Поки уряд будує нові плани щодо держкомпаній, "Укроборонпром" виробляє нові снаряди для танків: підсумки тижня для ДП
Корпоративне управління держпідприємств
Реформа корпоративного управління держкомпаній, включаючи "Укроборонпром", "ОГТСУ" та "Енергоатом", є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. 14 березня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив План пріоритетних дій Уряду на 2023 рік.
План включає подальше реформування держпідприємств, що передбачає скорочення їхньої кількості шляхом приватизації, ліквідації та реорганізації. [До повномасштабного вторгнення Росії в Україну держава володіла понад 3300 держпідприємствами. Пізніше дані було засекречено. – SOE Weekly.]
Зокрема, цей план уряду передбачає заходи щодо корпоративного управління конкретних держпідприємств: "Укроборонпром", "Оператор газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") та "Енергоатом".
"Укроборонпром". Кабінет Міністрів планує до кінця травня 2023 року створити акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", яке стане правонаступником нинішнього державного концерну "Укроборонпром".
Раніше ми повідомляли, що у липні 2021 року Верховна Рада ухвалила закон №1630-ІХ (раніше відомий як законопроєкт №3822), який заклав підґрунтя для трансформації "Укроборонпрому", у тому числі перетворення його на акціонерне товариство.
9 грудня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанови та розпорядження про перетворення "Укроборонпрому" на акціонерне товариство.
Кабмін також схвалив перетворення його 43 підприємств-учасників "Укроборонпрому" на господарські товариства [тобто перетворення з унітарних або казенних підприємств на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю – SOE Weekly], які на 100% контролюватимуться державою.
"ОГТСУ". Кабмін також планує до грудня 2023 року привести корпоративне управління "ОГТСУ" у відповідність до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами. Це передбачає, що "ОГТСУ" має бути передано у пряме володіння Міністерству енергетики. Також, в "ОГТСУ" має бути затверджено нову редакцію статуту компанії, а також утворено незалежну наглядову раду та правління.
Раніше ми повідомляли, що "Європейська правда" оприлюднила умови, які Україна має виконати для отримання пакету макрофінансової допомоги ЄС. Однією з цих умов є запуск корпоративної реструктуризації "ОГТСУ" до червня 2023 року.
[Як бачимо, пакет макрофінансової допомоги ЄС та урядовий План пріоритетних дій на 2023 рік встановлюють різні терміни для реформування "ОГТСУ". У зв'язку з цим, наразі не зрозуміло, які саме кроки – з тих, що передбачені урядовим Планом на 2023 рік – має бути здійснено в "ОГТСУ" до червня 2023 року, щоби умови допомоги від ЄС вважалися виконаними. – SOE Weekly.]
Раніше ми писали, що 4 жовтня Секретаріат Енергетичного Співтовариства направив листа прем'єр-міністру Денису Шмигалю та міністру енергетики Герману Галущенку, в якому закликав уряд негайно впровадити план дій з корпоративного управління "ОГТСУ":
- передати "ОГТСУ" із власності "Магістральних газопроводів України" ("МГУ") у пряму власність Міністерства енергетики;
- прийняти новий статут "ОГТСУ", який передбачає створення незалежної наглядової ради;
- провести конкурсний відбір членів наглядової ради "ОГТСУ";
- після створення нової наглядової ради "ОГТСУ" обрати та призначити правління, яке буде сформовано новим складом наглядової ради.
"Енергоатом". Також, згідно з планом уряду, "Енергоатом" має бути перетворено на акціонерне товариство до травня 2023 року. А до кінця листопада 2023 року в "Енергоатомі" має бути створено наглядову раду, більшість членів якої мають бути незалежними та обрані на конкурсних засадах.
Раніше ми повідомляли, що 6 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8067 (у другому читанні) про корпоратизацію "Енергоатому". У першому читанні законопроєкт було схвалено у жовтні 2022 року, про що ми також писали раніше.
