"Нафтогаз" забирает газовые сети Фирташа, но делает это без уважения к "Оператору ГТС". Что происходит?
На початку року "Нафтогаз" почав фінальний наступ на залишки газового бізнесу Дмитра Фірташа.
Після того, як держкомпанія без особливих зусиль відібрала в компанії-постачальника олігарха близько 8 млн клієнтів, черга дійшла і до облгазів, які розподіляють блакитне паливо.
Минулого тижня бізнесмен уже втратив фізичний контроль над газовими мережами у двох областях: Харківській та Дніпропетровській. У Фірташа це назвали рейдерським захопленням, "Нафтогаз" відповів, що все в межах закону.
Очевидно, що рішення про черговий акт деолігархізації ухвалене на найвищому рівні, і коли прийдуть за рештою компаній, яких залишилося 18, – питання часу. Це може статися в найближчі тижні або місяці.
Утім, від цього постраждає не тільки Фірташ, а й державна компанія "Оператор ГТС" (ОГТС), яка прокачує газ до ЄС та від роботи якої залежить, чи потрапить газ у домівки українців під час найскладнішого опалювального сезону.
Керівництво оператора попереджає, що націоналізація за обраною "Нафтогазом" моделлю загрожує ОГТС мільярдними збитками та призведе його до банкрутства.
Чому держава може втратити майже 17 млрд грн та чим незадоволений "Оператор ГТС"?
Спроба номер один
Уперше про плани передати 26 облгазів, 20 з яких контролювала компанія Фірташа, решту – інші дрібні гравці, під контроль державного "Нафтогазу" стало відомо в травні 2022 року.
Підставою для такого рішення стала справа Державного бюро розслідувань щодо стягнення орендної плати з облгазів за право користування газовими мережами. Збитки держави слідчі оцінили майже 1,5 млрд грн.
Однак менеджери Фірташа заявили про незаконність цього рішення й оскаржили його в суді. Принаймні до кінця 2022 року РГК зберігала контроль над активами. Незадовго до своєї відставки з посади керівника "Нафтогазу" це визнав і Юрій Вітренко.
"Було ухвалене рішення передати облгази в управління "Нафтогазу", але це рішення поки не реалізоване", – зазначив він у вересні. За словами Вітренка, компанія зустріла спротив з боку менеджерів РГК.
"Робота триває. Поки що ми не можемо сказати, що вже почали управляти і реально контролювати ці облгази Фірташа", – підсумував він.
Ключовою проблемою на цьому шляху стали судові позови РГК та опір менеджерів Фірташа. Після минулорічних невдалих спроб "Нафтогаз" вирішив змінити тактику і поновити наступ.
ТОВ "Газорозподільні мережі України"
Для інтеграції арештованих пакетів облгазів у вересні "Нафтогаз" створив ТОВ "Газорозподільні мережі України" (ГРМУ). Її очолив відомий у Дніпрі адвокат Денис Миргородський.
Засновником компанії із стовідсотковою часткою стала "дочка" "Нафтогазу" компанія "Газ України".
Як пише видання "Наші гроші", яке спеціалізується на виявленні корупції в держзакупівлях, така структура власності містить корупційні ризики та дозволить виводити гроші з компанії через тендери.
"Це ТОВ взагалі не буде "тендеритися" в Prozorro, бо наші депутати постановили: якщо твій засновник не держава, а компанія, що належить державі, то за законом ти не вважаєшся замовником.
Ти можеш купувати у кого хочеш, що хочеш і за скільки хочеш і навіть не показувати ціни", – розповідає журналіст НГ Юрій Ніколов.
За його словами, не допустити негативного розвитку подій може лише політична воля перших осіб держави, виражена в увазі правоохоронців.
Однак проблема непрозорого виведення грошей з нової структури якщо й постане, то лише в майбутньому. Наразі ж керівництво ГРМУ зосереджене на іншому важливому завданні: зібрати всі газові мережі під одним дахом.
Як це відбуватиметься?
"Газмережі" реєструють філію в регіоні, де зареєстрований облгаз, НКРЕ видає їй ліцензію на здійснення діяльності, паралельно анулює таку ліцензію для облгазу та передає необхідне обладнання в користування новій філії.
У грудні схему випробували на "Кіровоградгазі", який з 2017 року контролює "Нафтогаз".
За три дні до Нового року ГРМУ відзвітувало про успішне завершення передавання активу новому ТОВ. Проблема в тому, що "Нафтогаз" проігнорував інтереси "Оператора ГТС", який від цієї перестановки отримає 268 млн грн збитків.
Звідки взявся борг? За словами ексдиректора "Оператора ГТС" Сергія Макогона, проблеми з розрахунками між ОГТС та облгазами почали виникати у 2021 році, коли швидко зросли ціни на газ.
