.

Щодо категорії із споживанням до тисячі кіловатів тривають консультації. Обговорюється збільшення на 30-40%, але можливий такий варіант, що все залишать на чинному рівні", – розповідає один з представників робочої групи.

Коли може бути рішення? "До кінця квітня цілком можливо ухвалити зміни. Щоб провести все процедурно, часу достатньо", – пояснює співрозмовник ЕП в уряді.

З технічної точки зору фінальне рішення щодо перегляду тарифів – зона відповідальності Кабміну, але на практиці ситуація інша.

Як стверджує співрозмовник ЕП в парламенті, останнє слово – за президентом Володимиром Зеленським, який "дуже уважно стежить за темою тарифів".