Законопроєкт було внесено народними депутатами Остапом Шипайлом, Андрієм Герусом (обидва – фракція "Слуга народу") та іншими депутатами. Він встановлює правові, економічні та організаційні засади перетворення НАЕК "Енергоатом" з державного (унітарного) підприємства на акціонерне товариство з метою підвищення його ефективності та покращення корпоративного управління.
Як заявили в енергетичному комітеті Верховної Ради, запровадження належного корпоративного управління держпідприємствами є одним із зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Після корпоратизації "Енергоатом" так само на 100% залишатиметься у державній власності, а його суб’єктом управління продовжить виступати Кабінет Міністрів, пояснили в комітеті.
Водночас, акції, набуті державою в результаті перетворення підприємства на акціонерне товариство, не підлягатимуть приватизації та не зможуть бути відчужені у інший спосіб.
У прогнозі головних подій на 2022 рік ми перебачали, що "Енергоатом" має всі шанси бути корпоратизованим у 2022 році.
Рішення про корпоратизацію "Енергоатома" приймаються принаймні з 2012 року, починаючи з Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки.
Раніше ми писали, що 28 серпня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав указ, яким доручив Кабінету Міністрів розробити та подати до 30 вересня 2021 року законопроєкт щодо корпоратизації "Енергоатому".
Меморандум з МВФ 2021 року передбачав зобов'язання української влади забезпечити прийняття закону про корпоратизацію "Енергоатому" до кінця грудня 2021 року. Після цього "Енергоатом" мав би отримати наглядову раду з більшістю незалежних членів.
До травня 2022 року (на той час – новий "структурний маяк" МВФ) він також повинен був підготувати фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Вищий антикорупційний суд зобов’язав Коболєва носити електронний браслет. 14 березня 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) частково задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про зміну запобіжного заходу колишньому голові правління "Нафтогазу" Андрію Коболєву.
Суд залишив заставу у 229 мільйонів гривень для Коболєва. Разом з цим, судді ВАКС визначили Коболєву додаткове зобов'язання у вигляді носіння електронного браслета стеження. Крім того, попередні зобов’язання Коболєва, встановлені раніше Апеляційною палатою ВАКС також залишаються чинними.
Коболєву заборонено залишати межі Києва без дозволу детектива або прокурора. Він повинен утримуватися від спілкування зі свідками, здати закордонні паспорти і носити електронний браслет стеження, повідомили в юридичній фірмі "Міллер", яка представляє інтереси Коболєва в цьому судовому процесі. Термін дії обмежень – два місяці.
Коболєв прокоментував рішення суду на своїй сторінці у Facebook, опублікувавши фото браслета. "Треба визнати, що це не 8 мільярдів гривень особистого штрафу, як у березні 2018 року, але все одно хороша відзнака", – написав він.
Раніше ми повідомляли, що 19 січня 2023 року НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконній виплаті собі) понад 229 млн грн у 2018 році.
Ця виплата була частиною премій, виділених команді "Нафтогазу" у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі.
Більш детальний огляд цієї справи див. у нашому попередньому дайджесті.
Раніше ми писали, що 23 січня 2023 року ВАКС відмовився задовольнити клопотання детектива НАБУ про взяття Коболєва під варту.
Згодом ми повідомляли, що суддя ВАКС визнав необґрунтованим клопотання САП про взяття під варту Коболєва. 31 січня САП оскаржила рішення ВАКС.
Після цього Апеляційна палата ВАКС частково задовольнила клопотання НАБУ та САП, визначивши заставу у 229 млн грн, яку Коболєв мав внести до 6 березня.
Згодом ми повідомляли, що за даними САП, Коболєв не вніс необхідну заставу у 229 мільйонів гривень. Станом на 7 березня 2023 року, за Коболєва було сплачено майже 97 мільйонів гривень застави, заявили в САП. За рішенням суду, заставу має бути внесено в повному обсязі на рахунки Державної казначейської служби України не пізніше п'яти днів із дня оголошення ухвали суду.
У зв'язку з цим прокурор САП подав клопотання про застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 365 млн грн. В САП зазначають, що така сума є еквівалентом 10 млн дол., які Коболєв за версією слідства незаконно отримав у якості першої частини премії.
