Европу накрыли страйки. Профсоюзы блокируют вокзалы и аэропорты. Что происходит?
Робітники хочуть високих зарплат, а менеджери компаній – менших витрат. Цей конфлікт інтересів триває не одне століття і щоразу загострюється під час великих економічних криз.
Якщо роботодавець не йде на компроміси, то працівники пускають у хід останній аргумент: страйк. Вони припиняють працювати, поки не будуть виконані їхні умови. Зазвичай про компроміси вже не йдеться.
27 березня загальнонаціональний страйк у Німеччині призвів до зриву роботи авіасполучення, залізничного та громадського транспорту. Профспілки закликали 230 тис працівників транспортної галузі не виходити на роботу.
У підсумку тисячам пасажирів у ЄС довелося змінити свої плани.
Хвиля страйків поступово накриває західний світ. За кордоном перебуває найбільша в історії кількість українців, які теж мають бути готові до складнощів з переміщенням.
Чому страйкують європейці
Профспілковий рух у Європейському Союзі – один з найпотужніших у світі. Європейська конфедерація профспілок (ETUC) налічує 45 млн членів.
До неї входять сотні профспілок, які ведуть перемовини з профільними асоціаціями. Вони вимагають покращити умови праці і підвищити зарплату. Якщо не вдається досягти бажаного, працівники кидають робочі місця на добу.
Такі добові страйки можуть перерости в щотижневі, завдаючи матеріальних та репутаційних втрат компаніям.
Не важливо – буде ця акція на автозаводі чи в хабовому аеропорті. У хартії основних прав Євросоюзу закріплене право робітників на страйк для захисту своїх інтересів і вони охоче ним користуються.
За даними Європейського інституту профспілок, з кризового 2010 року по 2021 рік інтенсивність страйків у ЄС та Великій Британії впала у 3,5 разу.
Однак в останні місяці західні країни накриває нова хвиля робітничих виступів. Конфронтація між роботодавцями та робітниками загострюється через економічну кризу.
Робітничий рух набирає обертів не тільки в ЄС.
За 2022 рік у Британії загальна кількість втрачених робочих днів через страйки сягнула 2,47 млн, це найбільший показник з 1989 року. У США активність страйкарів зросла на 50% порівняно з 2021 роком.
Причина – у зростанні цін. Інфляція в ЄС, Британії та США у 2022 році побила 40-річні рекорди і стала тягарем для робітників. Зростання зарплат не встигає за зростанням цін, люди стають біднішими.
У Німеччині рахунки за опалення зросли вдвічі порівняно з 2021 роком. Підвищення цін на енергоносії призвело до подорожчання інших товарів.
Німецька профспілка галузі послуг Verdi, погрожуючи страйками, вимагає підвищити зарплату робітникам на 10,5%, але не менш ніж на 500 євро. Німецькі залізничники вимагають підвищення на 12%, але не менш ніж на 650 євро.
Через кризу роботодавці не готові йти на такі умови. У Європейському центральному банку застерігають, що підвищення зарплат призведе до ще більшого зростання інфляції.
Є й більш фундаментальні фактори, які спонукають людей страйкувати. Один з них – старіння населення. Покоління "бебі буму" (народжені у 1946-1964 роках) уже на пенсії, а молоді не вистачає, щоб замінити їх на робочих місцях.
Пенсійні системи європейських країн не витримують різкого зростання частки пенсіонерів і в окремих членах блоку почали підвищувати пенсійний вік.
У Франції влада хоче підвищити вік виходу на пенсію з 62 до 64 років. Протестуючи проти цього, з початку року профспілки влаштували десять загальнонаціональних демонстрацій, які спричиняли колапси в транспортній системі.
Ще один фундаментальний фактор – падіння народжуваності, що призвело до нестачі робочої сили. Це підсилює переговорну позицію робітників.
Затримки транспорту і збитки
17 лютого найбільші німецькі аеропорти оголосили 24-годинний страйк. Лише компанія Lufthansa скасувала близько 1 300 рейсів. Майже 300 тис пасажирів були змушені змінити свої плани, шукати готелі або інший транспорт.
27 березня блокада німецьких аеропортів повторилася з більшою силою. Зриви роботи транспорту – один з найбільш неприємних наслідків страйків. Вони стаються не тільки в аеропортах, а й на залізниці та громадському транспорті.