"Нафтогаз" просто відмовився продавати газ на технологічні потреби навіть своїм облгазам, тож "Кіровоградгаз" просто без оплати відбирав газ із ГТС (так само чинили й інші облгази – ЕП).
Зараз шляхом створення "Газмереж" вони відмовилися вирішувати проблему заборгованості, яку перед "Оператором ГТС" створили менеджери "Нафтогазу" у 2021-2022 роках", – каже Макогон.
268 млн грн – тільки вершина айсберга. Скоро гарантовані збитки ОГТС зростуть у десятки разів і влада про це знає.
Фірташ – наступний. Платить знову ОГТС
Передавання "Кіровоградгазу" новоствореному ТОВ – формальність, оскільки цей облгаз і так контролював "Нафтогаз". Це лише перший етап, наступний – газові мережі Фірташа, і минулого тижня цей процес стартував.
У понеділок РГК звинуватила "Нафтогаз" у спробі змінити правління в "Дніпрогазі" та "Харківгазі" і таким чином здійснити "рейдерське захоплення" цих компаній за силової підтримки співробітників поліції.
"Нафтогаз" наголосив, що все відбувалося в рамках закону.
Новими керівниками компаній стали особи, які понад десять років тому працювали на Фірташа, а до цього – на "младоолігарха" Сергія Курченка, який утік з країни у 2014 році після Революції гідності, та на російського олігарха Віктора Вексельберга.
Кадри Курченка та Вексельберга
Крісло очільника "Дніпрогазу" посів Богдан Поп'юк, який у 2004-2013 роках працював у "Житомиргазі", "Миколаївгазі", "Запоріжгазі" та очолював "Івано-Франківськгаз".
На той момент частина цих облгазів входила до групи "Ренова" росіянина Вексельберга, який продав їх Фірташу у 2012 році.
У 2010-2013 роках Поп'юк був директором компанії "Газ Україна 2020" та працював заступником керівника в "Лідергазі". Ці компанії входили до імперії Курченка.
Директором "Харківгазу" став Анатолій Бистрай, який у 2009-2012 роках керував "Криворіжгазом". Тоді він також належав Вексельбергу, а згодом увійшов до РГК Фірташа.
Також Бистрай з 2017 року належав до полтавського осередку партії Сергія Тарути "Основа".
Попри зміну керівництва, у двох компаніях "Газмережі" не поспішають звітувати про успішний перехід активів під контроль держави, як було у випадку з "Кіровоградгазом".
За даними співрозмовників ЕП в "Нафтогазі", це пов’язано з тим, що проведену минулого тижня операцію успішною назвати важко.
"Таке враження, що вони взагалі не готувалися, не розробляли плани на випадок форсмажорів. У підсумку зайшли на підприємство, але РГК відключила білінг і вони не можуть отримати дані про відбір газу. Фактично підприємство вони не контролювали", – зазначив співрозмовник.
"Коли ми свого часу заходили в "Донецькоблгаз" (до цього контролювався менеджерами Курченка – ЕП), то все прораховували заздалегідь. Тому він одразу і без зайвих проблем перейшов під контроль "Нафтогазу".
У цьому ж випадку все виявилося не так просто. Чим усе закінчиться – побачимо, але початок такий собі", – підсумував співрозмовник ЕП.
Багатомільярдні борги зависли в повітрі
Головною проблемою залишаються гарантовані багатомільярдні збитки "Оператора ГТС". Його інтереси в цій історії вирішили не враховувати, хоча про ризики влада була поінформована.
Знаючи про плани "Нафтогазу", директор ОГТС у грудні написав листи Кабінету міністрів, Міненерго, Нацкомісії з тарифів, Офісу президента та РНБО, у яких попередив про можливі негативні наслідки.
Суть документа в тому, що запущений у такій формі процес загрожує ОГТС втратою 16,8 млрд грн. Вказана сума – борги облгазів перед "Оператором ГТС", які, судячи з усього, влада вирішила просто "пробачити".
"Припинення дії договорів експлуатації газорозподільних систем або їх складових з операторами ГРМ (облгазами – ЕП) та наступне анулювання ліцензій викликає побоювання щодо того, що борги облгазів перед "Оператором ГТС" не будуть погашені", – наголошує в листі керівник ОГТС Павел Станчак.
Навіть якщо Україна готова змиритися із списанням майже 17 млрд грн боргів, проблему це не вирішує, і в майбутньому така ситуація може повторитися.
Ключова причина в тому, що влада не хоче вдаватися до складних рішень.
"Ніхто не хоче вирішувати проблему системно. Це дуже небезпечно, бо через два-три роки можна накопичити в рази більше боргів, провернути ще одне таке "передавання" новому ТОВ і знову не платити", – обурюється Макогон.