Фонд держмайна планує замінити керівників на 65 держпідприємствах. 15 березня 2023 року Фонд державного майна України (ФДМУ) заявив, що планує замінити керівників на 65 державних підприємствах. Рішення ґрунтується на аналізі фінансових показників цих підприємств.
За даними ФДМУ, нових керівників уже призначено на 22 підприємствах, ще 20 очікують погодження з місцевими військовими адміністраціями, а на призначення ще 15 керівників готуються документи.
ФДМУ також передав результати аудиту ефективності управління "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК") протягом 2022 року Службі безпеки України (СБУ) та НАБУ.
Раніше ми повідомляли, що ФДМУ оголосив про початок звільнення керівників держпідприємств, яких було визнано недоброчесними.
Крім цього, ми писали, що ФДМУ оголосив про звільнення т.в.о. голови правління "ОГХК" Владислава Іткіна. 100% акцій "ОГХК" належать ФДМУ, а компанія підлягає приватизації. Згідно з повідомленням ФДМУ, рішення про звільнення було прийнято за результатами ретельного внутрішнього фінансово-економічного аудиту компанії.
Раніше ми повідомляли, що аукціон з приватизації "ОГХК" було заплановано на 31 серпня 2021 року.
Згодом ми повідомляли, що ФДМУ скасував цей аукціон, оскільки на нього подав заявку лише один кваліфікований учасник. Аукціонна комісія ФДМУ призначила нову дату аукціону на 29 жовтня 2021 року.
Як ми повідомляли, ФДМУ скасував і цей аукціон. Тоді ФДМУ пояснив, що отримав лише дві заявки на участь в аукціоні, одна з яких не відповідала вимогам. Тоді аукціонна комісія ФДМУ знову призначила нову дату аукціону – 20 грудня 2021 року.
Крім цього, ми писали, що компанія BDO Corporate Finance, радник ФДМУ з питань приватизації "ОГХК", повідомила, що міжнародні компанії не готові брати участь в аукціоні з продажу "ОГХК", незважаючи на їхній інтерес до цих активів. У BDO заявили, що це пов'язано з відсутністю гарантій, які би захистили інвестиції потенційних покупців. Станом на 14 грудня 2021 року Кабінет Міністрів не затвердив приватизаційні умови аукціону з продажу "ОГХК", які би містили такі гарантії.
Згодом ми повідомляли, що ФДМУ втретє переніс аукціон з приватизації "ОГХК". Як і в жовтні 2021 року, ФДМУ заявив, що отримав дві заявки на участь в аукціоні, одна з яких не відповідала вимогам чинного законодавства.
Проведення аукціону з одним учасником не допускається законом про приватизацію. З цієї причини аукціон з приватизації "ОГХК" було визнаний таким, що не відбувся [втретє – SOE Weekly]. Тоді ФДМУ зазначив, що нову дату аукціону з продажу "ОГХК" буде призначено окремо.
Банки
ВАКС заарештував одного з фігурантів справи про виведення 206 млн грн з "Укргазбанку". Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід одному з членів організованої групи на чолі з колишнім головою правління "Укргазбанку" Кирилом Шевченком, яка нібито вивела з банку 206 мільйонів гривень.
Підозрюваний був фіктивним агентом банку у схемі з виведення коштів, повідомили в САП. Згідно з повідомленням, суд частково задовольнив клопотання САП і постановив затримати підозрюваного на два місяці (до 14 травня) з альтернативою внесення застави у розмірі 6,4 млн грн.
За версією слідства, співробітники "Укргазбанку" укладали договори з особами, які видавали себе за "агентів", що нібито залучали до банку великих клієнтів в обмін на фінансову винагороду. У САП стверджують, що в період з 2014 по 2019 рік у цій схемі було задіяно 52 особи, які отримали від "Укргазбанку" загалом понад 206 мільйонів гривень необґрунтованих виплат.
Зокрема, повідомлено про підозру колишньому голові правління "Укргазбанку" Кирилові Шевченку.