7 березня під час загальнонаціонального страйку у Франції робочі місця покинули 39% працівників державного залізничного оператора SNCF, а п’ятиденний страйк британських залізничників паралізував 80% поїздів.
Одноденні акції мають обмежений вплив на економіку. Зірвані виробничі плани та подорожі компенсуються в наступні дні. Однак коли зупинки в портах і на залізниці стають регулярними, це порушує логістику та приносить збитки.
Масштабні виступи робітників, як у Франції, стануть викликом для інвесторів. Під тиском суспільства влада може збільшити бюджетні витрати на соціальну політику, обмеживши пільги для бізнесу.
Де найбільше страйків
За даними Європейського інституту профспілок (ETUI), найбільш схильними до страйків є жителі Франції, Іспанії, Бельгії, Данії, Норвегії та Кіпру. Однак у 2023 році робітничий рух набирає обертів ще й у Німеччині та Британії.
У Франції тривають протести проти пенсійної реформи. Влада запропонувала зберегти можливість виходу на пенсію у 62 роки для вразливих прошарків населення, але профспілки це не задовольнило. Це означає, що акції триватимуть.
Наступний загальнонаціональний страйк запланований на 6 квітня. Паралельно відбуваються окремі виступи профспілок, зокрема авіадиспетчерів, які можуть тривати по кілька діб.
Страйки в Німеччині за підвищення зарплат тягнуться з 2022 року. 27 березня відбувся попереджувальний виступ робітників перед черговим раундом перемовин. Якщо роботодавці не поступляться, демонстрації триватимуть.
З літа 2022 року у Великій Британії, яка переживає економічні труднощі після виходу з ЄС, тривають страйки 500 тис бюджетників. Разом з ними протестують інші профспілки, зокрема залізничники.
Оскільки перемовини йдуть складно, робітники планують протестувати протягом квітня і вийти на масштабну акцію 28 числа. Поки сторони шукають компроміс, можуть виникнути проблеми з авіаперельотами, поштою і залізницею.
Перемовини про зарплати та поліпшення умов праці зайшли в глухий кут в Іспанії та Італії. Робітники найбільших аеропортів у цих країнах планують нові акції.
В Іспанії страйки вплинуть на роботу 17 аеропортів і триватимуть щонайменше шість днів у квітні. В Італії співробітники аеропортів вийдуть на страйк 2 квітня. Деякі компанії планують продовжити акції.
Під загрозою і залізниця в Сполучених Штатах. У грудні 2022 року в країні назрівав масштабний страйк залізничників, який міг коштувати американській економіці 2 млрд дол на день.
Однак Конгрес США вчинив хитріше. Він заборонив робітникам страйкувати і нав’язав свої умови за договором про зарплати, посилаючись на відповідний закон.
Як уникнути проблем під час страйків
За даними ООН, статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу отримали 4,9 млн українців. Усі вони мають бути готовими до зривів під час переміщення між країнами або страйків у школах та дитсадках.
Щоб подорожі Євросоюзом були комфортними, потрібно стежити за новинами в потенційних "гарячих точках": Іспанії, Німеччині, Британії, Франції та Італії. Профспілки завжди попереджають про страйки заздалегідь.
Зазвичай повідомлення про страйки з’являються в ключових ЗМІ: BBC, France24, Deutsche Welle. Знання обстановки допоможе зважити ризики під час планування поїздок.
Також існують спеціалізовані ресурси для відстеження страйків. Дані про зриви роботи європейської залізниці збирає Interrail. Інформацію про великі європейські страйки, пов’язані з транспортом, можна знайти на Streikradar.
Крім того, є сайти, які відстежують страйки в конкретних країнах, наприклад, в Італії, Франції або Великій Британії.
Транспортна система ЄС взаємопов’язана, тож зриви в одній країні можуть призвести до ажіотажного попиту на квитки в іншій. Це означає, що мандрівникам треба продумувати альтернативні маршрути і завчасно купувати квитки.
Якщо страйк організований співробітниками авіакомпанії, то вона, залежно від договору, повинна відшкодувати вартість квитків. Якщо ж страйкують робітники аеропорту, то отримати компенсацію буде значно складніше.
Детальну інформацію щодо кожного зірваного рейсу та допомогу в отриманні компенсації надає сервіс AirHelp.