[Шевченко виконував обов'язки голови правління "Укргазбанку" з жовтня 2014 року по травень 2015 року. Потім протягом п'яти років, з травня 2015 року по липень 2020 року, він був постійним головою правління банку.
З липня 2020 року по жовтень 2022 року він був головою Національного банку України. – SOE Weekly.]
24 жовтня 2022 року НАБУ оголосило в розшук трьох посадовців "Укргазбанку", в тому числі Шевченка. Шевченко вважає, що оголошення його в розшук у цій справі "є додатковим підтвердженням упередженості та політизованості розслідування".
10 лютого 2022 року Апеляційна палата ВАКС залишила в силі заочний арешт Шевченка.
Оборона
"Укроборонпром" розпочинає виробництво снарядів для трьох типів танків для ЗСУ. 14 березня 2023 року "Укроборонпром" повідомив, що розпочав виробництво 125-мм снарядів для танків спільно з країною-членом НАТО. ["Укроборонпром" не зазначив, про яку країну НАТО йдеться. – SOE Weekly.]
На замовлення Міністерства оборони України вже поставлено першу партію 125-мм снарядів для танків Т-64, Т-72 та Т-80, які є на озброєнні Збройних Сил України, повідомили в "Укроборонпромі".
Це вже друга програма виробництва боєприпасів, яку підприємства "Укроборонпрому" запустили у тісному партнерстві з країною-членом НАТО за кордоном, повідомили в концерні.
В "Укроборонпромі" зазначили, що Україна вперше за роки незалежності виробляє власні боєприпаси: 82-мм та 120-мм мінометні міни, 122-мм та 152-мм артилерійські снаряди, а тепер і 125-мм танкові снаряди.
З міркувань безпеки виробництво перенесено за межі країни, але в розробці та виготовленні боєприпасів беруть участь українці – конструктори, технологи, токарі, ливарники та інші фахівці.
Раніше ми повідомляли, що "Укроборонпром" оголосив про початок виробництва 120-мм мінометних мін спільно з країною-членом НАТО, назва якої не розголошується. За словами компанії, 120-мм мінометна міна є першим продуктом, який буде вироблено спільно Україною та країною-членом НАТО. Нещодавно "Укроборонпром" підписав контракт з Міністерством оборони України на постачання цих боєприпасів.
Інфраструктура
ВАКС призначив колишньому міністру інфраструктури Пивоварському заставу в розмірі 10 млн грн. 16 березня 2023 року слідчий суддя ВАКС призначив колишньому міністру інфраструктури України Андрію Пивоварському заставу у розмірі 9 997 900 гривень за ймовірне зловживання владою.
[За даними НАБУ, у 2015 році Пивоварський видав наказ, який дозволив приватним компаніям стягувати половину корабельних зборів у морському порту "Південний". Акваторія цього порту є державною власністю і перебуває в користуванні Адміністрації морських портів України (АМПУ). Право стягувати корабельні збори має лише держпідприємство, зазначають у НАБУ.
Тоді Пивоварський відповів, що відповідно до Закону "Про морські порти України", надходження від корабельного збору розподіляються між користувачем портової акваторії (у даному випадку – АМПУ) і власником операційної акваторії причалу (в даному випадку – приватною компанією "ТІС"). Він заявив, що наказ міністерства не є злочином. Інші деталі справи див. у нашому попередньому дайджесті].
ВАКС зобов'язав Пивоварського сплатити повну суму протягом п'яти днів з дня винесення рішення суду.
Він також має дотримуватися наступних зобов'язань:
- з'являтися за викликом слідчого, прокурора, детектива, суду;
- повідомляти слідчого, детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, а також про виїзд за межі Києва та Київської області;
- утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі суду.
Зобов'язання діятимуть протягом двох місяців, тобто до 16 травня 2023 року включно.
На своїй сторінці у Facebook Пивоварський написав, що попереду довгий процес розгляду справи по суті, з усіма "радощами" кримінального провадження, такими як допит свідків та долучення документів.
Раніше ми повідомляли, що 22 лютого 2023 року НАБУ та САП повідомили Пивоварському про підозру у зловживанні службовим становищем, яке нібито завдало державі збитків на суму понад 30 мільйонів доларів у 2015 році. Пивоварський обіймав посаду міністра інфраструктури в уряді Арсенія Яценюка з грудня 2014 року по квітень 2016 року.
Його першому заступнику Володимиру Шульмейстеру, який також очолював Тарифну раду міністерства, також було заочно пред'явлено звинувачення.
Раніше ми повідомляли, що Пивоварський написав на своїй сторінці у Facebook, що НАБУ попросило суд призначити йому заставу у розмірі 20 мільйонів гривень. Пивоварський підкреслив, що повністю не згоден з обвинуваченням і клопотанням про заставу.
Приватизація
Відновлення великої приватизації є одним із пріоритетів уряду на 2023 рік. Як ми зазначали вище, 14 березня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив План пріоритетних дій Уряду на 2023 рік.
Зокрема, План передбачає продовження приватизації малих об'єктів протягом 2023 року.
Також Кабмін планує до травня 2023 року затвердити оновлений перелік об'єктів великої приватизації, а продаж цих об'єктів здійснюватиметься протягом року.
Крім того, протягом 2023 року до ФДМУ має бути передано понад 1 тисячу держпідприємств відповідно до плану.
[У Плані не зазначено конкретних великих підприємств, що підуть на приватизацію.
Надходження від приватизації до державного бюджету у 2023 році прогнозуються на рівні 6 млрд грн. За перші два місяці 2023 року до держбюджету від приватизації надійшло 668 млн грн. – SOE Weekly.]
Приватизовано Білгород-Дністровський порт. 13 березня 2023 року ФДМУ з другої спроби продав Білгород-Дністровський морський торговельний порт за 220 млн грн, що більш ніж удвічі перевищує стартову ціну (93,8 млн грн).
За даними Прозорро.Продажі, переможцем стало ТОВ "Укрдонінвест", що належить українському бізнесмену Віталію Кропачову. За інформацією ФДМУ, переможець аукціону має 20 робочих днів на сплату вартості лоту. Договір купівлі-продажу може бути підписано лише після перерахування коштів до держбюджету.
Кропачов є власником групи компаній "Укрдонінвест" з активами у вугільній промисловості, машинобудуванні, будівництві, транспортній галузі та медіа.
У 2018 році "Укрдонінвест" Кропачова брав участь в аукціоні з приватизації "Центренерго", але пізніше ФДМУ скасував аукціон через невідповідність поданої учасниками документації вимогам законодавства.
Тоді ФДМУ мав намір продати державний пакет акцій "Центренерго" (78,3%) на аукціоні зі стартовою ціною у 5,9 млрд грн. Кропачов не повідомив, яку частку в "Центренерго" він вже має, зазначивши лише, що вона становить понад 1%.
У 2018 році "Економічна правда" (ЕП) писала, що Кропачов монополізував постачання вугілля на "Центренерго". За даними ЕП, понад 80% вугілля для "Центренерго" постачали компанії, які прямо чи опосередковано пов'язані з бізнесменом.
Раніше ми повідомляли, що ФДМУ оголосив аукціон з приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту на 3 березня 2023 року.
Згодом ми повідомляли, що цей аукціон не відбувся. Новий аукціон було призначено на 13 березня, а стартову ціну знижено удвічі – з 187,6 млн грн до 93,8 млн грн.
За словами керівника регіонального відділення ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях Олександра Славського, перший аукціон не відбувся через те, що на нього ніхто не зареєструвався. За його словами, після російського вторгнення Білгород-Дністровський порт був заблокований з моря і використовується лише для перевалки вантажів.
Раніше ми повідомляли, що 17 січня 2023 року ФДМУ продав Усть-Дунайський морський торговельний порт за 201 мільйон гривень, що більш ніж втричі перевищує стартову ціну (60 мільйонів гривень). Це був перший продаж морського порту в історії незалежної України.
[Зазначимо, що, на відміну від Білгород-Дністровського, Усть-Дунайський морський порт функціонує як порт. – SOE Weekly.]
Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.
Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
